Рішення № 141076104, 30.10.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіСправа № 213/4912/24

Номер провадження 2/213/1860/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м . Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 213/4912/24 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ніколенко Максим Євгенович, про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-

В С Т А Н ОВ И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, посилаючись на те, що позивач надає зазначені послуги за адресою: АДРЕСА_1 , власником квартири за якою є відповідач, але відповідач у повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснює, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01 листопада 2020 року по 30 вересня 2024 року в розмірі 51 094,97 грн. Зазначену суму заборгованості, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 30 вересня 2024 року у розмірі 280,62 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 5 605,22 грн, 3% річних у розмірі 1 715,37 грн та пеню у розмірі 1 117,32 грн позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Представник відповідача подав відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами, такими, що ґрунтуються на формальному розрахунку підприємства, а не на факті реального надання відповідачу послуги з постачання теплової енергії, не підтверджують наявності між сторонами належного зобов`язання саме у заявленому розмірі, не враховують фактичне відключення квартири від централізованого опалення ще у 2005 році, а також не враховують, що позивач протягом багатьох років був обізнаний або повинен був бути обізнаний про відсутність фактичного постачання теплової енергії до квартири відповідача. Зазначає, що сам по собі розрахунок позивача не є належним доказом фактичного отримання відповідачем послуги постачання теплової енергії. Розрахунок, складений самим позивачем, є лише внутрішнім одностороннім документом підприємства, який відображає позицію позивача, але не підтверджує реальне постачання теплової енергії саме до квартири відповідача, фактичне споживання відповідачем такої послуги, наявність технічної можливості отримання такої послуги у квартирі та опалювальних приладів у квартирі, підключення квартири до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення, укладення між сторонами належного договору, акцептування відповідачем публічного договору, а також отримання відповідачем протягом спірного періоду саме тієї послуги, за яку з неї намагаються стягнути кошти. Ще у 2005 році відповідним органом місцевого самоврядування погоджено відключення квартири від централізованої системи теплопостачання при влаштуванні альтернативного джерела опалення. Позивач фактично підміняє доказ надання послуги формальним фактом існування будинку, особового рахунку та внутрішнім розрахунком заборгованості.

Зазначає, що для виникнення обов`язку з оплати житлово-комунальної послуги необхідно встановити факт надання такої послуги та її отримання споживачем або інший передбачений законом правовий зв`язок між виконавцем та споживачем. Якщо послуга фактично не надавалась, квартира технічно від`єднана від централізованої системи опалення, в ній відсутні підключені опалювальні прилади і вона багато років фактично опалюється автономним газовим обладнанням, то відсутня сама правова та фактична підстава для стягнення плати за постачання теплової енергії.

Посилається на те, що позивач не довів належного укладення договору саме з відповідачем та акцептування нею такого договору. А навіть за умови існування публічного договору предметом такого договору є надання комунальної послуги, а не абстрактне нарахування платежів за відсутності фактичного постачання.

Відповідач неодноразово зверталася до позивача з вимогами припинити незаконні нарахування та скласти акт про відключення батарей від стояків централізованого опалення.

Також зазначає, що позивач не довів належним чином структуру заявленої заборгованості. У матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують фактичне надання послуги постачання теплової енергії саме відповідачу. Не надано належних доказів фактичного обсягу теплової енергії, який припадав саме на квартиру відповідача; не надано повного та зрозумілого механізму розподілу теплової енергії між споживачами будинку; не надано належних доказів щодо площі, яка бралась для розрахунку тощо.

Вимога про стягнення плати за абонентське обслуговування також є необґрунтованою. Абонентське обслуговування не може бути відірвано від фактичного існування договірних відносин і фактичного надання відповідної комунальної послуги. Якщо відповідач не є фактичним споживачем послуги постачання теплової енергії і квартира відключена від централізованого опалення, а позивач не довів укладення договору і фактичне отримання послуги, то вимога про абонентське обслуговування також не має самостійної правової підстави. Вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних також не підлягають задоволенню як похідні від вимоги про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.

Також посилається на пропуск позивачем строку позовної давності..

Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідь на відзив.

Представник позивача надав відповідь на відзив, згідно з якою вважає доводи представника відповідача необґрунтованими. Зазначає, що обліковує квартиру відповідача як повноцінного споживача послуги з централізованого опалення, оскільки у підприємства відсутні відомості щодо відключення абонента у законодавчо встановленому порядку. Згідно з пунктом 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, в редакції від 22 листопада 2005 року, встановлено, що для вирішення питання відключення від мережі централізованого опалення, власник (власники) житлового будинку повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання з письмовою заявою.

Згідно з вимогами Порядку при відключенні від мереж централізованого опалення у споживача має бути законодавчо визначений пакет документів: 1) рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади про надання дозволу на відключення, яке оформлене протоколом; 2) погоджений з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж, проект індивідуального опалення; 3) затверджений постійно діючою міжвідомчою комісією, створеною органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади акт про відключення від мереж централізованого опалення.

Відповідач, як і інші споживачі, які відключилися від мережі самовільно, не надає повний пакет документів.

З посиланням на судову практику, зокрема і постанови Верховного Суду, зазначає, що єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води.

Відповідач не дотримався порядку відключення квартири від мереж централізованого опалення, визначеного умовами погодження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради від 07 серпня 2005 року № 2687/8. Зазначеним погодженням встановлено обов`язкову умову щодо здійснення робіт із влаштування автономної системи опалення до початку опалювального сезону. Проте, як видно з матеріалів справи, роботи зі встановлення автономного опалення були виконані лише у 20102011 роках. Таким чином, погодження мало строки виконання, які ОСОБА_1 не були дотримані.

Оскільки відповідачем не виконано умови погодження на відключення від системи теплопостачання квартири у встановлений строк, законодавчо встановлену процедуру відключення необхідно було починати спочатку.

Однією з обов`язкових умов погодження було отримання технічних умов в АТ «Криворіжгаз» та розроблення проекту автономної системи опалення спеціалізованою проектною організацією. Водночас матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу отримання ОСОБА_2 технічних умов на влаштування автономної системи опалення та розроблення проекту автономної системи опалення та проекту відокремлення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Також обов`язковою умовою погодження було отримання погодження від підприємства КП «Криворіжтепломережа».

КП «Криворіжтепломережа» не передавало АТ «Криворізька теплоцентраль» жодних документів, які б підтверджували законне відключення спірної квартири від мереж централізованого опалення. При цьому АТ «Криворізька теплоцентраль» не є правонаступником КП «Криворіжтепломережа», а тому не має можливості підтверджувати або спростовувати виконання відповідачем вимог, адресованих саме КП «Криворіжтепломережа». Крім того, особовий рахунок був переданий від КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль» із збереженням теплового навантаження, що свідчить про облік квартири як такої, що залишалася підключеною до системи централізованого теплопостачання.

Таким чином, вважає, що відповідачем не доведено факт здійснення відключення квартири у порядку, встановленому законодавством.

Заперечення.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими вважає, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, не спростовують доводів відповідача по суті. Фактично позивач обмежився загальним посиланням на те, що відповідач нібито не довела законність відключення квартири від централізованого опалення, не надала повний пакет документів, не підтвердила технічні умови, проєктну документацію, погодження КП «Криворіжтепломережа» та не надала акт, затверджений міжвідомчою комісією. Проте ці доводи не відповідають предмету доказування у справі у тому вигляді, у якому позов заявлений позивачем. Позивач просить стягнути кошти не за «порушення порядку відключення», а саме за нібито надану послугу з постачання теплової енергії. Отже, позивач повинен довести факт надання такої послуги, її обсяг, правову підставу нарахувань, належний розрахунок боргу та належність відповідача до споживачів цієї послуги у спірний період. Позивач не спростував не формальний, а саме фізичний стан квартири: відсутність підключених радіаторів і фактичну неможливість отримання послуги централізованого опалення у квартирі. Посилання позивача на те, що документи про відключення нібито не відповідають повному пакету, визначеному Порядком № 4, не змінює факту: послуга у квартирі фактично не споживалася, а позивач не довів протилежного. Якщо позивач вважає, що квартира самовільно відключена або відключена з порушенням певної процедури, він міг і повинен був своєчасно вчинити дії щодо обстеження, складення актів, звернення до компетентних органів, відновлення технічного стану мереж або врегулювання питання. Проте позивач не має права автоматично перетворювати спір щодо оформлення автономного опалення на грошову вимогу за фактично ненадану послугу. Довід позивача про переданий особовий рахунок із тепловим навантаженням не є доказом фактичного постачання послуги. Теплове навантаження в облікових документах не є доказом фактичного споживання теплової енергії конкретною квартирою.

Додаткові пояснення.

У додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що надання послуг з централізованого опалення є прямим обов`язком позивача як виконавця комунальної послуги. До суду подаються акти про подачу теплоносія та акти про припинення подачі теплоносія до житлового будинку у відповідні опалювальні періоди, які підтверджують безперервне функціонування системи централізованого теплопостачання будинку протягом спірного періоду. Вважає, що сама по собі наявність автономного опалення у квартирі не звільняє споживача від обов`язку здійснювати оплату за послугу, якщо відключення від системи централізованого опалення не оформлено у встановленому законом порядку. Чинне законодавство не покладає на теплопостачальну організацію обов`язку перед зверненням до суду з позовною заявою здійснювати технічне обстеження кожної квартири боржника. Натомість саме споживач, який посилається на припинення отримання послуги, повинен довести належне оформлення такого припинення у порядку, визначеному законодавством. Відповідальність за отримання, зберігання і пред`явлення таких документів покладається на споживача, який мав намір здійснити відключення квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відключення квартири від теплопостачання без дотримання встановленого порядку не породжує правових наслідків як для осіб, які надають послуги з теплопостачання, так і для тих, кому ці послуги фактично надаються, та не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання. Також зазначає, що на час дії на території України карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені. Крім того, ці строки продовжувалися на період дії воєнного стану. АТ «КТЦ» як виконавцем послуг 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Тому згідно з положеннями ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем як споживачем послуги з постачання теплової енергії фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Процесуальні дії у справі.

На підставі розпорядження керівника апарату Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 37 від 02 вересня 2026 року здійснено повторний автоматизований розподіл справ, внаслідок чого справу передано у провадження судді Попова В.В.

07 вересня 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Інших заяв/клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» надає послугу з постачання теплової енергії населенню (споживачам).

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

07 серпня 2005 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради погоджено відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 за умови влаштування альтернативного джерела опалення. Для виконання автономної системи ОСОБА_1 необхідно отримати технічні умови в АТ «Криворіжгаз» та проект, розроблений проектною організацією. Монтаж повинна виконувати спеціалізована організація відповідно до проекту. Роботи виконати до початку опалювального сезону. При роботі автономної системи забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм в приміщенні квартири. Відключення від системи опалення погодити з підприємством КП «Криворіжтепломережа» та КЖП-6.

05 жовтня 2005 року відповідач звернулася до начальника КЖП-6 із заявою про відключення від системи теплопостачання у зв`язку із дозволом на встановлення автономного опалення.

Згідно з актом від 06 жовтня 2005 року, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_2 , батареї опалення в квартирі АДРЕСА_3 цього будинку відключені від системи опалення.

15 червня 2006 року ВАТ «Криворіжгаз» узгоджено проект встановлення газового обладнання за адресою: АДРЕСА_1 . Проект виконано на підставі технічних умов № 04/1165 від 08 червня 2006 року.

25 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулася до директора КПТМ «Криворіжтепломережа» із заявою про зняття її з обліку, оскільки вона не є споживачем послуги з теплопостачання у зв`язку із відключенням від мереж опалення. У заяві зазначено, що працівники підприємства відмовляються прийняти пакет документів.

06 січня 2010 року ВАТ «Криворіжгаз» узгоджено зміни до проекту встановлення газового обладнання за адресою: АДРЕСА_1 .

17 грудня 2010 року за адресою: АДРЕСА_1 встановлено газовий лічильник, що підтверджується актом приймання газового лічильника.

З 17 грудня 2010 року по 27 грудня 2010 року комісією у складі відповідача, інженера ВАТ «Криворіжгаз» та головного інженера ПП «Теплорезерв» проведено перевірки проектно-кошторисної і виконавчо-технічної документації на внутрішньобудинкове газове обладнання за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт приймання внутрішньобудинкового обладнання. Згідно з висновком, викладеним в акті, внутрішньобудинкове газове обладнання змонтовано згідно з проектом, розробленим ВАТ «Криворіжгаз» 15 червня 2006 року та переузгодженим 06 січня 2010 року. Будівництво розпочато 17 грудня 2010 року, завершено 18 грудня 2010 року.

27 грудня 2010 року інженером ВАТ «Криворіжгаз», головним інженером ПП «Теплорезерв» та відповідачем складено акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкта за вищезазначеною адресою. Демонтовано трубу та кран, здійснено монтаж труби, кранів, фільтра газу, лічильника, підключено котел. Зазначено, що об`єкт підготовлений до експлуатації, дозволено врізка і пуск газу.

04 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до директора КПТМ «Криворіжтепломережа» із повторною заявою з повідомленням про відключення від мережі опалення.

17 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до директора ДП «Криворізька теплоцентраль» з вимогою роз`яснити, на підставі чого їй здійснюються нарахування, оскільки послуги вона не отримує, у квартирі встановлено автономне опалення.

Позивачем у спірний період надавалися комунальні послуги з теплопостачання до будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується актами про надання теплоносія та припинення подачі.

З 01 жовтня 2021 року на сайті позивача розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.

Оскільки протягом 30 днів з дня опублікування типового договору на адресу АТ «Криворізька теплоцентраль» не надійшло документів про рішення власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 про обрання моделі договірних відносин, з 01 листопада 2021 року між позивачем та споживачами за цією адресою фактично укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до пункту 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості сума боргу з оплати послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 листопада 2020 року по 30 вересня 2024 року становить 51 094,97 грн. Заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 30 вересня 2024 року становить 280,62 грн.

Позивачем нарахована пеня за період з листопада 2021 року по березень 2024 року включно у розмірі 1 117,32 грн, інфляційні втрати за період з листопада 2020 року по березень 2024 року у розмірі 5 605,22 грн та 3% річних за період з листопада 2020 року по березень 2024 року у розмірі 1 715,37 грн.

12 травня 2026 року відповідач у черговий раз звернулася до директора АТ «Криворізька теплоцентраль», посилаючись на встановлення в належній їй квартирі автономного опалення. Просить направити контролерів для огляду і складення акту про відключення батарей опалення від центральних стояків.

Листом від 29 травня 2026 року позивач надав відповідачу відповідь, згідно з якою посилається на ненадання ОСОБА_1 повного пакету документів для підтвердження відключення від мереж централізованого опалення.

13 червня 2026 року відповідач знову звернулася до позивача з вимогою направити контролерів для огляду і складення акту про відключення батарей опалення від центральних стояків.

Згідно з актом від 14 червня 2026 року, складеним головою ОСББ та мешканцями будинку АДРЕСА_2 , опалювальні прилади в квартирі відрізані від стояків централізованої системи опалення. У квартирі встановлено та підключено газове обладнання.

23 червня 2026 року вищезазначений акт відповідачем надісланий позивачу. Також висунуто вимогу ще раз переглянути погодження на відключення від мереж централізованого опалення з посиланням на дію нормативно-правового акта у часі.

Зміст спірних правовідносин.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають з належного виконання споживачем зобов`язань зі сплати наданих послуг.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 162 ЖК України, чинної у період виникнення заборгованості, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Цією статтею встановлено презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 зазначеного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з ч. 1, абз. 1, 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Пунктом 42 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата виконавцю комунальної послуги складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.

Питання відключення від мереж централізованого опалення на момент ініціювання відповідачем питання про відключення від мереж централізованого питання регулювалося Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила).

Відповідно до пункту 24 Правил (в редакції станом на момент звернення відповідача за погодженням на відключення від мереж теплопостачання) споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил).

Згідно із пунктом 26 Правил (в редакції станом на звернення відповідача за погодженням на відключення від мереж теплопостачання) відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, який набрав чинності 20 грудня 2005 року і був чинним до 17 вересня 2019 року), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Згідно з п. 1.2 Порядку в первісній редакції для реалізації права споживачів для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Відповідно до п. 2.1 Порядку в первісній редакції для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

Пунктами 2.2, 2.3 Порядку в первісній редакції передбачено, що Комісія після вивчення конкретних умов у місячний термін приймає рішення, яке має враховувати затверджений план перспективного розвитку систем централізованого теплопостачання, існуючий стан мереж енергозабезпечення даного поселення або окремого мікрорайону. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника.

Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний термін надається заявникові.

При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку, які унеможливили відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяли таке відключення лише будинку в цілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (ч. 1 ст. 264 ЦК України).

Нормами частини 3-5 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято 11 березня 2020 року постанову «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» за №211, якою установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин. У подальшому Кабінет Міністрів України неодноразово його продовжував.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі 679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинним на момент звернення з позовом до суду, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Висновок суду.

Як видно з матеріалів справи відповідачем 07 серпня 2005 року погоджено з Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради відключення від системи теплопостачання в належній їй квартирі за умови влаштування альтернативного джерела. Цим погодженням на відповідача покладений обов`язок отримати технічні умови в АТ «Криворіжгаз», отримати проект, розроблений проектною організацією. Монтаж повинна виконувати спеціалізована організація відповідно проекту.

Проект автономного опалення в квартирі відповідача розроблено проектною організацією на підставі технічних умов № 04/1165 від 08 червня 2006 року. Монтаж виконано ПП «Теплорезерв».

Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 виконала умови погодження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради на відключення від теплопостачання належної їй квартири.

З акту приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 27 грудня 2010 року видно, що об`єкт (квартира відповідача) підготовлений до експлуатації, дозволена врізка та пуск газу.

05 жовтня 2005 року відповідач звернулася до начальника КЖП-6 із заявою про відключення від системи теплопостачання у зв`язку із дозволом на встановлення автономного опалення.

Згідно з актом від 06 жовтня 2005 року, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_2 , батареї опалення в квартирі АДРЕСА_3 цього будинку відключені від системи опалення.

На час ініціювання відповідачем процедури зі встановлення індивідуального автономного опалення у належній їй квартирі питання відключення від мереж централізованого опалення регулювалося Правилами № 630.

Пунктом 25 Правил в редакції станом на момент звернення відповідача за погодженням на відключення від мереж теплопостачання передбачено, що відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

На момент звернення відповідача за погодженням до Управління житлово-комунального господарства та отримання такого погодження Порядок № 4 не був затверджений та не набув чинності.

Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Чинним на час звернення відповідача за погодженням до Управління житлово-комунального господарства та отримання такого погодження законодавством не було передбачено чіткого механізму та порядку відключення споживача від централізованого опалення.

Суд вважає, що доводи представника позивача про те, що відповідачем порушено передбачену Порядком № 4 процедуру відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач отримала погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому 07 серпня 2005 року, до набрання чинності Порядком № 4.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Порядком, його положення не підлягають застосуванню.

При цьому суд враховує, що погодження на відключення квартири відповідача від системи теплопостачання отримано до 08 лютого 2006 року, коли виконкомом Криворізької міської ради ухвалено рішення від 08 лютого 2006 № 90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», яким створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Таким чином, Комісія не могла видати відповідачу дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки вона була створена пізніше, як і видати після завершення робіт з відключення від мереж ЦО і ГВП затверджений акт про таке відключення.

Відповідачем виконано вимоги погодження щодо отримання технічних умов та проекту, монтаж виконано спеціалізованою організацією відповідно до проекту. При цьому суд зазначає, що погодження не містить строку виконання цих умов.

Представник позивача посилається на те, що погодженням встановлено строк влаштування альтернативного джерела опалення в квартирі відповідача до початку опалювального сезону, а відповідачем порушено такий строк і процедуру відключення потрібно починати спочатку.

Проте суд не погоджується з таким твердженням, оскільки вимога про виконання робіт до початку опалювального сезону стосується саме часу виконання робіт і передбачає заборону виконання таких робіт під час опалювального сезону, а не є встановленням терміну виконання робіт.

Таким чином, відповідачем виконано вимоги Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради.

Крім того, відповідач зверталася до КЖП-6 та КПТМ «Криворіжтепломережа» з метою погодження відключення від системи опалення.

Доказів відмови у такому погодженні матеріали справи не містять.

Позивач не довів порушення його прав діями відповідача щодо відключення від централізованого опалення, не надав належних доказів на підтвердження того, що відключення від централізованого опалення належної відповідачу квартири спричинило шкоду йому або третім особам, порушило роботу внутрішньобудинкових мереж, призвело до розбалансування будинку.

Судом встановлено, що централізоване опалення в належній відповідачу квартирі відсутнє, встановлена система автономного опалення.

Доказів порушення прав власники інших квартир у будинку матеріали справи не містять.

Судом не встановлено факту самовільного відключення відповідача від центрального теплопостачання і що таке відключення призвело до розбалансування будинку.

ОСОБА_1 скористалася правом відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення, що відповідало положенням законодавства, чинного на момент пред`явлення такої вимоги.

Позивачем не спростовано факт від`єднання квартири відповідача від мережі централізованого опалення, доказів зворотного не надано. Також ним не доведено, що відключення від центрального теплопостачання здійснено відповідачем самовільно.

Доказів того, що відповідач продовжує користуватися послугами з теплопостачання, що є підставою для стягнення заборгованості за надані послуги, матеріали справи також не містять.

Викладене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 456/3896/16-ц.

Також суд зазначає, що позивачем не доведено укладення відповідачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Як визначено пунктом 4 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Доказів підписання відповідачем заяви-приєднання або сплати нею рахунку позивачем не надано, як встановлено судом, послуги з постачання теплової енергії відповідач не отримує, а тому відсутні підстави вважати, що між сторонами укладено індивідуальний договір.

З огляду на викладене у відповідача відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії теплопостачальній організації за спірний період, оскільки фактично ці послуги отримані не були.

Тому вимоги про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентської плати як складової плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором не підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені також не підлягають задоволенню як похідні від вимоги про стягнення заборгованості за комунальну послугу.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню як недоведені та необґрунтовані, судом не здійснюється перевірка строків звернення до суду.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Щодо розподілу судових витрат.

У зв`язку із відмовою в позові понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У позові Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача: Ніколенко Максим Євгенович, адреса: АДРЕСА_5 .

Дата складення повного судового рішення 30 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов.