Рішення № 141078129, 30.10.2026, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/942/26

Провадження №2/471/688/26

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року с-ще Братське

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Прокопчук Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Братське цивільну справу № 471/942/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова Компанія "ЕЙС" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 18 540,17 грн., та понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2662, 40 грн., та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача, проти винесення рішення заочного не заперечує.

В судове засідання не з`явився відповідачка, до суду надала клопотання про розгляд справи без її участі та просила суд застосувати до неї ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки вона є дружиною військового службовця та надала всі підтверджуючі документи. Додатково додавши свідоцтво про шлюб зі зміною прізвища.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

04.12.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 укладено договір № 791186088 на суму 5 750,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора CSS977X9.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 5 750,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 , перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 20 880,81 грн, яка складається з:

- 5 749,34 грн. - заборгованість по тілу кредиту;

- 12 790,83 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;

- 2 340,64 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 05.06.2025 15.06.2026 .

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 18 540,17 грн.

Відповідач не виконав умови договору.

Отже, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов`язань, узятих на себе за кредитними договорами, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими й підлягають задоволенню.

Тому, враховуючі заявлені позивачем вимоги, з відповідача слід стягнути заборгованість у сумі 18 540,17 грн.

Відповідачка просила суд застосувати до неї ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Аналізуючи доводи відповідачки щодо наявності права на пільги як дружини військовослужбовця, суд зазначає, що кредитний договір між сторонами було укладено 04 грудня 2019 року.

Суд звертає увагу, що норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX, яким запроваджено відповідні правові регулювання, набрали законної сили лише 18 травня 2024 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Оскільки спірні правовідносини щодо укладення кредитного договору та виникнення зобов`язань за ним виникли і тривали задовго до набрання чинності зазначеним Законом, його дія не поширюється на період укладення та первісного виконання кредитного договору від 04.12.2019 року, у зв`язку з чим посилання сторони на норми закону в редакції від 18.05.2024 року є безпідставними та не підлягає задоволенню.

Частиною 1 с. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За нормами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням Позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, Додаткової угоди до нього № 25771100531 від 19.06.2026 та Акту прийому передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За нормами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ '' ЕЙС " ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ЕЙС " суму заборгованості за Кредитним договором № 791186088 від 04.12.2019 в розмірі 18 540 ( вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ЕЙС " витрати по сплаті судового збору у сумі 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Позивач - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ЕЙС ", ЄДРПОУ 42986956, місце знаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Миколаївського апеляційного суду в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя Гукова І. Б.,