Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/3633/17
Провадження № 6/0203/779/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Биченковій Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про видачу дубліката виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,-
ВСТАНОВИВ:
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», в якій зазначено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. В зв`язку із неналежним виконанням умов останнього позичальником, банк звернувся до суду. На виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором 21.08.2019 року у справі №203/3633/17 судом було видано виконавчий лист. 22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким на користь останнього відступлено право вимоги за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором. Виданий судом виконавчий лист перебував на примусовому виконанні в рамках виконавчого провадження №60232304, яке постановою державного виконавця від 19.12.2019 року було завершено, а оригінал виконавчого документу повернуто стягувачу. Проте, станом на теперішній час виконавчий лист на адресу стягувача не передавався. На запит до АТ КБ «Приватбанк» було отримано відповідь про втрату виконавчого листа. Посилаючись на вказані обставини, заявник просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видати дублікат виконавчого листа від 21.08.2019 року у справі №203/3633/17, замінити стягувача у виконавчому листі з АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 18.09.2026 року заяву було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.
В наданій заяві ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» просило розглядати справу без участі представника товариства.
Заінтересовані особи за викликом до суду не з`явились, явку представників не забезпечили, не повідомивши про поважність причин своєї неявки.
За вказаних обставин, враховуючи положення ст.ст.211,223,247,442 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників, за наявними матеріалами справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши викладені в заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи №203/3633/17, що ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська (після зміни найменування Центральний районний суд міста Дніпра) із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.08.2006 року.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.02.2018 року в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.12.2018 року, яке набрало законної сили, заочне рішення суду від 15.02.2018 року було скасовано, позов банку задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 01.08.2006 року в сумі 18268 грн. 92 коп., а також судовий збір в сумі 2400 грн.
На виконання станови апеляційного суду від 11.12.2018 року, Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 21.08.2019 року було видано виконавчий лист, який стягувачем пред`явлено для примусового виконання до Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де було відкрито виконавче провадження №60232304.
Постановою державного виконавця від 19.12.2019 року виконавчий документ було повернуто стягувачу в особі АТ КБ «Приватбанк» на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким на користь останнього відступлено право вимоги, у т.ч. за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором від 01.08.2006 року, що підтверджується долученими до заяви копіями договору факторингу, акту приймання-передачі, витягу з реєстру боргових зобов`язань, платіжної інструкції про перерахування коштів за договором.
Також з долучених до заяви матеріалів вбачається, що на запит ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» до АТ КБ «Приватбанк» щодо місця знаходження виконавчих листів щодо боржників, вимоги до яких було відступлено за договором факторингу, банком було повідомлено, що оригінали відповідних документів знаходились на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 року під час ракетного обстрілу з боку РФ, за фактом чого правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження №22025140000000276. Також до відповіді долучено акт про пожежу від 06.10.2025 року.
Підпунктом 17.4 п.17 п.1 Розділу ХІІІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частинами 5,6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено. що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Підпунктом 4 п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
У постанові Верховного Суду від 19.04.2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.10.2019 року у справі №2-6471/06, від 03.02.2021 року у справі №643/20898/13-ц, від 23.06.2021 року у справі №2-162/12 (провадження №61-14111св20).
Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Частиною 5 ст.442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормою ст.516 ЦПК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі №755/15965/17).
В постанові від 18.10.2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що з огляду на повернення виконавчого листа стягувачу постановою державного виконавця від 19.12.2019 року та наведені вище положення ст.12, підпункту 4 п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред`явлення виконавчого листа не сплив, а тому підстави для вирішення питання для його поновлення, як про це просив заявник, відсутні.
Також суд враховує, що матеріалами справи підтверджено набуття ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» права вимоги за укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 кредитним договором від 01.08.2006 року, а також втрату виданого у справі №203/3633/17 виконавчого листа не з вини стягувача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення заяви в частині видачі дублікату виконавчого листа та заміни стягувача.
Керуючись ст.ст.1,12, підпунктом 4 п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.512,514,1077,1078 ЦК України, ст.ст.2,10-13,76-81,211,223,247,258-261,442, пп.17.4 п.17 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про видачу дубліката виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задовольнити частково.
Видати дублікат виконавчого листа, виданого 21 серпня 2019 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська у цивільній справі №203/3633/17, провадження №2/0203/224/2018.
Замінити стягувача у виконавчому листі, виданому 21 серпня 2019 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська у цивільній справі №203/3633/17, провадження №2/0203/224/2018, з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС (04073, м.Київ, вул.Степана Бандери, буд.28А, код ЄДРПОУ 43513923).
В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 15 жовтня 2026 року.
Суддя С.Ю.Казак
Судове рішення № 141076659, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/3633/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: