Рішення № 141083933, 29.10.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2174/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І. ,

з секретарем судового засідання Щипською І.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області, в якому просить встановити факт родинних відносин між ним та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як племінником та тіткою, визнати за ним право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Словечне» с.Словечне Словечанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 2,00 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 5023 грн., і належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0269039 від 10.12.1997, мотивуючи тим, що Овруцькою державною нотаріальною конторою йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення спадщини у зв`язку з непред`явленням правовстановлюючого документу на спадкове майно та не доведенням факту родинних відносин.

Сторони в судове засідання не з`явились. Позивач у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач подав заяву про визнання позову та розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тхорин Овруцького району Житомирської області у віці 84 роки померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Словечне» с.Словечне Словечанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 2,00 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 5023 грн., що засвідчувалося сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0269039, виданим 10.12.1997 на підставі рішення Овруцької РДА від 05.05.1997 № 152, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.06.2017, що стверджується його копією.

Як вбачається із постанови приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук Ольги Миколаївни про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.06.2026 № 186/02-31, однією із підстав відмови позивачу ОСОБА_1 (позивачу) у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 стала недоведеність факту родинних відносин спадкоємця із спадкодавцем, як племінником і рідною тіткою.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Тхорин Словечанського району Житомирської області, походить від батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Дуби Словечанського району Житомирської області, походить від батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6 .

Як видно із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00018201926 від 14.06.2017, дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ОСОБА_7 .

Позивач стверджує, що його мати ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідними сестрами.

Згідно з листом Державного архіву Житомирської області від 23.09.2021 № М-5622/02, Книга реєстрації актових записів про народження по Тхоринській сільраді Овруцького району (нині Житомирської області) за 1928 рік на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходила, тому підтвердити дату народження ОСОБА_9 неможливо.

Як вбачається із копії сторінки погосподарської книги по Тхоринській сільській раді Словечанського району за 1944-1949 роки, членами сім`ї колгоспниці ОСОБА_4 , 1897 року народження, були її чоловік ОСОБА_3 , 1896 року народження, дочка ОСОБА_10 , 1927 року народження, та дочка ОСОБА_2 , 1932 року народження.

В суду немає підстав не довіряти наявним в матеріалах справи документам, а тому суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають у родинних відносинах, а саме є племінником та рідною тіткою.

Встановлення факту родинних відносин необхідно для оформлення спадщини.

Позивач, будучи рідним племінником померлої ОСОБА_2 , є її спадкоємцем за законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та його батьки. Згідно з ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Згідно з ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Згідно з ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців. Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається із копій матеріалів спадкової справи № 156/2017 та постанови приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук Ольги Миколаївни про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.06.2026 № 186/02-31, ОСОБА_1 дійсно прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , своєчасно подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну ділянку (пай), оскільки ним не подано зареєстрованих правовстановлюючих документів.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Позивач не може оформити спадщину на земельний пай, маючи на це право. Тому за позивачем слід визнати право на спірний земельний пай та задоволити позов.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як племінником та рідною тіткою, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Словечне» с.Словечне Словечанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, розміром 2,00 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 5023 грн., що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0269039, виданого 10.12.1997 на підставі рішення Овруцької РДА від 05.05.1997 № 152, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.06.2017.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.10.2026.

Суддя: В. І. Вачко