Рішення № 141086434, 19.10.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2243/26

Провадження № 2/373/1702/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участі секретарки судових засідань Хоменко Н.І.

розглянув у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрборг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання відсутнім права грошової вимоги.

Представник позивачки звернувся до суду з вимогами: визнати відсутнім право грошової вимоги ТОВ «Укрборг» до позивачки за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 від 17.11.2008, первісним кредитором за яким виступало АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з повним припиненням зобов`язання виконанням 15.07.2019 та відсутністю розпорядчого ефекту при відступленні припиненого права вимоги; зобов`язати ТОВ «Укрборг» утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на стягнення заборгованості з позивачки за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 від 17.11.2008, припинити обробку персональних даних позивачки шляхом їх повного знищення зі своїх баз даних відповідно до вимог статей 8, 14 Закону України «Про захист персональних даних»; зобов`язати ТОВ «Українське бюро кредитних історій» виключити (видалити) з кредитної історії позивачки всю інформацію про наявність заборгованості, статус договору (зокрема статус «проданий»), суму поточної та простроченої заборгованості (зокрема 11 998,84 грн) за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 (внутрішній номер № 26250790400643) від 17.11.2008; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачки понесені судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, точний розрахунок яких буде надано в установленому законом порядку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.11.2008 між позивачкою та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір SAMDN500TC001***658 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У зв`язку із виникненням спору щодо розміру заборгованості первісний кредитор звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості у розмірі 53927,52 грн. Рішенням суду першої інстанції від 23.07.2018 у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2019 зазначене рішення суду було частково скасовано та ухвалено нове яким стягнуто з позивачки заборгованість у розмірі 7088,25 грн. 14.05.2019 на виконання зазначеної постанови було відкрито виконавче провадження №59503537. 15.07.2019 позивачка у повному обсязі, єдиним платежем сплатила визначену судом суму боргу. 06.08.2019 зазначене виконавче провадження було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі. Разом з тим, 22.08.2025 між первісним кредитором та ТОВ «Капіталресурс» відбулося переуступлення права вимоги за вказаним кредитним договором. В подальшому право вимоги було відступлене ТОВ «Колекторська компанія Фактор», ТОВ «Кредитекспрес юкрейн Ел.Ел.Сі.», ТОВ «Укрборг». Позивачка вважає, що 15.07.2019 після сплати нею заборгованості будь-яке право вимоги до неї за вказаним кредитним договором припинило своє існування, а отже ТОВ «Укрборг» не набув жодного права вимоги до позивачки.

Представник ТОВ «Укрборг» у своїх письмових поясненнях зазначає, що товариство не є належним відповідачем у цій справі та не є кредитором за кредитним договором, що є предметом розгляду. Так, ТОВ «Укрборг» надавало послуги ТОВ «Капіталресурс» щодо взаємодії з метою врегулювання простроченої заборгованості на підставі договору № 27/10-8 від 27.10.2025. Однак з 13.03.2026 ТОВ «Укрборг» не надає вищезазначених послуг щодо врегулювання заборгованості ОСОБА_1 . Окрім того, не має права грошової вимоги та не здійснює будь-яких дій, спрямованих на стягнення заборгованості з позивачки.

Представник позивачки у додаткових поясненнях зазначає, що представник ТОВ «Укрборг» не назвав суду, кому саме, коли та на підставі якого правочину «перейшло» спірне право вимоги, і не додав до пояснень жодного документа на підтвердження цих обставин.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 12.06.2026 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за загальними правилами позовного провадження в підготовче засідання.

26.06.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника ТОВ «Укрборг».

29.06.2026 до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивачки.

Ухвалою суду від 18.08.2026 справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату розгляду справи повідомлені.

У зв`язку з цим, відповідно до вимог ст.280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.

Судом встановлено наступні обставини:

Постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2019 у справі №373/551/18 апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23.07.2018 у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині вимог про стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафу скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 3 946,55 грн заборгованості за кредитом, 887,97 грн заборгованості за відсотками, штраф за невиконання грошового зобов`язання у сумі 491,73 грн, а також витрати пов`язані з оплатою судового збору в сумі 1762,00 грн.

Як вбачається з копії постанови державного виконавця Переяслав-Хмельницького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від 06.08.2019, виконавче провадження №59503537 про стягнення з позивачки боргу закінчене у зв`язку зі сплатою боргу в розмірі 7088,25 грн.

У листі АТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2026 зазначено, що між банком та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу. на підставі якого фактор набув права вимоги за договором укладеним із позивачкою, копія листа додана до позову.

У листі Національного банку України від 22.04.2026 зазначено, що заборгованість позивачки перед первісним кредитором, після виконання постанови суду та відміни штрафів склала 11998,84 грн, постановою суду від 27.03.2019 не передбачено зупинення дії кредитного договору. Крім того у листі зазначено, що між ТОВ «Капіталресурс» та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, за умовами якого товариство набуло право вимоги за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 від 17.11.2008, розмір заборгованості визначено у розмірі 11998,84 грн. В подальшому між ТОВ «Капіталресурс» та ТОВ «Колекторська компанія фактор», ТОВ «Кредитекспрес юкрейн Ел.Ел.Сі», ТОВ «Укрборг» були укладені договори, предметом яких є надання послуг щодо взаємодії з метою врегулювання простроченої заборгованості.

Як вбачається з копії листа ТОВ «Українське бюро кредитних історій» від 15.05.2026, АТ КБ «ПриватБанк» підтвердив інформацію, що договір був проданий ТОВ «Капіталресурс». Останнє підтвердило, що договір діючий, заборгованість перед ним, як перед вторинним кредитором наявна.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до п/п. 2 п. 2 Положення про встановлення додаткових вимог щодо взаємодії із споживачами фінансових послуг та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), затвердженого постановою Національного банку України від 04.08.2022 № 170, взаємодія із споживачем фінансових послуг, іншою особою при врегулюванні простроченої заборгованості надання споживачеві фінансових послуг вимоги щодо погашення простроченої заборгованості та/або інформування щодо такої вимоги, інформування іншої особи (якщо таке право прямо передбачено умовами договору про споживчий кредит, крім випадків взаємодії з представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем) про необхідність виконання споживачем фінансових послуг прострочених зобов`язань за договором про споживчий кредит починаючи з дати прострочення виконання грошового зобов`язання за таким договором, а також здійснення будь-яких інших контактів із метою врегулювання простроченої заборгованості зі споживачем фінансових послуг, іншою особою, які вчиняються кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією чи особою, залученою до здійснення колекторської діяльності, уключаючи шляхом здійснення безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі), надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби комунікації, шляхом використання програмного забезпечення або технологій та надсилання поштових відправлень із позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи.

Частинами 1 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

У позовні заяві зроблено посилання на постанову Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 462/5358/16-ц.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо застосування норм матеріального права, згідно з яким:

«Стаття 16 ЦК України не передбачає способом захисту права та інтересу визнання договору припиненим. Позовна вимога про визнання договору поруки припиненим є неналежним способом захисту прав та інтересів поручителя, який стверджує про зміну основного зобов`язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його ж відповідальності.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов`язку) є способом захисту інтересу у юридичній визначеності. Застосування такого способу захисту інтересу є належним лише тоді, якщо юридична невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив цей спір раніше. За цих умов боржник (поручитель) може звернутися до суду з позовом про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки (визнання його права припиненим), зокрема про визнання поруки припиненою, і такий спосіб захисту буде належним та ефективним. У разі задоволення цього позову суд у резолютивній частині визнає відсутнім право вимоги кредитора за договором поруки, зокрема визнає поруку припиненою, а не припиняє поруку.»

Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивачки, позовна вимога щодо визнання відсутнім права грошової вимоги ТОВ «Укрборг» до позивачки за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 від 17.11.2008, первісним кредитором за яким виступало АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з повним припиненням зобов`язання виконанням 15.07.2019 та відсутністю розпорядчого ефекту при відступленні припиненого права вимоги, стосується саме ТОВ «Укрборг». При цьому, вбачається, що ТОВ «Укрборг» є саме кредитором за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 у зв`язку з відступленням цьому товариству права вимоги за цим договором.

При цьому, з досліджених доказів вбачається, що право вимоги за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 перейшло від АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Капіталресурс» на підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025.

ТОВ «Капіталресурс» не передавало право грошової вимоги за цим кредитним договором до ТОВ «Укрборг», а уклало договір № 27/10-8 від 27.10.2025, предметом якого було надання послуг щодо взаємодії з метою врегулювання простроченої заборгованості.

Отже, ТОВ «Укрборг» на підставі зазначеного договору № 27/10-8 здійснювало надання колекторською компанією послуг із позасудового повернення боргу шляхом безпосередньої чи опосередкованої взаємодії з боржником. Право вимоги за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 до ТОВ «Укрборг» не переходило.

Зазначене дає підстави для висновку, що ТОВ «Укрборг» не є належним відповідачем за позовними вимогами про визнання відсутнім права грошової вимоги за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 від 17.11.2008, оскільки не отримувало такого права вимоги (не є кредитором), а лише надавало колекторські послуги кредитору.

Позовна вимога щодо зобов`язання ТОВ «Укрборг» утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на стягнення заборгованості з позивачки за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 від 17.11.2008, є вимогою на майбутнє. Будь-яких доказів того, що ТОВ «Укрборг» планує вчиняти дії спрямованих на стягнення заборгованості з позивачки за кредитним договором № SAMDN500TC001***658 від 17.11.2008 суду не надано. Прогнозованість можливого порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи від вчинення дій на майбутнє не є свідченням такого порушення.

Отже, позивачкою не доведено, що ТОВ «Укрборг» було порушено відповідне право позивачки або існує реальна загроза цього через дії відповідача.

При цьому, ця позовна вимога до ТОВ «Укрборг», як і вимога щодо припинення обробки персональних даних позивачки шляхом їх повного знищення зі своїх баз даних відповідно до вимог статей 8, 14 Закону України «Про захист персональних даних», є похідною від позовної вимоги до ТОВ «Укрборг» про визнання відсутнім права грошової вимоги.

Позовна вимога щодо припинення обробки персональних даних позивачки шляхом їх повного знищення зі своїх баз даних відповідно до вимог статей 8, 14 Закону України «Про захист персональних даних» стосується обробки персональних даних позивачки, у зв`язку з відсутністю права грошової вимоги за кредитним договором № SAMDN500TC001***658. Однак, як встановлено судом, ТОВ «Укрборг» здійснювало обробку персональних даних позивачки на підставі договору з ТОВ «Капіталресурс» № 27/10-8 від 27.10.2025, предметом якого було надання послуг щодо взаємодії з метою врегулювання простроченої заборгованості.

Оскільки судом встановлено відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо відсутності права грошової вимоги ТОВ «Укрборг» за кредитним договором № SAMDN500TC001***658, позовна вимога про припинення обробки персональних даних позивачки також не підлягає задоволенню.

Позовна вимога щодо зобов`язання ТОВ «Українське бюро кредитних історій» виключити (видалити) з кредитної історії позивачки всю інформацію про наявність заборгованості, стосується кредитного договору № SAMDN500TC001***658, кредитором за яким, зважаючи на встановлені судом обставини, є ТОВ «Капіталресурс», яке позивачем у цій справі не визначалося відповідачем чи третьою особою.

Крім того, судом встановлено відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо відсутності права грошової вимоги ТОВ «Укрборг» за кредитним договором № SAMDN500TC001***658. Зважаючи на це, позовна вимога про зобов`язання ТОВ «Українське бюро кредитних історій» виключити (видалити) з кредитної історії позивачки всю інформацію про наявність заборгованості також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 263 265 ЦПК України, суд

ухвалив

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.10.2026.

Суддя: Д. В. Свояк