Рішення № 141072199, 30.10.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/923/26

Провадження № 2-а/151/4/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 жовтня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління національної поліції у Вінницькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правоворушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Головного управління національної поліції у Вінницькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правоворушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 04.10.2026 о 20:25 годині капітаном поліції відділення поліції № 3 (м.Ладижин) Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Красніцьким Олегом Олександровичем (далі посадова особа, яка видала оскаржувану постанову) винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7995615. Зазначеною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, в м. Ладижин по вулиці Наконечного водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 вимог ПДР керування водієм ТЗ з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим. Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Фактичні обставини справи та відсутність складу правопорушення. 04 жовтня 2026 року о 20:25 годині він керуючи автомобілем Toyota RAV4 (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухався по вул. Наконечного в м. Ладижин. Перед виїздом, виконавши вимоги п. 2.3 ''а'' Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), він особисто перевірив справність та комплектність транспортного засобу, у тому числі справність усіх приладів освітлення та підсвічування заднього номерного знака. Усі елементи освітлення перебували у повністю робочому стані. На вказаній ділянці дороги його було зупинено працівником поліції капітаном поліції відділення поліції № 3 (м. Ладижин) Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Красніцьким Олегом Олександровичем. Посадова особа, яка видала оскаржувану постанову повідомив, що причиною зупинки нібито є неосвітлений задній номерний знак у темну пору доби. На його пояснення про те, що перед виїздом автомобіль був повністю справний, а якщо поломка елемента освітлення (перегорання лампи) й сталася під час руху, то він про це дізнався лише від працівника поліції та готовий негайно усунути несправність на місці, посадова особа, яка видала оскаржувану постанову не відреагував. Також посадовою особою, яка видала оскаржувану постанову не було надано жодних належних та допустимих доказів (відеозапису з бодікамери чи фотофіксації), які б підтверджували факт руху автомобіля саме з неосвітленим номерним знаком та можливість ідентифікації знака з відстані 20 метрів. Незважаючи на це, посадовою особою, яка видала оскаржувану постанову було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7995615 від 04.10.2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф. Особливо звертає увагу на технічні характеристики транспортного засобу, автомобіль Toyota RAV4 II покоління (2001 року випуску) згідно із конструктивними особливостями та заводською документацією виробника не оснащений бортовою системою самодіагностики або контролю цілісності ламп зовнішності (Check Bulb / Light Failure Sensor), а також не має жодних індикаторів на панелі приладів, які б сигналізували водієві про несправність або перегорання ламп підсвічування номерного знака. Електричний ланцюг підсвічування номера в даній модельній лінійці належить до класичної паралельної аналогової схеми, що підключена напряму через реле габаритних вогнів. У зв`язку з цим, у разі можливого раптового перегорання лампи безпосередньо під час руху транспортного засобу, водій позбавлений будь-якої технічної можливості дізнатися про виникнення такої несправності за допомогою приладів автомобіля. Раптове перегорання лампочки під час руху є технічною несправністю, яка виникає незалежно від волі водія, та за відсутності вини не утворює складу правопорушення за ст. 121-3 КУпАП. Таким чином, сам по собі факт неосвітлення заднього номерного знака не є безумовною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, якщо не доведено, що така несправність була відома водієві або виникла з його вини. У даному випадку він перед початком руху перевірив технічний стан транспортного засобу та переконався у справності приладів освітлення, а про можливе перегорання лампи дізнався лише після зупинки працівником поліції та був готовий негайно усунути несправність. Крім того зазначає, що до моменту зупинення автомобіля, ним не вчинено жодного порушення ПДР, і він готовий був усунути вказані несправності, в нього об`єктивно був відсутній умисел вчиняти адміністративне правопорушення. За таких обставин відсутні належні підстави стверджувати, що Позивач умисно або необережно допустив експлуатацію транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком. Посадовою особою, яка видала оскаржувану постанову не встановлено та не доведено ані момент виникнення несправності, ані те, що Позивач знав або повинен був знати про неї до моменту зупинки транспортного засобу. Отже, обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення вина особи належними та допустимими доказами не підтверджена. У зв`язку з цим у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Відтак постанова серії ЕНА № 7995615 від 04.10.2026 року є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Крім того, відповідачем до оскаржуваної постанови не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували: факт того, що задній номерний знак був дійсно неосвітлений під час руху та факт того, що символи номерного знака не проглядалися з відстані 20 метрів. Також під час оформлення матеріалів інспектор ОСОБА_2 фактично проігнорував зазначену вимогу закону та не роз`яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, позбавивши його можливості надати повні пояснення щодо обставин події, надати докази на підтвердження своєї позиції, заявити відповідні клопотання та скористатися правничою допомогою. Фактично розгляд справи був проведений у спосіб, за якого висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення був зроблений до того, як йому було надано реальну можливість викласти свою позицію щодо пред`явленого обвинувачення та надати відповідні докази. Таким чином, посадова особа поліції фактично звела розгляд справи до констатації факту вчинення ним адміністративного правопорушення, не забезпечивши повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та не надавши йому можливості ефективно заперечити проти висунутих щодо нього звинувачень. Особливо важливим є те, що право особи, передбачене статтею 268 КУпАП, не може розглядатися як суто формальна вимога, виконання якої полягає виключно у проголошенні переліку відповідних прав. Метою цієї норми є забезпечення особі реальної можливості скористатися наданими їй процесуальними правами до моменту прийняття рішення у справі. Тому навіть якщо у матеріалах справи або в оскаржуваній постанові міститься формальна відмітка про те, що права, передбачені статтею 268 КУпАП, йому роз`яснені, така відмітка сама по собі не підтверджує фактичного забезпечення його права на захист, якщо в дійсності йому не було надано можливості реалізувати відповідні права. У цьому контексті істотне значення має не лише факт формального повідомлення про наявність певних прав, а й те, чи мав він фактичну та реальну можливість скористатися ними до винесення постанови. З огляду на викладене, порушення посадовою особою поліції вимог статті 268 КУпАП призвело до фактичного обмеження його права на захист та позбавило можливості повноцінно брати участь у розгляді справи, надати пояснення, докази та заперечення щодо обставин, які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Таке порушення є істотним, оскільки безпосередньо стосується процедури прийняття оскаржуваної постанови та могло вплинути на правильність встановлення фактичних обставин справи і, як наслідок, на висновок про наявність або відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Отже, оскаржувана постанова прийнята за відсутності належного забезпечення його процесуальних прав та з порушенням установленого КУпАП порядку розгляду справи, що є додатковою підставою для визнання такої постанови протиправною та її скасування. Просить зупинити стягнення за постановою серії ЕНА № 7995615 від 04.10.2026 до набрання рішенням суду законної сили; визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7995615 від 04.10.2026, винесену капітаном поліції відділення поліції № 3 (м.Ладижин) Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Красніцьким Олегом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження із викликом сторін.

22 жовтня 2026 року представник ГУ НП у Вінницькій області Герман І.В. надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ГУНП у Вінницькій області не визнає даної позовної заяви, вважає її безпідставною та необґрунтованою з наступних причин. 04.10.2026, близько 23:20 в м.Ладижин по вул.Наконечного, відносно ОСОБА_1 винесено постанову, серії ЕНА №7995615 по справі про адміністративне правопорушення за не виконання вимоги п.2.9"в" ПДР саме: за керування ТЗ у темну добу пори з не підсвіченим державним номерним знаком, чим порушив ч.1 ст.121-3 КУпАП. Підстави для відмови у задоволенні позову: Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ ''Про дорожній рух'' від 30.06.1993р. №3353, встановлений правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10. 2001р. №1306 (далі ПДР). Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ ''Про дорожній рух'' учасники дорожнього руху зобов`язані: знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам та організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України ''Про дорожній рух'' до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Відповідно до ч.1, ч.2 та ч.9 ст.5 Закону України ''Про дорожній рух'' кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Крім того, у п.2.9в ПДР зазначено, водієві забороняється: керувати транспортним засобом не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий; позивач 04.10.2026 об 20:30 (тобто у темну пору доби) керував ТЗ Тойота РАФ4 д.н.з. НОМЕР_1 на якому була відсутня підсвітка державного номерного знака, що не дає можливість ідентифікувати ТЗ у темну поору доби. Відповідно до п.31.4.3в ПДР України водію забороняється експлуатація ТЗ згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам (зовнішні світлові прилади). За вимогами ДСТУ 3649:2010 п.6.1.5, п.6.1.6, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Згідно п.19.1 ПДР, темна пора доби визначається через положення сонця, а не через ліхтарі, освітленість дороги чи те, наскільки добре видно водієві. Визначення охоплює весь проміжок від заходу до сходу сонця, включно з вечірніми та ранковими сутінками, і саме його потрібно застосовувати на практиці незалежно від ступеня освітлення дороги. Таким чином, за порушення даної норми встановлено відповідальність, передбачену ч.1 ст.121-3 КУпАП, а саме за керування водієм ТЗ з неосвітленим номерним знаком. Несправність будь-якого зовнішнього світлового приладу фактично являється порушенням його режиму роботи. Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ ''Про Національну поліцію'' поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення ч.1 ст.121-3 КУпАП. Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Згідно ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху…. Відповідно до ст.25 ЗУ "Про Національну поліцію'' поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; 2) користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; 3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; 4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями. Таким чином, в межах виконання покладених завдань та повноважень поліція формує відповідні бази даних, а також користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади. Відповідно до п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.35 ЗУ ''Про Національну поліцію'' поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути''. Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.35 ЗУ ''Про Національну поліцію'' поліцейський може зупиняти транспортний засіб, якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність ТЗ. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ч.1 ст.40 ЗУ ''Про Національну поліцію'' поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото - і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото - і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Таким чином, відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського, а також з відеотехніки, що перебуває у чужому володінні являється доказом у справі про адміністративне правопорушення. (відеофайл із бодікамери поліцейського 796663 - додається). Як слідує із відеозапису здійсненого на бодікамеру поліцейського, який роз`яснює позивачу про вчинення ним вказаного правопорушення. Відповідно до санкції статті, за вказане правопорушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафних санкцій у сумі 1190 гривень. Окрім того, п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 передбачена наявність не менше одного ліхтаря освітлення номерного знаку на колісних ТЗ. Зазвичай встановлюють дві лампи освітлення номерних знаків. А тому, якщо в автомобілі вийшла з ладу одна з двох ламп, то це не вважається порушенням. В даному випадку підсвітка номерного знаку була повністю відсутня, а оскільки позивач керував у темну добу, тому відсутність підсвітки номерного знаку становить аварійну небезпеку та загрозу для інших учасників руху. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст.251 КУпАП, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності являються доказом. У подальшому, провівши необхідні перевірочні заходи, відносно позивача було винесено оскаржувану постанову. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Оскаржувана постанова відповідає даним вимогам у повному обсязі, при цьому положення даної норми не встановлюють обов`язку зазначення доказів в постанові по справі про адміністративне правопорушення, а також їх долучення до примірника, який вручається особі щодо якої розглянуто справу, а також зобов`язують лише зазначення опису встановлених обставин та нормативного акта, що передбачає відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, доказами є будь-які фактичні дані та документи, які встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Іх перелік не є вичерпним. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Перевірка особи за наявними базами даних та виявлення факту правопорушення являється підставою для реагування, у тому числі притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому є загальновідомим той факт, що є неможливим долучення відповідної інформації до постанови по справі про адміністративне правопорушення під час розгляду справи на місці вчинення правопорушення. Одночасно зазначили, що притягуючи особу до адміністративної відповідальності за результатами перевірки по наявних базах даних поліцейський фактично констатує наявність відповідної інформації у базах даних МВС. Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже на законодавчому рівні закріплено дві форми вини, а саме умисно та з необережності. Згідно ст.57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч.1 ст.139 ЗУ ''Про Регламент Верховної Ради України'' підписані Президентом України закони публікуються в газеті "Голос України" та у Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Публікація законів та інших актів Верховної Ради у цих офіційних друкованих виданнях є офіційним оприлюдненням. Усі нормативно-правові акти, у тому числі КУпАП, є офіційно оприлюдненні, а відтак доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Згідно п.2.3. ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Отже, саме на водія покладено обов`язок забезпечення належного технічного стану транспортного засобу під час його експлуатації. Відповідно до ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Також зазначили, що недотримання окремих положень КУпАП щодо порядку розгляду справи, винесення (заповнення) постанови по справі про адміністративне правопорушення являється підставою для направлення справи на новий розгляд відповідно до ст. ст. 247, 293 КУпАП та ст. 286 КАС України. Відповідно до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений частиною другою ст.77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Таким чином, позивач посилаючись на ряд обставин зобов`язаний їх підтвердити належними та допустимими доказами, зокрема заперечуючи факт порушення ним ПДР.

Позивач у судове засідання не з`явився. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання представник ГУ НП у Вінницькій області І.Герман не з`явилася, проте разом із відзивом надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 04.10.2026 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7995615 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень. В постанові зафіксовано, що 04.10.2026 о 20 год 25 хв в м.Ладижин по вул. Наконечного водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota RAV4 державний номерний знак НОМЕР_1 з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п.п. 2.9 ''в'' ПДР України.

Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.2.9. "в" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знаку на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені (п. 30.2 ПДР).

Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку.

Положеннями статті 251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1-3 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України зобов`язаний довести правомірність своїх дій та рішення, а також обґрунтованість накладення адміністративного стягнення.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом із неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 2.9 "в" Правил дорожнього руху.

Твердження позивача про те, що він пояснював працівникам поліції, те що перед виїздом автомобіль був повністю справний, і про поломку він дізнався лише від них та готовий негайно усунути несправність на місці, а посадова особа, яка видала оскаржувану постанову не відреагувала на його слова, суд не може взяти до уваги, оскільки, як вбачається із дослідженого відеозапису, наданого представником відповідача, працівник поліції зупинив транспортний засіб під керуванням позивача та одразу зазначив, що причиною зупинки транспортного засобу є те, що в автомобілі не підсвідчується задній номерний знак, роз`яснив, що за неосвітлений номерний знак є адміністративна відповідальність та зазначив, що відносно нього буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, проте водієм ніяких заперечень та тверджень того, що він не знав про те, що в його автомобілі не підсвідчується задній номерний знак не було сказано. Крім того, працівник поліції, для достовірності ще раз перевірив та навів камеру безпосередньо на номерний знак, який повністю був неосвітленим та звернув увагу на те, що не там має горіти дві лампочки, проте не горить жодна.

Суд звертає увагу і на те, що водій автомобіля взагалі не здивувався, не вийшов із автомобіля та не пішов дивитися чи дійсно у нього не світиться задній номерний знак, що свідчить про те, що він про це знав.

Суд, також, не може взяти до уваги твердження позивача про те, що працівник поліції не роз`яснив йому його права, оскільки як вбачається із відеозапису, поліцейським повністю та чітко було роз`яснено ОСОБА_1 його права, а також чітко роз`яснено за що на нього складається постанова. Під час того, як працівник поліції роз`яснював права ОСОБА_1 та пояснював, що відносно нього буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення, водій лише махав головою. Після виготовлення постанови працівник поліції підійшов до автомобіля ОСОБА_1 , який так і знаходився у ньому, вручив постанову, на що ОСОБА_1 ніяких зауважень не робив та лише запитав, чи потрібна дана постанова для її оскарження.

Щодо доводів позивача про те, що посадовою особою не було надано жодних належних та допустимих доказів, а саме відеозапису з бодікамери чи фотофіксації, які б підтверджували факт руху автомобіля саме з неосвітленим номерним знаком та можливість ідентифікації знака з відстані 20 метрів, суд зазначає, що позивачу було повідомлено суть скоєного правопорушення, а саме, п.2.9 ''в'' ПДР України, номерний знак не освітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості), а не можливість ідентифікації знака з відстані 20 метрів, як зазначає позивач.

Суд вважає, що надані представником відповідача відеозаписи є належним та допустимим доказом.

Враховуючи викладене та фактичні обставини справи, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72, 78, 90, 255, 286, 292, 295 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління національної поліції у Вінницькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правоворушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 );

Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження : вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 40108672).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК