Рішення № 141071097, 30.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Дата ухвалення
30.10.2026
Номер справи
159/4992/26
Номер документу
141071097
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 159/4992/26

Провадження № 2/159/2883/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», від імені якого діє представник Кононенко Єгор Олегович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - позивач або кредитор або товариство або кредитодавець) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач або боржник або позичальник), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 36248-04/2026 від 16.04.2026 у розмірі 31812,00 грн (далі - кредитний договір).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.04.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позичальником укладено договір № 36248-04/2026 про надання кредиту в розмірі 13200,00 грн, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Кредитор свої зобовязання виконав надавши відповідачу кредит, водночас позичальник свої обовязки не виконував у зв`язку з чим станом на 20.07.2026 утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 31812,00 грн з яких 13200,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 10692,00 грн заборгованості за процентами, 1320,00 грн заборгованість за комісією, 6600,00 грн штрафних санкцій.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 21.08.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд та формування справи вирішив здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

До суду повернулося без вручення поштове відправлення R067265524726, яким відповідач повідомлявся про розгляд справи, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.

Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).

Дослідивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

16.04.2026 між позичальником та кредитором укладено Договір про надання кредиту № 36248-04/2026, за умовами якого кредитор надає позичальнику споживчий кредит у розмірі 13200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (п. 1.1).

Кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту - 16.04.2026, а позичальник зобов`язаний погасити кредит в останній день вказаного строку кредитування відповідно до графіку платежів; кінцева дата повернення кредиту - 13.08.2026 (п. 1.2).

За користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості та комісія за видачу кредиту в сумі 1320,00 грн, що складає 10,00% від суми кредиту (п. 1.4).

У випадку прострочення позичальником сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, кредитор нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати за відповідний розрахунковий період до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України (п. 5.3).

В умовах договору передбачено право кредитора без згоди позичальника здійснювати уступку права вимоги (відступати право вимоги) за цим договором третій особі з обов`язковим повідомленням позичальника протягом 10 робочих днів з дати відступлення (п. 4.1.4).

В реквізитах кредитного договору зазначено РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки 4441 - 11xx - xxxx - 1822 позичальника. Кредитний договір підписаний кредитором електронним підписом, а позичальником - одноразовим ідентифікатором "Y286".

У Додатку № 1 до договору про надання кредиту № 36248-04/2026 від 16.04.2026 «Графік платежів» визначено порядок повернення кредиту, який передбачає 4 платежі: 15.05.2026 4884,00 грн (в тому числі 3564,00 грн процентів та 1320,00 грн комісії); 14.06.2026 3564,00 грн процентів; 14.07.2026 3564,00 грн процентів; 13.08.2026 16 764,00 грн (з яких 13 200,00 грн тіла кредиту та 3564,00 грн процентів). Загальна сума до сплати за графіком становить 28776,00 грн, з яких тіло кредиту 13200,00 грн, загальна сума процентів 14256,00 грн, комісія 1320,00 грн. Додаток № 1 підписаний позичальником - одноразовим ідентифікатором "Y286".

16.04.2026 позичальником подано Заявку-анкету на отримання фінансового кредиту на споживчі цілі, у якій зазначено анкетні дані та реквізити позичальника, зокрема адреса реєстрації (45046), номер телефону, номер платіжної картки отримувача 4441 - 11xx - xxxx - 1822. Заявка-анкета підписана позичальником електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) "W499".

У Паспорті споживчого кредиту від 16.04.2026 визначено інформацію про кредитора та основні умови кредитування: кредит у розмірі 13200,00 грн надається строком на 120 днів за процентною ставкою 0,90% в день (328,50% річних) з комісією за надання кредиту в розмірі 1320,00 грн (10,00% від виданого тіла кредиту). Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 28776,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2572,74%. Вказано порядок повернення кредиту згідно з 4 платежами (15.05.2026 4884,00 грн, 14.06.2026 3564,00 грн, 14.07.2026 3564,00 грн, 13.08.2026 16 764,00 грн). Паспорт споживчого кредиту підписаний позичальником електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) "W499".

Візуальною формою послідовності дій клієнта в інформаційно-комунікаційній системі кредитора від 16.04.2026 підтверджується хронологія укладення кредитного договору: вхід позичальника в особистий кабінет, передача інформації про обрані умови, надання паспорта споживчого кредиту та його підписання одноразовим ідентифікатором «W499», формування оферти договору, направлення одноразового ідентифікатора «Y286» на телефон позичальника та підписання Договору про надання кредиту одноразовим ідентифікатором «Y286».

Довідкою про ідентифікацію та верифікацію, виданою кредитором підтверджується, що позичальник, з яким укладено Договір № 36248-04/2026 від 16.04.2026, ідентифікований, а акцепт договору здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразових ідентифікаторів: «W499» (16.04.2026 о 21:39:46 для Паспорта кредиту) та «Y286» (16.04.2026 о 21:39:46 для Кредитного договору). Також довідкою засвідчено факт проведення верифікації позичальника через АТ «Універсал Банк» 17.04.2025.

Квитанцією про зарахування №1074521593 від 25.04.2026 та довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс iPay.ua) від 23.07.2026 підтверджується перерахування 25.04.2026 о 09:30:00 кредитором на банківську картку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 12500,00 грн із призначенням платежу: «Зарахування 12500,00 грн на карту НОМЕР_1 ».

У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 36248-04/2026 станом на 20.07.2026 кредитор зазначив, що 16.04.2026 позичальнику видано кредит у розмірі 13200,00 грн та нараховано одноразову комісію в розмірі 1320,00 грн.

За період з 16.04.2026 по 15.07.2026 позичальнику нараховувалися проценти за користування кредитом за ставкою 0,90% на день (118,80 грн на день), загальна сума нарахованих процентів за цей період склала 10692,00 грн.

Нарахування процентів припинилося 15.07.2026.

У зв`язку з настанням 16.05.2026 прострочення сплати першого платежу, кредитором з 16.05.2026 нараховано штраф у розмірі 4884,00 грн, а з 15.06.2026 суму штрафу збільшено до 6600,00 грн.

Заборгованість позичальника станом на 20.07.2026 складає 31812,00 грн, з яких: 13200,00 грн - тіло кредиту, 10 692,00 грн - проценти за користування кредитом, 1320,00 грн - комісія, 6600,00 грн - штраф.

З розрахунку також убачається, що часткових чи повних погашень заборгованості позичальником здійснено не було.

У матеріалах справи міститься Повідомлення про повернення кредиту від 15.07.2026, направлена кредитором на адресу позичальника. У зв`язку із затримкою сплати платежів щонайменше на один календарний місяць, на підставі п. 4.1.2 Договору кредитор вимагає протягом 5 календарних днів усунути порушення та сплатити заборгованість у розмірі 31812,00 грн станом на 15.07.2026. Направлення вимоги підтверджується Описом вкладення до цінного листа від 15.07.2026 (поштове відправлення № 0505665013477).

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір №36248-04/2026 від 16.04.2026 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Y286», який був введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договорами зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Умовами кредитного договору передбачено видачу кредиту в розмірі 13 200,00 грн на реквізити платіжного засобу відповідача.

На підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав квитанцію про зарахування №1074521593 від 25.04.2026 та довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс iPay.ua) від 23.07.2026, якими підтверджується перерахування 25.04.2026 о 09:30:00 кредитором на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 12500,00 грн із призначенням платежу: «Зарахування 12500,00 грн на карту НОМЕР_1 ».

Водночас суд встановив, що в реквізитах кредитного договору, в анкеті-заявці про видачу кредиту відповідач вказував інший номер банківської карти - НОМЕР_2 .

Доказів того, що відповідач просив здійснити перерахунок кредитних коштів на банківську карту НОМЕР_1 , чи того, що ця банківська карта належить відповідачу, позивач не надав.

Додатково суд звертає увагу у квитанції №1074521593 від 25.04.2026 та довідці ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс iPay.ua) від 23.07.2026 зазначено про перерахування 12500,00 грн а не 13200,00 грн

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

За своєю природою договір кредиту є консесуальним договором. З моменту його укладення у позикодавця виникає обов`язок видати позичальнику кредит на умовах і в строки зазначені у ньому.

За умовами кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти.

Сам факт укладення кредитного договору не породжує у позичальника обов`язку повернути позикодавцю кредитні кошти, сплачувати за користування ними проценти та штрафні санкції.

До позовної заяви не долучено жодних документів на підтвердження того, що позикодавець надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 13200,00 грн.

У випадку, якщо позикодавець не виконав свого обов`язку та не надав кредит позичальнику, в останнього відсутній обов`язок повертати кошти, оскільки кредитних коштів він не отримував.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зі змісту зазначених вище норм права вбачається, що обов`язок сплачувати проценти виникає у позичальника не з моменту укладення кредитного договору, а з моменту отримання кредитних коштів, адже проценти є платою за користування коштами наданими у кредит.

Не надання позикодавцем кредитних коштів позичальнику, породжує відсутність в останнього обов`язку сплачувати проценти за користування кредитним коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Вищевказані процесуальні обов`язки позивачем не виконані.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

На це вказано, зокрема, у пп. 8.16-8.18 Постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20.

У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували, що позикодавець виконав свій обов`язок та надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 13200,00 грн.

За відсутності доказів отримання відповідачем кредитних коштів, вимога позивача про їх стягнення з відповідача є безпідставною, як і вимоги стягнути проценти та комісію, які є похідними.

Позивач не надав суд жодних доказів, які б свідчили про надання відповідачу кредиту за кредитним договором №36248-04/2026 від 16.04.2026, та не заявляв жодних клопотань про витребування таких доказів у інших осіб.

В ухвалі про відкриття провадження у цій справі, суд роз`яснив учасникам справи, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням таких процесуальних дій. Суд розглядає справу лише за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках, а докази, подані з порушенням встановлених строків, не приймаються, якщо особа не обґрунтує неможливість їх своєчасного подання з причин, що не залежали від неї (ст. 12, 13, ч. 8 ст. 83 ЦПК України).

Відтак, саме на позивачу лежить ризик вчинення чи не вчинення процесуальних дій та доведення перед судом обставин, які свідчать про виконання первісним кредитором обов`язку з видачі кредиту позичальнику.

Отже, суд розглянув спір за наявними у матеріалах справи доказами.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно зясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позивач не довів порушення відповідачем умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд повністю відмовив у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 36248-04/2026 від 16.04.2026 у розмірі 23892,00 грн відмовити повністю.

Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судові витрати залишити за позивачем.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30В; ЄДРПОУ 44022416);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 30.10.2026.

Головуючий Смалюх Р.Я.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141071097 ?

Документ № 141071097 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141071097 ?

Дата ухвалення - 30.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141071097 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141071097 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141071097, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Судове рішення № 141071097, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141071097 відноситься до справи № 159/4992/26

Це рішення відноситься до справи № 159/4992/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141071095
Наступний документ : 141071099