Рішення № 141086273, 26.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2026 р. Cправа № 902/1130/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068)

до: Фермерського господарства "ВІРМА" (вул. Тарногородського, буд. 35, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032)

про стягнення 112 623,30 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява (б/н від 18.08.2026) (вх. №1257/26 від 18.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" до Фермерського господарства "ВІРМА" про стягнення 112 623,30 грн заборгованості, з яких 90 552,00 грн основного боргу, 8 482,09 грн пені, 13 499,90 грн 48% річних, 89,31 грн інфляційних втрат за договором поставки від 01.10.2025.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі №902/1130/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

19.08.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 19.08.2026) про приєднання доказів.

26.08.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 26.08.2026) (вх.канц. №01-30/8693/26) за змістом якої позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення 90 552,00 грн основного боргу. Стягнути з відповідача 8 482,09 грн пені, 13 499,90 грн 48% річних, 89,31 грн інфляційних втрат. Вимогу про нарахування 48 % річних на суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі №902/1130/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання заяв по суті спору.

Вказана ухвала направлена позивачу та відповідачу в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Згідно довідки про доставку електронних листів, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 24.08.2026 надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" та Фермерському господарству "ВІРМА" та доставлено до електронних кабінетів.

Отже, сторони завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлені належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (Продавець) та Фермерським господарством "ВІРМА" (Покупець) укладено договір поставки.

Даний Договір є публічною офертою (пропозицією), що оприлюднена на веб-сайті Продавця https://www.soufflet-agro.com.ua/uk/. Укладення даного Договору здійснюється Сторонами шляхом укладення Специфікації (Специфікацій) на поставку Товару, зазначеного в п. 1.2. Договору. При цьому, Продавець самостійно присвоює Договору порядковий/реєстраційний номер відповідно до внутрішньої номенклатури Продавця, що буде зазначатися у всіх Специфікаціях на поставку Товару.

У разі зміни редакції Договору Продавцем, вона оприлюднюється на веб-сайті Продавця https://www.soufflet-aqro.com.ua/uk та починає діяти із дати, що зазначена в Преамбулі та поширюється на всі Специфікації між Сторонами, що будуть укладені у день, вказаний у Преамбулі, та Специфікації, укладені після цього дня.

Укладенням Специфікацій до Договору Покупець гарантує, що він обізнаний із його умовами станом на момент укладення Специфікації та приймає такі умови як обов`язкові та зобов`язується їх виконувати.

Відповідно п. 1.1 договір направлений на забезпечення Продавцем Покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону 2025-2026 та/або на інші сезони, якщо на момент приєднання Покупцем даний Договір не буде змінено Продавцем.

У відповідності до умов, зазначених у даному Договорі, Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (Товари): насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; органічні добрива та сидерати; добрива для позакореневого підживлення; іншу сільськогосподарську продукцію, якщо Специфікація міститиме посилання на номер Договору (п. 1.2 Договору).

Асортимент Товару, одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю Товару, а також вартість Товару, що підлягає поставці за Договором, вказується у Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору зобов`язання здійснити поставку Товару виникає у Продавця лише після та за умови належного виконання Покупцем зобов`язань щодо повної оплати (передплати) вартості Товару відповідно до статті 4 цього Договору.

Поставка Товару здійснюється у відповідності до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2020 року (Інкотермс-2020) за виключенням тих особливостей, що притаманні зовнішньоекономічній діяльності. Базис поставки зазначається у Специфікації до даного Договору (п. 3.3 Договору).

Поставка на умовах FCA здійснюється шляхом передачі Товару Покупцю (завантаження на його автомобільний транспорт) за місцезнаходженням наступних складів Продавця: ТОВ "Суффле Агро Україна". 30000, Хмельницька обл., Шепетівський район, м. Славута, вул. Я. Мудрого, 7; ТОВ "Суффле Агро Україна". 11762, Житомирська обл., Звягельський (Новоград-Волинський) р-н, с. Ярунь, вул. Юрківська, буд. 14-Т; ПрАТ "Жашківський елеватор". 19200, Черкаська область, Уманський район, м. Жашків, вулиця Вокзальна, 1; ПрАТ "Городоцький Елеватор Суффле". 32002, Хмельницька обл., Хмельницький район, м. Городок, вул. Зелена, 1; інші склади за погодженням Сторін.

За змістом п. 3.11 Договору приймання-передача Товару за кількістю і за якістю здійснюється у момент одержання Товару Покупцем від Продавця шляхом підписання представником Покупця видаткової накладної чи товарно-транспортної накладної (в залежності від того, яка подія настає першою).

Згідно п. 4.1 Договору номенклатура Товару, його кількість та ціна зазначаються у Специфікаціях до даного Договору. Керуючись ст. 524, 533 Цивільного кодексу України, Сторони домовились, що у Специфікації може бути зазначено грошовий еквівалент ціни (зобов`язання) в іноземній валюті. В такому випадку Покупцем підлягатиме оплаті гривневий еквівалент вартості Товару, вираженої в іноземній валюті, встановлений згідно Комерційного Курсу в рахунку-фактурі, як зазначено в Договорі. При цьому, Сторони погоджуються, що зазначення ціни виключно у валюті не буде розцінюватися ними як порушення чинного законодавства, оскільки вони чітко та однозначно усвідомлюють механізм обчислення гривневого еквіваленту ціни відповідно до Договору.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній грошовій одиниці України - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця. За згодою Сторін розрахунки за цим Договором можуть також здійснюватися іншими не забороненими чинним законодавством способами, зокрема шляхом видачі векселів, зарахуванням зустрічних однорідних вимог (за заявою Сторони чи шляхом підписання Акту про зарахування зустрічних однорідних вимог) (п. 4.2 Договору).

Покупець зобов`язаний оплатити вартість Товару протягом 1 робочого дня з моменту направлення йому електронною поштою рахунку-фактури на передплату Товару, якщо інший термін не зазначений в Специфікації чи рахунку. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Оплата рахунку-фактури Покупцем із порушенням вказаного строку може бути прийнята як належне виконання Договору виключно за згоди Продавця, навіть коли новий рахунок-фактура не виставлявся Продавцем, про що свідчитиме виключно здійснення поставки Товару Продавцем (п. 4.3 Договору).

Відповідно п. 7.1 в разі несвоєчасної оплати вартості Товарів Покупцем відповідно до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 48 % річних від простроченої суми.

Даний Договір складено українською і англійською мовами. У разі розбіжностей Сторони керуються українським текстом. Договір діє з моменту підписання Специфікації до 31/12/2026, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Якщо після 31/12/2026 Сторони продовжують виконувати та посилатися на даний Договір, він збереже свою чинність на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.5 Договору).

На виконання умов договору, позивачем здійснило поставку товару відповідачу на загальну суму 303 902,16 грн, що підтверджується специфікаціями та видатковими накладними, зокрема: Специфікацією №2501099177 від 22.05.2026 та видатковою накладною №5190089720 від 22.05.2026 на суму 31 249,68 грн; Специфікацією №2501099176 від 22.05.2026 та видатковою накладеною №5190089721 від 22.05.2026 на суму 150 552,00 грн; Специфікацією №2501103298 від 12.06.2026 та видатковою накладною №5190090409 від 12.06.2026 на суму 89 891,28 грн; Специфікацією №2501103293 від 12.06.2026 та видатковою накладною №5190090410 від 12.06.2026 на суму 32 209,20 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату товару на суму 213 350,16 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №156 від 19.06.2026 на суму 31 249,68 грн; №1847 від 15.07.2026 на суму 60 000,00 грн; №151 від 12.06.2026 на суму 89 891,28 грн; №150 від12.06.2026 на суму 32 209,20 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 90 552,00 грн (303 902,16 грн - 213 350,00 грн).

З метою захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Фермерського господарства "ВІРМА" 90 552,00 грн основного боргу, 8 482,09 грн пені, 13 499,90 грн 48% річних, 89,31 грн інфляційних втрат за договором поставки від 01.10.2025.

З огляду на встановлені обставини, суд враховує наступне.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір поставки від 01.10.2025.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Факт поставки відповідачу обумовленого за специфікаціями до договору поставки на загальну суму 303 902,16 грн підтверджується видатковими накладними №5190089720 від 22.05.2026 на суму 31 249,68 грн; №5190089721 від 22.05.2026 на суму 150 552,00 грн; №5190090409 від 12.06.2026 на суму 89 891,28 грн; №5190090410 від 12.06.2026 на суму 32 209,20 грн.

При цьому відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором здійснено частково розрахунок вартості поставленого позивачем товару на суму 213 350,16 грн.

Залишок неоплаченого відповідачем товару становить в сумі 90 552,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем погашено заборгованість в сумі 90 552,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.08.2026, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір про стягнення з Фермерського господарства "ВІРМА" 90 552,00 грн основного боргу за договором поставки від 01.10.2025, а відтак провадження у справі №902/1130/26 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Стосовно вимог позивача 8 482,09 грн пені, 13 499,90 грн 48% річних, 89,31 грн інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1 Договору в разі несвоєчасної оплати вартості Товарів Покупцем відповідно до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, а також проценти на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 48 % річних від простроченої суми.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт" перерахунок штрафних санкцій за відповідні періоди прострочення, судом помилок не виявлено.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення з Фермерського господарства "ВІРМА" 8 482,09 грн пені, 13 499,90 грн 48% річних, 89,31 грн інфляційних втрат та про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Також розглянувши вимогу позивача про нарахування 48 % річних на суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України суд зазначає наступне.

26.08.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 26.08.2026) (вх.канц. №01-30/8693/26) за змістом якої позивач просить суд викладену в прохальній частині позовної заяви вимогу про нарахування 48 % річних на суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України залишити без розгляду.

За правилами п.5 ч.1 ст.226 ГПК України: суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що заява (б/н від 26.08.2026) надійшла до початку розгляду її по суті, до процесуальних відносин сторін у справі №902/1130/26 застосовуються положення ч.10 ст.11, п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, в зв`язку з чим вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" про нарахування 48 % річних на суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі в сумі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №902/1130/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" до Фермерського господарства "ВІРМА" в частині стягнення 90 552,00 грн основного боргу за Договором поставки від 01.10.2025.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "ВІРМА" (вул. Тарногородського, буд. 35, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032, код - 43574567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, код - 34863309) 89,31 грн - інфляційних втрат, 13 499,90 грн - 48% річних, 8 482,09 грн пені, 2 662,40 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Вимогу позивача про нарахування 48 % річних на суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 30 жовтня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи