Рішення № 141087138, 15.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2026Справа № 910/14605/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор"

до 1. Державної митної служби України

2. Бюро економічної безпеки України

3. Офісу Генерального прокурора

4. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

5. Державної казначейської служби України

6. Київської міської прокуратури

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанія "MELTRANSAVTO Sp.zo.o." (Sw.Jana 11/4, 40-012, Katowice, Республіка Польща)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВТОР"

про стягнення шкоди у розмірі 2956530,14 грн

представники сторін:

від позивача: Ковалишкін В.В.

від відповідача-1: Пластун Є.В.

від відповідача-2: Рєзнікова І.В.

від відповідача-3: Косова О.А.

від відповідача-4: Дєдушев І.В.

від відповідача-5: не з`явився

від відповідача-6: Чеснок М.М.

від третьої особи: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арматор" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України (відповідач-1), Бюро економічної безпеки України (далі - відповідач-2), Офісу Генерального прокурора (далі -відповідач-3), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач-4) та Державної казначейської служби України (далі - відповідач-5) про стягнення з Державного бюджету України 2388711,76 грн - матеріальної шкоди, завданої незаконним затриманням транспортних засобів марки "MAGYAR" з реєстраційними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортні засоби комерційного призначення із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 не були об`єктом накладення арешту у кримінальному провадженні №72022000320000026, незважаючи на це, відповідачі 1, 2 та 3 без достатніх правових підстав використовували цистерни для зберігання арештованого вантажу у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, що позбавило позивача можливості використовувати транспортні засоби у своїй статутній діяльності, внаслідок чого позивачу завдано збитків. Зокрема, позивач зазначає, що напівпричепи марки "MAGYAR" з реєстраційними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4 не є власністю позивача, а орендовані у третьої особи на підставі договору оренди транспортного засобу від 20.05.2022 № 2005/22. Протягом періоду незаконного утримання вказаних транспортних засобів, позивачу нараховувалася орендна плата за користування зазначеними напівпричепами за цим договором.

З огляду на те, що зазначені транспортні засоби не були об`єктом арешту у цьому кримінальному провадженні, відповідачі 1, 2, 3 безпідставно використовували цистерни для зберігання арештованого вантажу у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, що позбавило позивача можливості використовувати транспортні засоби у статутній діяльності, та завдало збитків у розмірі орендної плати транспортних засобів за 10 місяців і 15 днів, що складає 52500,05 євро. Також позивачем нараховано 3% річних на суму збитків, що складає 2446,59 євро.

У редакції заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України 2956530,14 грн (57250,94 євро, що станом на 13.05.2026 еквівалентно 2956530,14 грн (52500,05 євро збитків + 4750,89 євро 3% річних, нарахованих за період з 09.05.2023 по 13.05.2026)).

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 02.12.2024 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі, залучив до участі у справі Компанію "MELTRANSAVTO Sp.zo.o." (Sw.Jana 11/4, 40-012, Katowice, Республіка Польща) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі № 910/14605/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 19.03.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду задовольнив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор", скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі №910/14605/24, справу №910/14605/24 передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатом проведення автоматичного розподілу справ між суддями від 13.04.2026, справу №910/14605/24 передано для розгляду судді Турчину С.О.

Ухвалою від 22.04.2026 Господарський суд міста Києва прийняв справу №910/14605/24 до свого провадження, призначив підготовче засідання на 14.05.2026, запропонував учасникам справи надати суду письмові пояснення у справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням постанови Верховного Суду від 19.03.2026 у справі №910/14605/24 та щодо наявності у третьої особи Компанії "MELTRANSAVTO Sp.zo.o." представництва на території України.

07.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

07.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-4 надійшли письмові пояснення.

08.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли письмові пояснення від 07.05.2026.

08.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-3 надійшли додаткові пояснення від 07.05.2026.

11.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.

11.05.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача Ковалишкіна В`ячеслава Валерійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 09.05.2026, відповідно до якої останній просить суд провести судове засідання 14.05.2026, а також усі наступні судові засідання у справі №910/14605/24 за його участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів

12.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення.

13.05.2026 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання в порядку ч.11 ст.80 ГПК України про виключення з числа доказів копії договору від 17.05.2022.

14.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

У підготовче засідання 14.05.2026 з`явились представники позивача (в режимі відеоконференції) і відповідачів 1-4. Представники відповідача-5 та третьої особи не з`явилися. Водночас, усіх учасників процесу про дату час та місце судового засідання суд повідомляв ухвалою від 22.04.2026.

У підготовчому засіданні 14.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи пояснень відповідачів 1-4 з доданими документами та пояснень позивача.

Також у підготовчому засіданні 14.05.2026 суд розглянув заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Так, у заяві про збільшення позовних вимог позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог та у редакції цієї заяви позивачем заявлено до стягнення з Державного бюджету України 2956530,14 грн (57250,94 євро, що станом на 13.05.2026 еквівалентно 2956530,14 грн (52500,05 євро збитків + 4750,89 євро 3% річних, нарахованих за період з 09.05.2023 по 13.05.2026)).

Відповідно до ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд встановив, що заява відповідає вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим прийнята судом до розгляду та подальший розгляд справи буде здійснюватися з урахуванням цієї заяви, про що суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа.

У підготовчому засіданні суд розглянув клопотання позивача в порядку ч.11 ст.80 ГПК України про виключення з числа доказів копії договору від 17.05.2022. Позивач у своєму клопотанні посилається на наявність сумніву щодо достовірності копії договору оренди транспортного засобу від 17.05.2022, наданої відповідачем, зокрема у зв`язку з відсутністю оригіналу цього документа.

Відповідно до частини 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для виключення зазначеного документа з числа доказів, з огляду на те, що позивач раніше посилався на договір оренди транспортного засобу від 17.05.2022 в адвокатському запиті, а належних доказів на спростування факту існування цього договору або підтвердження недостовірності поданої відповідачем-2 копії не надав. Про відмову у задоволенні клопотання про виключення з числа доказів копії договору від 17.05.2022 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа.

Ухвалою від 14.05.2026 Господарський суд міста Києва залучив до участі у справі №910/14605/24 третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Київську міську прокуратуру та відклав підготовче засідання у справі №910/14605/24 на 28.05.2026.

21.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідачів-1,2,4 надійшли письмові пояснення.

22.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача та відповідача-3 надійшли письмові пояснення.

26.05.2026 через систему "Електронний суд" від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення.

28.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача - Київську міську прокуратуру.

У підготовче засідання 28.05.2026 з`явились представники позивача (в режимі відеоконференції), відповідачів 1-4 та третьої особи-2. Представники відповідача-5 та третьої особи-1 не з`явилися. Водночас, усіх учасників процесу про дату час та місце судового засідання суд повідомляв ухвалою від 14.05.2026.

Ухвалою від 28.05.2026 Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача, залучив до участі у справі №910/14605/24 відповідача-6 - Київську міську прокуратуру, залучив до участі у справі №910/14605/24 третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВТОР", відклав підготовче засідання у справі №910/14605/24 на 11.06.2026.

10.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

09.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача-6 надійшов відзив.

У підготовчому засіданні 11.06.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи відзиву Київської міської прокуратури від 10.06.2026 і відповіді на відзив від 08.06.2026.

Також протокольною ухвалою від 11.06.2026 без оформлення окремого документа суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 09.07.2026.

У підготовчому засіданні 09.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 13.08.2026.

11.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, в якій позивач просить суд: у разі неможливості підключити представника позивача до відеоконференції - провести підготовче засідання 13.08.2026 без участі представника ТОВ "Арматор"; закрити підготовче провадження у справі № 910/14605/24 та призначити справу №910/14605/24 до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні 31.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.09.2026.

У судовому засіданні 17.09.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 17.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 15.10.2026.

У судовому засіданні 15.10.2026 суд продовжив розгляд справи по суті.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідачів 1-4, 6 проти позову заперечили. Представники відповідача-5 та третіх осіб у судове засідання не прибули.

У судовому засіданні 15.10.2026, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів 1-4, 6, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 15.10.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.06.2022 працівниками Львівської митниці на митному посту "Яворів" належні позивачу на праві оренди транспортні засоби марки "MAGYAR" з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 з вантажем соняшникової олії затримані у зв`язку із накладенням арешту на вантаж в рамках кримінального провадження №72022000320000026.

Також арешт на вантаж соняшникову олію, що знаходилася в транспортних засобах з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 було накладено в рамках кримінального провадження №72022000320000026.

Оскільки зазначені транспортні засоби не були об`єктом арешту у кримінальних провадженняї, відповідачі 1, 2, 3 безпідставно використовували цистерни для зберігання арештованого вантажу у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, що позбавило позивача можливості використовувати транспортні засоби у статутній діяльності, та завдано збитків у розмірі орендної плати транспортних засобів за 10 місяців і 15 днів, що складає 52500,05 євро.

Також позивачем нараховано 3% річних на суму збитків, що складає 2 446,59 євро.

У позові позивач зазначає, що йому завдано збитків на загальну суму 54946,64 євро (52500,05 євро + 2446,59 євро), які підлягають стягненню з Державного бюджету України.

За розрахунком позивача станом на 26.11.2024 згідно з офіційним курсом Національного банку України гривні до євро розмір збитків, завданих позивачу, становить 2388711,76 грн (54946,64 Євро х 43,4733).

Під час нового розгляду справи позивач зазначив, що 02.06.2025 між ТОВ "Арматор" та Компанією "MELTRANSAVTO Sp.zo.o." укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 2005/22 від 20.05.2022 та договору про відстрочення орендних платежів від 05.06.2024, відповідно до умов якої сторони додатково відстрочили сплату орендних платежів та визначили строк настання строку платежу певною подією: а) у разі задоволення судом позову у справі № 910/14605/24 ТОВ "Арматор" має сплатити борг перед орендодавцем протягом 30 календарних днів після фактичного отримання коштів за судовим рішенням у справі; б) у разі якщо у справі № 910/14605/24 у позові буде відмовлено повністю або частково, сторони зобов`язуються протягом 30 календарних днів після набрання рішення законної сили погодити окремий порядок погашення заборгованості.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з Державного бюджету України 57250,94 євро (52500,05 євро збитків + 4750,89 євро 3% річних за період з 09.05.2023 по 13.05.2026), що станом на 13.05.2026 згідно з офіційним курсом Національного банку України гривні до євро становить 2956530,14 грн.

Позиція відповідачів.

Відповідач-1 (Державна митна служба України) проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень відповідач-1 посилається, зокрема на таке:

- відповідач-1 не є учасником кримінальних проваджень та не є уповноваженим органом на вчинення будь-яких дій відносно речових доказів у кримінальних провадженнях №42022100000000302 від 22.06.2022 та №72022000320000026 від 30.08.2022;

- жодних рішень органу дізнання, слідчого, прокурора, судді щодо передачі речових доказів у цих кримінальних провадженнях для розміщення на складі митного органу до Львівської митниці не надходило, а тому відповідач-1, не є відповідальною особою за зберігання речових доказів;

- позивач, порушивши своє зобов`язання за договором оренди транспортного засобу щодо своєчасної сплати орендної плати на користь третьої особи, безпідставно намагається покласти відповідальність на державу в особі відповідачів.

У поясненнях, наданих під час нового розгляду справи, відповідач-1 серед іншого зазначає, що рішення про арешт вантажу, його процесуальний статус, порядок зберігання, передачу в управління АРМА та реалізацію приймалися не Держмитслужбою, остання не може нести відповідальність за наслідки дій або рішень інших суб`єктів, а відтак, Держмитслужба не є належним відповідачем за заявленими позовними вимогами. Також відповідач-1 зазначає, що участь Львівської митниці у відповідних подіях обмежувалась здійсненням митного контролю відповідно до частини п`ятої статті 338 Митного кодексу України в межах взаємодії з правоохоронними органами відповідно до статті 558 МК України. Огляд товарів і транспортних засобів був ініційований листом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 17.06.2022, дорученням прокурора Київської міської прокуратури від 24.06.2022 та подальшими процесуальними діями у кримінальних провадженнях.

Відповідач-2 (Бюро економічної безпеки України) проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідач-2 був законодавчо позбавлений можливості впливати як на процедуру реалізації арештованого майна, так і на перебування транспортних засобів, у яких воно знаходилося, у зоні митного контролю, оскільки детективом БЕБ було вжито всіх передбачених КПК України процесуальних заходів, зокрема постановлено ухвалу про арешт майна та його передачу для реалізації АРМА. Таким чином, зважаючи, що детективи БЕБ України діяли у спосіб та межах, визначених КПК України, відповідач-2 не може бути винним у неповерненні транспортних засобів позивачу. Також відповідач-2 зазначив, що не вилучав речові докази, не передавав їх в управління АРМА, не є органом, на зберігання якого передавалося арештоване майно, а тому не є належним відповідачем у цій справі.

У письмових поясненнях під час нового розгляду відповідач-2 заперечує щодо доводів позивача щодо неправомірного тривалого утримання майна без належного процесуального оформлення, оскільки у даному випадку: арешт на транспортні засоби не накладався; БЕБ не вчиняло дій щодо незаконного утримання такого майна; власник майна був обізнаний про відсутність арешту та не був позбавлений можливості реалізувати свої права щодо транспортних засобів. Також відповідач-2 посилається на те, що позивачем не надано належних доказів фактичного понесення позивачем збитків та зауважує, що існують два договори щодо одного й того ж предмета оренди, але з істотно різними умовами оплати.

Відповідач-3 (Офіс Генерального прокурора) у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та вказує, що визнання речовим доказом, арешт та реалізацію соняшникової олії проведено працівниками правоохоронних органів відповідно до ст.ст.98, 100, 131, 132, 170-173 КПК України, ст.19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Відповідач-3 зазначає, що позивач помилково посилається на положення ст.ст.1173, 1190 ЦК України, як на підставу своїх позовних вимог, оскільки Офісом Генерального прокурора не завдано будь-якої шкоди позивачу внаслідок застосування заходів забезпечення кримінального провадження №72022000320000026. Також позивачем не надано доказів на підтвердження розміру заподіяної йому матеріальної шкоди, у зв`язку з чим така вимога є недоведеною.

У письмових поясненнях від 07.05.2026 відповідач-3 серед іншого вказує, що оскільки дії відповідачів здійснювались в ході досудового розслідування в межах кримінальних проваджень № 42022100000000302 від 22.06.2022 та № 72022000320000026 від 30.08.2022, з огляду на накладення ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №757/17869/22-к та Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 761/17614/22 арештів на олію соняшникову нерафіновану, яка належала ТОВ "СЕВТОР" та знаходилась у вантажних автомобілях із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 47,21 т, подальша її реалізація відбулась 26.04.2023 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2022, про що складено акт від 02.05.2023, позивачем не доведено обставин того, що матеріальна шкода у розмірі орендної плати за користування напівпричепами з реєстраційними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4 у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, наданими останньому на підставі договору про оренду транспортного засобу № 2005/22 від 20.05.2022, завдана саме неправомірними діями та/або бездіяльністю відповідачів.

Відповідач-4 (Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) заперечуючи проти позову, зазначає, що АРМА виконано ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №761/25197/22 у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", а відтак, відповідачем-4 вжито заходів з належного виконання ухвали суду. Також відповідач-4 зазначає, що в позовній заяві позивачем не зазначено у чому полягає незаконність рішення, дій чи бездіяльності АРМА, як органу державної влади.

У письмових поясненнях від 07.05.2026 відповідач-4, зокрема зазначає, що Національним агентством в межах повноважень виконано вимоги Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", а саме: обґрунтовано доцільність обрання шляху управління активами; здійснено заходи, необхідні для реалізації активу, а у подальшому організовано перевантаження активів з транспортних засобів позивачу.

Відповідач-5 (Державна казначейська служба України) заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідно до статті 170 ЦК України участь Казначейства у цій справі не є обов`язковою у статусі відповідача, оскільки Казначейство є лише органом виконання судових рішень про стягнення коштів з державного бюджету. При цьому, відповідач-5 зазначає, що позивачем не доведено розмір фактично понесених збитків у розмірі орендної плати, яку він має сплатити на користь орендодавця за період з 23.06.2022 по 08.05.2023.

Відповідач-6 (Київська міська прокуратура) проти позову заперечує, посилаючись на те, що прокурорами Київської міської прокуратури у межах кримінального провадження №42022100000000302 вирішувалось питання визнання речовим доказом та арешту виключно соняшникової олії, заходи забезпечення щодо самих транспортних засобів не застосовувалися. Також відповідач-6 вказує, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження реального розміру заподіяної йому матеріальної шкоди в сумі 2388711,76 грн.

Позиція третіх осіб.

Третя особа-1 (Компанія "MELTRANSAVTO Sp.zo.o.") у поданій під час первісного розгляду справи заяві від 24.01.2025 зазначила, що позовні вимоги позивача підтримує та просить розглядати справу без її участі.

Третя особа-2 правом на подання пояснень по суті спору не скористалася.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 20.06.2022 Львівською митницею отримано лист Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 17.06.2022 за вих. №4866/55/04-2022/35, в якому повідомлялось, що Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України проводиться перевірка інформації щодо незаконних дій службових осіб ТОВ "СЕВТОР", яке здійснює діяльність у зоні обслуговування Львівської митниці. Відповідно до наявної інформації під час здійснення митного оформлення експортних операцій сільськогосподарської продукції службовими особами ТОВ "СЕВТОР" та його декларантів, можуть надаватись до підрозділів Львівської митниці завідомо підроблені документи щодо належності вантажів, законності їх придбання, вартості та якості. З метою недопущення нанесення можливої шкоди Державному бюджету, фізичним та юридичним особам Департамент стратегічних розслідувань НПУ просив митницю здійснити необхідний комплекс заходів з внесенням інформації до ПІК "Орієнтування" (перевірку документів, повний огляд товару, опитування службових осіб підприємств) з метою перевірки достовірності наданих для митного оформлення вантажу документів.

Київською міською прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42022100000000302 від 22.06.2022 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

23.06.2022 відповідно до наявної в Автоматизованій системі митного оформлення (далі - АСМО) "Інспектор" інформації: транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що переміщували товар "олія соняшникова нерафінована" за митними деклараціями № UA209140/2/55910 та №UA209140/2/55911 від 18.06.2022 в`їхали в зону митного контролю митного поста "Яворів" міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Краківець". Під час створення запису у функціональному модулі "Журнал пункту пропуску" АСМО "Інспектор" щодо пропуску транспортного засобу з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСУР) було згенеровано наявність щодо суб`єкта ЗЕД ТОВ "СЕВТОР" орієнтування.

За поясненнями Державної митної служби до зазначеного орієнтування надано коментар: "Стосується експорту при перетині митного кордону та митного оформлення. Листом Департаменту стратегічних розслідувань від 17.06.2022 №4866/55/04-2022/35 (вх. митниці від 20.06.2022 № 19422/8.5-28-08) повідомлено про можливе здійснення ТОВ "СЕВТОР", код ЄДРПОУ 44113733 зовнішньо-економічних операцій з можливим порушенням митного законодавства України, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів завідомо підроблених документів щодо належності вантажів, законності їх придбання, вартості та якості при експорті сільськогосподарської продукції. З метою недопущення нанесення". Також за поясненнями Державної митної служби протоколи про порушення митних правил відносно посадових осіб ТОВ "СЕВТОР" працівниками Львівської митниці не складалися.

24.06.2022 до Львівської митниці Державної митної служби України надійшло доручення Київської міської прокуратури на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2022 №11-893вих-22 (вх. від 24.06.2022 № 20344/8.7-20), в якому прокуратура просила забезпечити проведення повного огляду, переогляду товарів, з фото фіксацією, а також з подальшим залученням спеціального підрозділу щодо визначення митної вартості товарів: олії соняшникової нерафінованої та інші, що переміщуються від ТОВ "СЕВТОР" до Borko Trade Hungary Kft, The Mark Global Kft. Номер кримінального провадження (справи) №42022100000000302 від 22.06.2022. Строк дії цього доручення з 24.06.2022 по 22.07.2022. Також, прокуратора просила провести огляд (переогляд) в присутності: ст. о/у в ОВС УСР у Львівській області ДСР НПУ Бурбуляк А.В. Поінформувати про результати огляду (переогляду) до 25.07.2022.

20.07.2022 Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі №757/17869/22-к (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022100000000302), якою наклав арешт на товарно-матеріальні цінності олію соняшникову нерафіновану, яка належить ТОВ "СЕВТОР" та знаходиться у вантажних автомобілях з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 47,21 т, в зоні діяльності митного посту "Яворів" Львівської області.

21.07.2022 Київська міська прокуратура постановою про залучення спеціаліста для проведення лабораторного дослідження у кримінальному провадженні №42022100000000302 від 22.06.2022 доручила співробітникам Львівської митниці Держмитслужби України провести лабораторні дослідження продукції - яка представниками ТОВ "СЕВТОР" заявлена до митного оформлення як "олія соняшникова нерафінована" та знаходиться в цистернах двох автотранспортних засобів "DAF" реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в кількості 23,2 т та реєстраційний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 23,9 т на митному пості "Яворів" Львівської митниці ДМСУ для підтвердження назви та коду товару. Дану постанову для виконання направила до Львівської митниці Держмитслужби України.

21.07.2022 супровідним листом за вих. №11-1156вих-22 Київська міська прокуратура надіслала на адресу Львівської митниці Держмитслужби України постанову про залучення спеціаліста для проведення лабораторного дослідження у кримінальному провадженні та доручення про проведення лабораторного дослідження продукції для підтвердження назви та коду товару, в якому просила Львівську митницю Держмитслужби України забезпечити проведення повного ідентифікаційного (лабораторного) дослідження продукції для підтвердження назви та коду товару: "олії соняшникової нерафінованої" транспортного засобу комерційного призначення (контейнера) "DAF" реєстраційні номери НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що переміщуються від ТОВ "СЕВТОР" до Borko Trade Hungary Kft. Номер кримінального провадження (справи) №42022100000000302 від 22.06.2022. Строк дії цього доручення з 21.07.2022 до 20.08.2022.

30.08.2022 Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок №142000-3201-0100. За результатами досліджень - проба являє собою нерафіновану соняшникову олію без зміни хімічного складу. Ознак хімічної модифікації (гідрогенізації, елаїдинізації) за результатами досліджень не виявлено.

Також згідно із матеріалами справи, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000320000026 від 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205-1 КК України. В рамках зазначеного кримінального провадження 31.08.2022 винесено постанову про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи, згідно із якою визнано речовими доказами 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "СЕВТОР" та 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , та належить ТОВ "СЕВТОР".

31.08.2022 на адресу митниці надійшов лист Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України № 1/5/0/10083-22 від 31.08.2022 щодо вжиття заходів щодо збереження зазначених ТМЦ (кримінальне провадження № 72022000320000026 від 30.08.2022).

05.09.2022 Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою у справі №761/17614/22 задовольнив клопотання прокурора у кримінальному проваджені - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави Офісу Генерального прокурора, про арешт майна у кримінальному провадженні №72022000320000026 від 30.08.2022, зокрема, наклав арешт на майно, а саме:

- 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "СЕВТОР";

- 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "СЕВТОР", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів".

08.09.2022 Бюро економічної безпеки України листом від №1/5/0/10691-22 надіслало на адресу Львівської митниці ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2022 № 761/17614/22 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72022000320000026 від 30.08.2022.

17.10.2022 Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою у справі №761/21549/22 задовольнив клопотання старшого детектива Бюро економічної безпеки України, погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора, про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, речових доказів у кримінальному провадженні №72022000320000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205-1 КК України, зокрема: передав Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів речові докази у кримінальному провадженні №7202200032000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205-1 КК України, а саме: 23,27 тон соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та 23,94 тон соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що належить ТОВ "СЕВТОР".

27.10.2022 Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі №757/29364/22-к (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022100000000302), якою скасував арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2022, на товарно-матеріальні цінності, а саме: олію соняшникову нерафіновану, яка належить ТОВ "СЕВТОР" та знаходиться в цистернах двох автотранспортних засобів марки "SCANIA" за реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 47,21 т, в зоні діяльності митного посту "Яворів" Львівської області.

22.11.2022 Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою у справі №761/25197/22 задовольнив клопотання старшого детектива Бюро економічної безпеки України, погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора, про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, речових доказів у кримінальному провадженні №72022000320000026, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України, зокрема: передав Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" речові докази у кримінальному провадженні №7202200032000026, а саме:

- 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "СЕВТОР";

- 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "СЕВТОР", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів".

02.05.2023 Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів складено акт про реалізацію активів на електронних торгах, згідно із яким активи (23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та належить ТОВ "СЕВТОР" та 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "СЕВТОР", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів") на електронних торгах за реєстраційним номером лота "48. Олія соняшникова нерафінована" 26.04.2023 реалізовано організатором електронних торгів - ТОВ "Придніпров`є 2021". Переможець торгів - ТОВ "Аріка Груп". Кошти за придбаний актив у сумі 355102,70 грн 01.05.2023 переможцем в повному обсязі зараховано на рахунок АРМА.

Згідно із матеріалів справи 09.05.2023 здійснено перевантаження активу (соняшникової олії) з транспортних засобів ТОВ "Арматор" у транспортні засоби покупця.

08.05.2023 ТОВ "Арматор" звернулося до Львівської митниці Держмитслужби з листом за вих. №8/5, в якому просило надати інформацію про перебування транспортних засобів ДАФ НОМЕР_1 , причеп НОМЕР_2 та ДАФ НОМЕР_3 , причеп НОМЕР_4.

У відповідь зазначений вище лист, Львівська митниця Держмитслужби листом за вих. №7.4-3/28-05/13/12220 від 17.05.2023 повідомила позивача про те, що відповідно до інформації, наявної в АСМО "Інспектор", транспортні засоби комерційного призначення із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , із вантажем "олія соняшникова", 23.06.222 прибули в зону митного контролю митного поста "Яворів" пункту пропуску "Краківець" Львівської митниці в напрямку "Виїзд з України", та у період з 23.06.2022 по 08.05.2022, перебували у статусі "затримання".

Також митниця зазначила, що станом на 15.05.2023, вказані транспортні засоби перебувають в зоні митного контролю митного поста "Яворів" пункту пропуску "Краківець" Львівської митниці.

Позивач зазначає, що напівпричепи марки "MAGYAR" з реєстраційними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4 не є власністю позивача, а орендовані у третьої особи-1 (Компанія "MELTRANSAVTO Sp.zo.o.") на підставі договору оренди транспортного засобу від 20.05.2022 №2005/22.

Протягом періоду незаконного утримання вказаних транспортних засобів, позивачу нараховувалася орендна плата за користування зазначеними напівпричепами за цим договором.

Позивач долучив до позову договір про оренду транспортного засобу №2005/22 від 20.05.2022, укладений між ТОВ "Арматор" та Компанією "MELTRANSAVTO Sp.zo.o.", відповідно до умов якого остання передала позивачу в користування напівпричепи марки "MAGYAR" з державними реєстраційними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4, для використання в господарській діяльності, а позивач прийняв авто та оплачує його використання.

Згідно із п.3.1. договору оренди №2005/22 від 0.05.2022, за користування вказаним в договорі автомобілем орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату, яка становить 5 000,00 євро. Орендна плата виплачується орендодавцю готівкою через касу підприємства, або по перерахунку.

Цей договір вступає в дію з моменту підписання і є чинним до 31.12.2024 (п. 5.1. договору оренди №2005/22 від 0.05.2022).

07.05.2024 MELTRANSAVTO Sp. z o.o. надіслало ТОВ "Арматор" претензію про сплату заборгованості за договором оренди № 2005/22 від 20.05.2022 за період з 20.05.2022 до 20.05.2023 у сумі 60 000 євро.

У відповіді на претензію від 05.06.2024 ТОВ "Арматор" визнало зазначену претензію у повному обсязі.

05.06.2024 між ТОВ "Арматор" та Компанією "MELTRANSAVTO Sp.zo.o." укладено договір про відстрочення орендних платежів, відповідно до якого сторони домовилися про відстрочення орендних платежів за договором оренди №2005/22 від 20.05.2022, згідно з яким орендодавець передав орендарю в оренду два напівпричепа марки "MAGYAR" з державними реєстраційними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4.

Відповідно до п.3.1. договору про відстрочення орендних платежів, відстрочені орендні платежі у розмірі 5000,00 євро за кожен місяць періоду з червня 2022 року по травень 2023 року мають бути погашені орендарем до 01.06.2025 у повному обсязі.

Згідно із п.3.2. договору про відстрочення орендних платежів, на всю суму заборгованості, починаючи з дати укладення цього договору, нараховується 3% річних до дня повного розрахунку, які мають бути сплачені в день сплати основного боргу за червень 2022 року по травень 2023 року за договором оренди.

Цей договір набирає чинності із дати його підписання обома сторонами (п.4.1. договору про відстрочення орендних платежів).

10.02.2024 ТОВ "Арматор" надіслало на адресу Львівської митниці Держмитслужби претензію про відшкодування завданих збитків у розмірі 52832,00 Євро, що становить 2135094,33 грн за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2024, завданих внаслідок утримання транспортних засобів, орендна плата за користування якими позивачу нараховувалось третьою особою у період затримання з 23.06.2022 по 08.05.2023.

Львівська митниця Держмитслужби листом від 12.03.2024 за вих. №7.4-5/20-01/14/7462 відмовила у задоволенні претензії, одночасно повідомивши, що завдана шкода позивачу спричинена не діями митниці, оскільки митниця не уповноважена на вжиття заходів щодо зберігання речових доказів у рамках кримінального провадження.

Згідно із наведеним у позові розрахунком позивачу завдано збитків у розмірі орендної плати за користування напівпричепами марки "MAGYAR" з державними реєстраційними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_4, нарахованої третьою особою за період з 23.06.2022 по 08.05.2023, яка складає 52500,05 євро за 10 місяців і 15 днів, а також нараховано 3% річних у розмірі 2446,59 євро за період з 09.05.2023 по 26.11.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі № 910/14605/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 19.03.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду задовольнив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор", скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі №910/14605/24, справу №910/14605/24 передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволені позовних вимог є передчасними, з огляду на таке:

судом першої інстанції не встановлено факт законного/незаконного позбавлення позивача права володіння та користування автомобілями, не досліджувалося питання наявності/відсутності арешту автомобілів позивача з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , та чи були зазначені автомобілі речовими доказами;

підстави правомірності обмеження відповідачами права власності позивача на транспортні засоби та законність/незаконність утримання транспортних засобів позивача не встановлювалися і судом апеляційної інстанції;

судом першої інстанції не досліджено законності/незаконності підстав зберігання арештованого майна - олії соняшникової у транспортних засобах позивача, зазначеного не встановлено і судом апеляційної інстанції;

також судами не встановлювалися обставини стосовно правовідносин оренди транспортних засобів, розміру орендної плати, тобто наявності самих збитків.

Частиною 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Державного бюджету України 3% річних за період з 09.05.2023 по 13.05.2026 у сумі 4750,89 євро. Загальна сума заявлених позовних вимог становить 57250,94 євро (52500,05 євро збитків + 4750,89 євро 3% річних), що станом на 13.05.2026 еквівалентно 2956530,14 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, то обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Приписи статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними та передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Водночас цими положеннями статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України (правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21).

Питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами кримінального процесуального закону, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до ч.6, 7 ст.1176 Цивільного кодексу України завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17, суд, застосовуючи положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи, відповідно, їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Такі висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 30.06.2026 у справі № 910/14543/25, від 19.03.2026 у справі № 910/13546/24, а також у постанові Верховного Суду від 19.03.2026 у справі №910/14605/24, що розглядається судом.

Отже, для настання цивільно-правової відповідальності відповідачів за заподіяння позивачеві шкоди у цій справі необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення, у той час як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу приписів частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановлені судом фактичні обставини викладаються в судовому рішенні з посиланням на докази, на підставі яких їх встановлено.

У цій справі позивач стверджує, що неправомірні дії відповідачів полягають в незаконному утриманні транспортних засобів для зберігання арештованого вантажу (соняшникової олії) у період з 23.06.2022 по 08.05.2023, що позбавило позивача можливості використовувати транспортні засоби у своїй статутній діяльності, внаслідок чого позивачу завдані збитки.

Згідно із матеріалів справи, 23.06.2022 транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в`їхали в зону митного контролю митного поста "Яворів" міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Краківець". Під час створення запису в функціональному модулі "Журнал пункту пропуску" АСМО "Інспектор" щодо пропуску транспортного засобу із реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , АСУР згенеровано наявність щодо суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "СЕВТОР" орієнтування - доповідної записки від 22.06.2022 № 7.4-20/794.

24.06.2022 на адресу митниці надійшло доручення від прокурора Київської міської прокуратури в рамках кримінального провадження №42022100000000302 від 22.06.2022, на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Строк дії цього доручення встановлено з 24.06.2022 по 22.07.2022.

Надалі 20.07.2022 Печерським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі №757/17869/22-к (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022100000000302), якою накладено арешт на товарно-матеріальні цінності олію соняшникову нерафіновану, яка належить ТОВ "СЕВТОР" та знаходиться у вантажних автомобілях з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 в кількості 47,21 т, в зоні діяльності митного посту "Яворів" Львівської області.

22.07.2022 листом Київської міської прокуратури від 21.07.2022 №11-1156вих-22 Львівській митниці направлено для організації виконання постанову про залучення спеціаліста для проведення лабораторного дослідження та доручення від 21.07.2022 на проведення лабораторного дослідження продукції для підтвердження назви та коду товару (олії соняшникової нерафінованої) по кримінальному провадженню № 42022100000000302 від 22.06.2022.

30.08.2022 Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок №142000-3201-0100, відповідно до якого за результатами досліджень встановлено, що проба (проби (зразки) товару відібрані 03.08.2022), являє собою нерафіновану соняшникову олію без зміни хімічного складу, ознак хімічної модифікації (гідрогенізації, елаїдинізації) за результатами досліджень не виявлено.

Відповідно до ч.1 ст.338 Митного кодексу України (тут та надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених митному органу (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Згідно із ч.5 ст.338 Митного кодексу України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках (ч.8 ст.338 МК України).

Частиною першою статті 558 Митного кодексу України передбачено, що митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

Правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти митні органи про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника митного органу, який отримав цю оперативну інформацію, або його заступника в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом (ч.4 ст.558 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митних органів при організації, проведенні та оформленні результатів огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення встановлена Порядком проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2012 № 1316 (надалі - Порядок №1316).

Відповідно до п.4.1. Порядку №1316 огляд проводиться відповідно до вимог частини п`ятої статті 338 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, та згідно з вичерпним переліком підстав для проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України".

Пунктом 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що митний огляд може проводитись у разі одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження.

Згідно із п.1.2, п.1.6. Порядку №1316 за результатами огляду складається акт огляду. Час проведення огляду не повинен перевищувати часових нормативів, визначених Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Пунктом 4.2. Порядку №1316 огляд проводиться посадовими особами митних органів самостійно. У разі потреби для забезпечення зупинки транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються автошляхами митної території України, посадові особи митного органу взаємодіють з відповідними підрозділами правоохоронних органів України.

Отже, наведені вище положення законодавства визначають, що однією з передбачених законодавством підстав для огляду (переогляду) товарів і транспортних засобів комерційного є одержання митним органом письмового доручення правоохоронного органу в межах кримінального провадження.

Такий огляд проводиться у можливо короткий строк після прийняття відповідного рішення та оформляється актом огляду. Відповідний акт огляду у матеріали справи сторонами не наданий.

При цьому ні стаття 338 Митного кодексу України, ні саме доручення про проведення огляду не надають права митному органу утримувати транспортний засіб після завершення такого огляду, у тому числі, до закінчення лабораторного дослідження товарів. Як зазначено самим відповідачем-1 протоколи про порушення митних правил відносно посадових осіб ТОВ "СЕВТОР", працівниками Львівської митниці не складалися. Відсутні такі протоколи і стосовно посадових осіб позивача. Поряд з цим доказів пред`явлення позивачем вимог до митного органу про повернення транспортних засобів після проведеного огляду за дорученням правоохоронного органу матеріали справи не містять.

Згідно із матеріалів справи митним органом не було оформлено провадження у справах про порушення митних правил та за доводами відповідача-1 перебування транспортних засобів з речовими доказами в зоні митного контролю на митному посту "Яворів" Львівської митниці обумовлено обставинами кримінальних проваджень:

у період з 23.06.2022 по 30.08.2022 - кримінальним провадженням №42022100000000302 від 22.06.2022, порушеними Національною поліцією України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України;

у період з 31.08.2022 по 08.05.2023 - кримінальним провадженням № 7202200032000026 від 30.08.2022, порушеним БЕБ України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205-1 КК України.

Судом встановлено, що Київською міською прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42022100000000302 від 22.06.2022 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Одночасно із кримінальним провадженням №42022100000000302 від 22.06.2022, в провадженні детективів БЕБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, перебувало кримінальне провадження №72022000320000026 від 30.08.2022 за фактом внесення до реєстраційних даних ТОВ "СЕВТОР" завідомо неправдивих відомостей за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

31.08.2022 до Львівської митниці Державної митної служби України надійшов лист Головного підрозділу детективів БЕБ України від 31.08.2022 №1/5/0/10083-22, яким повідомлено про здійснення досудового розслідування кримінального провадження №72022000320000026 та необхідність вжиття заходів щодо збереження товарно матеріальних цінностей, які знаходяться в автомобілях, і недопущення їх втрати.

31.08.2022 в рамках кримінального провадження №72022000320000026 винесено постанову про визнання 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що належить ТОВ "СЕВТОР" речовими доказами.

05.09.2022 Шевченківським районним судом міста Києва ухвалою у справі №761/17614/22 (номер кримінального провадження в ЄРДР: №72022000320000026 від 30.08.2022) накладено арешт на майно, а саме: 23,27 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "СЕВТОР"; 23,94 т соняшникової олії, яка знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 та належить ТОВ "СЕВТОР", що знаходиться у зоні митного посту "Яворів".

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №761/21549/22 соняшникову олію, що знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , як речовий доказ у кримінальному провадженні №72022000320000026, передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Водночас 27.10.2022 Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 20.07.2022 у рамках кримінального провадження 42022100000000302.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №761/25197/22 соняшникову олію, що знаходиться в автомобілі/причепі з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , як речовий доказ у кримінальному провадженні №72022000320000026, передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації.

У подальшому Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 26.04.2023 проведено електронний аукціон з продажу зазначеного майна та 02.05.2023 складено Акт про реалізацію активів на електронних торгах.

09.05.2023 здійснено перевантаження активу (соняшникової олії) з транспортних засобів ТОВ "Арматор" у транспортні засоби покупця.

Частиною 1 статті 16 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно зі ст.131 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, в тому числі арешт майна.

За приписами ч.1 ст.132 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Частиною 1 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч.6 ста.100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Згідно із абзацом сьомим частини шостої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Агентству, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відповідно до ч.7 ст.100 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 4 ст.100 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (надалі - порядок №1104).

Відповідно до пункту 5 Порядку умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей.

Пункт 7 Порядку регулює зберігання вилучених або отриманих стороною обвинувачення речових доказів.

Поряд з цим частиною 4 статті 168 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.27 Порядку №1104 схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

Стаття 100 КПК України та Порядок № 1104 встановлюють, що законодавством передбачено декілька способів забезпечення збереження речових доказів.

Зокрема, речові докази можуть зберігатися стороною обвинувачення за умови їх фактичного надходження до її володіння або бути передані в управління чи для реалізації АРМА за наявності передбачених законом підстав і з дотриманням установленої процедури.

Положення частини другої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України визначають, що обов`язок щодо збереження речових доказів покладається на сторону кримінального провадження, якій такі речові докази були надані або передані, та передбачає забезпечення їх збереження у стані, придатному для використання в кримінальному провадженні.

Зі змісту ухвал про арешт майна від 20.07.2022 та 05.09.2022 випливає, що речові докази (соняшникова олія), які знаходилися в транспортних засобах з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 органами досудового розслідування не вилучалися, не передавалися на зберігання органу досудового розслідування та порядок зберігання речових доказів у кримінальних провадженнях №42022100000000302 та №72022000320000026 зазначеними ухвалами не вирішувався.

При цьому судом встановлено, що транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 не були визнані речовими доказами у кримінальних провадженнях №42022100000000302 та №72022000320000026 та арешт на них не накладався.

Водночас в рамках кримінальних проваджень питання щодо правових підстав і порядку утримання в зоні митного контролю транспортних засобів у зв`язку з перебуванням у них визнаного речовим доказом вантажу (соняшникової олії) не вирішувалося. Фактично перебування транспортних засобів в зоні митного контролю здійснювалося за відсутності ухвал слідчого судді про накладення арешту на такі транспортні засоби, митний орган відповідальною особою за зберігання арештованих речових доказів (олії соняшникової) не визначався.

Як встановлено судом вказане майно (олія соняшникова, яка знаходилася в транспортних засобах з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ) продовжило перебувати в зоні митного контролю, а надалі, з метою забезпечення збереження речових доказів, на підставі ухвали слідчого судді від 27.10.2022 було передане до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та відповідно до ухвали слідчого судді від 22.11.2022 - для реалізації.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 травня 2025 року у справі №903/421/24 зазначив, що аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що норма абзацу сьомого частини шостої статті 100 КПК України розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації (п.9.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №910/18647/19).

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон України № 772-VIII) передбачено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України № 772-VIII Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Відповідно до частин першої, другої, абзацу першого частини третьої статті 21 Закону України №772-VIII управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснює АРМА шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Отже, з моменту передачі арештованого вантажу олії в управління АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді чи суду до Національного агентства перейшли повноваження щодо здійснення управління цим активом у межах, визначених законом та відповідними судовими рішеннями. Оскільки управління активами відповідно до Закону України №772-VIII передбачає, зокрема, забезпечення їх збереження та збереження їх економічної вартості, АРМА мало діяти таким чином, щоб не допустити необґрунтованого подальшого використання майна.

За обставинами справи, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів звільнення орендованих позивачем транспортних засобів від речових доказів не забезпечило. Транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 продовжували використовуватися для перебування у них вантажу до реалізації активів (соняшникової олії) та її фактичного перевантаження.

Суд враховує, що впродовж спірного періоду позивач вимог про повернення транспортних засобів ні до органів досудового розслідування, ні до митниці не пред`являв. Лише у лютому 2023 року позивач звернувся до БЕБ України з адвокатським запитом щодо надання інформацію про статус транспортних засобів у рамках кримінального провадження №72022000320000026. У подальшому адвокатські запити направлялися у березні - квітні 2023 року.

Також 08.05.2023 ТОВ "Арматор" звернулося до Львівської митниці Держмитслужби з листом за вих. №8/5, в якому просило надати інформацію про перебування транспортних засобів ДАФ НОМЕР_1 , причеп НОМЕР_2 та ДАФ НОМЕР_3 , причеп НОМЕР_4.

Разом з тим, зважаючи на те, що позивач тривалий час не вчиняв дій щодо повернення орендованого ним майна, суд зазначає, що така обставина не створює правових підстав для подальшого утримання відповідними органами транспортних засобів для збереження в них речових доказів.

Також у контексті спірних правовідносин, з урахуванням вказівок Верховного Суду у цій справі, суд зазначає, що відповідно до ст.321 ЦК України, 41 Конституції України, статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відсутність належних правових підстав утримання транспортних засобів, які не були визнані речовими доказами та на які не накладався арешт, призводить до порушення права на мирне володіння майном, оскільки обмежує можливість повноцінно користуватися таким майном.

У той же час, наведені положення законодавства щодо захисту права власності та інших майнових прав необхідно розглядати у взаємозв`язку з принципами добросовісності, розумності та справедливості, закріпленими у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Загальні засади (принципи) цивільного права втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації так, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу (п.88 постанови Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №922/3928/20).

Так, право на захист майнових прав та законних інтересів не звільняє особу від обов`язку діяти добросовісно, розумно та вживати залежних від неї заходів для припинення порушення такого права і запобігання виникненню або збільшенню майнових втрат.

У цьому контексті суд зазначає, що право позивача на мирне володіння майном та можливість здійснення правомочностей щодо нього кореспондуються з необхідністю вжиття ним розумних і доступних заходів, спрямованих на відновлення порушеного права, зокрема на повернення орендованих транспортних засобів у його володіння та користування.

Однак, як встановлено судом, позивач допустив пасивну поведінку, яка полягала у тривалому невчиненні дій, спрямованих на повернення орендованих транспортних засобів.

Будучи обізнаним про відсутність в рамках кримінальних проваджень №42022100000000302 та №72022000320000026 арешту на транспортні засоби з реєстраційними номерами НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , позивач не реалізовував своїх прав щодо транспортних засобів, з вимогами про їх повернення до органів досудового розслідування чи митниці не звертався. Відсутні також докази оскарження позивачем в рамках кримінальних проваджень дій органів досудового розслідування, а також оскарження дій чи бездіяльності митного органу. Відповідно у рамках кримінальних проваджень № 42022100000000302 та № 72022000320000026 відсутні судові рішення про визнання протиправними дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, у тому числі за скаргами позивача.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що позивач вживав розумних та достатніх заходів для повернення зазначеного майна, припинення порушення своїх майнових прав, запобігання виникненню збитків або зменшення їх розміру.

Доказів того, що відповідачі відмовили позивачу в поверненні транспортних засобів позивач у матеріали справи не надав.

За встановлених обставин причинно-наслідковий зв`язок між діяннями відповідачів та шкодою, завданою позивачу, не знайшов свого підтвердження.

Як зазначалося судом вище, однією з умов притягнення до відповідальності за статтями 1173, 1174 ЦК України є наявність шкоди.

У цій справі позивач заявив вимоги про стягнення 52500,05 євро збитків.

Позивач вказує, що визначена сума збитків відповідає розміру орендної плати, яку позивач зобов`язаний сплатити орендодавцю - Компанії "MELTRANSAVTO Sp.zo.o."., за період, протягом якого позивач був позбавлений можливості володіти та користуватися орендованими транспортними засобами, а саме: з 23.06.2022 по 08.05.2023.

Відповідно до долученого до позову договору транспортного засобу №2005/22 від 20.05.2022, укладеного між ТОВ "Арматор" та Компанією "MELTRANSAVTO Sp.zo.o.", орендна плата становить 5000,00 євро.

Згідно із матеріалів справи, 07.05.2024 MELTRANSAVTO Sp. z o.o. надіслало ТОВ "Арматор" претензію про сплату заборгованості за договором оренди № 2005/22 від 20.05.2022 за період з 20.05.2022 до 20.05.2023 у сумі 60000 євро.

У подальшому між ТОВ "Арматор" та Компанією "MELTRANSAVTO Sp.zo.o." укладено договір від 05.06.2024 про відстрочення орендних платежів, відповідно до якого сторони домовилися про відстрочення орендних платежів за договором оренди до 01.06.2025.

Під час нового розгляду справи позивач надав у матеріали справи додаткову угоду від 02.06.2025 №1 до договору оренди № 2005/22 від 20.05.2022 та договору про відстрочення орендних платежів від 05.06.2024, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди змінити строк погашення відстрочених орендних платежів, визначений договором про відстрочення орендних платежів від 05.06.2024.

Пунктом 2.2., 2.4. додаткової угоди від 02.06.2025 №1 передбачено, що сплата орендних платежів, нарахованих за договором оренди № 2005/22 від 20.05.2022 та договором про відстрочення орендних платежів від 05.06.2024, відстрочується до моменту фактичного отримання орендарем коштів на виконання судового рішення у справі №910/14605/24. Орендар зобов`язується сплатити орендодавцю суму відстрочених платежів протягом 30 календарних днів з дня фактичного отримання орендарем коштів на виконання судового рішення у справі №910/14605/24.

У п.2.5. додаткової угоди від 02.06.2025 №1 також передбачено, що у разі якщо у справі №910/14605/24 у позові буде відмовлено повністю або частково, сторони протягом 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили мають погодити окремий порядок погашення заборгованості.

Водночас, відповідачем-2 надано у матеріли справи примірник договору оренди транспортних засобів від 17.05.2022, укладений між ТОВ "Арматор" та Компанією "MELTRANSAVTO Sp.zo.o.", який, як зазначає відповідач-2, отримано ним під час досудового розслідування разом із адвокатським запитом від 06.02.2023 (вх. БЕБ № 1034/0/6-23 від 07.02.2023).

Зі змісту зазначеного договору оренди транспортних засобів від 17.05.2022 вбачається, що предметом цього договору були напівпричепи марки "Magyar" з державними реєстраційними номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_6 та відповідно до пункту 3.1 цього договору розмір щомісячної орендної плати становив 200 польських злотих. В переліку додатків до адвокатського запиту від 06.02.2023 визначено договір оренди транспортного засобу від 17.05.2022 (пункт 7 переліку додатків).

Позивач заперечив щодо долучення договору оренди транспортних засобів від 17.05.2022, посилаючись на те, що зазначений договір наданий відповідачем-2 лише під час нового розгляду справи без пояснення причин його неподання при первісному розгляді.

Однак, суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки договір оренди транспортних засобів від 17.05.2022 був наданий відповідачем під час первісного розгляду справи разом із клопотанням від 13.06.2025. Окрім цього, до відзиву на позов при первісному розгляді справи було надано адвокатський запит від 06.02.2023, в переліку додатків якого і зазначено договір оренди транспортних засобів від 17.05.2022.

Суд зазначає, що позивач сам посилався в адвокатському запиті на договір оренди транспортних засобів від 17.05.2022, що вказує на обізнаність позивача про існування зазначеного документа. При цьому позивачем не надано належних і допустимих доказів на спростування факту існування зазначеного договору, зокрема не надано доказів, які б підтверджували, що такий договір не укладався або що його зміст не відповідає дійсності.

Отже, матеріали справи містять дві редакції договору оренди транспортного засобу з різними умовами щодо розміру орендної плати. Поряд з цим заявлена позивачем до стягнення сума збитків обґрунтовується вартістю користування транспортними засобами, визначеною договором оренди № 2005/22 від 20.05.2022. Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами достовірність зазначеного розміру орендної плати, покладеного в основу розрахунку заявлених збитків.

Як встановлено судом, умовами додаткової угоди від 02.06.2025 №1 передбачено відстрочення сплати орендної плати до моменту фактичного отримання орендарем коштів на виконання судового рішення у справі №910/14605/24. Тобто, до моменту отримання позивачем коштів за рішенням суду обов`язок зі сплати орендних платежів не підлягає виконанню. Водночас матеріали справи не містять доказів фактичного здійснення позивачем таких платежів.

Суд зазначає, що частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує її інтереси як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

За таких обставин визначення розміру збитків виключно на підставі суми орендної плати, яка фактично не сплачувалася та сплату якої було відстрочено за домовленістю сторін, на переконання суду, не підтверджує реальності понесених позивачем майнових втрат.

Отже, позивач не надав належних доказів того, що несплата орендної плати призвела до виникнення в нього реальних збитків, а також не обґрунтував, яким чином сума відстрочених платежів і в якому розмірі відображає дійсні майнові втрати, спричинені неможливістю користування транспортними засобами.

Відтак позивачем не доведено реальної наявності та розміру збитків у заявленій сумі.

Суд зазначає, що обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

При цьому обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Встановивши обставини цієї справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та завданням позивачу збитків, не доведено сам факт завдання позивачу збитків, як і їх розмір, що є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення збитків у сумі 52500,05 євро.

Оскільки основна вимога про стягнення збитків не підлягає задоволенню, то похідні вимоги про стягнення 3% річних за період з 09.05.2023 по 13.05.2026 у сумі 4750,89 євро також не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини рішення у справі "Серявін та інші проти України").

З огляду на викладене, суд надав оцінку усім аргументам сторін та учасникам справи, які відносяться до предмета спору.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки позивач не довів, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення для стягнення збитків, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор" до Державної митної служби України, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури про стягнення шкоди у розмірі 2956530,14 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арматор" до Державної митної служби України, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури про стягнення шкоди у розмірі 2956530,14 грн - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.10.2026.

Суддя С.О. Турчин