Рішення № 141075942, 30.10.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
30.10.2026
Номер справи
640/29169/20
Номер документу
141075942
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 640/29169/20

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРСБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРСБУД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1437384/43143589 від 13.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 20.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №10 від 20.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2058826/43143589 від 22.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 20.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 20.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2058827/43143589 від 22.10.2020 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 27.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 27.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2058828/43143589 від 22.10.2020 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 27.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №2 від 27.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2058829/43143589 від 22.10.2020 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №3 від 27.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №3 від 27.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2058830/43143589 від 22.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 24.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №15 від 24.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2058831/43143589 від 22.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 23.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №14 від 23.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2058833/43143589 від 22.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 09.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 09.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2058834/43143589 від 22.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 30.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 30.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2062332/43143589 від 23.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 10.01.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2062333/43143589 від 23.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 30.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 30.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №77922 від 22.07.2020;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Старсбуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач посилається на їх неповноту та необґрунтованість. Зокрема, стверджуючи про те, що позивач відповідає Критеріям ризиковості платника податку, у квитанціях про реєстрацію спірних податкових накладних, які передували прийняттю оскаржуваних рішень про відмову у їх реєстрації, контролюючим органом у таких рішеннях було зазначено лише загальні посилання відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків. Поряд з цим податковим органом не було надано належної оцінки наданих позивачем документів, які подавались для підтвердження реальності проведених господарських операцій після зупинення реєстрації податкових накладних. Наведені обставини, як стверджує позивач, призвели його до стану невизначеності, оскільки контролюючим органом не було належним чином повідомлено його про те, які саме документи необхідно було подати для виключення платника податків з переліку ризикових та належного підтвердження проведених з контрагентами господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено строки для подання заяв по суті справи. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Старсбуд» строк звернення до суду за даним позовом в частині оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1437384/43143589 від 13.01.2020.

Відповідач Головне управління ДПС у м. Києві, не погоджуючись із позовом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що під час розгляду документів, наданих позивачем для розгляду на підтвердження реальності здійснених господарських операцій, комісією було встановлено, що такими неможливо підтвердити реальність проведених розрахунків між позивачем та контрагентами, що у свою чергу ставило під сумнів саму операцію. Крім цього, позивачем не було надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових норм та галузевої специфіки відповідних податкових накладних. Відсутність указаних документів не дала можливості підтвердити здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, у зв`язку з чим реєстрацію податкових накладних було зупинено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податків. Стосовно ж віднесення позивача до переліку ризикових, то таке, на думку представника податкового органу, не породжує для нього жодних правових наслідків, а відтак і не може порушувати його права та інтереси.

Відповідач ДПС України, у поданому до суду відзиві вказав про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки зобов`язання зареєструвати спірні податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом ухвалення судом відповідного рішення є втручання у дискреційні повноваження податкового органу. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач вказав про безпідставність доводів податкового органу, адже наявність рішення про віднесення підприємства до переліку ризикових тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без винятку податкових накладних/розрахунків коригування, наданих платником, відповідно, строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та копій документів. Додатково вказано, що відповідачами жодним чином не доведено обґрунтованості прийнятних оскаржуваних рішень, як і не вказано підстав для застосування до позивача положень Критерії ризиковості платників податку.

Правом подання заперечень відповідачі не скористались.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва на підставі Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3863-IX від 16.07.2024) та розробленого на виконання цього Закону Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16.09.2024 №399, яким визначено порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, дану адміністративну справу було передано на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року прийнято дану справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП: 44116011 вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ); роз`яснено, що її розгляд починається спочатку; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРСБУД» (код ЄДРПОУ 43143589) зареєстроване як юридична особа з 31 липня 2019 року із здійсненням основного виду діяльності за кодом КВЕД 41.20 Будівництво житлових в нежитлових будівель.

У зв`язку з отриманням коштів на виконання умов договору на виконання робіт по влаштуванню цегляної кладки, укладеного позивачем з ТОВ «Арсан-Буд» 17 жовтня 2019 року, позивачем сформовано та направлено до ДПС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20 грудня 2019 року №10 на загальну суму коштів з урахуванням податку на додану вартість 500000,00 грн (загальна сума податку на додану вартість 83333,33 грн, обсяги постачання за основною ставкою 416666,67 грн) (Т. 1 а.с. 36).

За результатами перевірки вказаної податкової накладної податковим органом сформовано квитанцію від 08 січня 2020 року, в якій зазначено, що податкову накладну прийнято, однак реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (Т. 1 а.с. 37).

Так, у вказаній квитанції зазначено наступне: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації ПН/РК від 20.12.2019 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На виконання зазначених вище вимог квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем подавалось до контролюючого органу повідомлення №1 від 09 січня 2020 року з копіями документів, якими, на думку позивача, підтверджується реальність проведеної господарської операції (Т. 1 а.с. 38).

За результатами розгляду наданого позивачем повідомлення та копій документів Головним управлінням ДПС у м. Києві 13 січня 2020 року прийнято рішення №1437384/43143589 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 20 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (Т. 1 а.с. 56-57).

Рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги ТОВ «Старсбуд» від 24 січня 2020 року №1976/43143589/2 скаргу позивача на рішення комісії регіонального рівня (від 13 січня 2020 року №1437384/43143589) залишено без задоволення, а саме рішення без змін. Підставою прийняття зазначеного рішення зазначено ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з банківських рахунків.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем були сформовані інші податкові накладні:

- №10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року - на підставі договорів на виконання робіт, укладених з ТОВ «Арсан-Буд»;

- №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року на підставі договорів на виконання робіт, укладених з ТОВ «Бориспільміськбуд».

За результатами перевірки вказаних податкових накладних податковим органом сформовано квитанції, в яких зазначено, що податкову накладну прийнято, однак реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Так, у вказаних квитанціях зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1, а платник податку п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» (податкові накладні №3, №4 від 30 квітня 2020 року). Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З наявних у справі матеріалів убачається, що на виконання зазначених вище вимог квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем подавались до контролюючого органу повідомлення з копіями документів, якими, на його думку, підтверджується реальність проведених господарських операцій.

За результатами розгляду наданих позивачем повідомлень та копій документів Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 22 жовтня 2020 року №2058826/43143589, №2058827/43143589, №2058827/43143589, №2058829/43143589, №2058830/43143589, №2058831/43143589, №2058833/43143589, №2058834/43143589; від 23 жовтня 2020 року №20562332/43143589, №20562333/43143589 (Т. 2 а.с. 190-209).

Підставою прийняття зазначених рішень зазначено: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Крім цього, судом встановлено, що 22 липня 2020 року з урахуванням інформації та документів, наданої ТОВ «Старсбуд» 14 липня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві ухвалило відносно позивача рішення №77922 про відповідність його пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку. Так, підставою прийняття зазначеного рішення вказано інформацію такого змісту: використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Старсбуд», в процесі якого встановлено, що підприємством частково сформовано ліміт в СЕА за рахунок придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Трент Норма» (43217613), ТОВ «Алмербуд» (43247852), ТОВ «Лемберг Буд» (43031629). Підприємством подано уточнюючі розрахунки (26.05.20), в яких здійснено заміну вказаних постачальників на ТОВ «Постач-М» (39427121) та ТОВ «Гранд Бетон» (38559662). При цьому дані уточнюючих розрахунків не підтверджуються даними ЄРПН. Крім того до повідомлення не надано копій документів відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №1165, які підтверджують такі операції (договори, акти виконаних робіт, ВН, ТТН як на придбання, так і на реалізацію товарів та послуг) (Т. 1 а.с. 91).

За таких обставин, не погоджуючись із указаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення від 22 липня 2020 року №77922).

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим, третім пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Вказаний Порядок набрав чинності з 1 лютого 2020 року.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Як зазначено у пункті 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Тобто, у випадку прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та включенням його до відповідного переліку, реєстрація всіх надісланих ним податкових накладних буде зупинена.

Як зазначено в пункті 6 Порядку №1165, документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Згідно наявних у цій справі матеріалів судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 22 липня 2020 року №77922 слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим варто зазначити, що на момент прийняття оскаржуваного рішення такі Критерії визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено такі Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

При цьому законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20.

При цьому пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачає можливість визнання підприємства «ризиковим» виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 Верховний Суд зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Дослідженням змісту оскаржуваного рішення від 22 липня 2020 року №77922 судом встановлено, що підставою його прийняття зазначено відповідність ТОВ «Старсбуд» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: підприємством частково сформовано ліміт в СЕА за рахунок придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у суб`єктів господарювання, які здійснюються ризикову діяльність (ТОВ «Трент Норма», ТОВ «Алмербуд», ТОВ «Лемберг Буд»)

В контексті наведеного суд зауважує, що платник податку має бути обізнаний із податковою інформацією, що забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення його з переліку платників.

Саме по собі зазначення в оскаржуваному рішенні відомостей про формування позивачем ліміту в СЕА (що означає розрахункову суму податку на додану вартість, у межах якої платник має право зареєструвати податкові накладні (ПН) та розрахунки коригування (РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН)) за рахунок придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у суб`єктів господарювання, які здійснюються ризикову діяльність, без зазначення детальної розшифровки податкової інформації, яка була досліджена податковим органом для наведення таких тверджень у рішенні, позбавляє платника податків можливості подання відповідних первинних документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Разом з цим суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем у рамках господарських відносин із його контрагентами, копії яких надані разом із повідомленням №7 від 14 липня 2020 року для прийняття рішення, які є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань, і які визначають джерело походження товарно-матеріальних цінностей (включаючи їх перевезення/постачання, якість (паспорти якості будівельних матеріалів)) та підтверджують виконання робіт/надання послуг (зокрема, договори підряду, рахунки-фактури, видаткові накладні, інші розрахункові документи (платіжні відомості), товарно-транспортні накладні, договори субпідряду з актами виконаних робіт, поставки тощо).

Доказів фіктивності проведених позивачем господарських операцій відповідачі у ході судового розгляду цієї справи суду не надали, як і не довели існування обставин, які можуть спростувати податкову інформацію та надану на її підтвердження документацію, надану позивачем у повідомленні №7 від 14 липня 2020 року.

Суд наголошує, що в оскаржуваному рішенні від 22 липня 2020 року №77922 не наведено конкретної інформації щодо того, які ж саме операції є ризиковими та в чому полягає суть такої ризиковості.

Крім цього, в оскаржуваному рішенні від 22 липня 2020 року №77922 зазначено про не підтвердження даних уточнюючих розрахунків позивача даними ЄРПН. Між тим, такі твердження податкового органу також не доведені жодними належними доказами.

Верховний Суд у постановах від 05 січня 2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказав, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2020 по справі №360/1776/19.

Суд зауважує, що оскаржуване позивачем рішення від 22 липня 2020 року №77922 за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії.

Так, згідно пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у м. Києві як суб`єктом владних повноважень, який приймав відносно позивача рішення від 22 липня 2020 року №77922, усупереч частині другій статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено обґрунтованості прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків. До того ж, Головним управлінням ДПС у м. Києві до відзиву не додано жодних належних доказів на підтвердження тих відомостей, про які йдеться в оскаржуваному рішенні, і які слугували підставою віднесення позивача до переліку ризикових.

Крім цього, суд звертає увагу і на те, у рішенні від 22 липня 2020 року №77922 Головне управління ДПС у м. Києві вказало, що позивачем до повідомлення не було надано копій документів відповідно до вимог Порядку №1165, які підтверджують проведені операції.

Разом з цим Головне управління ДПС у м. Києві не вказало в рішенні жодних відомостей про дослідження ним наданих позивачем документів разом з повідомленням №7 від 14 липня 2020 року та не повідомило позивача про те, які саме документи необхідно було подати для виключення платника податків з переліку ризикових (за умови, надані позивачем до повідомлення №7 від 14 липня 2020 року документи не підтверджують реальність проведених господарських операцій).

Наведене, на переконання суду, призвело до доведення позивача до стану правової невизначеності, що, фактично, позбавило його можливості реальність проведених господарських операцій в межах поточної господарської діяльності.

Надаючи оцінку рішенню Головного управління ДПС у м. Києві, з огляду на встановлені обставини справи та наведені вище норми, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих та правових підстав у податкового органу для прийняття 22 липня 2020 року рішення №77922 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Тому, ухвалене Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків №77922 від 22 липня 2020 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Старсбуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, то така також підлягає задоволенню, оскільки, по суті, є похідною від попередньої вимоги.

Водночас суд зважає і на те, що пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головне управління ДПС у Чернівецькій області виключити ТОВ «Старсбуд» з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначений спосіб захисту порушених прав платника податку відповідає правовій позиції Верховного Суду у даній категорії справ, що вбачається, зокрема, з його постанов від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.

Посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19 суд відхиляє з огляду на те, що висновку суду касаційної інстанції у вказаній справі викладені стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31.01.2020 включно.

Спірні ж у даній справі відносини врегульовані нормами наведеного вище Порядку №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в даному випадку застосуватись не може, бо змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

Стосовно посилань представника Головного управління ДПС у м. Києві на те, що рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає таке.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення від 22 липня 2020 року №77922) платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, а також пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, оскільки жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Відтак, включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення від 22 липня 2020 року №77922 щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідає всім критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушує права позивача як платника податку.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №77922 від 22 липня 2020 року та зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Старсбуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Аналогічної позиції при вирішенні подібних спірних відносин в частині прийняття відносно платника податків рішення про відповідність його Критеріям ризиковості платника податку дотримується і Шостий апеляційний адміністративний суд, зокрема, у постанові від 24 листопада 2020 року (справа №640/14421/20).

Отже, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно рішень Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних (№10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року) в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає таке.

Так, пункт 11 Порядку №1165 передбачає зазначення у квитанції пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В контексті наведеного варто зазначити, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Указаної позиції притримується Верховний Суд в постановах від 01 лютого 2023 року у справі №140/506/22, від 16 лютого 2023 року у справі №380/7648/22, від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21.

Верховний Суд у постанові від 15 березня 2023 року по справі №620/4227/20 дійшов висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних №10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року відповідно до рішень від 13 січня 2020 року №1437384/43143589 та від 22 жовтня 2020 року №2058826/43143589, №2058827/43143589, №2058827/43143589, №2058829/43143589, №2058830/43143589, №2058831/43143589, №2058833/43143589, №2058834/43143589; від 23 жовтня 2020 року №20562332/43143589, №20562333/43143589, ухвалених Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Водночас суд зауважує, що Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у названих вище рішеннях не вказано конкретних документів, які необхідно було надати позивачеві, та не зазначено, які саме документи подані платником податків з порушенням законодавства. Тому для позивача залишалося неочевидним, відсутність чи недоліки якого документа (документів) із наведеного орієнтовного переліку в типовій формі рішення зумовило висновок комісії про відмову в реєстрації податкових накладних товариства.

Аналізуючи надані позивачем документи та пояснення щодо господарських операцій, по яких складено податкові накладні №10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року, після зупинення їх реєстрації, суд приходить до висновку, що такі підтверджують дані, зазначені у податкових накладних, та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано контролюючому органу первинні документи, які підтверджують та розкривають суть господарських операцій з контрагентами ТОВ «Арсан-Буд», ТОВ «Бориспільміськбуд».

Крім цього, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 червня 2019 року (справа №0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/1).

Отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних призводить до його протиправності.

Поряд з цим Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області не надано суду жодних доказів фіктивності господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами ТОВ «Арсан-Буд», ТОВ «Бориспільміськбуд».

Суд вважає, що наданий ТОВ «Старсбуд» податковому органу на виконання вимог Порядку №520 обсяг документів був достатній для цілей реєстрації податкових накладних №10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року, а підстав для відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у контролюючого органу не було.

Водночас суд зауважує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи Головного управління ДПС у м. Києві в частині ненадання позивачем усіх необхідних документів, оскільки такі спростовуються наявними у справі матеріалами.

При цьому суд звертає увагу на те, що після зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивач надавав відповідачу Головному управлінню ДПС у м. Києві пояснення та повідомлення з копіями документів, якими підтверджується реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами ТОВ «Арсан-Буд», ТОВ «Бориспільміськбуд».

Проте податковим органом не було надано належної оцінки таким поясненням (повідомленням) та доданим до них документам при прийнятті оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що відсутність певного документа (документів) чи ненадання його (їх) контролюючому органу саме по собі не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, адже контролюючий орган має навести об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації спірних податкових накладних, суд приходить до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваних рішень від 13 січня 2020 року №1437384/43143589 та від 22 жовтня 2020 року №2058826/43143589, №2058827/43143589, №2058827/43143589, №2058829/43143589, №2058830/43143589, №2058831/43143589, №2058833/43143589, №2058834/43143589; від 23 жовтня 2020 року №20562332/43143589, №20562333/43143589 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому позовні вимоги в частині їх оскарження підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов`язання зареєструвати податкові накладні №10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року, то такі також підлягають задоволенню як похідні вимоги від вимог про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана ж форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів.

В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання саме Державну податкову службу України здійснити реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії Головного управління ДПС у м. Києві правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача та гарантією того, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №10 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №1 від 10 січня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року датами їх подання.

Отже, заявлений ТОВ «Старсбуд» позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність письмових та електронних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову, а відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваного рішення. Отже, позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання даного позову було сплачено судовий збір у розмірі 25224,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №181 від 16 листопада 2020 року (Т. 2 а.с. 215).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню в сумі 25224,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме ним прийнято рішення, які зумовили виникнення спірних правовідносин.

Отже, стягненню з Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача підлягає 25224,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРСБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.07.2020 №77922.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРСБУД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків на додану вартість.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 січня 2020 року №1437384/43143589, від 22 жовтня 2020 року №2058826/43143589, №2058827/43143589, №2058828/43143589, №2058829/43143589, №2058830/43143589, №2058831/43143589, №2058833/43143589, №2058834/43143589 та від 23 жовтня 2020 року №2062332/43143589, №2062333/43143589.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №10 від 20 грудня 2019 року, №11 від 20 грудня 2019 року, №1 від 27 грудня 2019 року, №2 від 27 грудня 2019 року, №3 від 27 грудня 2019 року, №15 від 24 грудня 2019 року, №14 від 23 грудня 2019 року, №1 від 09 січня 2020 року, №4 від 30 квітня 2020 року, №2 від 10 січня 2020 року, №3 від 30 квітня 2020 року датами їх подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРСБУД» судовий збір у розмірі 25224 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРСБУД» (вул. Старосільська, буд. 1, оф. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 43143589), відповідачі Головне управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, ЄДРПОУ ВП 44116011); Державна податкова служба України (Львівська Площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя О.П. Лелюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 141075942 ?

Документ № 141075942 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141075942 ?

Дата ухвалення - 30.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141075942 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141075942 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141075942, Чернівецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141075942, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141075942 відноситься до справи № 640/29169/20

Це рішення відноситься до справи № 640/29169/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141075936
Наступний документ : 141075951