Рішення № 141078398, 22.10.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/597/26

2/479/700/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

22 жовтня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Мардар Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/597/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ "ФК"ТАЙГЕР- ФІНАНС" звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22 грудня 2024 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" був укладений кредитний договір №89548233, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Сума заборгованості відповідача становить 50484,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 33984,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1500,00 грн.; прострочена заборгованість за штрафами становить 5000,00 грн.. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь ТОВ "ФК"ТАЙГЕР-ФІНАНС" заборгованість за Кредитним договором №89548233 від 22 грудня 2024 року, в сумі 50484,00 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила, відзив не надала, тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, 22 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" укладено договір про споживчий кредит №89548233, відповідно до умов якого сума кредиту - 10000 грн., строк кредитування 360 днів, дата надання кредиту 22 грудня 2024 року; пільгова процентна ставка - 0,8% в день, комісія за надання кредиту - 15% від суми кредиту, що складає 1500 грн.; стандартна процентна ставка 350,4% річних; у разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого а.1.4 кредитного договору на один день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції у розмірі 10% від суми отриманого кредиту.

Вказаний договір разом з Паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з довідкою ТОВ "ФК"Контрактовий дім" від 22 грудня 2024 року на картку НОМЕР_1 успішно зараховано кошти у розмірі 10000 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно положень ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно положень ч.ч.1, 3, 4, 8, 12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким,що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно положень ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до наданих представником позивача розрахунків заборгованості, заборгованість відповідача за Договором №89548233 від 22 грудня 2024 року складає 50484,00грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 33984,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1500,00 грн.; прострочена заборгованість за штрафами становить 5000,00 грн..

Підписання Договору №89548233 від 22 грудня 2024 року здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону ОСОБА_1 у вище зазначеному договорі. Відповідно до вимог законодавства, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 звертався до первісного кредитора чи до позивача про зміну умов кредитування, зміну порядку нарахування відсотків, комісії.

Дослідженими доказами підтверджено, що між сторонами в установленій законом формі укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит та порушив свої зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підтверджена відповідним розрахунком, який нічим не спростований та яку позивач просить стягнути достроково, що відповідає частині другій ст.1050 ЦК України.

Разом з тим, суд не погоджується із стягнення із відповідача заборгованості по штрафу в розмірі 5000 грн., оскільки її стягнення не відповідає п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За такого, враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 45484,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 33984,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1500,00 грн..

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено 90,10 % позовних вимог (45484,00 грн. /50484,00 грн. * 100).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2398,82 грн. (2662,40*90.10 %).

Щодо заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., суд приходить до настуного.

?Відповідно до положень ч.ч.1,2,3 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

? Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

? ?З урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, а також критерію співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. у відшкодуванні витрат на правову допомогу, що є цілком достатньою, справедливою та співмірною сумою для такої категорії справ та сумою заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 89, 259, 263-265 ЦПК України суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер-Фінанс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 45484,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2398,82 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн..

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя :