Рішення № 141085508, 29.10.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 371/1992/25 Провадження № 2/358/424/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком, -

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

27.11.2025 до Миронівського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) із позовом до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про встановлення факту утримання дитини, в якому просив: установити факт перебування на самостійному вихованні та утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року шлюб між сторонами розірвано.

За твердженням позивача, з липня 2023 року відповідачка проживає окремо, участі у вихованні та утриманні сина не бере, з дитиною не спілкується, її навчанням, станом здоров`я та розвитком не цікавиться. Малолітній син постійно проживає разом із позивачем, який самостійно забезпечує його матеріальні та побутові потреби, опікується станом здоров`я, навчанням і фізичним розвитком. Судовим наказом Миронівського районного суду Київської області від 4 квітня 2024 року з відповідачки стягнуто аліменти на утримання дитини.

Позивач зазначав, що наведені обставини підтверджуються довідками органу місцевого самоврядування, закладу освіти, сімейного лікаря і спортивної організації, а також нотаріально посвідченою заявою відповідачки, в якій вона підтвердила проживання дитини з батьком та перебування сина на його вихованні й утриманні.

Посилаючись на положення статей 155, 157, 160 СК України та необхідність захисту прав та інтересів дитини, позивач просив установити факт самостійного виховання та утримання ним малолітнього сина ОСОБА_4 .

ІІ. Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання сторін.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від 18.12.2025, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком передано на розгляд за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області (а.с. 27-28).

07.01.2026 цивільна справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.01.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 33).

Отримавши матеріали справи, суддею сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідачки.

Згідно відповіді № 2226288 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 34).

Встановивши невідповідність заяви вимогам ЦПК України, суддя постановила ухвалу про залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали (а.с. 35-37).

27.01.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків, що була надіслана поштою 19.01.2026 (а.с. 42-44).

Ухвалою від 28.01.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 10 березня 2026 року о 11 год. 00 хв. (а.с.45-46).

23.02.2026 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_3 про розгляд справи без участі відповідачки, в якій зазначено про неможливість з`явитися в судове засідання, через територіальну віддаленість місця її проживання в Корсунь-Шевченківському районі. Щодо позовних вимог у справі зазначила про визнання позову в повному обсязі та просила його задовольнити. На підтвердження долучила копію заяви ОСОБА_3 від 04.12.2025 посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. (а.с.52-54).

10.03.2026 від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про виклик свідків та долучення доказів, зокрема копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржником ОСОБА_5 , копії відповіді на адвокатський запит №27 від 19.11.2025 Богуславського управління Обухівської філії Київського обласного центру зайнятості, копію акта №114 обстеження умов проживання від 18.11.2025 Служби у справах сім`ї, копію рішення Миронівського районного суду Київської області від 22.10.2025, фіскальний чек про відправку доказів стороні (а.с.56-62).

Ухвалою суду від 10.03.2026 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області та ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 65-67).

У судовому засіданні 24.03.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, про що зазначено у протоколі судового засідання (а.с. 73).

28.04.2026 від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, зокрема копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржником ОСОБА_3 , копії відповіді на адвокатський запит №27 від 19.110.2025 Богуславського управління Обухівської філії Київського обласного центру зайнятості, копія акту № 114 обстеження умов проживання від 18.11.2025 Служби у справах сім`ї, Копія рішення Миронівського районного суду від 22.10.2025, копія ухвали від 15.04.2026, копія заяви від 10.03.2026, копії довідки про доходи від 30.03.2026 № 47, копія консультативного висновку спеціаліста від 15.04.2026, копія направлення 2921-1778-1555-4759 ОСОБА_4 , опис вкладення до листа ОСОБА_3 , опис вкладення до листа органу опіки та піклування, опис вкладення до листа ІНФОРМАЦІЯ_5 , фіскальні чеки про відправку доказів сторонам (а.с.82-101).

30.04.2026 до суду від Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області надійшов лист в якому зазначено, що рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради від 26.11.2025 року № 512 було затверджено висновок органу опіки та піклування Миронівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 . На підтвердження надано копію зазначеного рішення, висновок органу опіки та піклування Миронівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та копію заяви ОСОБА_3 від 31.10.2025, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. (а.с.105-109).

19.06.2026 Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради подав письмові пояснення, у яких зазначив, що між батьками відсутній спір щодо участі у вихованні дитини. У зв`язку із цим підготовка висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання такого спору Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, не передбачена. Орган опіки та піклування проти задоволення позовних вимог не заперечував та просив розглянути справу за відсутності його представника.

06.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, зокрема диску судового засідання - відеофонограми Миронівського районного суду Київської області у справі № 371/1588/25, копія опису вкладення до поштового відправлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 , копія опису вкладення до поштового відправлення ОСОБА_3 , копія опису вкладення до поштового відправлення органу опіки та піклування ССД та сім`ї Миронівської міської ради, копії фіскальних чеків - 3 прим (а.с.82-101).

06.07.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком, та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28 липня 2026 року о 13 год 00 хв., яке надалі було відкладено востаннє на 19 жовтня 2026 року о 13 год 00 хв. (а.с. 136-137,150).

В судовому засіданні 19.10.2026 представник позивача Мильнікова О.М. підтримала позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просила позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на досліджені в судовому засіданні письмові докази, показання свідків та позицію відповідачки, яка визнала позовні вимоги.

Відповідачка в судове засідання 19.10.2026 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. 23.02.2026 через засоби поштового зв`язку надіслала заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить розглядати дану справу за її відсутності (а.с.52-54).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, у судове засідання, призначене на 19.10.2026, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. 19.06.2026 начальник Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області О. Бабкіна надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, при цьому зазначила, щодо у справі відсутній спір між батьками щодо участі у вихованні дитини одним із них. Тому в цьому випадку висновок щодо розв`язання спору про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком не передбачено. Просили розглядати дану справу за відсутності представника Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради (а.с. 119, 121).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання, призначене на 19.10.2026, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 152).

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

У судовому засіданні за участю представника позивача, суд відповідно до статті 244 ЦПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Проголошення рішення призначено на 29 жовтня 2026 року о 09 год. 00 хв.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з 31 жовтня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області № 371/2003/23 від 12.02.2024 було розірвано. Рішення суду набрало законної сили - 14.03.2024 року (а.с.11).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.12.2023 повторно Богуславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.9).

На підставі судового наказу Миронівського районного суду Київської області від 04.04.2024 у справі № 371/470/24, стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, з 02.04.2024 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12).

Згідно з довідкою, виданою Юхнівським старостинським округом №18 Миронівської міської ради Київської області від 03.10.2025 №90, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 і має на утриманні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з батьком від народження без реєстрації. Мати дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з липня 2023 року не проживає за цією адресою. Дитиною, ОСОБА_4 , повністю опікується батько ОСОБА_2 (а.с. 13).

Довідкою КНП МРР «Мироніський районний центр ПМСД» від 06.10.2025 сімейний лікар ОСОБА_6 засвідчує, що на амбулаторні візити з причини захворювання дитини звертається лише батько ОСОБА_2 , 1989 року народження (а.с.14).

Згідно з довідкою Юхнівської філії Опорного закладу освіти «Миронівський академічний ліцей №3 Миронівської міської ради Київської області» № 02-01/113 від 06.10.2025, учень 4 класу Юхнівської філії ОЗО «Миронівський академічний ліцей №3» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 завжди охайний і доглянутий. Його батько, ОСОБА_2 , бере активну участь у шкільному житті: регулярно відвідує школу, спілкується з педагогами, цікавиться успіхами дитини, приводить і забирає її, а також приходить на виклики. Натомість мати, ОСОБА_3 , не підтримує контакт зі школою, не цікавиться успішністю сина, не спілкується з учителями і не відвідує батьківські збори чи виклики. Довідку видано на основі інформації класного керівника 4 класу ОСОБА_7 щодо участі матері у шкільному житті дитини (а.с.15).

Довідка громадської організації «Здорові діти майбутнє України» № 43 від 09.10.2025 засвідчує, участь ОСОБА_2 , батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 вихованця ГО «Здорові діти майбутнє України» у спортивному розвитку дитини, яка з 2023 року регулярно відвідує секцію з греко-римської боротьби та має значні успіхи. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 завжди охайний і доглянутий, дисциплінований. Батько часто спілкується з тренерами, присутній на змаганнях, забезпечує всім необхідним для тренувань. Дитину до закладу приводить і забирає батько. Довідка видана на підставі інформації тренера з боротьби греко-римської ОСОБА_8 (а.с.16).

Згідно з нотаріально посвідченою приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. заявою від 31.10.2025 ОСОБА_3 , мати малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дала згоду на позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Додатково повідомила, що з липня 2023 року, дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває повністю на утриманні та вихованні його батька, ОСОБА_2 , який опікується і забезпечує його матеріально та виховує. Дає згоду на розгляд справи про позбавлення батьківських прав без її участі (а.с. 17).

Згідно з копією розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржником ОСОБА_3 , виданим Миронівським ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ), станом на 17.12.2024 боржник ОСОБА_3 має заборгованість в розмірі 28 830,00 грн. (а.с.57).

Станом на 03.03.2025 боржник ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 3 905,25 грн. Боржником сплачено в лютому 2025 році - 36 736,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, виданим Миронівським ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) (а.с.84).

Листом Богуславського управління Обухівської філії Київського обласного центру зайнятості, підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 28.10.2025 не перебуває на обліку як безробітна. У період з 01.01.2022 та 25.09.2025 зверталася за консультацією без подальшої реєстрації (а.с. 58, 85).

Згідно з актом обстеження житлових умов № 114 від 18.11.2025, підтверджується факт спільного проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом із батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 , де для нього облаштовано окрему кімнату та робоче місце, забезпечено належні побутові умови. Наявний одяг за віком і сезоном. Мати дитини ОСОБА_3 спільно не проживає з 2023 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 офіційно розлучені. ОСОБА_2 неодноразово порушував питання та звертався до органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , оскільки вона не бере участі в житті дитини та не утримує сина (а.с. 53, 86).

Відповідно до довідки про доходи, виданої СФГ «БАШІ», ОСОБА_2 працює в господарстві та обіймає посаду слюсаря з ремонту сільськогосподарської техніки та устаткування. За період із січня по грудень 2025 року, сукупний дохід ОСОБА_2 становив 300 703, 82 грн. (а.с. 93).

Копією консультативного висновку спеціаліста від 15.04.2026, а також копією направлення № 2921-1778-1555-4759, підтверджується факт звернення батька разом із дитиною ОСОБА_4 на консультативний прийом до лікаря-невролога (а.с. 94-95).

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 22.10.2025 у справі №371/66/25 з відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 була стягнена пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі 11 027, 48 грн. за період з 21.07.2015 по 30.04.2024 у (а.с. 6062, 8791).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що є колегою позивача. Позивача знає довгий час. ОСОБА_10 з сином ОСОБА_11 та дружиною ОСОБА_12 проживали окремо, у своєму будинку. Згодом, десь у 2023 році, ОСОБА_12 залишила сім`ю, оскільки мала інші інтереси й любила відпочивати. Пізніше їй стало відомо, що він розлучився з дружиною. Наразі сином займається саме позивач. ОСОБА_11 доглянутий та охайний. На запитання відповіла, що не бачила, щоб ОСОБА_12 приїздила до сина після того, як пішла з сім`ї. ОСОБА_11 втратив свідомість, про що повідомив матір, однак вона не приїхала до сина. Після цього ОСОБА_10 із сином зверталися до медичних закладів з метою встановлення діагнозу та призначення лікування. Чи допомагає мати сину матеріально, вказала, що їй невідомо.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_10 знає з дитинства, вони разом працювали, дружили сім`ями. Пояснив, що сім`я була хороша, потім дружина ОСОБА_12 пішла із сім`ї оскільки вона гуляла і ОСОБА_10 з нею розлучився. Наразі йому точно невідомо, де перебуває ОСОБА_12 , нібито проживає в Черкаській області. Батько повністю забезпечує всі потреби сина, возить його до школи, на гуртки та під час того, коли син хворіє, займається його лікуванням. Мати дитині матеріально не допомагає.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона є матір`ю позивача та бабусею малолітнього ОСОБА_11 . Вказала, що колишня дружина його сина ОСОБА_12 не проживає разом із сім`єю, їх спільний син живе з батьком. ОСОБА_11 доглянутий, всім забезпечений. Відвідує гуртки, займається греко-римською боротьбою. За потреби її син ОСОБА_10 завозить онука, і вона теж про нього дбає, поки він на роботі. Всі матеріальні витрати на потреби сина на ОСОБА_10 . За рішенням суду з ОСОБА_12 стягнуто аліменти, однак вона їх не сплачує. Тоді як кошти в рахунок сплати аліментів за неї платять її батьки, а саме мати, яка є бабусею ОСОБА_11 . На запитання відповіла, що мама вже протягом трьох років не приїжджає до ОСОБА_11 , не спілкується з ним та не допомагає синові.

Заслуханим у судовому засіданні аудіозаписом засідання Миронівського районного суду Київської області у справі № 371/1588/25 про зменшення розміру стягнення аліментів із відповідачки ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_11 , встановлено, що під час судового засідання відповідачка зазначає, що вона ніде не працює, дитиною не цікавиться, а аліменти на утримання сина ОСОБА_11 сплачують її батьки (а.с. 129).

З урахуванням наведених позицій сторін та досліджених доказів у справі судом встановлено, що предметом цього позову є встановлення факту виховання та утримання батьком ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

IV. Застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 51 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, крім випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення є необхідним у найкращих інтересах дитини.

Відповідно до частини першої статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль для забезпечення визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Згідно із частиною першою статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ із метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи й інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою та другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному й безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно й усебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство і батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно із частинами другою, восьмою та дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини та членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності й розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частини першої статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Частиною четвертою статті 15 СК України передбачено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю сторін.

Відповідно до частини першої статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 141 СК України мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливають на обсяг їхніх прав і не звільняють від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу і Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, встановленою законом.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною і суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із частинами першою четвертою статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні й має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати іншому з батьків спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти письмовий нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав і виконання обов`язків тим із них, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків і самої дитини.

Частиною першою статті 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них проживатиме малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

V. Мотиви та висновки суду.

Позивач звернувся до суду з вимогою про встановлення факту самостійного виховання та утримання ним малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з липня 2023 року дитина проживає разом із ним та перебуває на його вихованні й утриманні.

До матеріалів справи долучено нотаріально посвідчену заяву відповідачки матері дитини, в якій вона підтвердила проживання сина разом із батьком із липня 2023 року, перебування дитини на його вихованні й утриманні, а також висловила згоду на позбавлення її батьківських прав. Крім того, відповідачка подала до суду заяву про визнання позову.

Оцінюючи визнання відповідачкою позову, суд ураховує, що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України за наявності законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не приймає такого визнання та продовжує судовий розгляд.

Визнання позову є процесуальною дією відповідача, однак саме по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивача, законність обраного способу захисту та відповідність заявленої вимоги найкращим інтересам дитини.

Нотаріально посвідчена заява відповідачки в частині її згоди на позбавлення батьківських прав сама по собі не припиняє та не обмежує її прав і обов`язків щодо дитини. Відповідно до частини третьої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною та суперечить моральним засадам суспільства. Позбавлення батьківських прав допускається виключно за наявності передбачених статтею 164 СК України підстав та на підставі рішення суду, ухваленого за результатами розгляду відповідної позовної вимоги.

Водночас зазначена заява, як і заява про визнання позову, має значення для встановлення характеру правовідносин між сторонами та наявності або відсутності між ними спору. Зі змісту цих заяв убачається, що відповідачка не оспорює фактичне проживання дитини разом із батьком, здійснення ним повсякденного виховання дитини та її матеріального забезпечення, не вимагає зміни наявного порядку проживання дитини й не заявляє вимог щодо її відібрання у позивача.

Інших відомостей, які б свідчили про заперечення відповідачки проти проживання дитини з батьком або про чинення нею перешкод позивачу в здійсненні батьківських прав та виконанні батьківських обов`язків, матеріали справи не містять.

Отже, сторони не мають протилежних позицій щодо фактичного місця проживання дитини, здійснення позивачем її повсякденного виховання та забезпечення її потреб. Наявність між батьками реального спору, який вони не можуть урегулювати без втручання суду, матеріалами справи не підтверджена.

У постанові від 16 вересня 2026 року у справі № 677/1822/24 (провадження № 61-16506св25) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд є фактично останнім інструментом, який підлягає застосуванню при вирішенні сімейних спорів, коли такий спір неможливо вирішити в інший спосіб. Позов у справі щодо дитини може бути задоволений лише тоді, коли суд дійде висновку, що відповідне втручання є необхідним і корисним для інтересів та благополуччя дитини.

Верховний Суд у наведеній постанові також указав, що відсутність між батьками спору щодо місця проживання дитини свідчить про відсутність порушення прав позивача та є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для закриття провадження у справі.

Хоча у справі, що розглядається, заявлено вимогу про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, а не про визначення її місця проживання, наведений правовий висновок підлягає врахуванню з огляду на подібність правовідносин: в обох випадках судове втручання у сімейні відносини допускається за наявності реального спору та порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу.

Проживання дитини разом із батьком та переважне здійснення ним повсякденного виховання і матеріального забезпечення дитини самі по собі не припиняють і не змінюють установленого законом обсягу батьківських прав та обов`язків матері. Розірвання шлюбу між батьками або їх окреме проживання не звільняє жодного з них від обов`язків щодо дитини.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) зазначила, що з огляду на невідчужуваність сімейних обов`язків та неможливість відмови від них питання одноосібного виховання дитини одним із батьків не може з`ясовуватися безвідносно до поведінки іншого з батьків. Факт одноосібного виховання дитини не підлягає самостійному встановленню в порядку окремого провадження, однак може бути встановлений як одна з обставин, що входить до предмета доказування у спорі між батьками щодо виконання ними обов`язків із виховання дитини.

Верховний Суд у пункті 58 постанови від 13 листопада 2025 року у справі № 592/20023/23 (провадження № 61-12694св25) зазначив, що сам по собі факт проживання дитини разом із батьком не підтверджує факту самостійного виховання ним дитини.

Судове рішення не може використовуватися лише як засіб офіційного підтвердження фактичного стану сімейних відносин, який не заперечується їх учасниками, за відсутності порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу. Саме прагнення позивача надати відповідним фактичним обставинам судового підтвердження не свідчить про наявність між сторонами спору та не зумовлює необхідності втручання держави в сімейні відносини.

Визнання відповідачкою позову за таких обставин не є самостійною підставою для його задоволення, оскільки її позиція додатково підтверджує відсутність між батьками спору щодо фактичного проживання, виховання та утримання дитини, а не наявність порушеного чи оспорюваного права позивача.

Інтереси дитини також не потребують судового втручання шляхом установлення заявленого позивачем факту, оскільки дитина продовжує проживати разом із батьком, відповідачка проти цього не заперечує, а перешкод у здійсненні позивачем батьківських прав та виконанні обов`язків матеріалами справи не встановлено.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не довів наявності порушеного, невизнаного або оспорюваного відповідачкою права чи законного інтересу, для захисту якого необхідне ухвалення судового рішення про встановлення факту самостійного виховання та утримання ним дитини.

Відсутність між сторонами реального спору щодо проживання, виховання та утримання дитини свідчить про відсутність підстав для судового захисту в обраний позивачем спосіб та відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 вересня 2026 року у справі № 677/1822/24, є підставою для відмови в задоволенні позову по суті.

З огляду на викладене в задоволенні позову належить відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення суд обов`язково зазначає про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У випадку відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 192, 199, 200, 201 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачка:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа :

Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Код за ЄДРПОУ: 44453242, адреса: 08801, м.Миронівка, Обухівський район, Київська область, вул. Соборності, буд. 58, 2 поверх).

Третя особа :

ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , (адреса: АДРЕСА_6 ).

СуддяК. І. Буравова