Ухвала суду № 141077419, 27.10.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1029/25

Провадження № 1-кп/452/220/2026

УХВАЛА

27 жовтня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Самборі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 12.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141290000100 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,-

встановив:

В провадженні Самбірського міськрайонного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 12.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141290000100 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27.04.2026 було задоволено клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 та призначено повторну амбулаторну судову-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , проведення якої було доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».

Згідно висновку експерта №766 від 21.05.2026 за результатами судово-психіатричної експертизи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що :

-на даний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тяжким психічним розладом не страждає, виявляє ознаки стану ремісії (стійкого послаблення хворобливих проявів психічного розладу) параноїчної шизофренії приступоподібного типу перебігу, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

-у період інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також тяжким психічним розладом не страждав, виявляв стан ремісії (стійкого послаблення хворобливих проявів психічного розладу) параноїчної шизофренії приступоподібного типу перебігу, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

-за своїм психічним станом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

27.10.2026 захисник-адвокат ОСОБА_5 через канцелярію суду подала клопотання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи.

В обгрунутвання клопотання зазначає, що зазначений висновок №766 від 21.05.2026 у частині ретроспективної оцінки психічного стану ОСОБА_4 на момент події є недостатньо обґрунтованим, таким, що не усуває істотних сумнівів щодо здатності обвинуваченого повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом F.20 (Шизофренія) з 2016 року.

Подія кримінального правопорушення мала місце 12.02.2024. Первинна судово-психіатрична експертиза № 272 проведена 20.02.2025, тобто більш ніж через рік після події.

Наступна експертиза № 766 проведена 21.05.2026 року, більш ніж через два роки після інкримінованих дій.

Сам по собі проміжок часу не виключає можливості ретроспективного дослідження. Водночас він об`єктивно підвищує значення первинних відомостей про поведінку та психічний стан особи безпосередньо під час події.

У пункті 19 висновку № 766 наведено відомості про тривалий перебіг захворювання, попередні госпіталізації та результати психіатричних оглядів.

Однак не наведено достатньо конкретного аналізу клінічних ознак, які дозволили експертам категорично встановити стан ремісії саме під час конфлікту 12.02.2024.

Не розкрито, які об`єктивні відомості дозволили виключити можливість короткочасного погіршення психічного стану безпосередньо під час інкримінованих дій.

Перебування особи у стані ремісії до події або під час пізнішого експертного обстеження (більше року після події) саме собою не доводить незмінності її психічного стану протягом конкретного конфліктного епізоду.

У висновку № 766 підтверджено, що ОСОБА_4 тривалий час хворіє на параноїдну шизофренію приступоподібного типу перебігу, для якої характерні періодичні загострення з подальшими ремісіями.

Експертами також описано зміни емоційно-вольової сфери, порушення емоційної регуляції та інші залишкові прояви захворювання.

Подія 12.02.2024 супроводжувалася гострим конфліктом із військовослужбовцями ТЦК, значним психоемоційним напруженням та застосуванням щодо ОСОБА_4 примусових дій, включно з фізичним впливом.

Незалежно від правової оцінки дій військовослужбовців експертам належало дослідити можливий вплив конфліктної ситуації на перебіг наявного психічного захворювання.

Зокрема, не наведено окремої аргументованої оцінки, чи могла така ситуація викликати короткочасну декомпенсацію психічного стану, афективну дезорганізацію поведінки або істотне зниження здатності керувати своїми діями.

Відсутність такої оцінки не доводить наявності зазначених станів, однак свідчить про необхідність перевірки відповідної клінічної версії.

У зв`язку із цим виникають сумніви щодо можливості експертів достовірно оцінити психічний стан ОСОБА_4 саме на момент вчинення інкримінованих йому дій без належного врахування відомостей про його поведінку та стан безпосередньо в той період.

У кримінальному провадженні наявні протоколи допитів військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від 15.03.2024. У наданих фрагментах протоколів свідки описують поведінку ОСОБА_4 як агресивну, повідомляють про нецензурні висловлювання, погрози та подальші руйнівні дії. Ці відомості мають значення для судово-психіатричної оцінки, оскільки містять спостереження безпосередніх очевидців щодо зовнішніх проявів поведінки в юридично значущий період.

Крім того, із наявних матеріалів неможливо однозначно встановити, в який саме момент виникло різке емоційне збудження, чи передував йому фізичний вплив та як змінювалася поведінка протягом конфлікту. Відповідний аналіз є необхідним для встановлення можливого зв`язку між стресовими чинниками та поведінковою реакцією особи, яка страждає на тяжке психічне захворювання.

У висновку № 766 експерти зазначають, що ОСОБА_4 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Проте не наведено окремого достатньо розгорнутого обґрунтування того, чи могло наявне захворювання під впливом гострого стресу істотно обмежувати здатність до вольового контролю без повної її втрати.

ОСОБА_4 систематично звертається за допомогою до лікаря-психіатра та лікується стаціонарно у КНП Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня», відвідує психолога.

У довідці щодо надання психологічної допомоги та спостережень за психоемоційним станом від 23.10.2026 зазначено, що після інциденту 12.02.2026 ОСОБА_4 повідомляв про суттєве погіршення його психологічного та загального самопочуття. За повідомленнями ОСОБА_4 , погіршення проявлялося посиленням психоемоційного напруження та раніше наявних скарг на порушення сну, депресію, тривожність і психічне виснаження. За спостереженнями під час сесій, було помітне підсилення тривожних та дистресових проявів, порівняно з попередніми сесіями до конфлікту з ТЦК (за умови підтвердження).

Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має повноваження призначити експертизу, зокрема за наявності достатніх підстав вважати попередній висновок необґрунтованим, таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або за наявності інших обґрунтованих сумнівів у його правильності.

Пункт 23 Порядку проведення судово-психіатричної, судово-психологічної та комплексної судової психолого-психіатричної експертиз, затвердженого наказом МОЗ України від 23.12.2025 № 1935, передбачає оцінювання об`єктивного анамнезу, особливостей реагування на життєві ситуації, психічні травми, а також психічного стану та поведінки в період, щодо якого поставлено експертні питання.

У кримінальному провадженні вже проведено два судово-психіатричні експертні дослідження: висновок № 272 від 20.02.2025 та висновок № 766 від 21.05.2026.

Необхідність другого дослідження виникла після того, як під час судового розгляду було поставлено під сумнів достатність попередньої оцінки психічного стану обвинуваченого.

Однак висновок № 766 не усунув основних сумнівів у частині ретроспективного визначення психічного стану на момент події 12.02.2024.

Фактично експерти підтвердили наявність хронічного психічного захворювання та стану ремісії, проте не навели достатньої аргументації щодо можливого впливу конкретних обставин конфлікту на здатність особи повною мірою контролювати свої дії.

Повторення попереднього висновку про збереження здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними без достатньої перевірки оцінки альтернативної клінічної версії не усуває обґрунтованих сумнівів щодо його правильності.

Саме тому вважає необхідним проведення нового експертного дослідження, предметом якого має бути ретроспективна оцінка психічного стану ОСОБА_4 з урахуванням усіх доступних первинних доказів.

Нова експертиза повинна бути доручена іншому складу судово-психіатричних експертів, які не брали участі у складанні висновків № 272 та № 766. Це необхідно для забезпечення незалежного аналізу первинних даних, клінічного перебігу захворювання, обставин конфлікту й обґрунтованості попередніх висновків.

Особливе значення має дослідження того, чи могла гостра конфліктна ситуація 12.02.2024 на тлі підтвердженого психічного захворювання призвести до рецидивувального, інтермітуючого перебігу (рецидиви чи епізоди загострення) з маніфестацією чи посилення симптомів розладу, вияву пароксизмального стану ОСОБА_4 .

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти призначення повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому, вважає, що клопотання є об`єктивним та підставним.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання заявлене його захисником.

Розглянувши клопотання захисника, заслухавши прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до п.3) ч.2 ст.332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до статті 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

За змістом п.1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮУ від 08.10.1998 № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи визначені Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2018 № 865. Відповідно до пунктів 6 та 8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, за формою проведення судово-психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною, за процесуальними ознаками - первинною, повторною, додатковою.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу (п.10 вказаного Порядку).

Відповідно до досліджених судом доказів, зокрема:

- висновків судово-психіатричних експертиз №272 від 20.02.2025 та №766 від 21.05.2026 :

¦на даний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тяжким психічним розладом не страждає, виявляє ознаки стану ремісії (стійкого послаблення хворобливих проявів психічного розладу) параноїчної шизофренії приступоподібного типу перебігу, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

¦у період інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також тяжким психічним розладом не страждав, виявляв стан ремісії (стійкого послаблення хворобливих проявів психічного розладу) параноїчної шизофренії приступоподібного типу перебігу, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

¦за своїм психічним станом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

-виписки з медичної карти стаціонарного хворого №14984/754, виданої КНП СМР Самбірська ЦЛ , згідно якої хворий ОСОБА_4 перебував у стаціонарі з 11.12.2025 по 31.12.2025 з діагнозом : параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний перебіг з сформованим дефектом емоційно-вольової сфери та соціально-трудовою дезадаптацією (F 20.0). Анамнез : захворювання деб`ютувало по депресивному та апато-абулічному синдромах. Згодом до цих синдромів приєднались жахливі сновидіння, почав чути голоси, що стало приводом для звернення до психіатра. З 2007 року неодноразово лікувався в умовах психіатричного стаціонару і був визнаний інвалідом ІІІ групи безтерміново. Проживає з матір`ю, не працює, неодружений. Психічний стан погіршився протягом останнього місяця, який хворий мотивує конфліктом та інцидентом з поліцією та ТЦК.

-довідки КНП СМР Самбірська ЦЛ від 05.02.2026 за №157, згідно якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у лікаря-психіатра в КНП СМР «Самбірська ЦЛ» з 2016 року з діагнозом F.20 (Шизофренія).

-довідки щодо надання психологічної допомоги та спостережень за психоемоційним станом від 23.10.2026, видана психологом ОСОБА_9 , згідно якої після конфліктного інциденту 12.02.2024 ОСОБА_4 повідомляв про суттєве погіршення свого психологічного та загального самопочуття, яке проявилося посиленням психоемоційного напруження та раніше наявних скарг на порушення сну, депресію, тривожність і психічне виснаження, що свідчать про наявність у ОСОБА_4 психоемоційних труднощів і потреби у психологічній підтримці ще до подій конфлікту 12.02.2024.

Поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду характеризується: порушенням здатності регулювати свої емоції, почуття та поведінку (різкі перепади настрою, від повної апатії до неадекватної реакції на зовнішні подразники (агресія)), суперечки, нездатність йти на компроміс.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність відомостей, які викликають сумніви в осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , які, на переконання суду, не були в повній мірі враховані під час проведення на стадії досудового розслідування первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 (висновок судово-психіатричної експертизи №272 від 20.02.2025) та в ході судового розгляду повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 (висновок судово-психіатричної експертизи №766 від 21.05.2026), з метою повного та всебічного дослідження обставин по справі, визначення психічного стану обвинуваченого на час вчинення кримінального правопорушення та на даний час, для з`ясування чи усвідомлює він свої дії, та чи потребує заходів медичного характеру, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про призначення повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи підставне та підлягає задоволенню.

Проведення вказаної експертизи слід доручити експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» в іншому складі комісії, які не брали участі у складанні висновків №272 від 20.02.2025 та №766 від 21.05.2026.

Згідно із ч. 4 ст. 332 КПК України, після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта. Оскільки результат повторної судово-психіатричної експертизи може бути підставою для зміни порядку здійснення кримінального провадження, то провадження у справі на час проведення вказаної експертизи слід зупинити.

Керуючись ст. ст.110,242,332,350,372,509 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення повторної амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Призначити повторну амбулаторну судову-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в кримінальному провадженні № 12024141290000100 від 12.02.2024 року, на вирішення якої поставити запитання:

-Чи страждав ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що мало місце 12.02.2024, психічним розладом, внаслідок якого не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ?

-Яким був психічний стан ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що мало місце 12.02.2024, з урахуванням перебігу встановленого психічного захворювання, медичної документації, поведінки та інших об`єктивних відомостей?

-Чи є достатні клінічні підстави вважати, що увесь час в ході вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що мало місце 12.02.2024,

- ОСОБА_4 перебував у стані ремісії без суттєвих коливань психічного стану?

-Чи могла гостра конфліктна ситуація в ході вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що мало місце 12.02.2024, спричинити короткочасну декомпенсацію психічного стану або інший патологічний психічний стан на тлі наявного захворювання?

-Чи могли встановлене психічне захворювання та можливі ситуативні зміни психічного стану істотно впливати на здатність ОСОБА_4 усвідомлювати свої дії та/або керувати ними саме в момент інкримінованого йому кримінального правопорушення, що мало місце 12.02.2024?

-Чи страждає ОСОБА_4 на даний час психічною хворобою, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то якою саме?

-Чи потребує ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

Для дослідження експертам направити обвинуваченого ОСОБА_4 .

Проведення експертизи доручити експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (79021, Львівська область, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, код ЄДРПОУ44638689) в іншому складі комісії, які не брали участі у складанні висновків №272 від 20.02.2025 та №766 від 21.05.2026.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та дачу завідомо неправдивого висновку за статтями 384, 385КК України.

Надати для проведення експертизи матеріали кримінального провадження 452/1029/25 провадження 1-кп/452/264/2025

Висновок повторної амбулаторної судової - психіатричної експертизи одразу ж після її проведення, разом з матеріалами кримінального провадження необхідно направити до суду.

На час проведення експертизи судове провадження у справі № 452/1029/25 зупинити.

Ухвала набирає законної сили негайно та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч. 1ст. 392 КПК України.

Суддя