Ухвала суду № 141072862, 28.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/37364/26

Провадження № 1-кс/127/14343/26

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 , слідчого: ОСОБА_4

захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду, клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023022110000686, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому просив накласти арешт на автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «SONATA», 2015 року випуску, оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділу Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022110000686 від 09.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказане майно вилучене 16.09.2026 під час проведення огляду місця події - ділянки місцевості за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Криківці, вул. Гірська, 14.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому, просили його задовольнити.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що воно є недостатньо обґрунтованим, а також на те, що в ньому не зазначено, які саме експертизи планується провести. Просив накласти арешт на автомобіль шляхом заборони його відчуження, з можливістю подальшого користування автомобілем.

Суд, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження №42023022110000686, заслухавши думку прокурора і слідчого, пояснення адвоката, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)

Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні слідчого відділу Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022110000686 від 09.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.11.2023 до Вінницької окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_6 з приводу заволодіння його майном, а саме автомобілем марки Hyundai Sonata 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , вартістю 12 000 доларів США.

Допитаний як потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що в середині 2020 року він почав шукати вигідні інвестиційні проєкти, у які можна вкласти кошти та отримувати регулярні дивіденди. У цей період представниками УКРІНВЕСТКЛУБУ рекламувалася «вигідна» пропозиція вкласти кошти у придбання автомобіля та передати його в оренду. Цю інвестиційну пропозицію пропонував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), відповідно до якої останній підбирає автомобіль, оформлює право власності на інвестора й одразу бере його в оренду за відповідну плату.

У подальшому він зв`язався з ОСОБА_7 та повідомив йому, що бажає придбати автомобіль вартістю 12 000 доларів США. 06 листопада 2020 року за адресою: м. Київ, вул. Дарвіна, 8, оф. 73а, він зустрівся з ОСОБА_7 . У приміщенні офісу також була присутня його майбутня дружина ОСОБА_8 , на яку, як йому стало відомо згодом, було оформлено ТОВ «КАРС ІНВЕСТ ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ 43574923. Під час зустрічі він обговорив усі деталі інвестування коштів, а 07 листопада 2020 року на нього було оформлено автомобіль Hyundai Sonata 2015 року випуску, оранжевого кольору, VIN НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 . За вказаний автомобіль він передав готівкою 12 000 доларів США секретарю ОСОБА_7 ОСОБА_9 ( НОМЕР_7 ). Цього ж дня між ним та ТОВ «КАРС ІНВЕСТ ЛІЗИНГ» в особі ОСОБА_8 було укладено договір довгострокової оренди транспортного засобу з правом викупу.

У подальшому він отримував орендні платежі протягом 14 місяців, а саме 07.12.2020 року (які були зараховані як страховка за КАСКО), а надалі щомісяця, у період із 7-го по 10-те число, отримував по 300 доларів США (відповідний еквівалент у гривні). Кошти отримував у безготівковій формі на банківську картку. У листопаді 2021 року він домовився з ОСОБА_7 про те, що ТОВ «КАРС ІНВЕСТ ЛІЗИНГ» продовжить ще на рік орендувати в нього автомобіль без фактичного його викупу. При цьому договір із ОСОБА_7 він підписати не встиг. Так, до лютого 2022 року включно він отримував орендну плату. Із середини лютого 2022 року ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_8 перестали виходити на зв`язок. У подальшому, після початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації, він припинив спроби зв`язатися з ОСОБА_7 та його дружиною, оскільки було не до цього. У жовтні 2022 року він зв`язався з ОСОБА_7 через Telegram, який повідомив, що перебуває за кордоном, місцезнаходження автомобіля йому невідоме, а орендну плату за автомобіль він сплачувати відмовляється. У зв`язку з цим він звернувся до правоохоронних органів із метою встановлення місцезнаходження належного йому автомобіля.

При цьому в жовтні 2023 року він відновив пошуки свого автомобіля, і в цей період йому стало відомо, що 21.02.2023 у ТСЦ 0541 (м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24) його автомобіль Hyundai Sonata 2015 року випуску, оранжевого кольору, VIN НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_4 , було перереєстровано на іншу особу. Про факт продажу йому нічого не відомо, жодних довіреностей на представлення інтересів він не надавав, жодних документів, пов`язаних із розпорядженням автомобілем, не підписував.

Також встановлено, що після перереєстрації автомобілю було присвоєно д.н.з. НОМЕР_8 .

У ході проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження виникла необхідність у виявленні, затриманні та вилученні автомобіля марки «HYUNDAI» моделі «SONATA», 2015 року випуску, оранжевого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , з ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_6 , у зв`язку з чим 14.02.2025 винесено постанову про оголошення зазначеного автомобіля в розшук.

16.09.2029 автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «SONATA», 2015 року випуску, оранжевого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , було зупинено співробітниками СРПП відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в с. Криківці, Немирівського району Вінницької області, після чого було вилучено автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «SONATA», 2015 року випуску, оранжевого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , VIN-код НОМЕР_6 , зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

17.09.2026 клопотання про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 42023022110000686 від 09.11.2023, а саме про накладення арешту на автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «SONATA», 2015 року випуску, оранжевого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , VIN-код НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , було погоджено та спрямовано на розгляд до Вінницького міського суду.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 01.10.2026 (справа №127/32944/26) клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно, яке вилучене в ході огляду 16.09.2026, в рамках кримінального провадження №42023022110000686 внесеного до ЄРДР 09.11.2023, а саме на транспортний засіб марки «HYUNDAI», моделі «SONATA», 2015 року випуску, оранжевого кольору, р/н НОМЕР_8 , vin код НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , шляхом заборони власникам та користувачам у розпорядженні, використанні та відчуженні даного майна.

Однак, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06.10.2026 ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2026, якою накладено арешт на майно, яке вилучене під час огляду 16.09.2026, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022110000686 від 09.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України скасовано, клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 повернуто особі, яка його подала та встановлено строк подачі клопотання належною особою протягом 5 робочих днів.

Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42023022110000686 від 09.11.2023 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.

Постановою слідчого від 16.09.2026 вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що вищевказаний автомобіль, який було вилучене являється об`єктом кримінально-протиправних дій, а відтак є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Таким чином, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію, необхідно накласти шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним майном, окрім як для цілей кримінального провадження.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що автомобіль поза волею власника було відчужено на користь третіх осіб, слідчий суддя, на даному етапі провадження, вважає недоцільним передачу цього майна на відповідальне зберігання особі в якої він був вилучений.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 16.09.2026 під час проведення огляду місця події - ділянки місцевості за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Криківці, вул. Гірська, 14, а саме на: автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «SONATA», 2015 року випуску, оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним майном, окрім як для цілей кримінального провадження.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: