Рішення № 141076565, 30.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/1002/26

Провадження № 2/202/3152/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

30 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося з позовом до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, в якому зазначає, що 11.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 305883024 на суму 7000 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора «MNV3MJ47».

Перед укладенням кредитного договору відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт кредитора - www://moneyveo.ua/, подала заявку на отримання кредиту, пройшла належну перевірку (верифікацію), ознайомилась та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору.

У зв`язку з чим між сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 7000 грн.

В подальшому суму кредиту було збільшено до 18 000 грн.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до Договору факторингу укладені додаткові угоди, згідно з умовами яких ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 305883024 від 11.02.2022 року в розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 181 від 14.06.2022 року.

30.10.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу №30/1023-01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 305883024 від 11.02.2022 року у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 1 від 30.10.2023 р.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 305883024 від 11.02.2022 року у розмірі 49 137,06 грн, з яких: 17 650,29 грн - заборгованість за тілом кредиту, 31 486,77 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідач не виконував умови договору належним чином, не сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

З урахуванням наведеного, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 305883024 від 11.02.2022 року у розмірі 49 137,06 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 лютого 2026 року зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 23 березня 2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач у своєму позові просив розглянути справу без участі його представника.

В свою чергу, відповідач повідомлявся про розгляд справи за своїм зареєстрованим місцем проживання, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведений заочний розгляд справи, яка вирішується на підставі наявних у справі даних та доказів у відсутність відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що 11 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 305883024, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 22 000 грн. Перший транш складає 7000 грн., який має бути повернуто до 13.03.2022.

Відповідно до пунктів 8.3 та 8.4 Договору за користування кредитними коштами встановлено фіксовану процентну ставку: дисконтну у розмірі 1,94% в день, базову 2,10% в день, та процентну ставку після закінчення дисконтного періоду у розмірі 2,98% в день від суми залишку кредиту за кожен день користування.

Пунктом 12.3. Договору за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або процентів передбачено нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу, а сукупна сума неустойки (штраф, пеня) обмежена і не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником.

Договір кредитної лінії укладений в електронній формі та був підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором «MNV3MJ47».

Згідно з листом АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/13015 БТ від 24.07.2026 платіжна картка за № 5355280202402580, на яку здійснювалося перерахування коштів, емітована на ім`я ОСОБА_1 та на неї були зараховані наступні платежі: 11.02.2022 року в сумі 7000 грн, 21.02.2022 року в сумі 2000 грн, 23.02.2022 року в сумі 2000 грн, 24.02.2022 року в сумі 2000 грн, 24.02.2022 року в сумі 2000 грн та 24.02.2022 року в сумі 3000 грн, що в загальній сумі становить 18 000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії № 305883024 від 11.00.2022 року заборгованість становить 49 137,06 грн, з яких: 17 650,29 грн - заборгованість за тілом кредиту, 31 486,77 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Також судом установлено, що на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року з урахуванням додаткових угод № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року, № 32 від 31.12.2023 року, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 181 від 14.06.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором, укладеним із відповідачем, загальну суму 29 961,54 грн.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до відповідача на загальну суму 49 137,06 грн.

11.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором відступлено позивачу.

При вирішенні між сторонами спору суд керується наступним:

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За частиною 3 статті 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч. 6 ст. 11 Закону).

За змістом ч. 11 ст. 11 Закону покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

В силу ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (частина 2 статті 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, щодо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд вважає доведеним, що відповідач, уклавши 11 лютого 2022 року договір кредитної лінії та отримавши кредит на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, свої зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

Згідно з розрахунком заборгованості заборгованість відповідача за договором кредитної лінії № 305883024 від 11.02.2022 року становить 49 137,06 грн, з яких: 17 650,29 грн - заборгованість за кредитом; 31 486,77 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Отже, позивач як новий кредитор обґрунтовано звернувся до суду з цим позовом.

Таким чином, позов потрібно задовольнити, стягнувши з відповідача на користь року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість у вищевказаному розмірі.

При розподілі судових витрат суд керується положення статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати.

Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Згідно з матеріалами справи ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у цій справі були понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладеного з адвокатським об`єднанням «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ», додаткової угоди № 25770924777 від 01.09.2025 року та копію акта прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, згідно з якими правнича допомога полягала у складанні позовної заяви, вивченні матеріалів справи, підготовці адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів.

При визначенні суми відшкодування цих витрат суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд знаходить, що доведеними та об`єктивно необхідними для захисту порушених прав та інтересів позивача є витрати, пов`язані з підготовкою та складанням позовної заяви.

Суд звертає увагу, що адвокатом надаються позивачу правничі послуги не лише в цій справі, а й в інших аналогічних справах.

Отже понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу частково в розмірі 5000 грн.

Суд вважає, що витрати в такому розмірі повною мірою відповідають критеріям, визначеним статтею 137 ЦПК України, є розумними, співмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який у зв`язку з задоволенням позову також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором № 305883024 від 11.02.2022 року становить 49 137 (сорок дев`ять тисяч сто тридцять сім) грн 06 коп., з яких: 17 650,29 грн - заборгованість по тілу кредиту, 31 486,77 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 30 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко