Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 жовтня 2026 року
м. Одеса
Справа № 521/2201/26 Провадження № 2/521/3564/26
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Гуревського В.К.
за секретаря Турава Н.М.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю
«Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн»
Представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович
Відповідач ОСОБА_1
Представник відповідача Хроменков Володимир Сергійович
позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
До Хаджибейського районного суду міста Одеси 17.02.2026 звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 702203 від 10.07.2021 року в розмірі 17905,00 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 5000,00 гривень; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 12905,00 гривень та понесені судові витрати, посилаючись на таке.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» в особі представника Пархомчука Сергія Валерійовича зазначив, що 10.07.2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 702203, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000, 00 гривень строком на 29 днів зі сплатою 1,9 % за кожен день користування кредитом.
30.11.2023 року на підставі договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 позивач набув право грошової вимоги до відповідача. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач вказав, що станом на 26.12.2025 року заборгованість становить 17905,00 гривень, з яких 5000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 12905,00 гривень - заборгованість за відсотками.
У зв`язку із цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати в розмірі 15662,40 гривень, з яких 2662,40 гривень - судовий збір та 13000,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси міста Одеси 27.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» Пархомчуком Сергієм Валерійовичем 06.04.2026 подано заяву про розподіл судових витрат у зв`язку із розглядом справи.
Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 12.07.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - частково, а саме: стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» суму заборгованості за Кредитними договором № 702203 від 10.07.2021 року в розмірі 7755,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2755,00 гривень - сума заборгованості за відсотками у повному обсязі, посилаючись на таке.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що погоджується з отриманням кредитних коштів у розмірі 5000,00 гривень та нарахуванням процентів за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування, що становить 2755, 00 гривень.
Водночас заперечував проти стягнення решти нарахованих процентів у розмірі 10150,00 гривень, оскільки позивачем не доведено належного погодження сторонами умов щодо порядку та розміру нарахування процентів після закінчення строку кредитування.
Також відповідач зазначив, що надані позивачем документи не підтверджують його ознайомлення та згоду з конкретними умовами кредитування, на які посилається позивач. Крім того, відповідач повідомив про скрутне матеріальне становище та тривале лікування тяжкого захворювання, що ускладнює виконання фінансових зобов`язань, однак наголосив на відсутності наміру ухилятися від повернення отриманих коштів.
З огляду на викладене відповідач просив задовольнити позов частково, стягнувши з нього 5000,00 гривень заборгованості за основною сумою кредиту та 2755,00 гривень процентів за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування, а в решті позовних вимог відмовити.
Представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» Пархомчуком Сергієм Валерійовичем 14.07.2026 було подано відповідь на відзив, в якій представник просив відзив на позовну заяву Відповідача у справі № 521/2201/26 залишити без розгляду та задоволення, зазначивши таке.
Представник позивача у відповіді на відзив заперечував проти доводів відповідача щодо необґрунтованості нарахованих процентів за користування кредитом, зазначаючи, що під час укладення кредитного договору № 702203 від 10.07.2021 року відповідач погодився з усіма його умовами, зокрема щодо надання кредиту в розмірі 5000,00 гривень строком на 29 календарних днів із процентною ставкою 1,9 % на день, а також щодо автоматичної пролонгації договору та застосування в період пролонгації підвищеної процентної ставки в розмірі 2,9 % на день. Представник позивача наголошував, що договір укладено в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, що, на його думку, підтверджує волевиявлення відповідача на укладення договору та погодження його умов.
Також представник позивача посилався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, щодо правових підстав нарахування процентів після закінчення строку кредитування, та вважав, що умови спірного договору передбачають можливість нарахування процентів у період автоматичної пролонгації. У зв`язку із запереченнями відповідача щодо розміру заборгованості позивач додатково звернувся до первісного кредитора та отримав детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, який просив долучити до матеріалів справи.
Підсумовуючи, представник позивача вважав доводи відзиву необґрунтованими, такими, що суперечать умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства, і наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» Пархомчук Сергій Валерійович просив справу розглядати за відсутності позивача та просив задовольнити позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_1 та представник Хроменков Володимир Сергійович у судове засідання не з`явились.
Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що 10.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 702203, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 5000,00 гривень строком на 29 календарних днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом за процентною ставкою 1,9 % на день.
Згідно з умовами кредитного договору проценти нараховуються на суму кредиту, а в разі часткового погашення - на непогашену частину кредиту. Також договором передбачено можливість автоматичної пролонгації договору в разі неповернення кредиту до запланованої дати його повернення, а на період такої пролонгації встановлено підвищену процентну ставку в розмірі 2,9 % на день. Загальна тривалість автоматичної пролонгації, відповідно до наведених умов договору, не може перевищувати 70 календарних днів.
Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Відповідно до умов договору акцепт пропозиції про його укладення здійснювався позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статей 205, 207, 626, 628, 638 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять погоджені сторонами умови, визначені на їх розсуд, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та прийняття такої пропозиції (акцепту). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у передбаченому законом порядку, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.
Оцінивши наданий кредитний договір, суд виходить із того, що сама по собі електронна форма договору не свідчить про його недійсність чи неукладеність. Водночас факт використання одноразового ідентифікатора має оцінюватися разом з іншими доказами, які дають змогу встановити волевиявлення відповідача на укладення договору та погодження його істотних умов.
На підтвердження виконання первісним кредитором зобов`язань щодо надання кредиту позивач подав інформаційну довідку, відповідно до якої 10.07.2021 року на платіжну картку відповідача перераховано 5000,00 гривень.
Дослідивши зазначений доказ у сукупності з кредитним договором та іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджено належними доказами.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, установлених договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків визначаються договором.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Отже, одержання відповідачем кредитних коштів зумовило виникнення в нього обов`язку повернути кредит та сплатити проценти в межах, установлених договором і законом.
Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає таке.
30.11.2023 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023. Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 702203 від 10.07.2021 року.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на подані договір відступлення права вимоги та реєстр боржників суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Доказів припинення цього права вимоги або його переходу до іншої особи матеріали справи не містять.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд виходить із того, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором та долученим позивачем до матеріалів справи, станом на 26.12.2025 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 17905,00 гривень, з яких 5000,00 гривень - основна сума кредиту та 12905,00 гривень - відсотки.
Суд перевірив наданий розрахунок заборгованості за договором №702203. За результатами такої перевірки суд бере до уваги, що розрахунок має оцінюватися не ізольовано, а в сукупності з текстом кредитного договору, доказами надання кредитних коштів та іншими матеріалами справи.
Водночас суд враховує, що відповідно до статті 1048 ЦК України відсотки є платою за користування кредитом, а тому можливість їх нарахування після закінчення погодженого строку кредитування потребує окремої правової оцінки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 викладено правовий висновок, відповідно до якого у разі прострочення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після закінчення строку кредитування правова природа відповідних нарахувань залежить від умов договору. Суд повинен з`ясувати, чи передбачили сторони відсотки як плату за правомірне користування кредитом у межах строку кредитування, чи погодили відсотки як міру відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Отже, сама наявність у договорі умови про продовження строку кредитування або нарахування підвищених процентів не звільняє суд від обов`язку перевірити правову природу таких нарахувань, фактичні підстави їх застосування та відповідність імперативним нормам законодавства.
Суд також бере до уваги Закон України від 22.11.2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до законодавства у сфері споживчого кредитування, зокрема щодо граничного розміру денної процентної ставки та перехідних правил її застосування. Питання застосування зазначених обмежень до спірних правовідносин вирішується з урахуванням дати укладення договору, періодів можливого продовження строку кредитування та відповідних положень закону.
Таким чином, задоволення вимог про стягнення відсотків у заявленому розмірі можливе за умови встановлення судом, що відповідні нарахування здійснено на законних підставах, у межах погоджених сторонами умов, із дотриманням застосовних законодавчих обмежень та без подвійного нарахування платежів за один і той самий період.
Суд бере до уваги, що позивач надав повний текст кредитного договору, умови якого містять положення про строк кредитування, відсоткову ставку та автоматичну пролонгацію, а також детальний розрахунок заборгованості, у якому наведено періоди та ставки нарахування процентів. Відповідні докази підлягають оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи та не можуть бути відхилені лише з мотивів електронної форми договору або самого факту нарахування процентів після первісної дати повернення кредиту.
Позивач направляв відповідачу вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка залишилася невиконаною. Сам по собі факт направлення такої вимоги не доводить правильності всіх нарахувань, проте має значення для встановлення моменту настання обов`язку повернути кредит і визначення правової природи платежів за відповідні період
З огляду на встановлений факт надання відповідачу кредитних коштів, набуття позивачем права вимоги за кредитним договором, невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту та результати перевірки розрахунку заборгованості, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основної суми кредиту та відсотків у доведеному й правомірному розмірі.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 2662,40 гривень.
За ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента, позивач надав договір про надання правничої допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 року, додатковою угодою №1 до Договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025.
З врахуванням вищенаведеного, попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи складає 2662,40 гривень, яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та 13000,00 гривень - витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 5, 19, 184, 28 Цивільного процесуального кодексу України СУД,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941) заборгованість за Кредитним договором № 702203 від 10.07.2021 року в розмірі 17905 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 12905 (дванадцять тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ В. К. Гуревський
Рішення суду у повному обсязі складено 29.10.2026 року.
Судове рішення № 141070071, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 521/2201/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: