Ухвала суду № 141073495, 30.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

30 жовтня 2026 року № 520/35295/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Стойка В.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову овадження заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (61058, м. Харків, вул. Культури, 5, ЄДРПОУ: 24983125), Центральної військово- лікарської комісії Збройних сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, 16, 01133, ЄДРПОУ: 08356179), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (61058, м. Харків, вул. Культури, 5, ЄДРПОУ: 24983125), Центральної військово- лікарської комісії Збройних сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, 16, 01133, ЄДРПОУ: 08356179), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у якій просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову 12 Регіональної військово-лікарської комісії, оформлену протоколом засідання штатної ВЛК від 18.09.2026 року № 2026-0918-1209-0246-7 стосовно незатвердження постанови ВЛК про непридатність ОСОБА_1 до військової служби;

визнати протиправним та скасувати рішення (постанову) Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену листом від 26 жовтня 2026 року про залишення в силі постанови 12 Регіональної ВЛК від 18.09.2026 року стосовно ОСОБА_1 ;

зобов`язати 12 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути медичні документи ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та наявних графічних результатів ЕЕГ від 06.10.2026 р., виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4184 від 09.10.2026 р, консультаційного висновку нейрохірурга КНП ХОР «ОКЛ» від 12.10.2026 р., виписок № 5300 від 30.12.2025 р. та № 2607 від 15.06.2026 р., МРТ головного мозку від 26.08.2026 р. та вирішити питання, щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби з виключенням його з військового обліку.

29.10.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, згідно змісту якої зазначено, що оскаржуваними постановами відповідачів позивача фактично визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП (на підставі ст. 22-б Розкладу хвороб), попри наявність у нього важкого діагнозу симптоматичної епілепсії з частими генералізованими судомними нападами, зафіксованими в умовах стаціонару (останній напад 06.10.2026 р. у КНП «МСЛ» ХМР).

Представник наголошує, що скасування відповідачами рішення про непридатність позивача створює реальні та безпосередні передумови для призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 ще до ухвалення остаточного рішення суду по суті справи.

У разі призову та відправки Позивача до військової частини, виконання майбутнього рішення суду про визнання його непридатним буде істотно ускладненим або неможливим, оскільки він уже перебуватиме у статусі військовослужбовця. Крім того, перебування особи з епілептиформною активністю та генералізованими нападами у лавах ЗСУ становить пряму загрозу його життю, здоров`ю, а також життю оточуючих військовослужбовців.

На підставі вказаного представник позивача просив:

вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови 12 Регіональної військово-лікарської комісії, оформленої протоколом від 18.09.2026 року № 2026-0918-1209-0246-7, та постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (оформленої листом від 26 жовтня 2026 р.), щодо ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі;

заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 (або будь-яким іншим органам військового управління) вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та/або відправлення його до місць проходження служби до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Відповідно до ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч.2 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову`в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а також інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Тобто, з даної норми слідує, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 N 3-рп/2003 у справі N 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Враховуючи потенційну можливість зміни юридичного статусу ОСОБА_1 з особи, яка має непридатна для проходження служби на особу, яка призвана на військову службу, суд дійшов висновку про наявність підстав застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 153, 152, 154, 256, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови 12 Регіональної військово-лікарської комісії, оформленої протоколом від 18.09.2026 року № 2026-0918-1209-0246-7, та постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (оформленої листом від 26 жовтня 2026 р.), щодо ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 (або будь-яким іншим органам військового управління) вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та/або відправлення його до місць проходження служби до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Стойка В.В.