Постанова № 141074246, 30.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/1358/26 3/302/417/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у повному обсязі)

30.10.2026селище Міжгір`яСуддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

з участю : секретарка судового засідання Липей В.В.,

помічниця судді Тереля М.М.,

особа, стосовно якої складено протоколи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 статті 130, ч.5 статті 126 КУпАП, за протоколами серії ЕПР 1 № 788802 від 04.10.2026, серія ЕПР 1 № 788805 від 04.10.2026, які складені поліцейським ВП № 2 Хустського РУП ГУ НПУ Закарпатській області Скунць І.І., стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , не судимої, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягалась згідно з постановою поліцейських ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області Мондрич І.І. серія ЕНА № 6669197 від 15.02.2026 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 статті 126 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, ОСОБА_2 серія ЕНА № 7996117 від 04.10.2026 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень (зазначені постанови виконані, штрафи правопорушницею сплачені), не одруженої, тимчасово не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , не наділена правом керування транспортними засобами,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 04.10.2026 близько 23 години 20 хвилин в селі Торунь Хустського району Закарпатської області керувала транспортним засобом марки «Фольксваген Туарег» номерний реєстраційний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом (категорії В), повторно протягом року, маючи ознаки алкогольного сп`яніння у виді поведінки, яка не відповідає дійсності, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, відмовившись пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі. ОСОБА_1 порушили положення пунктів 2.5, 2.1-а ПДР України.

ОСОБА_1 під час судового розгляду справи після дослідження всіх доказів та матеріалів визнала свою вину у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень і пояснила таке. Вона не має посвідчення водія, бо щойно закінчила навчання в автошколі, однак не здавала ще іспит в сервісному центрі. Натомість має навики водіння легковим автотранспортом. У зазначених у протоколах часі і місці вона дійсно керувала легковим автомобілем, володільцем і користувачем якого є її мама ОСОБА_4 , яка зателефонувала їй, щоб вона прийшла до знайомої в селі Торунь, неподалік їх місця проживання і сіла за кермо авто та привезла її додому, бо трохи вжила спиртного і не хоче порушувати правил. ОСОБА_1 прибула до місця проживання знайомої, забрала маму і під час керування автомобілем у напрямку до їх місця проживання в селі Торунь їх зупинили працівники поліції на службовому авто, що рухався їм назустріч і пред`явили претензію ОСОБА_1 як водійці, що вона завчасно не перемикнула дальнє світло фар на ближнє. З працівниками поліції вона і мама сперечались. При цьому вона відмовилась надати документи на право володіння автомобілем, бо раніше протягом року вже притягалась до адміністративної відповідальності за те, що керувала цим же транспортним засобом, не маючи посвідчення водія. У зв`язку з цим її було піддано штрафу. Окрім цього, її і маму обурило те, що працівники поліції не схотіли показати їм відео з реєстратора на їх вимогу щодо не дотримання освітлювального режиму. Опісля вона отримала копії протоколів та постанову про накладення на неї штрафу з вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 статті 122 КУпАП, у розмірі 510 гривень, який вона сплатила.

ОСОБА_1 розкаялась і подала клопотання в судовому засіданні про розстрочення їй сплату штрафу, бо на даний час тимчасово не працює і не має доходів та планує заробити кошти, у тому числі працею за кордоном.

Оцінивши зміст протоколів, дослідивши додані до них документи та матеріали, покази свідка ОСОБА_4 , яка по суті підтвердила пояснення доньки ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності з огляду на таке обґрунтування.

Пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен при собі мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 126 ч.5 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (стаття 126 ч.2 КУпАП).

Згідно з статтею 130 ч.1 КУпАП настає адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особами в стані алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

До матеріалів справи додано копію постанов (повні реквізити зазначені у вступній частині цієї постанови), у тому числі про накладення адміністративного стягнень на ОСОБА_1 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 ч.2 КУпАП, тобто у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зазначена постанова набрала законної сили. За змістом цієї постанови це правопорушення ОСОБА_1 вчинила 15.02.2026.

У розглядуваних протоколах про адміністративне правопорушення є відмітка про те, що особа ознайомлена із змістом протоколів, розглядом справи в суді, правом надання пояснення особисто, а також підписала протоколи. Ця особа не надала пояснень особистих в протоколі і не зазначила, що заперечує обставини, які зафіксовані у вище зазначених протоколах і встановлені суддею.

Із змісту відеозапису, доданого до матеріалів справи, який зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського видно, що поліцейськими на патрульному службовому авто зупинено особу, яка на автодорозі керувала зазначеним у протоколах транспортним засобом. При цьому зафіксовано автомобіль, який рухався по автодорозі в темну пору доби у часі, що відповідає зазначеному у протоколах, і зреагував на сигнали з ввімкненим проблисковими маячками синьо-червоного кольору та звуковий сигнал сирени. Після зупинки автомобіля під керування ОСОБА_1 водійка цього транспортного засобу визнала, що не має посвідчення водія на зазначений транспортний засіб і пояснила, що раніше також була зупинена поліцейськими, які винесли постанову і накладали на неї штраф.

Окрім цього, відеозаписом також зафіксовано висловлення працівником поліції претензій особі щодо керування транспортним засобом, що вона може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, бо їздила повторно без посвідчення водія, сперечається з поліцейськими з приводу зупинки транспортного засобу безпідставно та необхідність пройти огляду на стан такого сп`яніння на місці події із застосуванням спеціального приладу «Драгер». При цьому ОСОБА_1 категорично відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупини транспортного засобу, пояснивши це, що вважає дії працівників поліції неправомірними.

Отже, особою під час складання протоколу і оформлення матеріалів визнано обставини, які зазначені в протоколі та допущення порушень правил дорожнього руху, які зазначені в розглядуваних протоколах у цій справі.

У рішенні ЄСПЛ від 29.06.2007 справа «О Галлорен та Франціс проти Сполученого Королівства» надано висновок, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілями, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Суд дійшов висновку, що вина зазначеної особи в учиненні правопорушень, передбачених статтями 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП, доведена достатніми, достовірними і належними доказами, які не оспорені ні під час складання протоколів, ні під час розгляду справи по суті в суді.

ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 36 ч.2 КУпАП передбачає: якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкція статті 130 ч.1 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція статті 126 ч.5 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Обираючи вид і розмір стягнення відповідно до альтернативних санкцій, які передбачені у статті 130 ч.1 КУпАП, у статті 126 ч.5 КУпАП, суд зважає на таке.

З встановлених обставин і відомостей про особу правопорушника видно, що ОСОБА_1 є схильною до вчинення правопорушень у виді грубих порушень правил дорожнього руху (керування транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто без посвідчення водія, а також з ознаками алкогольного сп`яніння). Отже, особа вчинила найбільш небезпечні для суспільства адміністративні правопорушення.

Згідно з статтею 1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Суд акцентує на тому, що ОСОБА_1 може і надалі здійснювати зазначені правопорушення, тобто керувати автомобілями в стані сп`яніння, не маючи права керування транспортними засобами, тобто не отримавши посвідчення водія в установленому порядку. Адже ця особа протягом року допустила керування транспортним засобом два рази, не маючи посвідчення водія, а також з випадком за обґрунтованою підозрою перебування у стані алкогольного сп`яніння. Таке загрожує безпеці іншим учасникам дорожнього руху.

Виняткове стягнення у виді адміністративного арешту суд вважає передчасним і недоцільним для застосування з урахуванням як обставин справи, так і відомостей про особу, яка вчинила правопорушення.

ОСОБА_1 відповідно до положень ч.2 статті 36 КУпАП і санкції статей ч.1 - 130 КУпАП, ч.5 126 КУпАП, заслуговує стягнення, яке зазначено в санкції статті 126 ч.5 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, бо ці стягнення за своїм розміром є більш суворими, ніж такі ж стягнення за санкцією ч.1 статті 130 КУпАП. При цьому суд призначає безальтернативний розмір штрафу 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (основне обов`язкове стягнення) і п`ять років позбавлення права керування транспортними засобами (додаткове обов`язкове стягнення).

Суд дійшов висновку, що інше додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу не підлягає застосуванню з урахуванням альтернативності його накладення згідно з санкцією статті 126 ч.5 КУпАП, бо в справі зазначено, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу, який вона використовувала та керувала ним, не маючи права керувати таким транспортним засобом. Натомість відомості про власника авто, які зазначені в протоколах не є повними (відсутні повні анкетні дані, посилання на реєстрацію транспортного засобу саме за особою, яка зазначена в протоколах про адміністративне правопорушення). Натомість у справі надано підтвердження того, що ОСОБА_1 на зазначеному транспортному засобі систематично вчиняє адміністративні правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, які віднесені законом до найбільш небезпечних видів, володіє особисто зазначеним транспортним засобом, яким вона керував під час вчинення зазначених правопорушень. Натомість працівником поліції транспортний засіб не вилучався і не затримувався для забезпечення справи про адміністративне правопорушення.

Суддя дійшов також висновку, що клопотання ОСОБА_1 про надання можливості сплатити штраф частинами протягом шести місяців підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 301 абзацом другим КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Згідно з статтею 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

ОСОБА_1 під час судового розгляду визнала провину, розкаялась, бажає виконати постанову судді добровільно. Ці обставини слід визнати пом`якшуючими відповідно до положень статті 34 пункт 1 та абзацу другого КУпАП. Розмір призначеного штрафу є великим, а тому його одноразове стягнення примусово в подвійному розмірі може призвести до явного погіршення майнового стану особи, яка є молодою за віком, тимчасово не працює, однак бажає працевлаштуватись і сплатити штраф добровільно.

Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП на правопорушницю слід покласти обов`язок сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою законом «Про судовий збір».

Керуючись статтями 36 ч.2, 252, 280, 283 285, 304, 308 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою в учиненні правопорушень, передбачених статтями 126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП, і накласти на неї стягнення із застосуванням положень частини другої статті 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Банківські реквізити для сплати штрафу: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/21081300, Код ЄДРПОУ 37975895, Рахунок UA538999980313030149000007001, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Виконання постанови судді в частині сплати штрафу розстрочити на строк шість місяців з дня набрання законної сили цією постановою рівними частинами по 6800 гривень щомісячно зі сплатою не пізніше останнього числа (дати) кожного місяця до повного погашення призначеної суми штрафу.

У разі порушення ОСОБА_1 порядку і строків сплати штрафу на умовах розстрочки платежу, - стягнути з ОСОБА_1 одноразово в примусовому порядку подвійний розмір штрафу у вигляді несплаченої (заборгованої) суми.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 коп. в користь держави.

Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач-ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, Рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення цієї постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги згідно з ст. 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці.

Постанова у повному обсязі складена 30.10.2026.

Суддя:В. П. Кривка