Рішення № 141079162, 30.10.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13854/25

Провадження № 2/185/5495/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'ФІНТРАСТ КАПІТАЛ' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'ФІНТРАСТ КАПІТАЛ' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (надалі - первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір №6941885 від 07 серпня 2023, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 5000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість. У свою чергу 27.05.2024 між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Позивач просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, тому, керуючись ст. 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір №6941885 від 07 серпня 2023, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 5000,00 грн, строком на 360 днів, з процентною ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом. Зазначений договір був підписаний відповідачем в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.

Зазначені кошти були перераховані на картковий рахунок відповідача згідно копії довідки від 12.06.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на дату звернення до суду, заборгованість за вказаним кредитним договором становить 20721,00 грн, з яких: 5000,00 грн - тіло кредиту, 9154,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 6567,00 грн - нараховані позивачем проценти за 66 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2024 між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом чи одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням одноразового пароля-ідентифікатора, має юридичну силу письмового правочину за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (зокрема, постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Щодо вимоги про доручення органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування інфляційних втрат та 3 % річних до моменту виконання рішення суду, суд зазначає, що за змістом ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України вказана процесуальна механіка застосовується виключно до відсотків або пені, які за своєю правовою природою не є тотожними інфляційним втратам та 3 % річних у розумінні ст. 625 ЦК України. Окрім того, застосування приписів ч. 10 ст. 265 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду, й вирішується на власний розсуд з урахуванням обставин справи та принципів розумності й справедливості (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22). Зважаючи на те, що після спливу строку кредитування право кредитора нараховувати договірні проценти та пеню припиняється (постанови ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16), а в період дії воєнного стану позичальник на підставі п. 18 Перехідних положень ЦК України додатково звільнений від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, підстави для покладення на виконавця обов`язку щодо нарахування відповідних сум на майбутнє відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості з відповідача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення тіла кредиту та відсотків, а в іншій частині вимог слід відмовити.

За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості, а також практики Верховного Суду щодо недопустимості покладення на іншу сторону надмірних судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. При цьому суд враховує: що дана справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не є значної складності, не потребувала участі представника у судових засіданнях, подання значної кількості процесуальних документів чи здійснення складного правового аналізу.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 19, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'ФІНТРАСТ КАПІТАЛ' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'ФІНТРАСТ КАПІТАЛ' заборгованість за кредитним договором №6941885 від 07 серпня 2023 у розмірі 20721,00 (двадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня нуль копійок) грн, з яких: 5000,00 грн - тіло кредиту, 9154,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 6567,00 грн - нараховані позивачем проценти за 66 календарних днів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'ФІНТРАСТ КАПІТАЛ' судові витрати у розмірі 5422,40 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн, що складаються: судовий збір - 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу - 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", року народження, РНОКПП/код ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, Київ р-н, Київ обл., 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП/код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський