Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/12087/25
Провадження №2/367/1936/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
15 вересня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Горбачової Ю.В.,
за участі секретаря Музики Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Нікіпелова К.Є., до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 , про виключення з акту опису майна та скасування обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Нікіпелова К.Є., звернулася до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 , про виключення з акту опису майна та скасування обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно, в якому просить: 1) виключити з акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер: 767/10-36-13-10, виданий 31.03.2025 р., видавник: Державна податкова служба України, щодо майна - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3196242732080; 2) припинити обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно, накладене рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78221128 від 04.04.2025 14:39:31, ОСОБА_3 , Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області, Київська обл. щодо майна - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3196242732080.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири, загальною площею 38,3 кв.м., житловою площею 22,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою державної реєстрації права власності на вищевказане майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач звернулася до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області.
В той же час, позивачу стало відомо про наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження на квартирі: номер запису про обтяження: 59333337 (спеціальний розділ); дата, час державної реєстрації: 04.04.2025 10:50:59; державний реєстратор: Тарнавська Світлана Володимирівна, Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області, Київська обл.; документи, подані для державної реєстрації: інший тип договору, рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 25971/6/10-36-13-10, виданий 26.03.2025, видавник: Державна податкова служба України; акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер: 767/10-36-13-10, виданий 31.03.2025, видавник: Державна податкова служба України; вид обтяження: податкова застава; обтяжувач: ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ: 43005393; боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна; опис предмета обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, 02.09.2025 р. позивачем отримано Витяг з Державного реєстру речових прав індексний номер: 441764717 (копія долучається до позовної заяви) щодо реєстрації права власності на квартиру.
Із вищевказаної інформації вбачається, що заборону на квартиру було накладено як на власність третьої особи. Однак, станом на момент накладення обтяження у вигляді податкової застави 04.04.2025 року третя особа власником вищевказаної нерухомого майна (квартири) вже не був, що підтверджується долученою до позовної заяви копією договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2012 р. та жодного відношення до нього не мав, в тому числі не мав зареєстрованого місця проживання.
З метою отримання інформації щодо підстав незаконного накладення обтяження на майно 27.08.2025 р. представник позивача, адвокат Нікіпелова К.Є., звернулася з адвокатським запитом до Державної податкової служби України.
04.09.2025 року отримано відповідь вих. №66698/6/10-36-13-10 згідно якої стало відомо, що Головне управління Державної податкової служби у Київській області відповідно до норм Податкового кодексу України здійснює заходи з погашення податкового боргу ОСОБА_2 . ГУ ДПС у Київській області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна отримана інформація про наявність нерухомого майна у ОСОБА_2 , у зв`язку з чим 31.03.2025 квартира АДРЕСА_2 описана у податкову заставу та 04.04.2025 р. у законний спосіб на вказану квартиру зареєстровано обтяження. З огляду на викладене у ГУ ДПС у Київській області відсутні правові підстави для надання інформації щодо питань викладених у адвокатському запиті від 27.08.2025 № б/н та припинення обтяження нерухомого майна, що належить ОСОБА_4
08.09.2025 року представник позивача, адвокат Нікіпелова К.Є., звернулася з повторним адвокатським запитом до Державної податкової служби України у зв`язку з тим, що 02.09.2025 р. позивачем таки було отримано Витяг з Державного реєстру речових прав індексний номер: 441764717, щодо реєстрації права власності на квартиру. Відповідь на даний адвокатський запит на поточну дату не надходила.
Наголошує, що позивач не є боржником за податковим боргом і не перебуває у безпосередніх відносинах із третьою особою у контексті наявності відповідного податкового боргу. Таким чином, через наявність вищевказаного обтяження у вигляді податкової застави позивач позбавлена можливості розпорядитися належним їй на законних підставах майном.
13 жовтня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву залишено без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення. У встановлений строк позивач усунула виявлені недоліки.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче засідання.
04.11.2025 року від Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшов спільний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів вважає доводи, викладені в позовній заяві необґрунтованими, з огляду на наступне. Зазначає, що сам договір купівлі-продажу дає право вимагати передачі права власності, але не є остаточним. Повне право власності виникає лише після державної реєстрації договору та майна, а не з моменту його підписання. Наголошує, що позивач не здійснила державну реєстрацію свого договору купівлі-продажу у 2012 році, а зареєструвала право власності у державному реєстрі нерухомого майна лише 28.08.2025 року, тобто, після накладення обтяження на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Поряд з цим, згідно інформаційної системи ДПС України на території обслуговування ГУ ДПС у Київській області у платника ОСОБА_2 , станом на 31.03.2025 року, обліковувався податковий борг на загальну суму 11964685,72 гривень. У зв`язку з чим, у відповідності до наявної в державних реєстрах інформації про наявність в останнього нерухомого майна, 31.03.2025 квартира АДРЕСА_2 описана у податкову заставу та 04.04.2025 у законний спосіб на вказану квартиру зареєстровано обтяження.
10.11.2025 року від Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшло клопотання про виклик свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
11.11.2025 року від Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшло клопотання про витребування доказів.
11.11.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_6 , надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача наголошує, що позивач в момент укладення Договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, Нельзіним М.С., реєстровий № 848, набула правомочності власника щодо спірного майна, що у відповідності до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 321, 391 ЦК є непорушним та підлягає захисту в судовому порядку. Крім того, починаючи з листопада 2012 року і до сьогодні позивач реалізовує свої права як власника - користується придбаною квартирою, утримує квартиру (сплачує комунальні та інші платежі) тощо. Звертає увагу, що укладення Договору купівлі-продажу квартири припало на кінець 2012 року. Поряд з цим, з 1 січня 2013 року в Україні впроваджено реформу за якою введено в дію нову систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. До 2013 року реєстрацією прав власності займалися бюро технічної інвентаризації, а вся інформація зберігалася на паперових носіях. Позивач діяв добросовісно, однак з незалежних від нього причин не встиг завершити реєстрацію вищезазначеного договору купівлі-продажу до 1 січня 2013 року. Наголошує, що предметом спору у даній справі є захист права власності, а доведення позивачем неправомірності дій та рішень відповідача є спором про доведення права позивача на таке майно.
09.02.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_6 , надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження факту проживання позивача у вищезгаданій квартирі одразу після її придбання.
У підготовчому засіданні 06.05.2026 року клопотання позивача про долучення доказів від 09.02.2026 року було задоволено. Поряд з цим, в задоволенні клопотань відповідача про виклик свідків від 10.11.2025 року та про витребування доказів від 11.11.2025 року було відмовлено.
Ухвалою суду від 06 травня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. У попередньому судовому засіданні 13.08.2026 року позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Представник відповідачів щодо задоволенні позову заперечувала.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку наданим по справі доказам, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу квартири від 23 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіним М.С., реєстровий № 8484.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 441764717 від 02.09.2025 року право власності позивача на вказану було зареєстровано 28.08.2025 року; державний реєстратор Федорчук Федір Федорович, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, Київська обл.
Поряд з цим, згідно інформаційної довідки № 442321742 від 05.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме - квартири АДРЕСА_4 , вбачається наявність обтяження - податкова застава; номер запису про обтяження: 59333337 (спеціальний розділ); дата, час державної реєстрації: 04.04.2025 10:50:59; державний реєстратор: Тарнавська Світлана Володимирівна, Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області, Київська обл.; документи, подані для державної реєстрації: інший тип договору, рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 25971/6/10-36-13-10, виданий 26.03.2025, видавник: Державна податкова служба України; акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер: 767/10-36-13-10, виданий 31.03.2025, видавник: Державна податкова служба України; обтяжувач: ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ: 43005393; боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 89.2. ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5. цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Стаття 93 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1. цієї статті.
Податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акта опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
Обтяження - податкова застава була зареєстрована 04.04.2025 року на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 25971/6/10-36-13-10, виданий 26.03.2025, видавник: Державна податкова служба України, а також акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер: 767/10-36-13-10, виданий 31.03.2025, видавник: Державна податкова служба України, щодо нерухомого майна, боржником за яким виступає попередній власник квартири ОСОБА_2 .
Поряд з цим, Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено 23 листопада 2012 року.
Відтак, позивач ОСОБА_1 набула вказану квартиру у власність саме 23 листопада 2012 року.
На підтвердження факту проживання у вказаній квартирі, позивачем також були долучені копію довідки ОСББ, копії договорів з газопостачання та водопостачання.
Верховним судом у постанові від 17.01.2024 у справі № 522/3999/23 зазначено наступне:
«Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав)- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної вище норми права державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020рокуу справі № 910/10987/18.»
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Отже, суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 , на момент винесення відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу № 25971/6/10-36-13-10, від 26.03.2025, а також складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави № 767/10-36-13-10 від 31.03.2025 не був власником зазначеної квартири, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності виключення з акту опису майна квартири АДРЕСА_2 , та припинення обтяження у вигляді податкової застави на вказане нерухоме майно.
За наведених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 391 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Нікіпелова К.Є., до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 , про виключення з акту опису майна та скасування обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно - задовольнити.
Виключити з акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер: 767/10-36-13-10, виданий 31.03.2025 р., видавник: Державна податкова служба України, запис щодо майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3196242732080.
Припинити обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно, накладене рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78221128 від 04.04.2025 14:39:31, ОСОБА_3 , Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області, Київська обл., щодо майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3196242732080.
Стягнути з Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Ю. В. Горбачова
Судове рішення № 141085875, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/12087/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: