Рішення № 1410831, 22.11.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2007

Справа №2-27/9440.1-2007

За позовом - ВАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго», м. Севастополь, вул.. Хрусталева, 44.

До відповідача - Державного підприємства «Кримські генеруючи системи», м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 1.

Про стягнення заборгованості у розмірі 98968,18 грн. грн.

Суддя Н.В.Воронцова

представники:

Від позивача – Соловьєва В. Р., дор. у справі.

Від відповідача – Івахно Ю. В., дор. у справі.

Сутність спору: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 161095,07 грн., а саме заборгованість по активному споживанню у розмірі 76804, 82 грн., вартість різниці фактично споживаной і договірної електричної енергії у розмірі 14853,30 грн., а також борг по реактивному споживанню у розмірі 62126,89 грн., пеню у розмірі 4366,48 грн., 3 % річних у розмірі 745,51 грн., збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2198,07 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 09.04.2007 р. позовні матеріали були повернені позивачу.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.06.07 р. апеляційну скаргу було задоволено, ухвалу ГС АР Крим від 09.04.2006 р. скасовано, а матеріали справи направлені до господарського суду АР Крим для розгляду по суті.

Справу передано на розгляд до ГС АР Крим судді Воронцової Н. В. з привласненням їй номеру №2-27/9440.1 – 2007 р.

Ухвалою ГС АР Крим від 25.07.07 р. справа була прийнята до розгляду.

Позивач заявою від 10.08.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 98968,18 грн., в тому числі: 76804,82 грн. з ПДВ за активне споживання електроенергії, 14835,30 грн. – за перевищення договірної величини споживання на рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 в Севастопольському відділенні Держбанку №4548, 4366,48 грн. – пеня, 745, 51 грн. – 3% річних, 2198,07 грн. – збільшення боргу з індексом інфляції на розрахунковий рахунок №26073537 в АБ «Перший інвестиційний банк» м. Київ. Вказане обґрунтував тим, що на протязі розгляду даної справи відповідачем була погашені заборгованість за споживання реактивної електроенергії шляхом заліку зустрічних однородних вимог за угодою від 26.06.2007 р. за надані послуги по передачі електричної енергії на суму 61126,89 грн.

Суд прийняв до уваги вказане уточнення позивача. Відповідач з вказаним уточненням був ознайомлений.

Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що з позовними вимогами в частині стягнення заборгованість за договором від 01.12.2005 р. №4976 за активну енергію за період з 21.02.2006 р. по 12.02.2007 р. у розмірі 76804,82 грн. він згоден. Заборгованість за реактивну енергію за період з 21.02.2006 р. по 12.02.2007 р. відповідачем погашена.

В частині стягнення пені за рахунком від 22.02.2006 р. №9412 за період прострочення платежу з 03.03.2006 р. – 15.03.2006 р. у розмірі 160,03 грн. , а також штраф за перевищення договірної величини постачання згідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» і п.п. 4.4.2 договору від 01.12.2005 р. №4976, зміненого згідно протоколу розбіжностей від 12.12.2005 р. до договору від 01.12.2005 р. №4976 за період з 24.01.2006 р. – 23.02.2006 р. у розмірі 1876,36 грн. та у період з 24.02.2006 р. – 23.03.2006 р. у розмірі 1657,59 грн. в задоволенні позову відмовити, в зв’язку з тим, що ст.. 258 ЦК України встановлює спеціальну позовну давність в один рік для стягнення неустойки ( штрафу, пені ). Позивач звернувся до суду з позовом 29.03.2007 р., отже вимоги щодо стягнення пені за період прострочення платежу з 03.03.2006 р. по 15.03.2006 р., а також штрафу за перевищення постачання у період з 24.01.2006 р. – 23.02.2006 р. і з 24.02.2006 р. – 23.03.2006 р. є вимогами з пропущеним строком позовної давності.

Позивач у поясненнях по справі від 05.09.2007 р. повідомив про те, що для стягнення боргу за перевищення договірної величини споживання у розмірі 3533,95 грн. за період з 24.01. – 23.02.2006 р. і 24.02. – 23.06.2006 р. застосовується не скорочений, а загальний строк позовної давності. А по пені у розмірі 160,03 грн. дійсно пропущено строк позовної давності.

Відповідач у запереченнях на пояснення позивача повідомив про те, що за перевищення договірної величини постачання відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» і п. 4.4.2 договору від 01.12.2005 р. №4976, зміненого згідно до протоколу розбіжностей від 12.12.2005 р. до договору від 01.12.2005 р. №4976 за період з 24.01.2006 р. по 23.02.2006 р. у розмірі 1876,36 грн. та за період з 24.02.2006 р. по 23.03.2006 р. у розмірі 1657,59 грн. слід застосовувати спеціальну позовну давність в один рік для стягнення неустойки ( штрафу, пені ), передбачену ст.. 258 Цивільного кодексу України.

Справа слуханням відкладалася та оголошувалася перерва, в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

встановив:

01.12.2005 р. між позивачем по справі ( Постачальник ) і відповідачем по справі ( Споживач ) було укладено договір №4976 на поставку електричної енергії.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику вартість електроенергії і здійснює інші платежі відповідно до умов даного договору і додатків до нього.

Відповідно до п. 8.1 вказаного договору розрахунковим вважається період з 23 числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Відповідно до п. 8.3 вказаного договору споживач щомісячно 23 числа надає постачальнику звіт про обсяги споживаної електроенергії за розрахунковий період за встановленою формою.

Відповідно до п. 8.4 вказаного договору передбачено забовязання споживача проводити щомісячну оплату споживаної електроенергії. Cтрок остаточного розрахунку встановлено 28 число поточного місяця. Відповідно до п. 6.4 вказаного договору всі суперечки і спірні питання, що виникнуть при виконанні сторонами даного договору і вирішені в договірній формі, вирішуються через господарський суд України.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі здійснював оплату поточного споживання електроенергії за договором, в наслідок чого заборгованість відповідача за період з 21.02.2006 р. по 12.02.2007 р. по активному споживанню склала 76804,82 грн. ( з урахуванням ПДВ ).

Відповідно до п. 2.2.5 вказаного договору споживач забовязаний проводити оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника і електроустановками споживача. Порядок розрахунків за перетоки електроенергії узгоджений сторонами 25.12.2005 р. у додатку №8 до вказаного договору.

Судом встановлено, що за період з 21.02.2006 р. по 12.02.2007 р. борг по реактивному споживанню склав 62126,89 грн. ( з урахуванням ПДВ ).

Однак, на протязі розгляду даної справи відповідачем була погашена заборгованість за споживання реактивної електроенергії шляхом заліку зустрічних однородних вимог за угодою від 26.06.2007 р. за надані послуги по передачі електричної енергії на суму 61126,89 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про електроенергетику» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до додатку 31 на 2006 р. і 2007 р. між позивачем і відповідачем було узгодженого договірні величини споживання електричної енергії відповідно до розрахунку перевищення договірної величини електроспоживання.

Судом встановлено, що споживач перевищив договірний обсяг споживання електричної енергії по площадкам за період з лютого 2006 р. по січень 2007 р., всього перевищення фактичного споживання над договірним склала 53515 кВт/ч.

Вартість перевищення величини споживання склала 14853,30 грн.

Відповідно до п. 4.2.2. договору №4976 передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії і потужності, визначених відповідно розділу 5 даного договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість різниці між фактично споживаною і договірними величинами.

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем по справі було нараховано пеню у розмірі 4366,48 грн. за період з 21.02.2006 р. по 12.02.2007 р.

Відповідно до ст.. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені ).

Судом встановлено, що позивач по справі з даною позовною заявою до господарського суду АР Крим 29.03.2007 р., а таким чином, у стягнення пені за період прострочення платежу з 03.03.2006 р. по 15.03.2006 р. у розмірі 160,03 грн., а також штрафу за перевищення договірної величини постачання за період з 24.01.2006 р. – 23.02.2006 р. у розмірі 1876,36 грн. та у період з 24.02.2006 р. по 23.03.2006 р. у розмірі 1657,59 грн. необхідно відмовити в зв’язку з пропущенням строку позовної давності.

Також на суму боргу було нараховано 3% річних - у розмірі 745,51 грн. і нараховано індекс інфляції у розмірі 2198,07 грн.

При таких обставинах справи, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути державного підприємства «Кримські генеруючи системи», м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 1, ( р/р 26002079690002 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 384801, ЗКПО 30909683 ) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго», м. Севастополь, вул.. Хрусталева, 44, ЗКПО 05471081, ( р/р 2603830131168 в Севастопольському відділені Ощадбанку №4548, МФО 324027 ) 76804,82 грн. з ПДВ за активне споживання електроенергії і 11301,35 грн. за перевищення договірної величини споживання.

3. Стягнути державного підприємства «Кримські генеруючи системи», м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 1, ( р/р 26002079690002 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 384801, ЗКПО 30909683 ) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго», м. Севастополь, вул.. Хрусталева, 44, ЗКПО 05471081, ( р/р 260073537 в АБ «Перший Інвестиційний Банк», м. Київ, МФО 300506 ) заборгованість по пені у розмірі 4206,45 грн., 745,51 грн. – 3% річних і 2198,07 грн. індексу інфляції.

4. Стягнути з державного підприємства «Кримські генеруючи системи», м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 1, ( р/р 26002079690002 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 384801, ЗКПО 30909683 ) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго», м. Севастополь, вул.. Хрусталева, 44, ЗКПО 05471081, ( р/р 260073537 в АБ «Перший Інвестиційний Банк», м. Київ, МФО 300506 ) судові витрати по сплаті держмита у сумі 954,35 грн., а також витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 69,90 грн.

5. В іншій частині у позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.