Рішення № 141072450, 30.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25210/26

Провадження № 2/127/6907/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 27 серпня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №32868-08/2024, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 10 000 грн, зобов`язавшись повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом у визначені договором строки.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом акцепту відповідачем запропонованих умов із використанням одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача. Однак відповідач належним чином не виконувала взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка, згідно з наданим позивачем розрахунком, становить 17 800 грн, з яких 8 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 800 грн заборгованість за процентами та 5 000 грн заборгованість за пенею (штрафом).

24 лютого 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24022025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань та набуття права вимоги за договором факторингу, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 17 800 грн, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачці ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.ст. 610, 611 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 27 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №32868-08/2024 в електронній формі.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов`язалося надати ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 10 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надавався строком на 120 днів, починаючи з 27 серпня 2024 року, з кінцевим терміном повернення 24 грудня 2024 року. Погашення кредиту та сплата процентів мали здійснюватися відповідно до графіка платежів, визначеного додатком №1 до договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами за фіксованою процентною ставкою.

Відповідно до пункту 1.4.1 договору денна процентна ставка становить 1,00 %, а загальні витрати за кредитом та орієнтовна реальна річна процентна ставка визначаються згідно з графіком платежів.

Зі змісту паспорта споживчого кредиту від 27 серпня 2024 року вбачається, що сума кредиту становить 10 000 грн, строк кредитування 120 днів, процентна ставка 1,00 % на день, що становить 365,00 % річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2442,06 %, загальні витрати за кредитом 10 200 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування 20 200 грн.

Зазначеним паспортом також передбачено, що кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника, а погашення заборгованості здійснюється відповідно до встановленого графіка платежів.

Відповідно до пункту 1.6 кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті шляхом використання реквізитів платіжної картки, зазначеної позичальником під час оформлення договору.

Згідно з пунктом 1.7 договору, у разі здійснення товариством переказу коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної позичальником, такий платіж вважається належним виконанням товариством зобов`язання щодо надання кредиту.

Із наданої суду заяви-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту вбачається, що в ній зазначені анкетні та контактні дані ОСОБА_1 , зокрема її прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адреса проживання, номер телефону, адреса електронної пошти та реквізити банківської картки для отримання кредитних коштів НОМЕР_1 .

Умовами розділу 2 кредитного договору визначено порядок його укладення шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, створення особистого кабінету клієнта, проходження ідентифікації та верифікації, ознайомлення з умовами кредитування й акцепту електронної пропозиції із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ОСОБА_1 27 серпня 2024 року о 10 год 28 хв 46 сек була ідентифікована в інформаційній системі товариства за допомогою одноразового ідентифікатора W3215, направленого на зазначений у довідці номер мобільного телефону.

У примірнику кредитного договору №32868-08/2024 від 27 серпня 2024 року та додатку №1 до нього як електронний підпис клієнта зазначено одноразовий ідентифікатор W3215.

27 серпня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 також оформлено додаток №1 до кредитного договору №32868-08/2024, яким визначено графік погашення кредитної заборгованості та сплати процентів.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем подано довідку АТ КБ «ПриватБанк» від 07 вересня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260901/64890-БТ, надану на запит Вінницького міського суду Вінницької області.

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , якій відповідає банківський рахунок IBAN НОМЕР_3 .

АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що 27 серпня 2024 року на вказаний рахунок ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти в сумі 10 000 грн, що підтверджується інформацією банку про рух коштів за період із 27 серпня 2024 року до 30 серпня 2024 року.

Таким чином, матеріали справи містять банківське підтвердження зарахування 27 серпня 2024 року грошових коштів у розмірі 10 000 грн на рахунок, відкритий на ім`я відповідача.

Умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника здійснювати повернення кредиту та сплату процентів відповідно до встановленого графіка платежів.

Крім того, паспортом споживчого кредиту визначено наслідки порушення строків виконання грошових зобов`язань, зокрема передбачено нарахування штрафу в разі прострочення сплати платежів відповідно до графіка.

У зазначеному документі передбачено штраф у розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після закінчення строку сплати, встановленого графіком платежів, за відповідний розрахунковий період, з урахуванням обмежень, установлених законодавством.

Як убачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку заборгованості, відповідач належним чином не виконувала зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №32868-08/2024 від 27 серпня 2024 року становить 17 800 грн, з яких:

8 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

4 800 грн заборгованість за процентами;

5 000 грн заборгованість за пенею (штрафом).

24 лютого 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24022025, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Позивач зазначає, що відповідно до вказаного договору факторингу, реєстру боржників та акта приймання-передачі реєстру боржників до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №32868-08/2024 від 27 серпня 2024 року.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено до матеріалів справи копії договору факторингу №24022025 від 24 лютого 2025 року, витягу з реєстру боржників, акта приймання-передачі реєстру боржників та платіжної інструкції.

Також до матеріалів справи долучено копію повідомлення про відступлення права вимоги та копію досудової вимоги про погашення заборгованості.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з вимогою про стягнення заборгованості в загальному розмірі 17 800 грн.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за даним кредитним договором, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, а також зі сплати процентів.

За таких обставин, оскільки відповідачем не виконано своє зобов`язання з повернення тіла кредиту та обумовлених договором відсотків за користування кредитом у встановлений Договором строк, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення тіла кредиту в сумі 8000,00 грн., процентів в сумі 4800,00 грн. підлягають до задоволення.

Щодо заявлених вимог про стягнення суми по штрафу/пені за порушення грошового зобов`язання в сумі 5000 грн. Дані вимоги не підлягають до задоволення зі слідуючих підстав.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Суд зауважує, що тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за договором.

У даній справі штраф в сумі 5000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що вимоги позову в даній частині є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем в сумі 1914,53 грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, судом встановлено, що сума в розмірі 8000,00 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу буде менша сума, ніж розмір відшкодування, вказаний представником позивача у своїй заяві.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №32868-08/2024 від 27.08.2024 року в розмірі 12800 ( дванадцять тисяч вісімсот ) грн. 00 коп., 1914,53 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 30.10.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» (79018 м. Львів, вул. Смаль Стоцького, буд. 1 корп. 28, ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_1 ).

Суддя: