Ухвала суду № 141085784, 29.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"29" жовтня 2026 р. Справа № 758/16157/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород заяву адвоката Дементьєва Тараса Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Дементьєв Т.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Вишгородського районного суду Київської області із заявою визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, посилаючись на те, що постановою Київського апеляційного суду від 05.07.2023 року у цивільній справі за позовом ДП «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за газ, рішення Вишгородського районного суду Київської області скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ДП «КиївГазЕнерджи» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «КиївГазЕнерджи» заборгованість за спожитий газ у розмірі 56300 грн. 73 коп., що включає в себе 47273 грн. 81 коп. заборгованості за газопостачання, 7424 грн. 91 коп. - інфляційні втрати, 1602 грн. 01 коп. - три відсотки річних, а також стягнуто понесені судові витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 4000 грн. На підставі вказаної постанови Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчі документи № 758/16157/17 від 03.08.2023 року, які на підставі ч. 1 ст. 432 ЦПК України, підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню. Обидва виконавчі документи видані на підставі резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 05.07.2023 року, яка на момент їх видачі і протягом наступних майже трьох років містила помилкові ідентифікаційні дані боржника (відповідача), що було визнано судом апеляційної інстанції в ухвалі від 29.04.2026 року. Відтак, обидва виконавчі документи відтворюють помилку, допущену безпосередньо в судовому акті, а не є результатом самостійної описки виключно в тексті самих виконавчих листів. ЦПК України не наділяє державного або приватного виконавця повноваженням самостійно, постановою у виконавчому провадженні, виправляти помилки, допущені у виконавчому документі, включно з помилками в ідентифікаційних даних боржника - фізичної особи, чи в інший спосіб приводити виконавчий документ у відповідність із судовим рішенням, окрім як у порядку, встановленому ст. 432 ЦПК України. Постанова виконавця від 04.05.2026 року «Про зміну (доповнення) реєстраційних даних», якою він самостійно вирішив це питання щодо виконавчого документа, ґрунтується на п.14 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень - підзаконному нормативно-правовому акті, який відповідно до ст.8 та ч.2 ст.19 Конституції України не може наділяти виконавця повноваженнями, що виходять за межі повноважень, прямо визначених законом, і не є тотожною визначеній ст. 432 ЦПК України судовій процедурі. З огляду на викладене, вважає, що належним способом захисту є не формальне виправлення реквізиту в тексті виконавчих документів (яке залишило б в силі акти примусового виконання, що упродовж майже трьох років здійснювалися на підставі документів з невірною ідентифікацією боржника, і фактично лише підтвердило б поза судовою процедурою те, що вже самостійно вчинив виконавець), а визнання обох виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню. На підставі викладеного, просив суд визнати виконавчий лист від 03.08.2023 року № 758/16157/17 в частині стягнення 4000 грн. судових витрат у виконавчому провадженні № 72670306, та виконавчий лист від 03.08.2023 року № 758/16157/17 в частині стягнення 56300 грн. 73 коп. заборгованості за газопостачання у виконавчому провадженні № 72670269, такими, що не підлягають виконанню.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Дементьєв Т.М. у судове засідання не з`явився, будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву підтримував та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.

Представник заінтересованої особи ДП «КиївГазЕнерджи» Курганов Д.О. в судове засідання не з`явився, подав через підсистему «Електронний суд» до суду заяву в якій просив суд провести розгляд заяви за його відсутності, щодо задоволення заяви заперечує та просив відмовити у її задоволенні. Окрім того, подав через підсистему «Електронний суд» до суду заперечення на заяву, в яких зазначив, що жодна із зазначених підстав у ч. 2 ст. 432 ЦПК України у даній справі відсутня. Постанова Київського апеляційного суду від 05.07.2023 року є чинною та не скасована. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.04.2026 року було лише усунуто технічну описку щодо РНОКПП боржника, що жодним чином не змінило змісту судового рішення, особу боржника чи обсяг його зобов`язань. Таким чином, виконавчі листи від 01.09.2023 року у справі № 758/16157/17 залишаються чинними та підлягають примусовому виконанню Приватним виконавцем Кузьменко О.С., а заява відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Так, 16.11.2022 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за газ відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.07.2023 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16.11.2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» (ЄДРПОУ: 39835779, 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 4-Б) заборгованість за спожитий газ у розмірі 56 300,73 грн., що включає в себе 47 273,81 грн. заборгованості за газопостачання, 7 424,91 грн. інфляційні втрати, 1 602,01 грн. три відсотки річних та понесені судові витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 4 000 грн.

03.08.2023 року на підставі вказаної постанови Вишгородським районним судом Київської області за заявою представника ДП «КиївГазЕнерджи» від 24.07.2023 року, яка до суду надійшла 01.08.2023 року видано виконавчі листи № 758/16157/17 про стягнення із ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» заборгованість за спожитий газ у розмірі 56 300,73 грн., що включає в себе 47 273,81 грн. заборгованості за газопостачання, 7 424,91 грн. інфляційні втрати, 1 602,01 грн. три відсотки річних та про стягнення із ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» понесених судових витрат по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 4 000 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.04.2026 року виправлено описку в постанові Київського апеляційного суду від 05.07.2023 року, допущену в резолютивній частині вказаної постанови у зазначенні РНОКПП ОСОБА_2 з « НОМЕР_1 », на правильне « НОМЕР_2 ».

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області, яка набрала законної сили, від 31.08.2026 року виправлено помилку у виконавчих листах № 758/16157/17 виданих 03 серпня 2023 року Вишгородським районним судом Київської області на підставі постанови Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року в цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за газ, в яких зазначено вірний реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника ОСОБА_1 , як « НОМЕР_2 », замість невірного « НОМЕР_1 ».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Серед основних засад судочинства в Україні, згідно із пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду».

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 18 ЦПК України закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З огляду на те, що матеріально-правовий обов`язок ОСОБА_2 за судовим рішенням не припинився, саме судове рішення є чинним, а технічні помилки у виконавчих листах виправлені ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31.08.2026 року, яка набрала законної сили та останньою не оскаржувалась, правові підстави для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

При цьому, Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 260, 432, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Дементьєва Тараса Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя І.Ю. Котлярова