№ 141086868, 20.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

20.10.2026 м. Ужгород Справа №907/426/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

при секретарі судового засідання Маркулич Д.В.,

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Український струм, м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі №907/426/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український струм, м. Київ до відповідача Іршавської міської ради Закарпатської області, м. Іршава Закарпатської області про стягнення 194 774,99 грн, в тому числі 178 910,76 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №50/Б від 24.12.2024, 11 661,06 грн пені, 3041,48 грн інфляційних нарахувань та 1161,69 грн трьох процентів річних,

з участю представників сторін:

позивача (заявника) без виклику

відповідача без виклику

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2026 у справі №907/426/26 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Іршавської міської ради Закарпатської області, пл. Народна, будинок 2, м. Іршава, Закарпатська область, 90100 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 35443553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український струм, вул. Алмазова Генерала, будинок 18/7, м. Київ, 01133 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44378553) суму 194 774,99 грн (Сто дев`яносто чотири тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 99 коп.), в тому числі 178 910,76 грн (Сто сімдесят вісім тисяч дев`ятсот десять гривень 76 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №50/Б від 24.12.2024, 11 661,06 грн (Одинадцять тисяч шістсот шістдесят одна гривня 06 коп.) пені, 3041,48 грн (Три тисячі сорок одна гривня 48 коп.) інфляційних нарахувань та 1161,69 грн (Одна тисяча сто шістдесят одна гривня 59 коп.) трьох процентів річних, а також суму 3328 грн (Три тисячі триста двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Український струм, м. Київ через підсистему Електронний суд подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №907/426/26 щодо стягнення з відповідача судових витрат, а саме, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19 477,49 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Український струм, м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі №907/426/26 призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.10.2026 з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І., без виклику уповноважених представників учасників процесу.

За змістом поданої суду заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі представник позивача просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача на користь сторони позивача суму 19 477,49 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Приписами ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як встановлено судом, між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Український струм та адвокатом Фізичною особою підприємцем Тітовим Ігорем Сергійовичем було укладено Договір про надання правничої допомоги №20/04/26 від 20.04.2026.

Так, при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача дотримані вимоги, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України. До матеріалів справи додано копію Договору про надання правничої допомоги №20/04/26 від 20.04.2026, копію Додатку 1 від 20.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/04/26 від 20.04.2026, копію акту наданих послуг №1 від 20.04.2026 за Договором №20/04/26 про надання правничої допомоги від 20.04.2026, копію звіту про надані послуги від 20.04.2026 за Договором №20/04/26 про надання правничої допомоги від 20.04.2026, копію детального опису наданих юридичних послуг від 20.04.2026 за Договором №20/04/26 про надання правничої допомоги від 20.04.2026 на суму 19 477,49 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлюють положення ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже подання доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу обмежено певним строком, закінчення якого визначено проведенням судових дебатів у справі. Однак, передбачено й альтернативу цьому присічному строку подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Проте подання доказів у такий альтернативний спосіб законодавцем пов`язано з умовою здійснення відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів у справі.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

На підтвердження понесених витрат на загальну суму 19 477,49 грн представником позивача подано до суду копію Договору про надання правничої допомоги №20/04/26 від 20.04.2026, копію Додатку 1 від 20.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/04/26 від 20.04.2026, копію акту наданих послуг №1 від 20.04.2026 за Договором про надання правничої допомоги №20/04/26 від 20.04.2026 на суму 19 477,49 грн, копію звіту про надані послуги від 20.04.2026 за Договором №20/04/26 про надання правничої допомоги від 20.04.2026, копію детального опису наданих юридичних послуг від 20.04.2026 за Договором №20/04/26 про надання правничої допомоги від 20.04.2026.

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Український струм (клієнтом, позивачем у справі) та адвокатом Фізичною особою підприємцем Тітовим Ігорем Сергійовичем (адвокатом) було укладено Договір про надання правничої допомоги №20/04/26 від 20.04.2026 (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором з метою захисту порушених прав та законних інтересів ТОВ Український струм за фактом неналежного виконання Іршавською міською радою Закарпатської області Договору №50/Б про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2024 на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому та апеляційному господарському суді, а клієнт зобов`язується прийняті надані послуги та оплатити їх на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, адвокат, на підставі звернення клієнта, при наданні правової допомоги: - забезпечує захист прав, свобод і законних інтересів клієнта; - узагальнює та аналізує практику розгляду судових та інших справ; - надає консультації, висновки з правових питань, що виникають у клієнта; - складає заяви, скарги, інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; - представляє інтереси клієнта в судових органах усіх рівнів (в справах про адміністративні правопорушення, в кримінальних, цивільних, господарських правах/провадженнях, у справах адміністративного судочинства), в органах прокуратури, податкових органах, поліції, в органах державної та виконавчої влади, місцевого самоврядування, в установах, організаціях, на підприємствах всіх форм власності, перед фізичними та юридичними особами; - збирає відомості про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням Договору; - виконує інші дії передбачені законодавством України.

За змістом п. 2.2. Договору визначено, що для захисту прав та законних інтересів клієнта, адвокат має наступні права: - збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, у тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об`єднаннях громадян з необхідними документами, доказами, одержувати письмові висновки судових експертів, опитувати громадян; - ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; - подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; - подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; - ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; - оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; - на стороні позивача -вправі відмовитися від позову (повністю або від частини позовних вимог), на стороні відповідача має право визнати позов (повністю або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; - вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог; - на стороні відповідача - має право подавати зустрічний позов; - має право змінити предмет або підстави позову; - має право на укладення та підпис мирової угоди на будь-якій стадії процесу; - користуватися іншими правами, передбаченими Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та іншими Законами у томі числі процесуальними.

Як погоджено сторонами у п. 4.1. Договору, за надання правничої допомоги за Договором, клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі та строк, що передбачається Додатком №1 до Договору. Гонорар винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової-правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором.

Пунктами 4.2., 4.3, 4.5., 4.8., 4.9. Договору передбачено, що при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання Договору, ступінь складності правових питань, що стосуються Договору, ціна позову, необхідність виїзду у відрядження, важливість доручення з точки зору інтересів клієнта, особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання Договору та інше. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Клієнт за усною домовленістю сторін сплачує гонорар або у день підписання цього Договору або за фактом підписання сторонами актів надання послуг у тому числі проміжних. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковій формі на рахунок адвоката. Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання Договору, але не більше ніж 1 (один) рік з моменту укладення Договору або до моменту розірвання Договору (п. 6.1. Договору).

Підписаним між Товариством з обмеженою відповідальністю Український струм (клієнтом, позивачем у справі) та адвокатом Фізичною особою підприємцем Тітовим Ігорем Сергійовичем (адвокатом) Додатком №1 від 20.04.2026 до Договору №20/04/26 про надання правничої допомоги від 20.04.2026 сторони погодили, зокрема, що відповідно до п. 4.1. Договору, клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 10% ціни позову (19 477,49 грн); відповідно до п. 4.5. Договору клієнт зобов`язується виплачувати адвокату гонорар протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами акту наданих послуг; відповідно до п. 4.6. Договору сторони визначили погодинну ставку адвоката в неробочий час в розмірі 6000 грн за одну годину роботи адвоката (п. 1-3 Додатку №1).

Як вбачається із підписаного сторонами Акту наданих послуг №1 від 20.04.2026 за Договором №20/04/26 про надання правничої допомоги від 20.04.2026, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги (правничу допомогу) за Договором про надання правничої допомоги №20/04/26 від 20.04.2026. Загальна вартість наданих послуг за актом склала 19 477,49 грн. Послуги надані в повному обсязі, належним чином, відповідно до умов Договору. Сторони претензій та зауважень одна до одної, щодо надання послуг (юридичної допомоги) не мають.

За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь сторони позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Така позиція випливає із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21, від 24.04.2024 у справі №910/5482/22.

Отже під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц).

Ті самі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України", від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у додаткових постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, та у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про часткову необґрунтованість заяви представника позивача про стягнення з відповідача суми 19 477,49 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, що знайшла свій вияв у наступному.

Стосовно зазначених у Звіті про надані послуги від 20.04.2026 за Договором №20/04/26 про надання правничої допомоги від 20.04.2026 послуг Збирання документів, здійснення розрахунків, підготовка позовної заяви, суд відзначає, що такі дії за своїм змістом є невід`ємною складовою безпосереднього складання позовної заяви та формування правової позиції у справі, а тому не можуть розглядатися як цілком самостійні види правничої допомоги для цілей визначення розумного розміру витрат, що підлягають покладенню на іншу сторону. Формування правової позиції у справі об`єктивно передбачає попереднє вивчення адвокатом наданих клієнтом документів, встановлення фактичних обставин спірних правовідносин, проведення арифметичних розрахунків, визначення норм матеріального права, які підлягають застосуванню, та дослідження відповідної судової практики. Вказані дії становлять єдиний комплекс юридичної роботи, спрямованої на підготовку відповідної заяви по суті спору.

Суд також враховує, що для цілей розподілу судових витрат відшкодуванню підлягають не всі без винятку витрати, понесені клієнтом у межах виконання адвокатом договору про надання правничої допомоги, а лише ті, які безпосередньо пов`язані з розглядом конкретної справи.

При цьому, предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення 194 774,99 грн, в тому числі 178 910,76 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №50/Б від 24.12.2024, 11 661,06 грн пені, 3041,48 грн інфляційних нарахувань та 1161,69 грн трьох процентів річних, встановлення обставин невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Правове обґрунтування позову у даній справі не передбачало необхідності застосування значного кола складних або нетипових правових конструкцій, оскільки заявлені вимоги обґрунтовувалися положеннями Цивільного кодексу України та обов`язку споживача оплатити вартість спожитої електроенергії.

Наведене дає підстави для висновку, що справа хоча й потребувала дослідження певного обсягу первинних документів та здійснення відповідних розрахунків, однак не характеризувалася винятковою складністю фактичних обставин, значною кількістю епізодів спірних правовідносин чи необхідністю вирішення особливо складних та нетипових правових питань, які об`єктивно вимагали б значного обсягу додаткової юридичної роботи.

У цьому контексті суд враховує перебіг розгляду даної справи та ту обставину, що відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відтак, у представника позивача об`єктивно не виникла необхідність у підготовці та поданні відповіді на відзив, спростуванні наведених відповідачем у відзиві доводів та заперечень, аналізі поданих останнім доказів чи формуванні додаткової правової позиції з урахуванням змісту відзиву.

Водночас суд враховує, що представником позивача фактично було підготовлено позовну заяву, здійснено аналіз первинних документів та обставин господарських відносин сторін, сформовано правову позицію, проведено відповідні розрахунки та здійснювалося представництво інтересів позивача під час розгляду справи.

Для цілей розподілу судових витрат суд повинен оцінити не лише факт надання відповідних послуг та погоджену сторонами Договору їх вартість, але й реальний обсяг виконаної адвокатом роботи, її необхідність для належного захисту інтересів сторони, складність справи та співмірність заявленої суми із фактично наданою правничою допомогою.

У даному аспекті судом враховано зазначені у додаткових постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 05.08.2026 у справі №910/108/19 висновки про те, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суду належить досліджувати чи потребувалося адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала свої вимоги, та інші обставини; для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим.

Поряд з тим, судом приймається до уваги і той факт, що позовна заява в даній справі виготовлена на 17 аркушах, 7 із яких фактично займають титульна сторінка, прохальна частина позову і зазначення додатків, доданих до позовної заяви, зазначення відомостей, що становлять вимоги до позовної заяви на підставі ст. 162 ГПК України та переважну більшість тексту в якій складають цитування умов договірних відносин сторін та норм права; крім того, між багатьма абзацами зроблено значний інтервал, що збільшує обсяг документу. Суд вважає, що написання позовної заяви не потребувало значного обсягу часу та не вимагало особливої юридичної і технічної роботи.

З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги представника позивача та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український струм витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Український струм, м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі №907/426/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Іршавської міської ради Закарпатської області, пл. Народна, будинок 2, м. Іршава, Закарпатська область, 90100 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 35443553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український струм, вул. Алмазова Генерала, будинок 18/7, м. Київ, 01133 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44378553) суму 10 000 грн (Десять тисяч гривень) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заявленої до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне додаткове рішення складено та підписано 30.10.2026.

Суддя Л.І. Пригара