Ухвала суду № 141078704, 12.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/827/26

№ 1-кс/183/1281/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Самар

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови дізнавача СД Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 серпня 2026 про закриття кримінального провадження №42026042110000005 від 13 січня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову від 24 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження №42026042110000005 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

Скарга обґрунтована тим, що висновок про відсутність складу кримінального правопорушення зроблений дізнавачем передчасно, без повного та всебічного встановлення обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження. Зазначає, що погашення заборгованості в подальшому не спростовує необхідності встановлення обставин її умисного утворення. Однією з основних обставин, на яких ґрунтується постанова про закриття провадження, є те, що на момент прийняття постанови заборгованість за аліментами була погашена. Водночас предметом перевірки у цьому кримінальному провадженні мало бути не лише існування заборгованості на день прийняття процесуального рішення, а насамперед поведінка ОСОБА_5 у період, коли він був зобов`язаний виконувати судове рішення про сплату аліментів, обізнаність останнього про такий обов`язок, наявність у нього доходів та реальної можливості виконувати рішення суду, а також причини невиконання цього обов`язку. У самій постанові дізнавач посилається на те, що заборгованість існувала та надалі погашалася ОСОБА_6 . Таким чином, сам факт подальшого погашення заборгованості не дає відповіді на питання, чи містила попередня поведінка боржника ознаки злісного ухилення від сплати аліментів. Дізнавач не надав належної оцінки доказам обізнаності ОСОБА_5 про обов`язок зі сплати аліментів. У постанові фактично прийнято за основу пояснення ОСОБА_5 про те, що йому нібито не було відомо про стягнення з нього аліментів та про відповідне судове рішення, а про заборгованість він дізнався лише у 2024 році від працівників поліції. Однак у матеріалах наявні письмові пояснення самого ОСОБА_5 , в яких він зазначав, що йому відомо про наявність та розмір заборгованості, та зобов`язувався сплачувати. Після надання таких пояснень та підтвердження своєї обізнаності ОСОБА_5 припинив належне виконання обов`язку зі сплати відповідних коштів. Отже, між поясненнями ОСОБА_5 покладеними в основу оскаржуваної постанови, та його раніше наданими письмовими поясненнями існує істотна суперечність. Дізнавач цю суперечність не усунув, не встановив, з якої саме дати ОСОБА_5 достовірно знав про існування обов`язку та заборгованості, та не пояснив, чому пізнішим твердженням ОСОБА_5 про необізнаність фактично надано перевагу перед його власними письмовими поясненнями.

Не надано також оцінки фактичному отриманню ОСОБА_5 доходу від здавання житла в оренду. У матеріалах наявні відомості, отримані працівниками поліції, щодо фактичного здавання ОСОБА_5 житла в оренду та отримання ним відповідного доходу. Зокрема, працівниками поліції було зафіксовано фактичне проживання у квартирі іншої особи, яка надала пояснення щодо оренди квартири та сплати коштів за користування нею. Крім того не надано оцінки отримання ОСОБА_5 грошових коштів у зв`язку з продажем гаражу, не досліджено поведінку боржника протягом усього періоду утворення заборгованості.

Також в оскаржуваній постанові зазначено, що тривають судові спори щодо стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 79 153, 05 грн., із цієї обставини зроблено висновок, що відповідний факт не може розглядатися як склад кримінального правопорушення.

Показання потерпілого про відсутність заборгованості на момент допиту не спростовують можливого правопорушення у попередній період. Тож висновок про відсутність складу кримінального правопорушення є передчасним.

Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, підтримавши скаргу.

Дізнавач СД Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася.

Слідчий суддя, дослідивши доводи, викладені у скарзі, вивчивши надані матеріали кримінального провадження №42026042110000005 від 13 січня 2026 року, вважає скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що постановою дізнавача СД Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 серпня 2026 року кримінальне провадження №42026042110000005 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження на підставі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що дізнавачем належним чином проведено досудове розслідування, допитано потерпілого та його законного представника, свідків, долучено письмові докази тощо, та надано належну правову оцінку правовій ситуації, і, отже, встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.

Так, основними доводами скаржника є те, що він вважає постанову про закриття кримінального провадження незаконною та передчасною, оскільки висновок про відсутність складу кримінального правопорушення зроблений без повного та всебічного встановлення обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження. Зазначає, що погашення заборгованості в подальшому не спростовує необхідності встановлення обставин її умисного утворення у минулому.

Однак, як свідчать матеріали кримінального провадження, був допитаний потерпілий ОСОБА_3 , який зазначив, що на даний момент його батько ОСОБА_5 не має заборгованості зі сплати аліментів. ОСОБА_3 27.07.2024 року виповнилось 18 років, у зв`язку з чим згідно розрахунку державного виконавця заборгованість по виконавчому провадженню станом на 27.07.2024 року відсутня.

Крім того, ОСОБА_5 була надана постанова від 12.03.2024 року про зняття арешту з грошових коштів та постанову від 12.03.2024 року про скасування заходів примусового виконання. Таким чином, під час досудового розслідування не встановлено в діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісного ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до ст. 91 КПК України доказування в кримінальному провадження полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. При проведенні досудового розслідування дізнавач виконав у повній мірі свої обов`язки, зібрав докази, належним чином їх перевірив та надав їм оцінку, з результатами якої, в цілому, погоджується і слідчий суддя.

Отже, з аналізу вивчених матеріалів приходжу до висновку, що дізнавачем проведено досудове розслідування повно та об`єктивно. Оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження на виконання вимог ст. 110 КПК України достатньо мотивована і обґрунтована, містить доводи і мотиви прийнятого рішення з посиланням на КПК України.

Позиція ж скаржника зводиться по суті до незгоди, взагалі, з прийнятим дізнавачем процесуальним рішенням і його правовою оцінкою обставин справи. Так, скаржником не наведено достатніх доводів щодо порушення дізнавачем вимог закону при проведенні досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що скаржником не доведено наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваної постанови дізнавача, тому в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови дізнавача СД Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 серпня 2026 про закриття кримінального провадження №42026042110000005 від 13 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1