Ухвала суду № 141073445, 30.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30.10.2026 № 200/1524/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправної бездіяльності, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо не відновлення розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.11.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-12.11.2025-266734) протягом строку, встановленого ч.3 ст.7 Закону України 2923-IX від 23.02.2023;

- скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 10.12.2025 № 2914 в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.11.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-12.11.2025-266734);

- зобов`язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області забезпечити в строк, встановлений ч.3 ст.6 Закону України 2923-IX від 23.02.2023, розгляд комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 від 12.11.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-12.11.2025-266734) з урахуванням висновків суду в цій справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправної бездіяльності, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно супровідного листа №200/1524/26 від 10.07.2026 Донецький окружний адміністративний суд, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26, направив адміністративну справу №200/1524/26 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправної бездіяльності, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, яка перебувала у провадженні ДОАС та станом на 01.06.2026 не розглянута, до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026 вказана справа передана на розгляд судді Панова М.М.

Представником позивача до суду подано заяву про відмову від позову, в якій він просить суд:

- прийняти відмову від позову та постановити ухвалу, якою закрити провадження у справі №200/1524/26 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити певні дії;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 гривень;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44790232) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Розглянувши подану представником позивача заяву, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наприкінці червня 2026 року в особистому кабінеті веб-порталу «Дія» Позивачу надійшли повідомлення про зміну статусу його заяви про надання компенсації за зруйноване майно: спочатку із «Зупинено» на «В обробці», потім із «В обробці» на «Сформовано сертифікат».

29.06.2026 керуючись ст. 1, ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Позивач звернувся до уповноваженого органу Покровської МВА з проханням надати копію рішення Комісії щодо відновлення розгляду його заяви від 12.11.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-12.11.2025-266734).

У відповідь на його звернення від 29.06.2026 відповідач листом від 09.07.2026 №вх.01-37-2176 надав копію витягу з рішення Комісії від 25.06.2026 №5155п «Про поновлення розгляду заяв про надання компенсацій за знищені об`єкти нерухомого майна.

Як вбачається з витягу з рішення Комісії від 25.06.2026 №5155п розгляд заяви Позивача було відновлено з 25.06.2026 у зв`язку з наданням повного пакета документів, передбачених статтею 4 Закону.

Таким чином, Відповідачем було добровільно виконано позовні вимоги позивача шляхом прийняття рішення від 25.06.2026 №5155п про відновлення розгляду його заяви про надання компенсації за зруйноване майно.

Добровільне виконання позовної вимоги позивача - прийняття рішення від 25.06.2026 №5155п про відновлення розгляду його заяви про надання компенсації за зруйноване майно відбулося після подання позовної заяви до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

На підставі вищевикладеного позивач заявляє про відмову від позову у зв`язку із добровільним виконанням відповідачем позовних вимог та відсутністю, за таких обставин, предмету спору.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Із позовної заяви вбачається, що 20 лютого 2026 року між представником позивача і Позивачем було укладено договір «Про надання професійної правничої допомоги» (далі Договір).

Згідно із п.4.1 Договору розмір гонорару за надання юридичної допомоги під час представлення інтересів Клієнта у суді першої інстанції складає 7500,0 грн і сплачується протягом 3-х днів з дати укладання цього Договору.

Вартість правничої допомоги була визначена з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для Позивача, в тому числі впливом вирішення справи на його репутацію та публічним інтересом до справи.

Відповідно до Договору представником позивача було надано Позивачу консультації по суті питань, здійснено пошук нормативно правових актів та збір доказів для звернення до суду, складання/формування та подання через електронний кабінет ЄСІТС адміністративного позову, надано консультації щодо засвідчення документів та подання позову до суду, також передбачається складання/формування та подання через електронний кабінет ЄСІТС відповіді на відзив відповідача.

23 лютого 2026 року між адвокатом і Позивачем було складено Акт приймання-передачі наданих послуг (копія акту приймання-передачі наданих послуг міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.4 Акту загальна ціна роботи, виконаної Виконавцем, становить 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) гривень, в тому числі: 4000,0 грн. підготовка двох звернень до Покровської МВА від 29.01.2026 року щодо відновлення розгляду заяви про надання компенсації за зруйноване житло та щодо надання копії рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за зруйноване житло та складання позовної заяви до Донецького окружного адміністративного суду; 3000,0 грн. - складання відповіді на відзив у суді першої інстанції; 500,0 грн. - консультаційні послуги.

Згідно із цим Актом Позивач сплатив адвокату 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень (документ, що підтверджує оплату за надання професійної правничої допомоги міститься в матеріалах справи).

З цього приводу суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При цьому, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідна позиція щодо відшкодування витрат на правову допомогу викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, з урахуванням вищевказаного, беручи до уваги малозначність даної справи, неспівмірність вартості юридичних послуг із заявленою вимогою, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 134 КАС України, доходить висновку, що відшкодуванню на користь позивача з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 1 000 грн.

Щодо питання про повернення судового збору суд зазначає, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас згідно зі статтею 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.

Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Таким чином, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що має наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.02.2020 у справі №260/1378/18, у якій було надано правову оцінку щодо застосування відповідних положень статті 142 КАС України у взаємозв`язку зі статтею статті 139 КАС України, та у постанові від 03.02.2021 у справі №200/6826/20-а, у якій оцінці підлягали положення статей 139 та 140 КАС України відносно одна одної, які по-різному регулюють спірні правовідносини щодо розподілу судових витрат.

Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №380/3138/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивачем при поданні даного позову сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1.555071221.1 від 02.03.2026.

З огляду на те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про повернення позивачу судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про закриття провадження по справі №200/15240/26 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправної бездіяльності, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу та повернення позивачу судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 47, 143, 189, 194, 238, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про відмову від позову - задовольнити.

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ідентифікаційний код: 44790232; 85300, Донецька область, м. Покровськ, площа Незалежності, 11) про визнання протиправної бездіяльності, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. відповідно до платіжної інструкції №1.555071221.1 від 02.03.2026 з Державного бюджету України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44790232) витрати на правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя М.М.Панов