Ухвала суду № 141087841, 29.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2026 Справа № 914/3235/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Бургарт Т. І., розглянувши

заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нове Місто» (вул. Володимира Великого, буд. 2, каб. 806, м. Львів, код ЄДРПОУ: 38243374);

до боржника: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антонича 10» (вул. Антонича, буд. 10, м. Львів, код ЄДРПОУ: 42819139)

про видачу судового наказу: щодо стягнення заборгованості у розмірі 116 957,24 грн. та 332,80 грн. судового збору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нове Місто» (надалі заявник, ТОВ «УК «Нове Місто») звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антонича 10» (надалі боржник, ОСББ «Антонича 10» заборгованості в розмірі 116 957,24 грн. та 332,80 грн. судового збору.

Заява обґрунтована неналежним виконанням боржником обов`язків щодо оплати за послугу з управління багатоквартирним будинком, який виник за Договором про надання послуги з управляння багатоквартирним будинком від 02.12.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України).

З наданих документів убачається, що 02.12.2019 ТОВ «УК «Нове Місто» (як управитель) уклало із ОСББ «Антонича 10» (як співвласник) Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (надалі Договір).

За п. 1 цього Договору управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою м. Львів, вул. Антонича, 10, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності станом на дату укладення договору зазначаються у додатку 1 до договору, що є його невід`ємною частиною (п. 2 Договору).

Згідно із абз. 3 п. 6 Договору кожен із співвласників зобов`язаний оплачувати безпосередньо управителеві надані послуги з управління. Аналогічні положення наведені у п. 11 Договору, відповідно до якого плата за послугу з управління нараховується щомісячно управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа наступного місяця за розрахунковим.

До заяви про видачу судового наказу долучений додаток 1 до Договору, з якого вбачається, що у будинку № 10 по вул. Антонича наявні 104 квартири, кожна із яких має свого власника.

Отже, положення Договору покладають обов`язок з оплати послуги з управління на кожного співвласника, а не на ОСББ «Антонича 10», яке від імені усіх співвласників уклало відповідний договір. Обов`язку кожного співвласника оплатити послугу з управління багатоквартирним будинком кореспондує право управителя вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором (п. 7 Договору).

Крім цього, співвласники, згідно умов договору, вносять плату безпосередньо управителю, а не на рахунок ОСББ «Антонича 10», відтак ОСББ «Антонича 10» не є стороною зобов`язання щодо оплати послуги з управління багатоквартирним будинком та не виступає боржником за таким зобов`язанням, оскільки відповідний обов`язок покладений безпосередньо на кожного співвласника багатоквартирного будинку.

Відповідно, заявлена вимога про стягнення заборгованості з ОСББ «Антонича 10» не підтверджується змістом долученого до заяви договору, що свідчить про відсутність документального підтвердження грошового зобов`язання саме боржника перед заявником.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Зі змісту долученого до заяви про видачу судового наказу Договору вбачається обов`язок кожного співвласника здійснювати оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком. Положення цього Договору не покладають такий обов`язок на боржника. Інших доказів, з яких вбачається обов`язок саме ОСББ «Антонича 10» здійснювати оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком до заяви не долучено.

Отже, із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги саме до боржника, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, за вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, наказне провадження за своєю процесуальною природою передбачає розгляд вимоги, яка випливає з письмового договору та підтверджується належними доказами її виникнення, розміру і строку виконання, без необхідності вирішення спору щодо змісту та обсягу відповідного грошового зобов`язання.

Приписами п. 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Крім цього, на підтвердження виникнення заборгованості заявник долучив акт звірки взаєморозрахунків із відображенням фактично неоплачених сум нарахувань та розрахунок заборгованості. Водночас зазначені документи підписані в односторонньому порядку лише заявником, а інших доказів, які б підтверджували правильність здійснених нарахувань та наявність заборгованості боржника, до заяви не додано.

Водночас, відповідно до пункту 10 Договору ціна послуги з управління становить 5,41 грн на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення.

Згідно з додатком № 1 до Договору загальна площа квартир у будинку становить 6485,40 кв. м, тоді як із додатка № 5 «Кошторис на утримання будинку та прибудинкової території на 2019 рік» вбачається, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень у будинку становить 7127,77 кв. м.

Отже, виходячи з установленої Договором ціни послуги та зазначених у його додатках відомостей про загальну площу приміщень, загальний розмір плати за послугу з управління щодо всіх квартир та нежитлових приміщень у будинку за один місяць мав би становити відповідно 35 086,01 грн (щодо квартир) або 38 561,24 грн (включно з нежитловими приміщеннями), залежно від того, яка саме загальна площа приміщень підлягала врахуванню при здійсненні нарахувань.

Водночас з акта звірки взаєморозрахунків та розрахунку заборгованості вбачається, що заявник відображав щомісячні нарахування у різних розмірах від 0,00 грн до 94 000,00 грн, тобто в окремі місяці суми нарахувань істотно перевищували навіть загальний розмір плати за послугу з управління, який міг бути нарахований усім співвласникам будинку за відповідний місяць виходячи з договірної ціни послуги та загальної площі приміщень.

При цьому заявник не надав пояснень щодо причин таких відмінностей, не розкрив методики здійснення щомісячних нарахувань та не долучив документів, які б давали змогу перевірити правильність визначення їх розміру.

За таких обставин долучені до заяви акт звірки взаєморозрахунків та розрахунок заборгованості, складені в односторонньому порядку, не дають можливості встановити обґрунтованість заявлених сум нарахувань та перевірити правильність визначення розміру заборгованості.

Наведене свідчить про те, що подані документи не підтверджують в повному обсязі безспірність заявленої до стягнення суми боргу.

За таких обставин суд позбавлений можливості в межах наказного провадження надати належну оцінку доводам заявника щодо правильності визначення розміру грошового зобов`язання, оскільки це потребує встановлення та оцінки обставин, пов`язаних із формуванням ціни (розміру плати) за договором.

Керуючись ст. 147-148, 152, 153, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нове Місто» у видачі судового наказу за поданою заявою про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антонича 10» заборгованості в сумі 116 957,24 грн.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Бургарт Т.І.