ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" березня 2011 р.
Справа № 5/17-38-2011
Позивач: Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс”
Відповідач: Одеська залізниця
про стягнення 22 813,80 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився.
від відповідача: Кіташевський Д.А. - довіреність № 28 від 04.01.2011 року.
Суддя Погребна К.Ф
СУТЬ СПОРУ: закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” (далі - ЗАТ "Макіївкокс") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці 22 813,80 грн. вартості нестачі коксу доменного.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що Закритим акціонерним товариством „Макіївкокс” було направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС” кокс доменний. З прибуттям потягу на станцію Нижньодніпровськ-Придніпровської залізниці було виявлено нестачу вантажу у вагонах №№ 56396377, 53529855, 56170178, 56956709 в кількості 9 830 кг. З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд покласти відповідальність за нестачу вантажу на перевізника Одеська залізниця, вартість якої розрахована ним в сумі 22 813,80 грн.
24.01.2011р. та 14.02.2011р. на адресу господарського суду Одеської області надійшли клопотання позивача за вх. № 2072/2011 та № 4673/2011, відповідно до яких, ЗАТ „Макіївкокс” просить суд, розглянути дану справу без участі представника ЗАТ „Макіївкокс”, які судом задоволені.
Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позов від 31.01.2011р. за вх. 2972/2011, відповідно до якого, відмічає що, навантаження вантажу провадилося на підприємстві вантажовідправника засобами і силами останнього, ним же була визначена маса вантажу, без участі представника залізниці. По прибутті вагонів на станцію Нижньодніпровськ Вузол, в технічному стані вагони виявилися справними. Ці обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у непошкодженому стані.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи відповідача, суд встановив наступне:
01.09.10р. та 02.09.10р. ЗАТ „Макіївкокс” зі станції Макіївка Донецької залізниці за залізничними накладними №№ 52793075, 52793089 відправило на адресу вантажоодержувача ТОВ „ТІС” 15 вагонів з коксом доменним.
З прибуттям вагонів №№ 56396377, 53529855, 56170178 та 56956709 на проміжну станцію Нижньодніпровськ-Вузел Придніпровської залізниці було проведено комісійне їх переваження, в результаті чого, виявлено нестачу вантажу, яка зафіксована в комерційних актах АА №№ 036858/292 від 02.09.2010р., 036857/291 від 02.09.2010р., 036856/290 від 02.09.2010р. та № 036863/295 від 04.09.2010р.
Так, данні акти містять визначення про те, що у вагоні № 56396377 навантаження вантажу здійснено вище бортів на 20 см., марковано вапном. Ліворуч по руху потягів в районі 1-2 люків наявні поглиблення вантажу довжиною 3 м, по всій ширині вагону, глибиною 0,5 м. Маркування на місці заглиблення пошкоджене. Двері та люки з обох сторін закриті. Протікання вантажу не має. Вагон в технічному відношенні був справний. У вагоні № 53529855 навантаження вантажу здійснено вище бортів на 20 см., марковано вапном. Ліворуч по руху потягу над 4-7 люками наявні поглиблення вантажу довжиною 6 м, по всій ширині вагону, глибиною 0,4 м. Маркування на місці заглиблення пошкоджене. Двері та люки з обох сторін закриті. Протікання вантажу не має. Вагон в технічному відношенні був справний. У вагоні № 56170178 навантаження вантажу здійснено вище бортів на 20 см., марковано вапном. Ліворуч по руху потяга в районі 2-6 люків наявні поглиблення вантажу довжиною 7,5 м, шириною 1 м., глибиною 0,4 м. Маркування на місці заглиблення пошкоджене. Двері та люки з обох сторін закриті. Протікання вантажу не має. Вагон в технічному відношенні був справний. У вагоні № 56956709 навантаження вантажу здійснено вище бортів на 20-30 см., марковано вапном. Праворуч по руху потягів над 6-7 люками наявні поглиблення вантажу довжиною 2 м, шириною 1,5 м., глибиною 0,4 м. Маркування на місці заглиблення пошкоджене. Двері та люки з обох сторін закриті. Протікання вантажу не має. Вагон в технічному відношенні був справний.
Із змісту залізничних накладних №№ 52793075, 52793089 вбачається, що завантаження вагонів №№ 56396377, 53529855, 56170178, 56956709 проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вугілля перед відправленням вагону без участі представника залізниці.
Як стверджує позивач вагон № 56396377, прибув на станцію Нижньодніпровськ-Вузел Придніпровської залізниці з нестачею вантажу у кількості 1510 кг, вагон № 53529855 з нестачею у кількості 3490 кг, а вагон № 56170178 з нестачею у кількості 2620 кг, вагон № 56956709 з нестачею у кількості 2210 кг., що і було встановлено комерційними актами, вартість якої позивач визначив згідно рахунків-фактури № 3425ф від 01.09.2010р. та № 3435ф від 02.09.2010р, де вартість 1 тони коксу доменного складає 2350 грн.
Так, з посиланням на факти виникнення нестачі, встановлені в комерційних актах, на думку позивача, її спричинено з вини Одеської залізниці, у зв’язку з чим і просить суд стягнути з останнього вартість втраченого вантажу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що стосуються суті спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
З доводів позивача вбачається, що відправником було завантажено, розміщено і закріплено вантаж згідно з параграфами розділу ТУ Р 2 пар.1-3,5,6,8,9 п. 4.1., 4.3.,4.11.,7.1,7.3,8.2 Технічних умов правильно, однак в процесі його перевезення Одеською залізницею не було вжито заходів щодо його зберігання, що призвело до нестачі вантажу у розмірі 9830 кг на загальну суму 22043,00 на яку вказують обставини, відображені у комерційних актах, а саме заглиблення на поверхні вантажу, тобто мала місце крадіжка в процесі перевезення вантажу, оскільки інші докази втрати вантажу в матеріалах справи відсутні.
Отже, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на Одеську залізницю, обов’язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.
В підтвердження кількості і вартості відправленого вантажу позивач надав суду рахунки-фактуру № 3425ф від 01.09.2010р. та № 3435ф від 02.09.2010р. підписаний заступником голови правління ЗАТ „Макіївкокс”, у яких визначена вартість коксу доменного, у розмірі 2350 грн. за 1 тонну продукції.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1 % маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:
- 2% маси, зазначеної в перевізних документах:
вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже;
- 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах:
вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;
- 1% маси, зазначеної в перевізних документах:
мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі;
- 0,5% маси всіх інших вантажів.
Природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів у вагоні № 56396377 складає 42350 кг (загальна вага вантажу у вагоні) х 1% = 424,0 кг. 1510 кг (маса втраченого вантажу) –424,0 кг = 1086,0 кг. Отже, нестача вантажу з врахуванням норми природної втрати маси вантажу складає –1086, кг. Тоді 1086,0 кг х 2350 грн. = 2552,1 грн. + ПДВ 510,42 грн. Вартість нестачі вантажу у вагоні № 56396377 складає 3 062,52 грн. (з ПДВ).
Природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів у вагоні № 53529855 складає: 42600 кг (загальна вага вантажу у вагоні) х 1% = 426 кг. 3490 кг (маса втраченого вантажу) –426,0 кг = 3 064 кг. Отже, нестача вантажу з врахуванням норми природної втрати маси вантажу складає –3 064 кг. Тоді 3 064 кг х 2350 грн. = 7 200,4 грн. + ПДВ 1 440,08 грн. Вартість нестачі вантажу у вагоні № 53529855 складає 8 640,48 грн. (з ПДВ).
Природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів у вагоні № 56170178 складає: 43700 кг (загальна вага вантажу у вагоні) х 1% = 437 кг. 2620 кг (маса втраченого вантажу) –437 кг = 2 183 кг. Отже, нестача вантажу з врахуванням норми природної втрати маси вантажу складає –2 183 кг. Тоді 2 183 кг х 2350 грн. = 5 130,05 грн. + ПДВ 1 026,01 грн. Вартість нестачі вантажу у вагоні № 56170178 складає 6 156,06 грн. (з ПДВ).
Природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів у вагоні № 56956709 складає: 45250 кг (загальна вага вантажу у вагоні) х 1% = 453 кг. 2210 кг (маса втраченого вантажу) –453 кг = 1757 кг. Отже, нестача вантажу з врахуванням норми природної втрати маси вантажу складає –1000 кг. Тоді 1757 кг х 2350 грн. = 4 128,95 грн. + ПДВ 825,79 грн. Вартість нестачі вантажу у вагоні № 56956709 складає 4 954,74 грн. (з ПДВ).
Звідси, вартість всієї нестачі вантажу становить: 3 062,52 грн. (вартість нестачі вантажу у вагоні № 56396377) + 8 640,48 грн.(вартість нестачі вантажу у вагоні № 53529855) + 6 156,06 грн.(вартість нестачі вантажу у вагоні № 56170178) + 4 954,74 (вартість нестачі вантажу у вагоні № 56956709 ) = 22 813,8 грн.
За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з Одеська залізниця вартості нестачі вантажу в сумі 22 813,8 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв’язку з чим з Одеської залізниці на користь ЗАТ „Макіївкокс” підлягає стягненню вартість нестачі вантажу в сумі 22813,8 грн.
Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 228,14 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок Одеська залізниця.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Одеської залізниці (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р –№26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, р/р –№26004198061891 у Донбаській філії ПАТ «Кредит промбанк»м.Одеса, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) вартість нестачі –22813 (двадцять дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 80 коп., 228 (двісті двадцять вісім) грн. 14 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 09.03.2011 р.
Суддя Погребна К.Ф.
Судове рішення № 14107624, Господарський суд Одеської області було прийнято 02.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5/17-38-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: