Рішення № 141087479, 28.10.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №524/5061/26

Провадження №2/524/4711/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16 111,08 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між 16.05.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії № 292000030 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в сумі 10000 грн.

Всупереч умов Договору № 292000030 від 16.05.2020 Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 16 111,08 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за договором № 292000030. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу, а далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 10/07/25-Е, згідно умов якого, Позивач набув право вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 292000030 від 16.05.2020.

У відповіді на відзив позивач вказав, що згідно з витягом з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до нього перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 16111,08 грн. Позивач звертав увагу на те, що всі відсотки нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Позивач вважав, що первісний кредитор при здійсненні розподілу платежів Відповідача дотримувався вимог вказаної норми закону, у зв`язку з чим сплачені кошти в першу чергу спрямовувалися саме на погашення прострочених процентів, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідачка у відзиві зазначила, що проти задоволення позову заперечує. Вказала, що правовідносини між нею та первісним кредитором були припинені внаслідок їх виконання. Зазначила, що на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нею було сплачено 51590 грн, що значно перевищує суму кредиту. Просила врахувати, що позивачем не були долучені докази її належного повідомлення про відступлення права вимоги. Звертала уваги на положення ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» в частині, що стосується максимального розміру відсотків.

КЛОПОТАННЯ

Разом із позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» подало клопотання про витребування доказів про належність відповідачу банківської картки та про зарахування коштів, відповідно до умов договору.

В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Вирішуючи клопотання позивача суд приймає до уваги те, що у відзиві факт укладення договору та отримання коштів у розмірі, визначеному кредитним договором та додатковими угодами до нього, відповідачка не оспорювала.

З цих підстав, оскільки сторонами факт укладення договору та отримання коштів не заперечувався, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16.05.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір № 292000030 за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 10000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору. Кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,75 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

15.06.2020, 17.07.2020, 16.08.2020, 17.08.2020, 17.09.2020, 18.10.2020, 16.11.2020, 17.12.2020, 16.01.2021, 15.02.2021, 17.03.2021, 17.04.2021, 18.05.2021, 18.06.2021, 18.07.2021, 19.08.2021, 18.09.2021, 21.10.2021, 23.11.2021, 23.12.2021, 22.01.2022 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладені додаткові угоди, якими продовжено строк кредитування на таку кількість днів: 30, 30, 2, 30, 30, 30, 30, 30, 30, 30, 33, 30, 30, 30, 33, 30, 32, 33, 30, 30, 33, відповідно.

Крім того, додатковими угодами від 19.05.2020 і 28.06.2020 збільшено розмір кредиту на 2000 грн та 1500 грн, відповідно.

28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу 28/1118-01. В подальшому між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладені додаткові угоди, в тому числі і додаткова угода №32 від 31.12.2023, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31.12.2024.

Відповідно до реєстру прав вимоги №175 кредитор відступає право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 15 940,08 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі кредитного договору № 292000030, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 12 390,22 грн, суми заборгованості за відсотками 3 549,86 грн.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу 05/0820-01. В подальшому між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладені додаткові угоди, в тому числі і додаткова угода №3 від 30.12.2022 відповідно до умов якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 30.12.2024. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги від ОСОБА_1 коштів в сумі 16 111,08 грн, які складаються із тіла в сумі 12 390,22 грн та відсотків 3720,86 грн.

11.07.2025 ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е згідно з умовами якого, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 292000030 від 16.05.2020 в сумі 16 111,08 грн, які складаються із тіла в сумі 12 390,22 грн та відсотків 3720,86 грн.

НОРМИ ПРАВА

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Відповідно до Договору кредит надавався строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі Дисконтний період). Однак, між відповідачем та первісним кредитором неодноразово були укладені додаткові угоди про продовження строку кредитування на 616 днів, тобто до 22.02.2022.

Отже, сторонами договору було погоджено строк кредитування до 22.02.2022.

З наданих позивачем розрахунків, здійснених первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що відсотки за договором були нараховані, в тому числі і за період із 23.02.2022 до 11.05.2022. Тобто за межами строку кредитування, визначеного Договором з урахуванням укладених додаткових угод.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Також в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила власний правовий висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Суд враховує те, що в п.4.3 Договору зазначено, що Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Разом із тим, суд наголошує на тому, що позивач вимог про стягнення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України не заявляв, натомість відсотки, нараховані кредиторами визначені в позовній заяві саме «заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом», тобто за правомірну поведінку позичальника, що суперечить умовам договору.

Щодо доводів відповідача з приводу відсутності зобов`язань за договором № 292000030.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, відповідно до умов договору № 292000030 його належним виконанням було повернення тіла кредиту в сумі 13500 грн та сплата відсотків за весь період кредитування з урахуванням продовження на 616 днів, тобто сплата відсотків, нарахованих кредитором станом на 22.02.2022.

Суд враховує посилання відповідача на те, що на корить первісного кредитора вона сплатила 63 658 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Разом із тим, вказаний розрахунок підтверджує те, що внесені відповідачем кошти були зараховані на погашення відсотків за користування коштами.

Крім того, суд вважає слушними доводи позивача, щодо посилання на порядок розподілу коштів, визначений ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування», відповідно до якого у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Щодо посилання відповідача на положення ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування».

Так, відповідно до вказаної статті(в редакції, яка була чинною на момент укладення договору) споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Отже, суд констатує, що наведена норма регулює питання відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Натомість в даній справі судом вже було встановлено, що вимог про стягнення відсотків, в порядку ст. 625 ЦК України позивач не заявляв, як і вимог про стягнення штрафів та пені.

З цих підстав, суд дійшов висновку про те, що до правовідносин, які виникли в даній справі, ст.. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» не застосовується.

Щодо посилання відповідача на відсутність доказів її належного повідомлення про відступлення права вимоги суд відзначає, що в своїй сукупності подані позивачем докази підтверджують перехід до нього права вимоги за договором № 292000030.

Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України саме на нового кредитора покладено ризики настання несприятливих для нього наслідків у виді виконання боржником свого зобов`язання первісному кредитору. Тому суд вважає, що відсутність доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги за відсутності доказів виконання зобов`язання первісному кредитору не впливає на право позивача вимагати виконання відповідачем зобов`язання за договором.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 22.02.2022 сума боргу за договором № 292000030 становила 15 178,12 грн, яка і має бути стягнута із відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2508,25 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог 94,21%.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.

Такі висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 20 травня 2026 року по справі № 911/969/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, суд приймає до уваги те, що ціна позову в даній справі дорівнює 16 111,08 грн, що становить приблизно 4,84 прожиткових мінімумів для працездатних осіб(2026 рік), а отже вказана справа є малозначною. Також, суд враховує сталість судової практики у питання стягнення заборгованості.

З цих підстав, враховуючи принцип розумності витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити їх розмір до 3500 грн.

Разом із тим, з огляду на те, що судом частково задоволено позов, суд вважає за можливе стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 3297,35 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, будинок 6 кабінет 13, р/р НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») заборгованість в розмірі 15 178,12 грн та судові витрати в сумі 5805,60 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ