Ухвала суду № 141086415, 29.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

29 жовтня 2026 рокуСправа № 5004/20/11За скаргою ОСОБА_1

на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

по справі №5004/20/11

за заявою фізичної особи-підприємця Гардізона Андрія Васильовича, м. Луцьк

до фізичної особи-підприємця Ящука Юрія Васильовича, с. Лаврів Луцького району

про визнання банкрутом

Суддя Микола Шум

Секретар с/з Ольга Харкевич

Представники сторін: н/з

Встановив: 06.10.2026 до Господарського суду Волинської області надійшла скарга Ящука Юрія Васильовича від 05.10.2026 (вх.№01-74/583/26 від 06.10.2026) на дії (бездіяльність) відділу ДВС у Луцькому районі ЛМЮ Міністерства юстиції України по справі №5004/20/11.

Скаржник просить суд

Прийняти дану скаргу до розгляду.

Поновити строк оскарження Повідомлення ВДВС у Луцькому районі ЛМУ МЮ №138426 від 18.08.2026.

Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти (скасувати) арешт з майна, яке належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за:

Реєстраційним номером обтяження 10893154 зареєстроване 01.03.2011

Реєстраційним номером обтяження 10893553 зареєстроване 02.03.2011

Реєстраційним номером обтяження 12311181 зареєстроване 23.032012

Реєстраційним номером обтяження 10181834 зареєстроване 27.08.2010

Реєстраційним номером обтяження 11099247 зареєстроване 20.04.2011

Реєстраційним номером обтяження 9851153 зареєстроване 21.05.2010 та виключити ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Розгляд даної скарги Ящук Ю. В. просить здійснювати без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

За змістом статей 339-341 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

17.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до Відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі ВДВС у Луцькому районі ЛМУ МЮ) із заявою зняти (скасувати) арешт з належного йому майна.

На цю заяву 19.08.2026 скаржник отримав повідомлення, датоване 18.08.2026, у якому зазначено, що у зв`язку із відсутністю можливості проведення перевірки виконавчих проваджень в межах яких було накладено арешти нерухомого майна та відсутністю законних, підстав для припинення обтяжень ВДВС у Луцькому районі ЛМУ МЮ пропонує звернутися до суду для вирішення питання про зняття арешту з майна.

Не погоджуючись з даною відмовою скасування арешту належного мені майна, ОСОБА_1 подав до Луцького міськрайонного суду Волинської області скаргу на бездіяльність ВДВС у Луцькому районі ЛМУ МЮ щодо скасування арешту майна.

Але, посилаючись на те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Та на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311- б (провадження № 12-143гс19), 23 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області прийняв ухвалу у справі № 161/18609/26 про закриття провадження по даній справі.

В подальшому, 05.10.2026 Ящук Ю. В. звернувся з відповідною скаргою до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 12.10.2026 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Прийнято скаргу Ящука Юрія Васильовича від 05.10.2026 (вх.№01-74/583/26 від 06.10.2026) на дії (бездіяльність) відділу ДВС у Луцькому районі ЛМЮ Міністерства юстиції України по справі №5004/20/11 до розгляду. Розгляд скарги призначено на 29.10.2026. Запропоновано відділу ДВС у Луцькому районі ЛМЮ Міністерства юстиції України подати суду: пояснення по суті поданої скарги та наявні докази.

Відзив/заперечення/пояснення/клопотання від державної виконавчої служби до суду не надходили.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке:

Ухвалою Господарського суду від 05.01.2011 порушено провадження у справі про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця Ящука Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, а також накладено арешт на майно зазначеного суб`єкта підприємницької діяльності.

Постановою суду від 27.01.2011 підприємця Ящука Ю.В. було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Матвіїва Вадима Миколайовича (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №547788 від 30.09.2010р.), зобов`язано ліквідатора подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання фізичної особи підприємця банкрутом, а також надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу, належні відомості про всіх кредиторів та формування ліквідаційної маси підприємця-банкрута.

Ухвалою суду від 27.09.2012 представлений суду звіт ліквідатора суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Ящука Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), затверджено. Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичну особу Ящука Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ліквідовано. Зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та спрямовані на припинення державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Ящука Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Провадження у справі про банкрутство суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Ящука Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) припинено

17.08.2026 Ящук Юрій Васильович звернувся до Відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі ВДВС у Луцькому районі ЛМУ МЮ) із заявою про зняття (скасування) арештів з належного йому майна за:

Реєстраційним номером обтяження 10893154 зареєстроване 01.03.2011

Реєстраційним номером обтяження 10893553 зареєстроване 02.03.2011

Реєстраційним номером обтяження 12311181 зареєстроване 23.03.2012

Реєстраційним номером обтяження 10181834 зареєстроване 27.08.2010

Реєстраційним номером обтяження 11099247 зареєстроване 20.04.2011

Реєстраційним номером обтяження 9851153 зареєстроване 21.05.2010

19.08.2026 скаржник отримав повідомлення від 18.08.2026 № 138426, у якому зазначено, що у зв`язку із відсутністю можливості проведення перевірки виконавчих проваджень в межах яких було накладено арешти нерухомого майна та відсутністю законних підстав для припинення обтяжень, ВДВС у Луцькому районі ЛМУ МЮ пропонує звернутися до суду для вирішення питання про зняття арешту з майна.

Як вбачається з повідомлення ВДВС у Луцькому районі ЛМУ МЮ від 18.08.2026 №138426 та інформації з Автоматизованої системи:

виконавче провадження №24617775, в межах якого було накладено арешти за Реєстраційним номером обтяження Реєстраційний номер обтяження 10893154 зареєстрований 01.03.2011, закінчене 14.03.2011 на підставі п.7 ч.1 ст.49 (визнання боржника банкрутом) на підставі постанови Господарського суду Волинської області №5004/20/11 від 27.01.2011;

виконавче провадження №24617610, в межах якого було накладено арешти за Реєстраційним номером обтяження Реєстраційний номер обтяження 10893553 зареєстрований 02.03.2011, закінчене 14.03.2011 на підставі п.7 ч.1 ст.49 (визнання боржника банкрутом) на підставі постанови Господарського суду Волинської області №5004/20/11 від 27.01.2011;

виконавче провадження № 31825896, в межах якого було накладено арешти за Реєстраційним номером обтяження Реєстраційний номер обтяження 12311181 зареєстрований 23.03.2012, закінчене 26.04.2012 на підставі п.7 ч.1 ст.49 (визнання боржника банкрутом) на підставі постанови Господарського суду Волинської області №5004/20/11 від 27.01.2011;

виконавче провадження № 21011517, в межах якого було накладено арешти за Реєстраційним номером обтяження Реєстраційний номер обтяження 10181834 зареєстрований 27.08.2010, закінчене 10.02.2011 на підставі п.7 ч.1 ст.49 (визнання боржника банкрутом) на підставі постанови Господарського суду Волинської області №5004/20/11 від 27.01.2011;

виконавче провадження № 26040410, в межах якого було накладено арешти за Реєстраційним номером обтяження Реєстраційний номер обтяження 11099247 зареєстрований 20.04.2011, закінчене 10.06.2011 на підставі п.8 ч.1 ст.49 (фактичне повне виконання рішення);

достовірно встановити в межах якого виконавчого провадження було накладено арешт нерухомого майна за Реєстраційним номером обтяження 9851153 зареєстрований 21.05.2010 на підставі Постанова б/н. від 21.05.2010, неможливо.

Луцький відділ ДВС у Луцькому районі Волинської області також в листі від 18.08.2026 повідомив, що у ході перевірки інформації щодо наявності обтяжень нерухомого майна боржника встановлено, що відповідні виконавчі провадження, у межах яких свого часу було накладено арешт на майно боржника, на теперішній час завершені та знищені у зв`язку із закінченням установленого строку їх зберігання.

В автоматизованій системі виконавчого провадження наявна лише інформація, яка дозволяє ідентифікувати відповідні виконавчі провадження та встановити факт їх завершення,. однак відсутня можливість повноцінного перегляду матеріалів знищених виконавчих проваджень, зокрема постанов, інших процесуальних документів та документів, які могли бути .підставою для зміни або припинення відповідних обтяжень.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, підлягає зняттю, а про зняття арешту державний виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа. Така постанова надсилається- відповідному органу, установі чи посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження. '

Отже, законодавством передбачено безпосередній процесуальний зв`язок між закінченням виконавчого провадження та необхідністю вирішення питання щодо зняття накладеного в його межах арешту. Водночас сам по собі факт .наявності в автоматизованій системі відомостей про закінчення виконавчого провадження не дає можливості достовірно встановити зміст постанови про його закінчення, зокрема чи містила така постанова положення про зняття арешту та чи були фактично вчинені передбачені законом дії щодо припинення відповідного обтяження.

Отже, за відсутності матеріалів виконавчого провадження та за умови, що їх не відновлено у встановленому порядку, неможливо достовірно встановити обставини прийняття державним виконавцем процесуальних рішень щодо арешту та його подальшого зняття, а також перевірити відповідність таких дій вимогам законодавства, яке діяло на відповідний момент.

Як встановлено судом, 27.09.2011 Господарський суд Волинської області ухвалив ліквідувати суб`єкта підприємницької діяльності- фізичної особи Ящука Юрія Васильовича та зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та спрямовані на припинення державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Ящука Юрія Васильовича, але на даний період арешт накладений на майно Ящука Ю. В. у 2010-2012 роках не знято (не скасовано).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який був чинним станом на 27 вересня 2011 року, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Аналогічні за змістом норми з 21 жовтня 2019 року було закріплено у ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Отже процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство. Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, а саме з набранням чинності КУзПБ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Наявність протягом тривалого часу арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за умови відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. На це вказав у постанові від 28 серпня 2024 року по справі № 947/36027/21 Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 2306/4489/22 (провадження № 61-7374св23), від 26 липня 2023 року у справі №761/687/14 (провадження №61-5887св23), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21, ЄДРСРУ № 108653799), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, провадження № 61- 12406св21 (ЄДРСРУ № 108296856), від 12 жовтня 2022 року в справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22), від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, проте, станом на 2026 рік у Луцькому ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЛМУ МЮ України відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 , а тому чинність арешту належного йому майна не переслідує законної мети щодо забезпечення реального виконання рішення та є невиправданим втручанням у його право на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, дійсного виконавчого документу та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору з боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Схожого висновку дійшов Верховний суд у постанові №2/0301/806/11 від 13.07.2022.

Зважаючи на викладене, з врахуванням принципу верховенства права та легітимного очікування фізичної особи на досягнення юридичних результату від використання національних засобів захисту своїх прав та інтересів (звернення до суду із заявою про банкрутство, припинення провадження у справі про банкрутство у зв`язку із затвердженням підсумкового звіту ліквідатора та ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності- фізичної особи Ящука Юрія Васильовича), суд не може дійти іншого висновку, аніж про те, що наявні підстави для скасування арештів з майна заявника.

Відтак, суд дійшов висновку про зобов`язання Відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти (скасувати) арешт з майна, яке належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за відповідними реєстраційними номерами обтяження та виключити ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Керуючись ст. ст. 1, 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 234, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,

ухвалив:

1.Скаргу Ящука Юрія Васильовича від 05.10.2026 (вх.№01-74/583/26 від 06.10.2026) на дії (бездіяльність) відділу ДВС у Луцькому районі ЛМЮ Міністерства юстиції України по справі №5004/20/11 задоволити.

2. Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вулиця Винниченка, 27а, місто Луцьк, код ЄДРПОУ 35041407) зняти (скасувати) арешт з майна, яке належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за:

Реєстраційним номером обтяження 10893154, зареєстроване 01.03.2011

Реєстраційним номером обтяження 10893553, зареєстроване 02.03.2011

Реєстраційним номером обтяження 12311181, зареєстроване 23.032012

Реєстраційним номером обтяження 10181834, зареєстроване 27.08.2010

Реєстраційним номером обтяження 11099247, зареєстроване 20.04.2011

Реєстраційним номером обтяження 9851153, зареєстроване 21.05.2010

та виключити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду

Ухвала суду підписана 30.10.2026

Суддя Микола ШУМ