Рішення № 141071088, 30.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Дата ухвалення
30.10.2026
Номер справи
159/4788/26
Номер документу
141071088
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 159/4788/26

Провадження № 2/159/2788/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді - Смалюха Р.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс» або позивач або кредитор або товариство) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач або позичальник або боржник) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 3772224 від 26.11.2021 у розмірі 14 113,62 грн (далі - кредитний договір).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.11.2021 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та відповідачем у електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 3772224, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки.

25.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 25-07/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 3772224, укладеним з відповідачем.

Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 113,62 грн, яка складається з 6652,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 5941,62 грн заборгованості за процентами, 1520,00 грн заборгованості за комісією.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку, а також понесені ним судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою судді від 20.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд (зберігання та формування) справи суд вирішив здійснювати у змішаній формі.

До суду повернулось рекомендоване поштове відправлення №R067261689674, яким відповідач повідомлявся про розгляд справи, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

26.11.2021 року між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та позичальником укладено Договір про споживчий кредит № 3772224, за умовами якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 8000,00 грн (п. 1.2 Договору).

Кредит надається строком на 15 днів з 26.11.2021 року (строк кредитування) (п. 1.3 Договору), а терміном (датою) повернення кредиту та сплати комісії за надання кредиту та процентів визначено 11.12.2021 року (п. 1.4 Договору).

Знижена процентна ставка за користування кредитом становить 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом у межах строку кредитування (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 у).

Умовами договору передбачено, що знижена процентна ставка у розмірі 2,50% на день нараховується протягом первинного строку кредитування (пільгового/базового періоду тривалістю 15 днів з 26.11.2021 року по 11.12.2021 року) (п. 1.3, 1.4, 1.5.2, 1.7, 2.2.3 Договору). Після спливу строку кредитування або строку пролонгації нарахування процентів здійснюється за стандартною базовою ставкою 5,00% за кожен день користування кредитом (п. 1.6, 2.2.3 Договору).

Автоматичне продовження строку кредитування договором не передбачене; збільшення (продовження) строку кредитування може відбуватися за ініціативою позичальника шляхом вибору доступних умов в Особистому кабінеті (п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 Договору). Пролонгація може здійснюватися на пільгових умовах (за умови сплати комісії за управління та обслуговування кредиту і частини заборгованості за кредитом на терміни 3, 7 або 15 днів) зі ставкою 2,50% на день (п. 2.3.1.1 Договору) або на стандартних умовах (на 1 день щоразу при продовженні користування кредитом, але загальний строк такої пролонгації не може перевищувати 60 днів) зі ставкою 5,00% на день (п. 2.3.1.2 Договору).

Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1520,00 грн (що становить 19,00% від суми кредиту), яка нараховується одноразово (п. 1.5.1 Договору) та підлягає сплаті в дату повернення кредиту 11.12.2021 року (п. 1.4, 2.2.1, 2.4.1 Договору), а також комісію за управління та обслуговування кредиту при здійсненні пролонгації на пільгових умовах (п. 2.3.1.1, 2.5 Договору).

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів договором передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, але не більше 15% від суми простроченого платежу, при цьому сукупна сума неустойки (штраф, пеня) не може перевищувати 50% від загальної суми кредиту (п. 4.1 Договору).

Пунктом 3.2.6 Договору передбачено право кредитора відступати, передавати права вимоги за цим Договором третім особам без згоди позичальника.

У реквізитах договору зазначено інформацію про реквізити позичальника: паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання/реєстрації, номер мобільного телефону, електронну поштову адресу, а також номер банківської картки НОМЕР_1 . Договір підписано сторонами електронними підписами: позичальником - з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором U44670.

У Додатку № 1 «Графік платежів за договором про споживчий кредит № 3772224 від 26.11.2021 року» визначено розрахунок платежів за кредитом, який складається з 1 платіжного періоду на строк 15 днів з датою повернення 11.12.2021 року. Відповідно до цього графіка чиста сума кредиту становить 8000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 3000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1520,00 грн, а загальна сума до сплати (загальна вартість кредиту) складає 12 520,00 грн. Реальна річна процентна ставка за обчисленням становить 5409,714%. Додаток № 1 підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором U44670.

У Додатку № 2 «Паспорт споживчого кредиту № 3772224 від 26.11.2021 року» викладено основні умови кредитування: сума кредиту - 8000,00 грн, строк кредитування - 15 днів, знижена процентна ставка - 2,50% в день, стандартна процентна ставка - 5,00% в день, комісія за надання кредиту - 1520,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 12520,00 грн. Документ підписаний позичальником із застосуванням одноразового ідентифікатора U44670.

У матеріалах справи міститься Анкета-заява на кредит № 3772224 від 2021-11-24 / 2021-11-26, у якій відображено анкетні та персональні дані позичальника, параметри кредиту (сума 8000,00 грн, строк 15 днів з 2021-11-26 по 2021-12-11, сума до повернення 12520,00 грн, у тому числі комісія 1520,00 грн та проценти 3000,00 грн), а також зафіксовано етапи заповнення, автоматичної перевірки, скорингу та підписання договору.

Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Мілоан», підтверджується, що 26.11.2021 року відповідач ідентифікований, акцепт договору позичальником здійснювався у формі електронного підпису (одноразового ідентифікатора) - U44670, який було направлено на мобільний телефон позичальника 26.11.2021 року.

Квитанцією платіжної системи від 26.11.2021 року підтверджується перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у розмірі 8000,00 грн на банківську картку НОМЕР_1 , видача коштів здійснювалася за допомогою платіжної системи, призначення платежу: «Кредитний договір № 3772224 від 26.11.2021».

У матеріалах містяться Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.07.2021 року), які регулюють порядок укладення кредитного договору в електронній формі через Особистий кабінет, порядок перерахування коштів, умови пролонгації, порядок нарахування процентів, комісій та відповідальність за невиконання зобов`язань.

25.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Клієнт / Первісний кредитор) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор / Новий кредитор) укладено Договір факторингу № 25-07/2024. За цим договором Первісний кредитор відступає Фактору за плату право грошової вимоги до боржників за договорами про споживчий кредит, переліченими у Реєстрі Боржників, загальною сумою заборгованості 106716309,37 грн (п. 2.1 Договору).

За відступлення права вимоги новий кредитор сплачує фінансування у розмірі 2574925,00 грн (п. 7.1 Договору).

Права грошової вимоги переходять від Клієнта до Фактора в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників для друку (згідно з Додатком № 4), після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей (п. 6.1, 6.2 Договору).

26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписано Акт приймання-передачі Реєстру Боржників для друку до Договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 року, відповідно до якого передано 15000 боржників на загальну суму заборгованості 106716309,37 грн. Також підписано Акт приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 25.07.2024 року.

Витягом з Реєстру боржників (Додаток № 3) від 25.07.2024 року до Договору факторингу № 25-07/2024 підтверджується наявність у переліку під порядковим номером 11447 Кредитного договору № 3772224 від 26.11.2021 до відповідача, заборгованість за яким складає 14 113,62 грн, з яких: тіло кредиту - 6652,00 грн, проценти - 5941,62 грн, комісія - 1520,00 грн.

Платіжною інструкцією № 448090004 від 26.07.2024 року підтверджується сплата ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ТОВ «Мілоан» грошових коштів у розмірі 2 574 925,00 грн з призначенням: «Оплата згідно договору факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року без ПДВ» на виконання умов договору факторингу.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи позивача зареєстровано як фінансову установу та здійснює основний вид економічної діяльності: 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення).

У розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 3772224 зазначено, що 26.11.2021 року позичальнику видано кредит у розмірі 8000,00 грн та нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 1520,00 грн.

З розрахунку вбачається, що позичальник частково сплачував за кредитним договором: 11.12.2021-1704,00 грн, 13.12.2021-1000,00 грн, 29.12.2021-500,00 грн, 03.01.2022-738,00 грн, 18.01.2022-738,00 грн, 12.02.2022-738,00 грн.

У період з 27.11.2021 по 11.12.2021 проценти нараховувалися за ставкою 2,50% на день (по 200,00 грн/день).

Нарахування процентів припинилося 27.02.2022 року.

Заборгованість за розрахунком складає 14113,62 грн, з яких: 6652,00 грн тіло кредиту, 5941,62 грн проценти, 1520,00 грн комісія, 0,00 грн неустойка.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 14.07.2026 року вбачається, що за період з 25.07.2024 по 14.07.2026 новий кредитор додаткових нарахувань процентів, комісії чи штрафів не здійснював, сума заборгованості становить 14 113,62 грн.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання умов кредитного договору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 3772224 від 26.11.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «U44670», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, в тому числі з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На виконання договору факторингу 26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників для друку до договору факторингу № 25-07/2024. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3772224 від 26.11.2021 року.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Квитанцією платіжної системи від 26.11.2021 року підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 8000,00 грн, оскільки грошові кошти перераховувалися на його банківську картку НОМЕР_1 .

Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що відповідач 26.11.2021 року отримав кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн.

З огляду на часткове погашення заборгованості, залишок неповернутого тіла кредиту становить 6652,00 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми тіла кредиту в розмірі 6652,00 грн є підставною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Знижена процентна ставка за користування кредитом становить 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом у межах строку кредитування (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 у).

Умовами договору передбачено, що знижена процентна ставка у розмірі 2,50% на день нараховується протягом первинного строку кредитування (пільгового/базового періоду тривалістю 15 днів з 26.11.2021 року по 11.12.2021 року) (п. 1.3, 1.4, 1.5.2, 1.7, 2.2.3 Договору). Після спливу строку кредитування або строку пролонгації нарахування процентів здійснюється за стандартною базовою ставкою 5,00% за кожен день користування кредитом (п. 1.6, 2.2.3 Договору).

Автоматичне продовження строку кредитування договором не передбачене; збільшення (продовження) строку кредитування може відбуватися за ініціативою позичальника шляхом вибору доступних умов в Особистому кабінеті (п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 Договору). Пролонгація може здійснюватися на пільгових умовах (за умови сплати комісії за управління та обслуговування кредиту і частини заборгованості за кредитом на терміни 3, 7 або 15 днів) зі ставкою 2,50% на день (п. 2.3.1.1 Договору) або на стандартних умовах (на 1 день щоразу при продовженні користування кредитом, але загальний строк такої пролонгації не може перевищувати 60 днів) зі ставкою 5,00% на день (п. 2.3.1.2 Договору).

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач сплачував проценти за користування кредитними коштами.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.

На підставі викладеного, керуючись принципом диспозитивності, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів в розмірі 5941,62 грн є підставною.

Щодо правомірності встановленої в умовах кредитного договору комісії суд зазначає таке.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1520,00 грн (що становить 19,00% від суми кредиту), яка нараховується одноразово (п. 1.5.1 Договору) та підлягає сплаті в дату повернення кредиту 11.12.2021 року (п. 1.4, 2.2.1, 2.4.1 Договору),

Доказів того, що відповідач сплатив комісію у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом визначаються як витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Аналогічна норма закріплена у Додатку 1 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49.

Цим нормативно-правовим актом передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, чинне законодавство наділяє кредитодавця правом вимагати від позичальника сплати комісії при видачі кредиту, однак встановлює для цього чіткі умови: така комісія повинна бути платою за реальне надання додаткових та/або супутніх послуг банку, пов`язаних з отриманням чи обслуговуванням кредиту.

Відтак, кредитодавець зобов`язаний фактично вчинити певні дії на користь споживача (оцінка майна, нотаріальні послуги, провести оцінку платоспроможності позичальника, здійснивши запити щодо його майнового стану чи наявності боргових зобов`язань тощо), за які стягується така плата, та вказати їх у договорі.

Як встановив суд під час розгляду справи, укладений між сторонами кредитний договір містить умову щодо сплати позичальником одноразової комісії за видачу кредиту. При цьому суд звертає увагу на те, що ані у тексті самого кредитного договору, ані у правилах про кредитування жодним чином не описано, які саме дії (додаткові чи супутні послуги) будуть вчинені або вже вчинені на користь позичальника в обмін на сплату вказаної суми.

Крім того, під час судового розгляду кредитодавець не надав жодних доказів того, що він фактично вчинив якісь дії чи надав супутні послуги, за які має бути сплачена зазначена комісія.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» імперативно визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частини 2 статті 18 цього ж Закону, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії не відповідає вимогам чинного законодавства, та обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими ЗУ «Про споживче кредитування» (ч. 2 ст. 8), відтак, відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, така умова кредитного договору є нікчемною, а тому вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1520,00 грн є безпідставною.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача належить стягнути 12593,62 грн, з яких: 6652,00 грн суми простроченого тіла кредиту та 5941,62 грн суми нарахованих процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на суму 12593,62 грн, що становить 89,23% від загальної ціни позову (14113,62 грн), а позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, то з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно до суми задоволених вимог у розмірі 2375,66 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

У матеріалах справи містяться Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», Заявка № 628 від 01.06.2026 року, Прайс-лист та витяг з Акту № 38 від 30.06.2026 року про надання юридичної допомоги, якими підтверджується надання адвокатським об`єднанням юридичних послуг із підготовки позовної заяви (6000,00 грн) та консультацій (3000,00 грн) за кредитним договором № 3772224 на загальну суму 9000,00 грн.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується: Договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, Заявкою на надання юридичної допомоги № 2154 від 01.12.2025 та Витягом з Акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 підтверджується надання позивачу адвокатських послуг, пов`язаних із примусовим стягненням заборгованості за договором № 1130051. Вартість послуг (надання усної консультації та складання позовної заяви) склала 13000,00 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, а можливості здійснити самостійне зменшення розміру цих витрат у зв`язку з їх неспівмірністю, суд законодавчо позбавлений.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Водночас, пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спірні правовідносини, відповідач не заперечував проти позову, відзиву не подавав, розгляд справи відбувався у спрощеному провадженні без проведення судових засідань, адвокат не брав участі у судових засіданнях.

Отже, враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, обсяг досліджених адвокатом доказів, враховуючи принципи пропорційності та справедливості, суд вважає що витрати пов`язані з наданням усної консультації тривалістю 2 години і вартістю 3000,00 грн не були необхідними, а тому вони не можуть стягуватись з відповідача.

Відтак розмір понесених витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу складає 6000,00 грн (9000,00 грн 3000,00 грн).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно до суми задоволених вимог у розмірі 5353,80 грн (89,23% від 6000,00 грн).

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3772224 від 26.11.2021 у розмірі 12593,62 грн з яких:

- 6652,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 5941,62 грн простроченої заборгованості за процентами.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за комісією у розмірі 1520,00 грн .

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2375,66 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 5353,80 грн.

Копію рішення направити учасникам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521; ЄДРПОУ 42640371);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 30.10.2026.

Головуючий Смалюх Р.Я.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141071088 ?

Документ № 141071088 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141071088 ?

Дата ухвалення - 30.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141071088 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141071088 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141071088, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Судове рішення № 141071088, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141071088 відноситься до справи № 159/4788/26

Це рішення відноситься до справи № 159/4788/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141071086
Наступний документ : 141071091