Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 496/4880/26
Провадження № 2/496/3971/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря Сурженка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: індекс 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, до
відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви зокрема просив про розгляд справи за його відсутності, та надав відповідне клопотання,
відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -
В С Т А Н О В И В:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 23.06.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі позивач та/або ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), в особі представника, звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 32524,80 гривні за Кредитним договором № 35605 від 12.11.2019 року та понесених позивачем судових витрат які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та сплати судового збору.
2. Свої вимоги мотивує тим, що 12.11.2019 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (Первісним кредитором) та відповідачем був укладений Договір про споживчий кредит № 35605, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 33334,00 гривні шляхом перерахування з поточного рахунку кредитодавця у порядку: 25000,50 гривень на поточний рахунок/картку позичальника; 8333,50 гривні на поточний рахунок ТДВ «СК «ПРОКСІМА» з метою оплати позичальником страхових платежів встановлених Договором добровільного страхування. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, однак відповідач належним чином умови договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на дату звернення до суду становить 32524,80 гривні та включає в себе: заборгованість за тілом кредиту 22745,60 гривень; заборгованість за процентами 8249,20 гривень; заборгованість за пенею 1530,00 гривень. 12.10.2020 року між Первісним кредитом та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 20201012, відповідно до умов якого відбулося відступлення прав вимоги і позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених у реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за Договором про споживчий кредит № 35605 від 12.11.2019 року, який укладений між Первісним кредитором та відповідачем. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
3. Відповідач відзив на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглядати за його відсутності, та надав відповідне клопотання в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи. (зворотній а.с. 4, а.с. 24)
5. До матеріалів позовної заяви позивачем долучено клопотання про витребування доказів. (а.с. 6-7)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 року цивільна справа № 496/4880/26 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 11)
7. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 10.07.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 14-15)
9. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
10. Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутні» (а.с. 31, 32), в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
11. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
12. Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «адресат відмовився» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
13. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
14. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
15. Судом встановлено, що 12.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» з метою отримання фінансових послуг, а саме кредиту в розмірі 33334,00 гривні строком на 24 тижня, у зв`язку з чим між сторонами був укладений Договір про споживчий кредит № 35605 та узгоджений Графік платежів кінцевим терміном погашення є 28.04.2020 року. (ЕС)
16. ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» свої переддоговірні обов`язки перед позичальником виконав про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Паспорта споживчого кредиту та наявний в ньому власноручний підпис позичальника. (ЕС)
17. Відповідно до пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору, сума надається позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку кредитодавця у наступному порядку: у розмірі 25000,50 гривень на поточний рахунок/картку позичальника № НОМЕР_2 відкритий у банку: код банку 305299 ПАТ КБ «ПриватБанк»; у розмірі 8333,50 гривень на поточний рахунок № НОМЕР_3 ТДВ «СК «Проксіма» з метою оплати позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених Договором добровільного страхування № PR-136044 від 12.11.2019 року. (ЕС)
18. З копії витягу з реєстру оплат страхових платежів на рахунок ТДВ «СК «Проксіма» вбачається, що первісний кредитор свої зобов`язання за Договором, в частині оплати страхової суми, виконав. (ЕС)
19. Листом № 20.1.0.0.0/7-260925/62389-БТ від 30.09.2026 року, АТ «КБ «ПриватБанк» повідомив суду, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована карта № НОМЕР_4 . (а.с. 22, 28)
20. Згідно з випискою по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 , за період з 12.11.2019 року по 17.11.2019 року, 12.11.2019 року на картковий рахунок надійшли грошові кошти в розмірі 25000,50 гривень, якими він користувався. (а.с. 23, 29)
21. З розрахунку заборгованості зробленого первісним кредитором за період з 13.11.2019 року по 28.04.2020 року, заборгованість відповідача складає 32524,80 гривні, яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту 22745,60 гривень; заборгованість за відсотками 8249,20 гривень; пеня 1530,00 гривень. (ЕС)
22. 12.10.2020 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Новий кредитор) укладено Договір відступлення прав вимоги № 20201012, відповідно до умов якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель заборгованості). (ЕС)
23. З копії платіжної інструкції № 19969 від 16.10.2020 року вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», взяті на себе зобов`язання за Договором відступлення прав вимоги перед ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» виконало в повному обсязі. (ЕС)
24. Згідно копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 19.10.2020 року до Договору відступлення прав вимоги № 20201012 від 12.10.2020 року, від 19.10.2020 року (ЕС) та Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 20201012 від 12.10.2020 року (ЕС), до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір № 35605 від 12.11.2019 року, дата закінчення строку кредитування за кредитним договором 28.04.2020 року, сума виданого кредиту 33334,00 гривень, заборгованість по тілу кредиту 22745,60 гривень, заборгованість за відсотками 8249,20 гривень, заборгованість по пені 1530,00 гривень, загальна сума заборгованості 32524,80 гривні.
V. Оцінка Суду.
25. В ч. 1 ст. 14 ЦК України закріплено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
26. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
27. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
28. Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
29. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
30. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін). Цивільно-правове зобов`язання - це правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов`язання це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов`язана особа - як боржник.
31. Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
32. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
33. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
34. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
35. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.
36. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
37. Згідно ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
38. Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
39. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
40. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
41. Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
42. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
43. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
44. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
45. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
46. Обґрунтовуючи право на стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредиту № 35605 від 12.11.2019 року, позивач надав суду копію вказаного Договору, копію Договору відступлення прав вимоги № 20201012 від 12.10.2020 року з додатками до нього, розрахунок заборгованості, лист АТ «КБ «ПриватБанк» та виписку по рахунку відповідача.
47. З наданих позивачем документів вбачається, що первісний кредитор за Договором про споживчий кредиту № 35605 від 12.11.2019 року, свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Натомість, в порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув. Протилежного відповідачем суду не доведено.
48. Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентам за користування кредитом за Договором про споживчий кредиту № 35605 від 12.11.2019 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
49. Щодо стягнення заборгованості за пенею суд дійшов наступного висновку.
50. Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
51. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
52. Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі № 320/8618/15-ц).
53. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
54. Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23.
55. Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
56. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України пов`язує звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) не з датою укладення кредитного договору, а з тим, що прострочення виконання грошового зобов`язання допущене позичальником у період дії в Україні воєнного стану. Отже, та обставина, що договір про надання банківських послуг укладено 12.11.2019 року, тобто до введення воєнного стану, не виключає застосування до спірних правовідносин зазначеної норми.
57. Як вбачається з розрахунку заборгованості, пеню у загальному розмірі 1530,00 грн нараховано позивачем до 28.04.2020 року (включно) за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, яке мало місце до періоду введення в Україні воєнного стану. Тому до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, що випливають з укладеного між сторонами договору, не підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких відповідач звільняється від обов`язку сплати пені за таке прострочення.
58. Окрім того, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону.
59. При детальному вивчені розрахунку заборгованості судом встановлено, що безперервним початком нарахування первісним кредитором пені на заборгованість є 10.02.2020 року, а кінцевою датою нарахування пені 28.04.2020 року. Але з урахуванням вищевказаного, споживач з 01.03.2020 року звільнений від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання), а отже списанню підлягає розмір пені нарахований з 01.03.2020 року по 28.04.2020 року, що в грошовому еквіваленті складає 1770,00 гривень. Вказана операція відображена в розрахунку заборгованості.
60. Водночас, згідно з пп. 4.9.5. п. 4.9., Договору, після оголошення платежу таким, що підлягає терміновій оплаті, позичальник зобов`язується заплатити кредитодавцю штраф та/або пеню в розмірі п.п. 5.1., 5.2. Договору.
61. Вивчаючи матеріали справи з метою перевірки вірності нарахування пені Судом встановлено, що в копії договору, за яким відповідач виступає позичальником, а саме в п. 5.1., в місці проставлення розміру пені за невиконання або неналежного виконання умов договору наявний напис «err_fine_rate l», що позбавляє Суд надати належну оцінку розрахунку заборгованості, як доказу наявності та розміру заборгованості за пенею оскільки неможливо встановити за якою формулою вона була нарахована. Отже Суд ставить під сумнів, що споживач взагалі був обізнаним про наявність у нього відповідальності за невиконання або неналежного виконання умов договору у вигляді пені та її розмір.
62. З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1530,00 гривень.
63. Таким чином, Суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про споживчий кредит № 35605 від 12.11.2019 року за тілом кредиту у розмірі 22745,60 гривень та за процентами за користування кредитом у розмірі 8249,20 гривень, а всього 30994,80 гривня.
64. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
65. Сам лише бездоказовий факт констатації наявності заборгованості не може слугувати підставою для задоволення позову. Перехід права вимоги та формалізація певного розміру заборгованості у Договорі відступлення прав вимоги № 20201012 від 12.10.2020 року не звільняє ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від доказування наявності у ОСОБА_1 заборгованості та її розміру. ОСОБА_1 не є стороною вищевказаного договору, тобто визначений у витязі з Реєстру боржників до Договору розмір заборгованості із ним не узгоджувався, його обґрунтованість ним не перевірявся. З матеріалів справи неможливо встановити яким чином у відповідача утворилася заборгованість.
66. Про те, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову йдеться у Постанові Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі № 2-879/13. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах зазначає Суд. Окрім цього Суд зауважив, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (див. п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
67. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
68. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
69. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року справа № 826/1216/16, від 12.09.2019 року справа № 9901/350/18.
70. Представник позивача надав копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (ЕС), копію Акту № 1654 наданих послуг від 08.06.2026 року (ЕС), копію детального опису наданих послуг від 08.06.2026 року (ЕС).
71. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
72. Як вбачається з наданої копії Акту № 1654 наданих послуг від 08.06.2026 року, позивачу надано правничої допомоги на 8000,00 гривень. Суд позов позивача задовольнив частково на загальну суму 30994,80 гривня. Відповідно на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7624,00 грн (30994,80 грн. (задоволені позовні вимоги) х 100% : 32524,80 грн (заявлені позовні вимоги) = 95,30 % (процент задоволених позовних вимог); 8000,00 грн (загальні судові витрати) х 95,30% : 100% = 7624,00 грн).
73. Також, як вбачається з наданої копії платіжної інструкції № 38855 від 16.06.2026 року (зворотній а.с. 5), позивач за позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2537,16 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 30994,80 грн. ? 2662,40 грн. ? 32524,80 грн.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: індекс 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», код ЄДРПОУ 14361575, МФО 300614, заборгованість за Договором про споживчий кредит № 35605 від 12.11.2019 року в розмірі 30994,80 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7624,00 гривні а також судовий збір в розмірі 2537,16 гривень, всього 41155,96 гривень.
3. В іншій частині відмовити у задоволенні позову.
4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
8. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
9. Повний текст рішення складено 20.10.2026 року.
Суддя О.П. Портна
Судове рішення № 141069351, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 496/4880/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: