Ухвала суду № 141081601, 26.10.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
203/3146/24
Номер документу
141081601
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 203/3146/24

Провадження № 1-кп/191/305/24

У Х В А Л А

іменем України

26 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

за участю секретаря - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12023041390001091 від 21.12.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса Одеської області, освіта середня, неодружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Саф`яни Ізмаїльського району Одеської області, студентка Національного університету харчових технологій, спеціалізація «Харчові технологій», незаміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України,

за участю в судовому розгляді:

прокурора ОСОБА_7

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023041390001091 від 21.12.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовані тим, що ухвалами слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.12.2023 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2026 року до 02.11.2026 року включно, якою останнім визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України, викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України не може бути обраний, заявлені ризики під час прийняття попереднього рішення про обрання запобіжного заходу не зменшились, тому просить клопотання задовольнити та продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження його підзахисним строку тримання під вартою. Просив зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження йому строку тримання під вартою. Просив визначити йому альтернативний запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою або у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зменшити розмір застави. Зазначив, що ризики, які враховані під час застосування запобіжного заходу вже зникли і він не має наміру переховуватися, знищити речові докази або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_6 заперечувала щодо продовження їй строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу зникли, також просила зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, зазначає наступне.

У відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, незалежно від клопотань, зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку застосування судом до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На теперішній час розгляд кримінального провадження не завершений.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує дані, які характеризують їх особу.

Так, обвинувачена ОСОБА_6 , офіційно не працевлаштована, утриманців не має, студентка, раніше не судима, має місце реєстрації в Одеській області.

Обвинувачений ОСОБА_5 , офіційно не працевлаштований, утриманців не має, раніше не судимий, має місце реєстрації у м. Одеса.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 2023 року та по теперішній час утримуються в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Питання обґрунтованості підозри перевірялось під час обрання і продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу і знайшло своє відображення у відповідних ухвалах слідчого судді. Зокрема, було встановлено факт їх відповідності критеріям обґрунтованості.

На час розгляду поданого прокурором клопотання не встановлено будь-яких відомостей, які б свідчили про зменшення чи зникнення ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому є підстави вважати, що такі ризики продовжують існувати. З огляду на те, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком 15 років або довічне позбавлення волі, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує їм у разі доведеності вини, можуть переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, беручи до уваги характер інкримінованого правопорушення, ризик, що передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим, оскільки обвинувачені, згідно обвинувального акту, здійснювали свою злочинну діяльність з використанням власних стільникових (мобільних) телефонів, а саме спілкувалися з замовниками диверсій за допомогою месенджеру «Telegram», в період воєнного стану, коли ЗСУ здійснюють захист держави України від збройної агресії російської федерації, отримували доходи від проведених диверсійних дій, тому перебуваючи на волі, обвинувачені можуть знищити все листування аби уникнути від кримінальної відповідальності за скоєне.

Разом з тим, існує ризик того, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть здійснювати дії, направлені на ослаблення держави шляхом підпалу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, оскільки обвинувачуються у вчиненні п`яти епізодів диверсій у проміжок часу з 10 по 28.12.2023 включно, тобто протягом тривалого часу, характер їх дій мав постійний, системний та регулярний характер, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

Таким чином, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також ступінь суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Враховуючи обставини, за яких обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не змінилися, суд приходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно обвинувачених строку тримання під вартою.

Крім того, на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, судовий розгляд справи триває і не може бути закінчений з об`єктивних передумов, оскільки у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, поновлено судове слідство та досліджуються докази. Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Обраний обвинуваченим запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Також слід зазначити, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Відповідно до пункту 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 3 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

При цьому посилання обвинувачених на відсутність у них спроб переховуватися від суду, знищення речових доказів, вчинити інше кримінальне правопорушення є безпідставними, оскільки їх належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не власною правосвідомістю, а дієвістю запобіжного заходу, застосованого відносно них.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Щодо зменшення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розміру застави, суд зазначає наступне.

Встановлено, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2026 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд вважає, що визначений розмір застави щодо обвинувачених відповідає вимогам ч.4 ст.182 КПК України та підстав для її зменшення на теперішній час не має.

Також зазначає, що передбачені ст.177 КПК України ризики щодо обвинувачених, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, не зникли та не зменшилися до такого ступеню, який обґрунтовував би необхідність зменшення розміру.

Статтею 182 ч.5 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, застава у розмірі 998400 гривень обумовлена тим ступенем довіри до обвинувачених, при якому перспектива втрати застави буде для них необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ними процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи сторони захисту про необхідність зміни обвинуваченим запобіжного заходу, оскільки, обраний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у повній мірі відповідає вимогам закону, а застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі і зменшення розміру застави, не зможе запобігти наявним у справі процесуальним ризикам.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, з урахуванням обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком 15 років або довічне позбавлення волі, вчиненим проти основ національної безпеки України в період дії воєнного стану, встановленими ризиками та стадії судового розгляду, суд вважає, що застосована застава є пропорційним заходом, що належним чином забезпечує виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків.

Зважаючи на характер обвинувачення та вагомість наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначений судом розмір застави є співмірним, достатнім та таким, що здатний забезпечити належну процесуальну поведінку особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 317, 331, 371, 372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , задовольнити.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 грудня 2026 року включно.

Встановлений ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2026 року альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн 00 коп. та покладені на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами внесення такої застави обов`язки продовжити до 24 грудня 2026 року включно.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 грудня 2026 року включно.

Встановлений ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2026 року альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн 00 коп. та покладені на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатами внесення такої застави обов`язки продовжити до 24 грудня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст виготовлено 30 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Часті запитання

Який тип судового документу № 141081601 ?

Документ № 141081601 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141081601 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141081601 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141081601 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141081601, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 141081601, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141081601 відноситься до справи № 203/3146/24

Це рішення відноситься до справи № 203/3146/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141081599
Наступний документ : 141081604