Рішення № 141081580, 30.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1796/26

Провадження № 2/674/1403/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1498823 від 15.03.2024 року в розмірі 40950, 00 грн., а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 15 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1498823, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 3900,00 грн. строком 360 днів, стандартною процентною ставкою 2,50% в день та зниженою процентною ставкою 1,250% в день. Відповідачка зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користуванн кредитом в порядку та строки визначені договором.

20 травня 2025 року між ТзОВ «Слон Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №2005-25, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором №1498823 від 15.03.2024 року. Однак, відповідачка належним чином умов кредитного договору не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 40950,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3900,00 грн., заборгованість за відсотками 35100,00 грн., заборгованість за штрафом -1950,00 грн..

Наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 01 вересня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою склались відносини зобов`язального характеру, що підтверджується укладеним договором кредиту/та договором факторингу.

Так, 15 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1498823, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С285, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом.

Сума кредиту (загальний розмір) становить 3900,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 3600 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів ( п. 1.3, 1.4 договору).

Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується вмежах строку кредиту вказаного в п.1.4 договору ( п.1.5.1 договору).

Знижена процентна ставка 1,250% в день застосовується якщо споживач до 14.04.2024 року або протягом трьох календарних днів , що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу визначеного в графіку платежів (п.1.5.2 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Кредитор без згоди позичальника може відступити свої права вимоги за договором будь якій іншій особі (пункт 4.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачці у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним цифровим підписом

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом .

На виконання умов договору від 15.03.2024 року відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 3900,00 гривень шляхом перерахунку на її банківський рахунок № НОМЕР_1 за допомогою системи Pay.Tech електронного переказу, що підтверджується листами ТОВ «Пейтик».

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в платіжному дорученні співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, вказаними останнім у п. 2.1 Договору № 1498823 від 15.03.2024 року.

20 травня 2025 року між ТзОВ «Слон Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №2005-25, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права грошової вимоги до боржників у реєстрі боржників. Про що також був складений акт приймання-передачі реєстру божників від 20 травня 2025 року.

Згідно платіжної інструкції №9736 від 20.05.2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило на користь ТОВ «Слон Кредит» кошти згідно договору факторингу №2005-25 від 20 травня 2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2005-25 від 20 травня 2025 року від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1498823 на загальну суму 40950,00 гривень.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, ОСОБА_1 уклала кредитний договір шляхом підписання його електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, проте в порушення умов договору не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір факторингу №2005-25 позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідачки за кредитними зобов`язаннями за договором №1498823, яке передав первісний кредитор.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1498823 від 15.03.2024 року заборгованість станом на за 20.05.2025 року становить 40950,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3900,00 грн., заборгованість за відсотками 35100,00 грн., заборгованість за штрафом/пені -1950,00 грн.

Банком було надіслано ОСОБА_1 досудову вимогу про усунення порушень умов договору №1498823 від 15.03.2024 року.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке.

Так, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що у даній справі, договір було укладено 15 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому строк дії п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Відтак, згідно вимог вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки в укладеному між сторонами кредитному договорі не повинен перевищувати 1%.

Відповідно, позивачем ТОВ «ФК "Кредит-Капітал» нарахування процентів за користування кредитом за весь період користування кредитними коштами мало проводитися за денною ставкою 1%.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом за вказаний період (360 днів - термін дії договору) з 15.03.2024 року по 14.03.2025 року, виходячи із денної процентної ставки 1%, має становити 39 грн. (1% від тіла кредиту 3900,00 грн) х 360 днів = 14040,00 грн.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1498823 в розмірі 17940,00 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 3900,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 14040,00 грн.

З приводу стягнення з відповідачки на користь позивача за кредитним договором №1498823 заборгованість за штрафом/пенею -1950,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищевказане, даний позов слід задоволити частково, відмовивши в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача - 1950,00 грн. заборгованості за штрафом/пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд також враховує, що відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, не спростувала розрахунок суми позовних вимог, не подала доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, що є її процесуальним обов`язком. Отже сума заборгованості нею не заперечується.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача також було подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року; акт №595 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно договору про надання правової допомоги від 07 серпня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №595 за договором договір про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, ордер.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача належними доказами підтверджено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Однак, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (43,83%), з відповідачки на корить позивача необхідно стягнути 3506,40 гривень (8000,00 х 43,83%:100) - витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому судовий збір слід стягнути в розмірі 1166,92 грн. (2662,40 х 43,83 : 100).

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит Капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, місце реєстрації - 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованість за кредитним договором №1498823 від 15.03.2024 року в розмірі 17940 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок) гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 3900 (три тисячі дев`ятсот) гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 14040 (чотирнадцять тисяч сорок) гривень, а також судовий збір в розмірі 1166 (одну тисячу сто шістдесят шість) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки та витрати на правову допомогу в розмірі 3506 (три тисячі п`ятсот шість) гривень 40 (сорок) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова