Рішення № 141087420, 29.10.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8315/26

Провадження №2/524/6905/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Процент» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проценти за кристування кредитом з 30.05.2025 по 05.05.2026 в сумі 20400,00 грн, штраф 12000,00 грн з клопотанням про витребування доказів.

На обґрунтування позову зазначено, що 20.04.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 32331, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 6000,00 гривень строком на 730 днів до 20.04.2024 шляхом переказу на її платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00 % річних).

ТОВ «ФК «Процент» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредитні кошти. Відповідач умови кредитного договору не виконала, кредит у встановлені договором строки не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 30.05.2025, що має відображення в розрахунку заборгованості.

Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

23.07.2026 до суду стороною відповідача наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає. Подані матеріали не утворюють достатньої сукупності належних і допустимих доказів особистого волевиявлення відповідача на укладення електронного договору, фактичного надання кредиту, правильності процентних нарахувань і законності штрафу. Відсутні оригінал договору, журнал направлення і введення одноразового ідентифікатора, підтвердження доставки коду, ІР-адреса, відбиток пристрою, історія версій та підтверддження направлення відповідачу підписаного примірника.

Представник відповідач зазначає, що лист ТОВ «Пейтек» від 27.05.2026, де зазначено суму перерахування, номер картки, номер транзакції, код авторизації, банка-еквайра, призначення платежу, створений через рік/понад рік після операції та є довідкою, а не первинною платіжною інструкцією. Зазначений лист ТОВ «Пейтек» не містить реквізитів рахунка платника, не підтвердждує списання коштів, не є випискою з рахунку позивача, не містить реквізитів первинної платіжної інструкції, є повідомленням, а не самостійним банківським доказом списанням коштів.

У відзиві зазначено, що договір передбачає строк 730 днів до 20.04.2027, сплату процентів кожні 20 днів і повернення тіла кредиту наприкінці строку. Позов подано до закінчення строку, позивач не заявляє дострокового повернення тіла. У цій справі строк кредитування не сплив, тому не виключає процентів автоматично, але вимагає розмежування плати за правомірне користування і санкцій за прострочення, перевірки кожного періодичного строку.

Представник відповідача просить врахувати, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Тому штраф у сумі 12000,00 грн не може бути стягнутий у зв`язку з укладенням кредитного договору 20.04.2025.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу сторона відповідача зазначає, що матеріали справи не підтверджують понесення позивачем таких витрат, не доведено оплату гонорару адвокату за надання професійної правничої допомоги. Законодавство не передбачає стягнення витрат на непрофесійну правничу допомогу, яка надається ФОП та юридичними особами, які надають послуги в сфері права. 3 наданих документів (актів, рахунків, договорів) не вбачається, що гонорар в сумі 10000,00 грн стосується надання правової допомоги у цій справі та можуть стосуватися інших справ за позовом ТОВ «ФК «Процент» щодо будь-якого позичальника. Вважає, що у неї відсутній обов`язок сплачувати такі витрати позивачу. Просить відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу. Клопотала про витребування у позивача оригіналів електронних доказів.

23.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої просили позов задовольнити, розгляд справи здійснювати за їх відсутності. Зазначено, що кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua, та підписаннням його одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 600024 направлявся відповідачу 20.04.2025 о 08:41:13 на мобільний номер телефону, зазначений в кредитному договорі та інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Відповідач не заперечувала, що відповідний засіб зв`язку належить їй або що на час укладення спірних договорів вона втратила вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

Сторона позивача зазначає, що відповідачем та позивачем досягнута згода щодо істотних умов кредитного договору, підписаного відповідачем одноразовим ідентифікатором, що стверджується належними доказами та відповідачем не спростовано.

Відомості щодо оскарження умов кредитного договору не надано.

Видача кредитних коштів стверджується листом ТОВ «Пейтек» про перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначений ним у кредитному договорі (заявці).

Стосовно законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору, представник позивача зазначив, що п. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено максимальний розмір денної процентної ставки, що не може перевищувати 1 %. Пункт 17 Прикінцевих положень зазначеного Закону спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки.

Сторона позивача щодо нарахування відсотків та строку кредитування зазначає, що під час нарахування відсотків за користування кредитом застосовано процентну ставку у розмірі 1 % на добу від суми кредиту за кожен день користування (365,00 % річних). Загальна сума відсотків становить 20400,00 грн за період з 30.05.2025 по 05.05.2026.

11.08.2026 від АТ «Ощадбанк» надійшла витребувана за клопотанням представника позивача інформація.

07.09.2026 ухвалою суду судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи. За клопотанням представника відповідача витребувано докази від позивача.

14.10.2026, 29.10.2026 у судове засідання не з`явилися представник позивача, відповідач та його представник, повідомлені належним чином про дату, час, місце розгляду справи.

Представник позивача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у письмових заявах клопотав про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.10.2026 від представника позивача на виконання ухвали суду від 07.09.2026 надійшли:

електронний варіант кредитного договору № 32331 від 20.04.2025, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Процент» з додатками, що міститься у файлі «Agreement_32331_signed.pdf», а також протокол перевірки електронного підпису;

електронний варіант паспорта споживчого кредиту, що міститься у файлі «Agreement_32331_pasport_signed.pdf» , а також протокол перевірки електронного підпису.

Представником позивача у поданій заяві зазначено щодо надання редакції Правил чинної на дату укладення кредитного договору № 32331 від 20.04.2025, що до вказаного кредитного договору застосовується редакція Правил, затверджена наказом директора від 03.09.2024 № 03/09-24П-1. На момент розгляду справи на вебсайті https://procent.com.ua позивача оприлюднено актуальну редакцію Правил від 08.01.2026 № 08/01-26П-1, у зв`язку з чим редакція від 03.09.2024 знята з публічного оприлюднення, однак збережена в електронній

обліковій системі та архіві https://procent.com.ua/docs/Arkhivni_dokumenty.zip.

Представником позивача у поданій заяві зазначено щодо вимоги про надання технічного журналу, ТОВ «ФК «Процент» надає витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи щодо хронології укладення кредитного договору із зазначенням дати, часу створення особистого кабінету, направлення та введення одноразового ідентифікатора, номеру телефону, статуса доставки, IP-адреси, відбиток пристрою, журнал версій документа і підтвердження направлення підписаного примірника відповідачу. Витяг додається до матеріалів справи.

Також на підтвердження обізнаності відповідача стороною позивача долучено журнал авторизацій. Первинна історія обліку за договором № 32331 відображена у детальному розрахунку заборгованості, який містить дати та суми платежів, здійснених відповідачем, а також підтвердження зарахування часткової оплати в сумі 2400,00 грн, що зарахована 10.05.2025 в сумі 1200,00 грн та 30.05.2025 - 1200,00 грн з детальним розшифруванням кожного простроченого процентного платежу, розрахунком базової суми тіла кредиту, періодів прострочення та застосованих процентних ставок. Усі витребувані документи та докази подаються в повному обсязі для забезпечення всебічного розгляду справи.

28.10.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, просили відмовити у задоволенні позову.

Сторона відповідача не скористалася своїм правом на подання спростування щодо обставин, викладених у поданих 15.10.2026 представником позивача документах.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх відповідно позовних вимог та заперечень щодо них, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене таке.

20.04.2025 між між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 32331, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 6000,00 грн строком на 730 днів до 20.04.2027 шляхом переказу на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00 % річних).

Кредит надається на строк 730 днів періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів та завершується 20.04.2024. Позичальник має право достроково повернути кредит, як в повному обсязі так і частинами, сплативши проценти за користування кредитом, виходячи з фактичного залишку суми кредиту та строку користування кредитом.

Договір складено в електронному вигляді, підписано клієнтом із використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та електронним підписом із електронною позначкою часу та/або електронної печатки з електронною позначкою часу уповноваженою особою Товариства.

Підписуючи договір, відповідач засвідчив, що до укладення договору уважно ознайомився з паспортом споживчого кредиту, договором та правилами надання кредитних коштів, отримав від Товариства інформацію, надання якої передбачено законодавством.

Клієнт надав Товариству право на оброблення та передачу своїх персональних даних третім особам юридичним або фізичним (в тому числі колекторським компаніям, адвокатам, адвокатським об`єднанням) з метою досудового та/або судового стягнення заборгованості; також надав згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в якості аналога власноручного підпису (п.п. 8.2.6 - 8.2.7 договору).

Клієнт повністю розуміє та погоджується з усіма умовами та змістом договору, додатків до нього, паспортом споживчого кредиту та правил і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Інформація (дані, документи, відомості) особистого кабінету є її контактними даними, які були зазначені клієнтом під час укладення цього договору та які дають можливість йому отримувати інформацію та повідомлення від Товариства, копіювати, завантажувати таку інформацію та/або документи на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створювати копії документів (в т.ч. паперові).

Таким чином, повністю спростовуються доводи сторони відповідача щодо необізнаності про існування зазначеного кредитного договору, підписання його одноразовим ідентифікатором, істотних умов договору тощо.

ТОВ «ФК «Процент» здійснило переказ коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг.

Зазначене також стверджується інформацією, наданою суду за клопотанням сторони позивача АТ «Ощадбанк» щодо випуску на ім`я відповідача картки та надання інформації про рух коштів по ній, відповідно до якої на ім`я відповідача

відкрито банківський рахунок, до якого емітовано картку № НОМЕР_2 , надано виписку про рухо коштів за запитуваний період, з якої вбачається зарахування 6000,00 грн.

Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України (ст. 1050 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Із наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що для визначення розміру заборгованості за відсотками позивачем застосовано ставку:

1 % за період з 30.05.2025 по 05.05.2026 на загальну суму 20400,00 грн в межах строку дії договору, що не перевищує розміру денної процентної ставки, визначеної Закону України «Про споживче кредитування», що підлягають стягненню з відповідача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Що стягнення заборгованості за штрафом в сумі 12000,00 грн.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений режим воєнного стану.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений п. 18, згідно якого у період дії воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику наданий кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, вимога щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 12000,00 грн задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, з відповідача підлягає стягненню 20400,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз.2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

З аналізу наведених норм, слідує, що будь-який вид укладеного договору на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч.1ст. 3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконано, докази на підтвердження зазначеного не надано.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Кредитний договір є оспорюваним правочином, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, 10.02.2010).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 у справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

У відзиві представник відповідача клопотав про зменшення розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, мотивуючи тим, що справа є типовою для позивача, стосується стандартних правовідносин щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

До позовної заяви на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем долучено завірені копії договору про надання юридичних послуг; свідоцтва; довіреності; акта приймання-передачі наданих послуг; витягу з реєстру № 1 до акта приймання-передачі наданих послуг; платіжного доручення про сплату витрат на правову допомогу.

Разом з тим, суд приходить до висновку про зменшення витрат на правничу допомогу з урахуванням наданих послуг та керуючись принципом співмірності, обгрунтованості та фактичності, вирішує питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, керуючись критеріями, закріпленими у ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, оскільки позов задоволено частково на суму 20400,00 грн (62,96 % від 32400,00 грн) з відповідача на користь позивача слід стягнути 1676,25 грн (62,96 % від 2662,40 грн) судового збору, 1888,80 грн (62,96 % від 3000,00 грн) витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за процентами за користування кредитними коштами по кредитному договору № 32331 від 20.04.2025 в сумі 20400 грн 00 коп, 1676 грн 25 коп судового збору, 1888 грн 80 коп витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 4,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н. П. Мельник