Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 592/1983/26
Провадження № 2/591/765/26
РІШЕННЯ
Іменем України
27 жовтня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до відповідача 1: Сумської міської ради, майдан Незалежності, 2 м. Суми, код ЄРДПОУ 23823253, відповідача 2: Виконавчого комітету Сумської міської ради, майдан Незалежності, 2 м. Суми, код ЄРДПОУ 04057942 про зобов`язання вчинити дії,
установив:
27.02.2026 до Зарічного районного суду м. Суми у порядку статті 32 Цивільного процесуального кодексу України надійшла справа № 592/1983/26.
Позов обґрунтований тим, що позивачка з 1979 року проживала разом з сином у двокімнатній квартирі по АДРЕСА_2 . У 1981 році у зв`язку зі знесенням житла, у якому позивачка проживала, вона разом із малолітнім сином була відселена до однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , площею 17,6 м2, чим були порушені статті 40, 109, 110, 113 ЖК України. Оскільки син позивачки мав хвороби, вона змушена була займатись лікуванням дитини та не мала часу з`ясовувати питання, пов`язані з її перебуванням на квартирному обліку. У 1985 році позивачці стало відомо, що вона не перебуває на квартирному обліку та вона повторно подала необхідні документи для її поставлення на квартирний облік. При подальших зверненнях позивачки до місцевих органів влади стало відомо про те, що її місце у черзі на поліпшення житлових умов залишається незмінним. Оскільки позивачка проживає разом з сином, який має хворобу з дитинства, до того ж має сім`ю, яка складається з дружини та чотирьох дітей, у квартирі площею 17,6 м2, позивачка вважає, що з моменту її виселення із квартири по АДРЕСА_2 у 1981 році були порушені її права на отримання житла за чергою, у якій вона займала позицію № 1 як мати одиначка. З урахуванням збільшення кількості осіб, які проживають разом з нею, позивачка неодноразово зверталась до відповідачів з проханням розширення площі. На її звернення надавались відповіді, у яких містяться розбіжності у номері її черги для надання житла. Як на підставу позову позивачка посилається на те, що її не було повідомлено про зняття її з обліку чи виключення зі списку осіб, які потребують поліпшення умов проживання, як матері одиначки, де її номер був 1, відповідачем ведеться облік осіб, які потребують поліпшення умов проживання без урахування її постановки на облік у 1976 році, тобто порушуються права при визначенні черги у списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Відтак позивачка була змушена звернутись до суду з даним позовом, у якому просить змінити дату зарахування на квартирний облік з 1985 року на 1981 рік, перевести квартирний облік позивачки з № 13 на № 1, перевести квартирний облік позивачки з першочергового на позачерговий у зв`язку з виключно тяжкими умовами проживання багатодітної сім`ї, зобов`язати міськоблраду ЦНАП забезпечити позивачці належні умови проживання.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали суду 13.03.2026 позивачка подала заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 20.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.06.2026, яке відкладалося до 20.08.2026.
25.06.2026 виконавчий комітет Сумської міської ради подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечує з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Позивачка 06.07.2026 подала до суду письмові пояснення, з доводами відповідача не згодна, наполягає на задоволенні позову, оскільки відповідачем порушені вимоги житлового законодавства.
Ухвалою суду від 20.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.10.2026.
26.10.2026 позивачка подала до суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
У судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог. У ході розгляду справи наголошувала, що її у 1981 році було знято з квартирного обліку, де її черга була за № 1, через те, що разом із сином позивачці була надана квартира по АДРЕСА_1 . Про те, що позивачку було знято з квартирного обліку їй стало відомо у 1985 році, при цьому про факт її зняття з обліку не повідомлено. Також пояснила, що не мала часу раніше оскаржити неправомірні дії відповідачів, оскільки вимушена була займатись лікуванням, навчанням та вихованням сина, який з дитинства має тяжку хворобу.
Відповідачі у судове засідання повноважних представників не направили, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з виписки з протоколу №14 від 12.04.1979 спільного засідання місцевого комітету профсоюзних організацій, партбюро та парторганізації Сумського комбінату хлібопродуктів поставлено ОСОБА_2 на квартирний облік з 10.08.1976 під номером НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народився син ОСОБА_3 .
Протягом 1979 року адміністрація Сумського обласного управління хлібопродуктів зверталась до органів місцевої влади з листами про надання позивачці як одинокій матері житла.
Як вбачається з листа голови виконкому № 3281/20 3413/20 від 22.07.1981 ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку за місцем роботи з 1976 року, як одинока мати внесена до списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житлової площі за № 1. У зв`язку із знесенням домоволодіння АДРЕСА_2 , адміністрації хлібокомбінату запропоновано відселити ОСОБА_1 з наданням житлової площі.
Відповідно до ордеру № 2349 від 27.08.1981 ОСОБА_1 на сім`ю з двох осіб надано право на заняття однокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
Згідно з медичним заключенням № 522/11 від 19.06.1985 ОСОБА_3 станом здоров`я не може проживати у комунальній квартирі, не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родин, у тому числі ізольованій квартирі.
07.05.1985 співробітниками Житлово-експлуатаційної дільниці №7 було складено акт перевірки житлових умов ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 17,6 кв.м. Встановлено, що за даною адресою ОСОБА_1 проживає з сином ОСОБА_3 , 1978 р.н. За висновком комісії сім`я ОСОБА_1 у зв`язку із захворюванням сина потребує розширення житлової площі.
Як вбачається Інформації на запит про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб позивачка (з 17.09.1981), її син ОСОБА_3 (з 29.09.2023), невістка ОСОБА_4 (з 29.10.2024), онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 29.10.2024), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (з 29.10.2024), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 30.10.2024) зареєстровані у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
Позивачка протягом періоду з 2005 по 2024 рік неодноразово зверталась до народних депутатів, органів державної влади та місцевого самоврядування з приводу потреби у наданні їй житла. На її звернення, адресовані та переадресовані виконавчому комітету Сумської міської ради відповідач, а далі управління ЦНАП у м. Суми надавали їй відповіді, у яких повідомляли про неможливість надати житло через наявність у черзі перед нею інших осіб та відсутність вільного житла, а також відсутність фінансування.
При цьому у відповідях на звернення позивачці повідомлялись різні номери її у черги. Також позивачка у судовому засіданні вказала, що її син та невістка мають інвалідність.
За поясненнями позивачки, її син із сім`єю з 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ на територію України виїхав до Республіки Німеччина, де проживає і на даний час.
10.12.2024 співробітниками ВРЖЕУ складено акт дослідження житлових умов заявника ОСОБА_1 , встановлено, що на даній жилій площі проживає заявник, її син, дружина та четверо онуків. За висновком комісії заявнику слід надати житло згідно з чергою потреби поліпшення житлових умов.
Як вважає позивачка, знявши її з черги на отримання житла у 1981 році та не повідомивши її про таке рішення відповідач порушив положення статей 40, 41, 46, 47, 109, 110 Житлового кодексу України, що змусило її звернутись до суду за захистом порушених житлових прав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до статті 12 Основ житлового законодавства союзу РСР і союзних республік (які були чинні у 1981 році - на час видачі позивачці житлового приміщення на підставі ордеру) облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.
Статтею 20 вказаного нормативного акта було передбачено, що у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов, зокрема, одиноким матерям.
Статтею 22 Основ було передбачено, що норма жилої площі встановлюється законодавством союзної республіки в розмірі не менш як дев`ять квадратних метрів на одну особу.
Відповідно до статті 45 Основ у разі знесення жилих будинків, що є в особистій власності громадян, у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду.
Крім того, власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель і пристроїв за своїм розсудом. За бажанням громадян виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів забезпечують їм (замість надання квартир) можливість позачергового вступу до членів житлово-будівельних кооперативів і одержання в них квартир.
Згідно пункту 3.2. Постанови Президиуму обласної ради професійних союзів виконавчого комітету Сумської обласної Ради народних депутатів та обласної ради профспілок від 26.12.1984 № 383 «Про правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм житлових приміщень в Сумській області», мінімальний розмір надання жилої площі в населених пунктах області встановлено на рівні не менше середньої забезпеченості - 8 м2 на особу відповідно до пункту 53 Правил надання житлової площі.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи ордеру, позивачка отримала на сім`ю з двох осіб квартиру площею 17,6 м2, що не суперечить вимогам вказаного вище нормативного акту.
Порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, що затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила).
Згідно із пунктом 39 Правил жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень, а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.
У абзаці третьому пункту 38 Правил визначено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Інших підходів, ніж дата взяття на облік, у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень, законодавство України не встановлює.
Відповідно до частини першої-четвертої статті 40 ЖК УРСР у редакції, чинній з 01.01.1984 громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української УРСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім`ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на
обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Аналогічна норма міститься у статті 40 ЖК України у редакції, яка є чинною на час розгляду справи.
За змістом статті 41 ЖК УРСР контроль за станом обліку на підприємствах, в установах, організаціях громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів і відповідними органами професійних спілок.
Відповідно до статті 43 ЖК УРСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості .
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України .
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Частиною першою статті 45 ЖК УРСР передбачена можливість надання у першу чергу жилих приміщень потребуючим поліпшення житлових умов одиноким матерям (батькам).
Стаття 46 ЖК УРСР передбачала, що поза чергою жиле приміщення надається: громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання; особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість; особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від родичів, опікуна чи піклувальника, громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, при неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення; дітям-інвалідам, що не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і проживають у державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати амообслуговування і вести самостійний спосіб життя; особам, обраним на виборну посаду, коли це зв`язано з переїздом в іншу місцевість; членам сім`ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов`язків у Верховній Раді України на постійній основі.
Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Як вважає позивачка, вона має виняткове право на отримання у позачерговому порядку житлового приміщення з урахуванням потреб її сім`ї.
Статтею 47 ЖК України встановлено, що норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Дана норма житлової площі не змінювалась з часу введення в дію ЖК УРСР (з 1981 року).
За змістом норми статті 109 ЖК УРСР виселення із займаного приміщення в будинку державного або громадського житлового жилого фонду допускається лише з підстав, установлених законом.
Виселення провадиться в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше жиле приміщення, за винятком випадків, зазначених в Основах житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік.
Згідно з частиною першою статті 110 ЖК УРСР громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню.
У ході розгляду справи судом встановлено, що позивачці за зверненням її роботодавця була тимчасово надана для проживання квартира, з якої позивачку було відселено у 1981 році у зв`язку із знесенням будинку. На час отримання ордеру від 27.08.1981 на вселення позивачки до однокімнатної квартири площею 17,6 м2 її сім`я складалася з двох осіб самої позивачки та малолітнього сина 1978 р.н.
На час відселення її у 1981 році позивачка перебувала в черзі на отримання житлового приміщення як одинока мати за №1. Згідно з поясненнями позивачки, у 1981 році її було знято з житлового обліку після отримання житла, та взято на облік повторно після звернення позивачки у 1985 році як одиноку матір.
Встановити, на підставі яких рішень уповноваженого органу позивачку було знято з обліку у 1981 році, а також мотиви прийняття рішення про зняття позивачки з обліку за результатами розгляду справи встановити не вдається можливим, оскільки з часу прийняття цих рішень минуло більше 45 років, згідно з наданою позивачці відповіддю від 21.11.2023 Виконавчий комітет Сумської міської ради повідомив, що облікові справи зберігаються протягом п`яти років та знищуються у встановленому порядку.
Рішенням виконавчого комітету від 01.08.1985 № 4235 позивачку було повторно прийнято на облік на підставі її заяви та акта обстеження, який встановив потребу в розширенні площі.
При цьому вказана дата постановки позивачки на облік є датою нового рішення, а не продовженням попередньої черги.
Суд зазначає, що змінити дату зарахування позивачки на квартирний облік з 1985 року на 1981 рік, поновити квартирний облік позивачки на підставі листа-відповіді від 22.07.1981 із зазначенням її черги за № 1 за встановлених обставин не виявляється можливим, оскільки такий облік позивачки був припинений наданням їй житла згідно ордеру від 27.08.1981 № 2349.
Саме лише неповідомлення позивачки про її зняття з обліку не є підставою для задоволення позову, оскільки таке зняття з обліку відбулось більше 45 років тому, а відтак внаслідок знищення облікових справ осіб, які перебували на обліку потребуючих поліпшення умов проживання громадян, факт такого неповідомлення підтвердити неможливо.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1: Сумська міська рада, майдан Незалежності, 2 м. Суми, код ЄРДПОУ 23823253.
Відповідач 2: Виконавчий комітет Сумської міської ради, майдан Незалежності, 2, м. Суми, код ЄРДПОУ 04057942.
Повне судове рішення складено 30.10.2026.
Суддя Ю.О. Зеря
Судове рішення № 141080013, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/1983/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: