Рішення № 141081547, 26.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/308/26

Провадження № 2/673/491/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"26" жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Грицишиної Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Осієвської Н.В.,

представника позивача адвоката Сідлецької О.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя

в с т а н о в и в:

13 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 09.07.26р., просить:

1) припинити право спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

3) припинити право спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку площею 0,25 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6821583600:01:004:0264.

4) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,25 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6821583600:01:004:0264, залишивши у власності ОСОБА_2 , частину земельної ділянки, площею 0,25 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6821583600:01:004:0264.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 05.01.12 року між позивачем та відповідачем укладений шлюб. Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області у справі №673/1085/23 від 10.11.23р. шлюб між сторонами розірвано.

У період шлюбу із відповідачем було придбано житловий будинок із надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу №НОА 445434 від 03.10.2019р., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №5005600757815 від 08.12.2025р., з якого вбачається, що титульним власником придбаного нерухомого майна зазначено ОСОБА_2 , а також земельну ділянку, площею 0,25 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6821583600:01:004:0264, що підтверджується договором купівлі продажу №НОА 445435 від 03.10.2019р., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за №1085 від 08.12.2025р.

Після розірвання шлюбу сторони не досягли згоди щодо поділу набутого у шлюбі майна, що є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя. З огляду на викладене позивач звернулась до суду з позовом про його поділ в судовому порядку.

Ухвалою від 18.03.26р. позов прийнято та призначено до розгляду в підготовчому засіданні. Ухвалою від 01.09.26р. підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Повноважний представник позивача адвокат Сідлецька О.В. присутня в попередніх судових засіданнях, позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити.

В дане судове засідання представник позивача не з`явилася, 26.10.26р. направила на адресу суду заяву, в якій вказує на неможливість явки в судове засідання та просить здійснювати розгляд справи за її відсутності. Проти ухвалення заочного рішення по даній справі не заперечує.

Відповідач, ОСОБА_2 , незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Судом неодноразово вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зокрема, шляхом направлення повісток за його зареєстрованим місцем проживання, які повернуті на адресу суду в зв`язку з відсутністю адресата за місцем проживання. Крім того, розміщувалося оголошення про його виклик на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою від 21.05.26р. судом, за клопотанням представника позивача витребувано у приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Янцаловської В.О.: копію договору №1084 від 03.10.19р. купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та документи, які подавалися сторонами договору при його укладенні, а також копія договору №1085 від 03.10.19р. купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,25га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та документи, які подавалися сторонами договору при його укладенні.

Вказані документи отримані судом для дослідження під час судового розгляду.

Суд, у відповідності до ст.280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст.281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 05.01.2012р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10.11.2023 року розірвано.

Від шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серія НОМЕР_1 від 12.01.12р. та серія НОМЕР_2 від 15.01.14р.

Під час перебування сторін у шлюбі 03.10.2019 року, ними було придбано будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки для його обслуговування.

Зазначений факт підтверджується договором купівлі продажу житлового будинку №НОА 445434 від 03.10.2019р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №5005600757815 від 08.12.2025р., з якого вбачається, що титульним власником придбаного житлового будинку є ОСОБА_2 , а також договором купівлі - продажу земельної ділянки №НОА 445435 від 03.10.2019р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за №1085 від 08.12.2025р., згідно якого власником земельної ділянки, площею 0,25 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6821583600:01:004:0264 є ОСОБА_2 .

Купівля зазначеного майна ОСОБА_2 здійснюється за згодою дружини - ОСОБА_1 за спільні сумісні набуті в шлюбі грошові кошти, що вбачається із заяв від 03.10.19р. та вказано в п.6 та п.10 Договорів купівлі-продажу.

Право власності на даний будинок та земельну ділянку, виділену для його обслуговування зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №183503076 від 03.10.19р. та №183503515 від 03.10.19р.

Відповідно до частини першої статті 60 Сімейного кодексу України (надалі СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною першою статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі статтею 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як передбачено ч. 4 ст. 65 СК України, договори купівлі-продажу створюють обов`язки для обох з подружжя і після розлучення.

За ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою відповідно до ЦК України.

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно з положеннями статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»(далі - Постанова), спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Вказаною Постановою також роз`яснено, що сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 22 Постанови від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно п.24 вказаної Постанови Пленуму ВСУ, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

З огляду на вищезазначене, судом враховується, що під час перебування сторін у шлюбі, 03.10.2019 року ними придбано будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки, площею 0,25га, кадастровий номер 6821583600:01:004:0264 для його обслуговування.

Відповідно до п.6 договору купівлі-продажу житлового будинку від 03.10.19р. та письмової заяви від 03.10.19р. купівля житлового будинку, ОСОБА_2 здійснювалася за згодою дружини ОСОБА_1 за спільні сумісні набуті в шлюбі грошові кошти. Відповідно до п.10 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.10.19р. та заяви ОСОБА_1 , вказаний договір укладений за згоди дружини покупця.

Право власності на даний будинок та земельну ділянку, виділену для його обслуговування зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №183503076 від 03.10.19р. та №183503515 від 03.10.19р.

За змістом положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Отже, суд прийшов до висновку, що факт придбання спірного житлового будинку та земельної ділянки, площею 0,25га, призначеної для його обслуговування, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем та відповідачем у період шлюбу та належність його сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя підтверджений належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначене, виходячи із принципу рівності часток подружжя у спільному сумісному майні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на частину житлового будинку із надвірними будівлями, а також на земельної ділянки, площею 0,25га, кадастровий номер 6821583600:01:004:0264 для його обслуговування, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та є законними, обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню. При цьому, власником іншої частини цього будинку та цієї земельної ділянки залишається відповідач ОСОБА_2 .

В зв`язку з поділом, право спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок із надвірними будівлями, а також на земельну ділянку, площею 0,25га, кадастровий номер 6821583600:01:004:0264 для його обслуговування, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припиняється.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1447,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки, площею 0,25га, кадастровий номер 6821583600:01:004:0264, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 частину земельної ділянки, площею 0,25га, кадастровий номер 6821583600:01:004:0264, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1447,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 30.10.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина