Рішення № 141087522, 22.10.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/750/26

Провадження № 2/525/533/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Фесенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 05.07.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 був укладений договір №285742 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у сумі 4000 грн. строком на 90 днів, із процентною ставкою 0,72% на добу.

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Згідно виписки по особовому рахунку, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7592 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 4000 грн.; заборгованості за відсотками 2592 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 1000 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 7592 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

23.06.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 31.08.2026, роз`яснено сторонам порядок та строки подання заяв по суті справи (а.с. 39).

31.08.2026 судом позовну заяву ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» було залишено без руху, оскільки встановлено, що вона подана з порушення вимог ст. 175 ЦПК України, позивачу був наданий строк 5 днів, для усунення недоліків ( а.с. 59).

07.09.2026 судом постановлено ухвалу про продовження позивачу строку на усунення недоліків на три дні ( а.с. 67).

15.09.2026 позивач усунув недоліки позовної заяви.

17.09.2026 судом постановлено ухвалу про продовження розгляду справи, судове засідання призначено на 22.10.2026 ( а.с. 76).

Сторони у судове засідання 22.10.2026 повторно не з`явилися, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.

Ураховуючи, що усі учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, суд розглядає справу з урахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 05.07.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №285742. За умовами договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 02.10.2025. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів. За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього Договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим договором. Протягом строку дії договору, комісія залишається незмінною (а.с. 8-14).

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід» ( а.с. 15).

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №19122025/1. Відповідно до умов договору, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах визначених Договором.

Фактором сплачено суму фінансування ( а.с. 19-20).

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №19122025/1 від 19.12.2025 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №285742 від 05.07.2025 на загальну суму 7592 грн., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 4000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 2592 грн.; борг за комісією 1000 грн. (а.с. 21).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №285742 від 05.07.2025, за ОСОБА_1 станом на 02.05.2025 обліковується заборгованість у розмірі 7592 грн., з яких: сума боргу за тілом кредитом - 4000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 2592 грн.; борг за комісією 1000 грн. (а.с. 65-66, 24).

ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» 17.03.2026 направлено відповідачу досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, а саме вимогу погасити заборгованість у сумі 7592 грн. (а.с. 23).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Пунктом 6 статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором суд приймає до уваги розрахунок заборгованості наданий позивачем, у частині нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотками, оскільки він відповідає умовам укладеного кредитного договору та не суперечить вимогам законодавства.

Як установлено з умов кредитного договору та досліджених матеріалів справи відповідачу нараховувалася комісія в розмірі 1000 грн. за послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту. Згідно умов договору послуги надаються протягом дії всього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували надання відповідачу зазначених послуг, надання інформації та довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту частіше ніж один раз на місяць.

Суд приходить до переконання, що в цій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до переконання, що підлягає стягненню з відповідача на корить позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 6592 грн. 00 коп., яка складається з: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2592 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІІНАНС» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №585 від 19.04.2026 (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІІНАНС» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 7592 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 6592 грн. (86,83%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2311,76 грн. (2662,40 х 86,83% = 2311,76 грн.).

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданій до суду позовній заяві представник ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500 грн.

В обґрунтування понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 укладеного між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА КРЕДИТ» та АБ «Пархомчук та партнери», свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреності від 09.04.2026; Акту про отримання правової допомоги від 25.08.2026, платіжної інструкції від 25.08.2026 на суму 15500 грн. ( а.с. 25-28, 51-53).

Згідно акту отримання правової допомоги Адвокатом були надані наступні послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості 0,5 год. на суму 1500 грн.; складення та подання до суду позовної заяви 3 год. на суму 9000 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень 1,5 год. на суму 4500 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій та відправку поштової кореспонденції 500 грн. Загальна вартість наданих послуг 15500 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 24-26), від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).

Суд ураховує, що дана справа є малозначною та типовою, у даній категорії справ мається стала судова практика; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання виключно на норми чинного законодавства та частково на умови кредитного договору, жодних розрахунків не містить, що, як наслідок, не потребувало витрачання значного часу для обґрунтування правових підстав позову. Представник позивача участі у розгляді справи не приймав. Позивачем не надано жодних доказів у підтвердження понесених канцелярських витрат. Моніторинг ЄДРСР не є необхідним, оскільки позивач і його представник мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд», де отримують усю інформацію про рух справи в суді.

З огляду на викладене, обсяг юридичної та технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви) не можна вважати значним; вартість роботи адвоката у загальному розмірі 15500 грн. є завищеною та не співмірною із ціною позову, яка становить 7592 грн., належним чином не обґрунтованою. Ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи та реальності наданих адвокатських послуг суд вважає доведеним розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2604,90 грн. ( 3000 х 86,83% = 2604,90).

У іншій частині заявлені вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №285742 від 05.07.2025 у розмірі 6592 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2311 (дві тисячі триста одинадцять) гривень 76 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2604 (дві тисячі шістсот чотири) гривні 90 копійок.

У іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС», ЄДРПОУ 43561872, адреса: вул. Львівська, 23, офіс 703, м. Київ, 03115;

представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 27.10.2026.

Суддя Я.В. Прасол