Рішення № 141071877, 22.10.2026, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/383/26

Провадження №2/141/347/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Баламутко Л.П.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Панасюк Н.А.,

прокурора Сосницького П.С.,

відповідач не з`явилася,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/383/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, прокурора Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

18.05.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перебуваючи у шлюбі у позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 народилось двоє дітей: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 02.04.2020 у справі № 141/681/19 було розірвано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що із 2019 року відповідачка ОСОБА_2 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, вихованням дітей не займається, не піклується про їхнє матеріальне становище, не спілкується з дітьми в телефонному режимі, не цікавиться їхнім здоров`ям та самопочуттям, а піклуванням та турботою про дітей займається позивач ОСОБА_1 .

Рішенням № 1 комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації Оратівського району Вінницької області «Про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.06.2020 визначено місцем проживання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Донька позивача ОСОБА_3 проживає разом із батьком та перебуває на його повному утриманні й раніше, до одруження вдруге 11.12.2025 позивача, до дитини приїздила бабуся мати позивача та допомагала по господарству.

Позивач зазначає, що відповідачка не виконує належним чином батьківські обов`язки по вихованню та утриманню дітей, а саме не цікавиться їх життям та розвитком, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі і не може бути для дітей прикладом та авторитетом, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, не створює умов для отримання ними освіти. Окрім того, відповідачка ОСОБА_2 не розуміє батьківського обов`язку, не виявляє ніяких батьківських почуттів, не займається вихованням та утриманням дітей, не задумується про їхню долю та майбутнє, фактично виконання своїх обов`язків переклала на батька та бабу.

ОСОБА_2 також зауважує, що в даному випадку позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дітей у матері, оскільки діти із відповідачкою не проживають протягом тривалого часу, та, окрім того, даний захід не виключає можливості побачення матері з дітьми за наявності у неї такого бажання, а отже фактично позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не змінить тривалу існуючу ситуацію між нею та дітьми.

На підставі викладеного позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів її доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі до суду позовної заяви з 18.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 05.06.2026 відкрито провадження у справі № 141/383/26 та призначено підготовче судове засідання на 08.07.2026, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області та зобов`язано орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Судове засідання, призначене на 08.07.2026, не відбулось та було відкладено на 11.08.2026, у зв`язку із задоволенням заяви представника Оратівської селищної ради Ларіонової Л.В. про відкладення розгляду справи.

28.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника Оратівської селищної ради Ларіонової Л.В. надійшло рішення виконавчого комітету Оратівської селищної ради № 224 від 09.07.2026 «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 » та затверджений рішенням виконавчого комітету Оратівської селищної ради висновок № 224 від 09.07.2026 про доцільність позбавлення батьківських прав.

05.08.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Панасюк Н.А. надійшло клопотання про виклик свідків, відповідно до якого адвокат Панасюк Н.А. просить суд викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

11.08.2026 на електронну адресу суду від керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області Д. Данилова надійшов лист № 54/1-786-26 від 10.08.2026 про надання можливості прокурорам Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ознайомитися із матеріалами справи № 141/383/26.

Ухвалою суду від 11.08.2026 до участі у справі №141/383/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав залучено прокурора Немирівської окружної прокуратури Вінницької області.

Судове засідання, призначене на 11.08.2026, не відбулось та було відкладено на 26.08.2026, у зв`язку із неявкою позивача, його представника та відповідача.

Ухвалою суду від 26.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу № 141/383/26 до судового розгляду по суті на 11.09.2026, клопотання представника позивача адвоката Панасюк Н.А. задоволено та викликано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в наступне судове засідання.

В судовому засіданні, призначеному на 11.09.2026, було оголошено перерву для повторного виклику відповідачки, наступне судове засідання призначено на 14.10.2026.

Судове засідання, призначене на 14.10.2026, не відбулось, та було відкладено на 22.10.2026, у зв`язку із задоволенням заяви прокурора Сосницького П.С. про відкладення розгляду справи.

В судове 22.10.2026 відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, натомість належним чином повідомлялася про час, день та місце розгляду справи, шляхом скеровування кореспонденції суду по місцю реєстрації, правом на подачу відзиву не скористалась, причини поважності неявки суду не повідомила, жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання 22.10.2026 не з`явилася, повноважного представника до суду не направила, при цьому, 28.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника Оратівської селищної ради Ларіонової Л.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на установлені судом фактичні обставини справи № 141/383/26, неявку відповідачки та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, та думку учасників справи, підготовче судове засідання проводиться без участі третьої особи та відповідачки.

Представник позивача адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що у матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують те, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки жодної участі у житті дітей не приймає, також фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків в той момент, коли діти були досить малими, таким чином обов`язки по вихованню дітей, які мають виконувати обоє батьків, виконує лише батько ОСОБА_2 одноосібно. Також адвокат Панасюк Н.А. зауважила, що ОСОБА_2 саме свідомо не виконує свої батьківські обов`язки, оскільки можна бути фізично не присутньою у життя дітей, однак, можна телефонувати до них та підтримувати певний духовний зв`язок, однак, таких дій зі сторони ОСОБА_2 вчинено не було. Окрім того, старший син позивача та відповідачки на даний час проходить військову службу, натомість, ОСОБА_2 , враховуючи навіть таку обставину, не виявляє бажання контактувати із сином.

Позивач ОСОБА_2 підтримав позицію свого представника та просив позов задовольнити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів її доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі до суду позовної заяви з 18.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Прокурор Сосницький П.С. в судовому засіданні 22.10.2026 просив суд в задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав відмовити та в обґрунтування вказаної позиції подав до суду пояснення щодо недоцільності позбавлення батьківських прав. Відповідно до пояснень прокурор Сосницький П.С. зазначив, що згідно із матеріалами позовної заяви, актом відвідування сім`ї від 03.04.2026 та характеристики зі школи від 18.03.2026, неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із батьком, який належним чином займається її вихованням та матеріальним забезпеченням, а також встановлено, що мати у шкільному житті дитини та її утриманні участі не бере. Прокурор вважає, що долучені до позовної заяви матеріали не містять беззаперечних доказів того, що ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, страждає на хронічний алкоголізм чи наркоманію, жорстоко поводиться з дитиною або становить загрозу для її життя та здоров`я. Сам по собі факт окремого проживання, тимчасової відсутності, а також матеріальної підтримки з боку матері, за відсутності доказів свідомого та злісного ухилення від виконання батьківських обов`язків не є достатньою підставою для застосування найсуворішого заходу сімейно правової відповідальності. Окрім того, враховуючи вік дитини (16 років), ступінь її розвитку, право на вільне висловлення власної думки, а також пріоритет збереження сімейних зв`язків між дитиною та біологічною матір`ю прокурор вражає, що на даному етапі доцільніше попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до виховання дитини.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи № 141/383/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.03.2007 виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 03, у графі «Батько» зазначено ОСОБА_1 , у графі «Мати» - ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.02.2010 виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено запис № 01, у графі «Батько» зазначено ОСОБА_1 , у графі «Мати» - ОСОБА_2 .

Як убачається із рішення № 1 комісії з питань захисту прав дитини при районній державній адміністрації Оратівського району Вінницької області «Про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 24.06.2020, визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 02.04.2021 у справі № 141/681/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.02.2007 виконавчим комітетом Балабанівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, актовий запис № 1, розірвано.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Іллінецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 11.12.2025 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 105.

Згідно листа Оратівської селищної ради № 205/08.00.07-07 від 12.12.2025 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданого власнику житлового приміщення ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як убачається із повідомлення Балабнівського ліцею Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 63 від 18.03.2026, ОСОБА_3 навчається у 10 класі Балабанівського ліцею, її мати ОСОБА_2 не приймає участі у навчанні та вихованні доньки. Батьківські збори та інші загальношкільні заходи ОСОБА_8 протягом останніх семи років не відвідувала, ані в телефонному режимі, ані особисто із класним керівником, адміністрацією та вчителями з приводу успішності дитини мати не спілкувалася. Батьківські збори за десять років навчання дитини відвідував батько ОСОБА_9 чотири рази.

Відповідно до характеристики учениці Балабанівського ліцею Вінницького району Вінницької області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 навчається у ліцеї з першого класу, виховується в неповній родині, вихованням доньки займається батько, мама разом із ними давно не проживає та не надає будь якої матеріальної допомоги, сім`я матеріально забезпечена. ОСОБА_10 навчається на середньому та достатньому рівнях навчальних досягнень, на уроках пасивна, проте не порушує навчальної поведінки, домашні завдання виконує не систематично, уроки не пропускає без поважних причин, постійні та тимчасові доручення виконує. За характером дитина не завжди стримана, однак, на зауваження вчителів реагує, не прагне до лідерства в класі, не конфліктує, має обмежене коло спілкування. Одягом і навчальним приладдям забезпечена. Мати дівчинки ОСОБА_2 не цікавиться успішністю дочки, жодного разу не відвідувала батьківські збори, з вчителями та класним керівником не спілкувалася ніколи (в телефонному режимі також). На батьківські збори батько приходив декілька разів на десять років, однак, контактує із вчителями в телефонному режимі.

Згідно акту відвідування сім`ї від 03.04.2026, складеного ОСОБА_11 директором КЗ «Оратівський СЦСС», ОСОБА_12 поліцейським офіцером громади ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_13 фахівцем із соціальної роботи КЗ «Оратівський СЦСС», під час відвідування помешкання було встановлено, що будинок складається із веранди, коридора, чотирьох кімнат, в помешканні дотримуються санітарно гігієнічні норми для проживання, облаштовано окреме спальне місце та місце для навчання. ОСОБА_3 забезпечена достатньо одягом, взуттям, засобами особистої гігієни, шкільним приладдям. Зі слів батька встановлено, що мати дитини не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки, усі обов`язки щодо утримання, виховання та забезпечення дитини ОСОБА_1 виконує самостійно та несе повну відповідальність.

Як убачається із витягу із за стосунку «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним та має звання солдат, а також має відстрочку, тип відстрочки бронювання, відстрочка до 15.01.2027.

Як убачається із висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Оратівської селищної ради від 09.07.2026 № 224 про доцільність позбавлення батьківських прав, будучи заслуханою на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Оратівської селищної ради ОСОБА_3 повідомила, що із 2020 року і дотепер проживає разом із батьком ОСОБА_1 та братом ОСОБА_1 . Її мати ОСОБА_2 , проживає окремо, не бере участі у її вихованні, навчанні та розвитку, не проявляє материнської турботи, не піклується про фізичний стан та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, в тому числі не допомагає матеріально. Дівчина заявляє про небажання мати таку матір і не хоче, щоб ОСОБА_2 вважалася нею. Виконавчий комітет на основі дослідження матеріалів справи встановив, що ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , не цікавиться її життя, станом здоров`я, не забезпечує матеріально. На підставі викладеного виконавчий комітет селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 .

В судовому засіданні ОСОБА_3 суду розповіла, що із матір`ю спілкувалась дуже давно, навіть коли матір приїздила в село, в якому проживає ОСОБА_3 , до неї вона не приходила.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою позивача, суду пояснила, що ОСОБА_2 зловживала спиртними напоями та участі у житті дітей не приймає дуже давно, натомість, після того, коли ОСОБА_2 перестала проживати разом із чоловіком та дітьми, ОСОБА_1 працював на двох роботах для того, щоб забезпечити матеріально дітей. Також ОСОБА_4 розповіла, що старший син позивача та відповідачки проходить військову службу й коли вона спілкувалась із ним, то він повідомив, що матір до нього не телефонує.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 , яка є рідною сестрою відповідачки, суду розповіла, що ОСОБА_2 давно виїхала із села, в якому проживала разом із чоловіком та дітьми, не телефонує до дітей. Також ОСОБА_2 зловживала спиртними напоями та пішла із родини, натомість, ОСОБА_2 працював на двох роботах для забезпечення належного рівня проживання дітей, із вихованням дітей позивачеві допомагала його матір.

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Так, підстави для позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Дитині повинні бути надані всі можливості та сприятливі умови для фізичного, розумового, духовного, морального розвитку, дитина повинна зростати під піклуванням та відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, морального та матеріального забезпечення, дитина має право на освіту, яка має бути обов`язковою, сприяти її загальнокультурному розвитку, відповідальність за освіту та навчання дитини лежить перш за все на її батьках.

Позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Такий захід впливу повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Частинами 1 та 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Досліджуючи наданий висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Оратівської селищної ради 09.07.2026 № 224 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , суд вважає, що наданий висновок є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №686/16892/20, від 07.12.2022 року в справі №562/2695/20, від 03.08.2022 в справі №306/7/20, від 11.01.2023 в справі №461/7447/17.

Судова практика щодо застосування положень ст. 164 СК України є усталеною.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 протягом тривалого часу повністю самоусунулася від виконання будь-яких батьківських обов`язків щодо виховання та утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріалами справи підтверджено, що повністю всі обов`язки щодо утримання, виховання, навчання, медичного догляду та забезпечення належних умов проживання неповнолітньої ОСОБА_3 одноосібно та самостійно виконує її батько та позивач у справі ОСОБА_1 .

При цьому, суд звертає увагу та враховує, що звернення позивача до суду з цим позовом зумовлене виключно захистом інтересів неповнолітньої дитини та юридичним закріпленням фактичних обставин, що склалися в сім`ї протягом багатьох років, і не пов`язано з метою отримання відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та вже має належним чином оформлену й чинну відстрочку від призову за типом «бронювання». Таким чином, звернення до суду не має на меті створення для позивача штучних підстав для відстрочки від мобілізації, а ґрунтується виключно на реальній необхідності захисту прав та інтересів дитини.

Суд зауважує, що ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судові засідання жодного разу не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про розгляд справи за її відсутності або відзиву на позовну заяву не подавала. Така поведінка відповідачки свідчить про її повну байдужість не лише до судового процесу, а й до долі власної дитини, а також підтверджує відсутність будь-якого прагнення відновити чи зберегти батьківський зв`язок з донькою.

Судом враховано положення ст. 12 Конвенції про права дитини та ст. 171 СК України, згідно з якими дитина має право на те, щоб її думка була вислухана та врахована при вирішенні питань, що стосуються її життя. Безпосередньо в судовому засіданні неповнолітня донька ОСОБА_3 пояснила, що з матір`ю не спілкується і не бачила її вже дуже давно. Навіть під час приїзду відповідачки до села, де проживає дитина, мати не виявила бажання зустрітися з донькою чи навідати її. Окрім того, під час заслуховування на засіданні комісії з питань захисту прав дитини неповнолітня ОСОБА_3 категорично зауважила про небажання мати таку матір та зазначила, що не бажає, аби ОСОБА_2 вважалася її матір`ю.

Факт тривалого та свідомого ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків також повністю підтверджується показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Оцінюючи в сукупності надані докази: характеристики з навчального закладу, акт обстеження умов проживання, висновок органу опіки та піклування, пояснення самої дитини та показання свідків, суд доходить висновку, що ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків має свідомий, хронічний та умисний характер.

За таких обставин позбавлення відповідачки батьківських прав відповідає найвищим інтересам дитини, оскільки між матір`ю та донькою повністю втрачено емоційний і духовний зв`язок, а відповідачка тривалий час не виявляє жодного наміру змінити свою поведінку.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до положень статей 168, 169 Сімейного кодексу України, відповідачка, як мати дитини, у разі позбавлення батьківських прав, не позбавлена права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з донькою, так і з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на дитину суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Частиною 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд зазначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Отже, беручи до уваги обставини справи № 141/383/26, суд доходить висновку, що із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів її доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі до суду позовної заяви з 18.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76- 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Вінницька область, Оратівський район, село Балабанівка.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів її доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі до суду позовної заяви з 18.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для перерахування аліментів на її утримання.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Роз`яснити сторонам у справі, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Повний текст рішення суду виготовлено та оформлено згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України 30 жовтня 2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (адреса вул. Героїв Майдану, буд. 78, с-ще Оратів Вінницького району Вінницької області, 22600).

Прокурор: Немирівська окружна прокуратура Вінницької області (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, 22800).

Суддя О.М. Слісарчук