Рішення № 141086996, 20.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/64/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Справа № 908/1549/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В. при секретарі судового засідання Даниленко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/1549/26

заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, 14, код ЄДРПОУ/умовний код 02909973)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МАДЕРА ДЕВЕЛОПМЕНТ (01021, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 9- Б, приміщення Д7-1Б, ідентифікаційний код 41419790)

про стягнення 2784786,87 грн.

за участю представників:

від прокуратури - Токмаков О.І. (в залі суду) - Запорізька обласна прокуратура, службове посвідчення 075796 від 01.03.2023;

від позивача Мінкова Світлана Ігорівна (в залі суду) - виписка з ЄДР;

від відповідача Тригуб В.І. (в режимі відеоконференції) довіреність б/н від 11.02.2026;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради (позивача) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МАДЕРА ДЕВЕЛОПМЕНТ про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 2784786,87 грн. від використання земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:06:015:0043, площею 3,1506 га по просп. Преображенського інженера, 13 у м.Запоріжжі за період з 12.03.2022 по 31.12.2022.

Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/64/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.07.2026 о/об 10 год. 30 хв.

03.07.2026 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 06.07.2026 задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні у справі № 908/1549/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

06.07.2026 від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі представника позивача Кисельової О.О.

13.07.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, що буде підтверджений належними доказами відповідно до статей 126, 129 ГПК України.

13.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

14.07.2026 від заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області надійшла відповідь на відзив, у якій він просить долучити до матеріалів справи лист Державної податкової служби у Запорізькій області та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

20.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просить повністю задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача 2 784 786,87 грн. за користування земельною ділянкою без оформлення договору оренди.

20.07.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора, у яких він просить урахувати аргументи, викладені у відзиві та запереченнях, установити, що прокурор не довів наявності у позивача права вимагати сплати цих коштів за спірний період, та повністю відмовити в задоволенні позову.

28.07.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.07.2026 суд задовольнив клопотання позивача та долучив до матеріалів справи скановану копію листа Департаменту (апарату) виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.07.2026 № 13-18/550 разом з додатками.

Представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки в межах розгляду справи суд не вирішує питання щодо правомірності дій або бездіяльності Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, не перевіряє законність прийняття податкової звітності відповідача, не визначає розміру його податкового боргу та не покладає на податковий орган будь-яких додаткових зобов`язань.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач самостійно подав уточнюючу податкову декларацію та самостійно визначив податкові зобов`язання, а контролюючий орган прийняв відповідну звітність і відобразив її дані в інтегрованій картці платника. Самостійно визначене платником податкове зобов`язання вважається узгодженим із дня подання відповідної декларації контролюючому органу.

Сам по собі факт того, що податковий орган володіє інформацією або документами, які можуть бути доказами у справі, не свідчить про те, що рішення суду вплине на його права чи обов`язки. За необхідності відповідні відомості можуть бути витребувані судом без надання контролюючому органу статусу учасника справи.

Рішення у цій справі визначатиме виключно наявність або відсутність у відповідача обов`язку повернути позивачу безпідставно збережені кошти. Воно не змінить податкових зобов`язань відповідача, не скасує подані ним декларації, не вплине на повноваження Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області та не створить для податкового органу прав чи обов`язків.

Відповідач заявив усне клопотання про надання додаткового часу для підготовки подання письмового клопотання про витребування у Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області доказів, які на його думку, мають значення для правильного вирішення спору.

Суд ухвалив, задовольнити клопотання представника відповідача, надати строк для подання належним чином оформленого письмового клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 14.09.2026 о 10-00 год.

14.09.2026 у судовому засіданні оголошено перерву на 23.09.2026 о 10-00 год. Запропоновано представнику відповідача підтвердити документально дату отримання доказів від ГУ ДПС у Запорізькій області.

16.09.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 23.09.2026 були присутні прокурор, представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв`язку.

Відповідач підтримав раніше подане клопотання про долучення доказів та просив долучити до матеріалів справи пояснення ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.08.2026.

Суд, заслухавши думку учасників справи, задовольнив клопотання відповідача та долучив до матеріалів справи подані докази, а саме: пояснення ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.08.2026.

Прокурор, представники позивача та відповідача заявили про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи, відсутність заяв чи клопотань, а також про можливість закриття підготовчого провадження.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою від 23.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №908/1549/26 та призначено справу №908/1549/26 до розгляду по суті на 20.10.2026 о 12 год. 30 хв.

06.10.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення Науково-правового висновку до матеріалів справи як додаткових письмових пояснень.

В судовому засіданні 20.10.2026 були присутні прокурор, представники позивача та відповідача, здійснювалася Технічна фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Прокурор та представник позивача просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог.

Суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Позов задоволено повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, 06.07.2009 проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043, площею 3,1506 га, розташовану за адресою м. Запоріжжя, просп. Радянський (на теперішній час просп. Преображенського інженера). Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» на підставі договору оренди землі від 25.11.2005, укладеного із Запорізькою міською радою терміном на 10 років для розташування громадсько-торговельного центру. Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.11.2005 за № 040526100769. Надалі рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.07.2017 у справі №908/1044/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» зобов`язано повернути на користь Запорізької міської ради вказану земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

На підставі свідоцтва від 21.12.2020, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г., зареєстрованого у реєстрі за № 1689, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мадера Девелопмент» (відповідач) набуло у власність об`єкт нерухомого майна, а саме: будівлі громадсько-торговельного центру літ. А-3 площею 11609,6 кв.м., розташоване по просп. Преображенського інженера, 13 у м.Запоріжжя (РНОНМ 35674323101), яке раніше належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Амстор». Вказаний об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 3,1506 га з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043.

Разом із тим, опрацюванням відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що будь-які відомості про державну реєстрацію за відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043, відсутні.

Відповідно до інформації Запорізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 договори оренди землі не обліковуються.

Таким чином, відповідач, починаючи з 21.12.2020 і по теперішній час, використовує земельну ділянку з кадастровим номером без достатньої правової підстави.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 площею 3,1506 га, яка розташована по просп. Преображенського інженера, 13 у м. Запоріжжі відноситься до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.02.2024 у справі №908/3190/25, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадера Девелопмент» стягнуто на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна в сумі 255 585,10 грн. за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 у період з 01.01.2021 по 11.03.2022.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.02.2026 № 1787/5/08-01-04-08 та податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік (уточнюючої) відповідачем задекларовано за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 кошти в розмірі 634 521,99 грн. за період з 01.01.2022 по 11.03.2022. За період з 12.03.2022 по 31.12.2025 сплата земельного податку/орендної плати не декларувалася.

Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 29.09.2025 за № 53-101-6867 ВИХ-25, від 24.11.2025 № 53-101-8424 ВИХ-25, від 21.01.2026 № 53-95-406 ВИХ-26, від 06.03.2026 № 53-95-1649 ВИХ-26 з викладом фактичних обставин використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) та надання інформації щодо вжитих заходів щодо стягнення з відповідача недоотриманого доходу за її фактичне використання у вигляді орендної плати за землю. У відповідь Департаментом управління активами Запорізької міської ради листами від 20.10.2025 № 8913/01/01-07/11937, від 04.03.2026 № 2102/01/01-07, від 13.04.2026 № 30580/03.3-20/03 повідомлено, що заходи претензійно-позовного характеру до відповідача щодо стягнення недоотриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 за період з 12.03.2022 по теперішній час не вживалися.

Моніторингом офіційного веб-порталу судової влади України «Судова влада України» встановлено, що у провадженні судів відсутні справи за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадера Девелопмент» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 за період з 12.03.2022 по 31.12.2022.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва інтересів держави в особі Запорізької міської ради.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.04.2023 № 338/33-23 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 складає 132 812 912,88 грн.

Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 31 506 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, просп. Преображенського інженера, 13 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.03.2022 по 31.12.2025.

Відповідно до цього розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 становить 2 784 786,87 грн.

На підставі вказаних обставин до Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради (позивача) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МАДЕРА ДЕВЕЛОПМЕНТ про стягнення на підставі ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 2784786,87 грн. від використання земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:06:015:0043, площею 3,1506 га по просп. Преображенського інженера, 13 у м.Запоріжжі за період з 12.03.2022 по 31.12.2022.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (частина 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок з оформлення права на земельну ділянку. Однак відповідач, починаючи з 21.12.2020 і до теперішнього часу, використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

За змістом ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою. У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності». Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті набуття відповідачем права власності на нерухоме майно за адресою: просп. Преображенського інженера, 13 у м. Запоріжжя, яке розташоване на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані.

Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

На підставі вказаних обставин та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» позивачем здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 31 506 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, просп. Преображенського інженера, 13 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.03.2022 по 31.12.2025 в сумі 2 784 786,87 грн.

Враховуючи те, що відповідач у зазначений період користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України він повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 у розмірі 2 784 786,87 грн.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів сплати пред`явлених до стягнення сум.

Щодо твердження відповідача про те, що відповідач не мав можливості сплачувати орендну плату за землю саме на договірних засадах з причини ухиляння Запорізької міської ради від передачі в оренду відповідачу земельної ділянки та укладення договору оренди, суд зазначає, що відповідач не звертався з позовами про визнання протиправними (незаконними) рішень, дій чи бездіяльності позивача у спірних правовідносинах. Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження свого твердження про ухилення Запорізької міської ради від передачі в оренду відповідачу земельної ділянки та укладення договору оренди.

Твердження відповідача про те, що зарахування ним відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України сплаченої плати за землю за 2022 рік в рахунок майбутніх податкових зобов`язань свідчить про відсутність підстав для стягнення безпідставно набутих (збережених) коштів за періоду часу з 01.03.2022 по 31.12.2022 суперечить нормам матеріального та не відповідає фактичним обставинам справи.

За змістом пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій та передбачають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.

Разом з цим, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п. 5.4 постанови від 04.08.2026 у cправі № 908/3067/24 зауважив, що у практиці Верховного Суду сформовано усталений підхід про те, що положення Закону України від 11.04.2023 №3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" підлягають застосуванню в разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 908/1301/24, від 10.02.2026 у справі №908/2849/24, від 02.12.2025 у справі № 908/1926/24, від 30.06.2026 у справі № 910/12543/25, від 25.02.2025 у справі № 908/929/24 та інші.

З огляду на викладене, пільга, передбачена пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не може застосовуватися особами, які є фактичними користувачами земельних ділянок, що не мають права власності або постійного користування на них і використовують їх без укладення договору оренди землі.

До того ж, у справі № 908/3190/23 судом стягнуто з відповідача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна від використання земельної ділянки за період з 01.01.2021 по 11.03.2022, до якого входить оспорюваний відповідачем період березня 2022 року. Однак відповідач у справі № 908/3190/23 не посилався на податкову пільгу за цей період. Дане судове рішення набрало законної сили 17.07.2024, а встановлені ним обставини не підлягають доведенню знову в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Наданий відповідачем правовий висновок, підготовлений фахівцями Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, щодо застосування підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі, не відповідає вимогам ст. ст. 108, 109 ГПК України (складений поза межами норми ст. 108 ГПК України), містить оцінку доказів, яка має здійснюватися судом при розгляді справи, та не є обов`язковим для суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 Цивільного кодексу України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 189 Цивільного кодексу України).

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Протиправне зарахування відповідачем сплаченої плати за землю за 2022 рік в рахунок майбутніх податкових зобов`язань на підставі пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України свідчить про недоотримання Запорізькою міською радою плати за землю за фактичне використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 протягом періоду часу з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Щодо твердження відповідача про те, що стягнення з відповідача безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання вказаної земельної ділянки протягом періоду часу з 12.03.2022 по 31.12.2022 буде повторним стягненням коштів, суд зазначає, що обставина зарахування коштів, сплачених за 2022 рік, в рахунок плати за землю за червень - грудень 2023 року та частково за січень 2024 року підтверджується копіями податкових декларацій відповідача з плати за землю за 2022 рік та копіями листів ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.02.2026 № 1787/5/08-01-04-08, від 12.06.2026 № 8024/5/08-01-04-01-05. У відзиві відповідач не заперечує (визнає) те, що ним було зараховано сплачену плату за землю за 2022 рік на підставі пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в рахунок майбутніх податкових зобов`язань. Отже, зарахування сплачених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за 2022 рік не відбулось, тому відповідно й не буде повторного стягнення цих коштів (оскільки вони зараховані за інший, майбутній період, що не є спірним).

Щодо твердження відповідача про неприпустимість використання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.04.2023 № 338/33-23 як доказу розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки. визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За змістом абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов`язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Разом з тим, технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що проводиться для цілей оподаткування, нарахування та сплати інших обов`язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, є публічною інформацією (ч. 5 ст. 20 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель»).

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.04.2023 № 338/33-23, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 становить 132 812 912,88 грн. Інших витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки відповідачем суду не надано.

Правильність використання витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.04.2023 № 338/33-23 для здійснення розрахунку плати за землю за використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:015:0043 також була встановлена рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.02.2024 у справі № 908/3190/23, яке набрало законної сили 17.07.2024 внаслідок залишення без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024.

Враховуючи зазначене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 2 784 786,87 грн. від використання земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:06:015:0043, площею 3,1506 га по просп. Преображенського інженера, 13 у м.Запоріжжі за період з 12.03.2022 по 31.12.2022.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовна заява подана через систему «Електронний суд», за розгляд позовної вимоги про стягнення 2 784 786,87 грн. Запорізькою обласною прокуратурою сплачено платіжною інструкцією №1433 від 23.06.2026 судовий збір у розмірі 33 417,44 грн. (2 784 786,87 грн. х 1,5% х 0,8). Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 33 417,44 грн. покладаються на відповідача та підлягають сплаті на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАДЕРА ДЕВЕЛОПМЕНТ (01021, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 9- Б, приміщення Д7-1Б, ідентифікаційний код 41419790) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, ідентифікаційний код 04053915, розрахунковий рахунокUA318999980314090544000008479, отримувач ГУК у Зап. обл./ ТГ м.Запоріжжя/24060300, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код платежу 24060300 «Інші надходження») до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 у розмірі 2 784 786,87 грн. (два мільйони сімсот вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят шість грн. 87 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАДЕРА ДЕВЕЛОПМЕНТ (01021, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 9- Б, приміщення Д7-1Б, ідентифікаційний код 41419790) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 33 417,44 грн. (тридцять три тисячі чотириста сімнадцять грн. 44 коп.).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 30.10.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко