Ухвала суду № 141081638, 28.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1590/26

Провадження № 1-кп/675/156/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026244360000018 від 28 серпня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що 28 серпня 2026 року близько 12 години, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та встановлену заборону на вилов річкових раків у період їх другої линьки, перебуваючи на річці Горинь неподалік вул. Незалежності, 1, у м. Ізяславі Шепетівського району Хмельницької області, шляхом ручного вилову незаконно добули 70 річкових раків, яких помістили до заздалегідь приготовлених пластикового відра та поліетиленового пакета.

Унаслідок зазначених дій заподіяно істотну шкоду в розмірі 233 240 грн.

Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України як незаконне зайняття іншим водним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Під час судового провадження обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали свої клопотання, підтвердили обставини вчинення кримінального правопорушення, визнали протиправність своєї поведінки.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотань обвинувачених не заперечував, вважаючи наявними передбачені ст. 45 КК України підстави для звільнення їх від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої особи Ізяславської міської ради Шепетівського району в судове засідання не прибула. Від голови Ізяславської міської ради надійшло клопотання про розгляд кримінального провадження без присутності представника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, подані клопотання та матеріали, що мають значення для їх вирішення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Згідно зі ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, за винятком визначених цією статтею кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла його розкриттю і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Отже, застосування положень ст. 45 КК України можливе за сукупності передбачених цією нормою умов, а саме вчинення особою вперше кримінального правопорушення відповідної категорії, щирого каяття, активного сприяння його розкриттю та повного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше не судимі, що підтверджується довідкою №26244596836108355805, відомостей про вчинення ними інших кримінальних правопорушень, які б перешкоджали застосуванню ст. 45 КК України, судом не встановлено.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків. Воно не належить до категорії кримінальних правопорушень, щодо яких законом встановлено заборону звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Оцінюючи наявність щирого каяття, суд враховує, що у судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю визнали свою винуватість, не заперечували фактичних обставин кримінального правопорушення, усвідомлювали неправомірність незаконного вилову водних біоресурсів та його шкідливі наслідки для навколишнього природного середовища, висловили щирий жаль з приводу вчиненого.

За таких обставин суд вважає, що поведінка обвинувачених після вчинення кримінального правопорушення свідчить про щире, а не формальне розкаяння у вчиненому.

Щодо активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення суд враховує конкретні дії обох обвинувачених під час досудового розслідування.

Так, після виявлення працівниками поліції факту незаконного вилову раків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 добровільно видали незаконно добуті водні біоресурси, повідомили місце їх вилову, спосіб добування, а також обставини, за яких було здійснено незаконний вилов, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими прокурором.

Крім того, як підтвердив прокурор у судовому засіданні, під час досудового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 давали показання щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, повідомили відомості про спільний характер своїх дій, кількість виловлених раків, чим сприяли встановленню обставин його вчинення та проведенню досудового розслідування.

Така поведінка обвинувачених, зокрема добровільна видача незаконно добутих водних біоресурсів, повідомлення відомостей про місце та спосіб їх вилову, а також надання показань під час досудового розслідування, сприяла встановленню обставин вчиненого кримінального правопорушення.

З огляду на наведене суд вважає, що дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обмежувалися пасивним невчиненням перешкод досудовому розслідуванню, а були спрямовані на надання органу досудового розслідування допомоги у встановленні обставин кримінального правопорушення, що свідчить про активне сприяння його розкриттю в розумінні ст. 45 КК України.

Крім того, судом встановлено, що завдана кримінальним правопорушенням шкода навколишньому природному середовищу становить 233 240 грн.

12 жовтня 2026 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відшкодували зазначену шкоду в повному обсязі шляхом сплати кожним із них по 116 620 грн, що становить по 50 відсотків від загальної суми заподіяних збитків.

Таким чином, спільними діями обвинувачених забезпечено повне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 233 240 грн до моменту вирішення судом клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вперше вчинили кримінальний проступок, щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли його розкриттю та повністю відшкодували завдані збитки.

Сукупність установлених обставин свідчить про наявність передбачених ст. 45 КК України підстав для звільнення кожного з обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

За змістом ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності, якщо встановить наявність підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Судом роз`яснено обвинуваченим суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених законом, а також їхнє право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та правові наслідки такого закриття.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що зміст обвинувачення, підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності їм зрозумілі, проти закриття кримінального провадження не заперечували, наполягали на задоволенні поданих ними клопотань.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають задоволенню, а обвинувачені звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям із закриттям кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Також у межах кримінального провадження начальником Білогірського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області та Державної екологічної інспекції Подільського округу пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом раків, у розмірі 233 240 грн.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про закриття провадження за цивільним позовом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на повне відшкодування обвинуваченими завданої шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки обвинувачені в добровільному порядку повністю відшкодували зазначену шкоду, матеріально-правова вимога, з приводу якої прокурор звернувся з цивільним позовом, повністю виконана, а необхідність її судового захисту шляхом стягнення відповідних коштів відпала.

При цьому суд враховує, що повне відшкодування шкоди відбулося ще до початку судового розгляду та вирішення питання про прийняття цивільного позову до розгляду.

Відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню, а провадження за цивільним позовом закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд виходить із положень ст. 100 КПК України, відповідно до яких питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Ухвалою слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.09.2026 накладено арешт на пластикове відро з кришкою, поліетиленовий пакет жовтого кольору та рибальський садок.

З огляду на закриття кримінального провадження потреба в подальшому застосуванні зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження відпала, а тому накладений арешт підлягає скасуванню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Суд враховує, що, як встановлено під час судового розгляду та підтверджено прокурором, пластикове відро з кришкою, поліетиленовий пакет жовтого кольору та рибальський садок безпосередньо для незаконного вилову водних біоресурсів не використовувалися, а слугували виключно для зберігання виловлених раків.

Зазначені предмети не є речами, вилученими з цивільного обороту, а встановлені судом обставини не дають підстав для застосування щодо них спеціальної конфіскації.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що зазначені речові докази підлягають знищенню відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Крім того, під час досудового розслідування вилучено 70 річкових раків, які постановою дізнавача від 28 серпня 2026 року передано для реалізації Комунальному закладу соціального захисту «Відродження» Ізяславської міської ради. З огляду на це, їх подальша доля підлягає вирішенню з урахуванням положень ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 44-45, ч. 1 ст. 249 КК України, ст.ст. 100, 124, 126, 284, 285-288, 371, 372, 392, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 45 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 249 КК України на підставі статті 45 КК України у зв`язку із дійовим каяттям.

Клопотання ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 45 КК України задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 249 КК України на підставі статті 45 КК України у зв`язку із дійовим каяттям.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026244360000018 від 28 серпня 2026 року за частиною 1 статті 249 КК України, стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2026 року на речові докази, а саме: пластикове відро з кришкою, поліетиленовий пакет жовтого кольору, рибальський садок.

Речові докази:

-пластикове відро з кришкою, поліетиленовий пакет жовтого кольору, рибальський садок, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Шепетівського РУП, знищити після набрання ухвалою законної сили;

- вилучені 28 серпня 2026 року під час огляду місця події водні біоресурси раки в кількості 70 штук, передані на реалізацію відповідно до постанови дізнавача від 28 серпня 2026 року Комунальному закладу соціального захисту «Відродження» Ізяславської міської ради, вважати такими, питання щодо яких вирішено у встановленому законом порядку.

Клопотання прокурора про закриття провадження за цивільним позовом задовольнити.

Закрити провадження за цивільним позовом начальника Білогірського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в інтересах держави в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області та Державної екологічної інспекції Подільського округу до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом раків, на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1