Рішення № 141068214, 29.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/11481/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі Бойка С.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 24.08.2026 звернувся адвокат Кузь Юлія Олександрівна з позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, у якому позивач просив:

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену у вигляді Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19 серпня 2024 року № 3334, в частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.08.2022 року про визнання гр. ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні відомостей про виключення гр. ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров`я (на підставі постанови ВЛК від 08.08.2022 року) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 усунути розбіжності та внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») про те, що гр. ОСОБА_1 є «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі постанови ВЛК від 08.08.2022 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем прийнято протиправне рішення про скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.08.2022 року про визнання гр. ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з підстав відсутності фотокартки, підписів членів та печаток, представник позивача зазначає, що позивач діяв добросовісно, з`явився, пройшов огляд у 2022 році, давав медичні документи пройшов лікарів, те що ТЦК не вклеїло фото та не зібрало підписи членів комісії є виключно внутрішнім організаційним прорахунком відповідача, а не виною позивача.

Представник позивача зазначив, що відповідно до положенням №402 Центральна ВЛК має право скасувати постанову але з одночасним проведенням переогляду особи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №440//11481/26, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

15.09. 2026 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив / а.с. 24 - 27/, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що позивач посилається на те, що Центральна ВЛК перед скасуванням постанови ВЛК від 08.08.2022 року повинна була провести контрольний або повторний медичний огляд. Разом із тим із самого змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує саме рішення ЦВЛК від 19.08.2024 № 3334 та ставить питання про його відповідність Положенню № 402. ІНФОРМАЦІЯ_4 не приймав зазначеного рішення і не визначав порядок його прийняття. Більше того, відповідно до Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою штатна ВЛК має право або переглянути оскаржувану постанову, або прийняти рішення про направлення особи на повторний (контрольний) медичний огляд. Отже, саме по собі скасування постанови ВЛК не свідчить про обов`язковість проведення нового медичного огляду у кожному випадку. Зазначені доводи позивача можуть бути предметом оцінки судом під час перевірки законності рішення ЦВЛК, однак не підтверджують протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У відповідь на відзив представник позивача зазначила, що жоден із доводів ІНФОРМАЦІЯ_6 , викладених у відзиві на позовну заяву, не спростовує фактів тривалої протиправної бездіяльності та протиправних дій відповідача. Усі заперечення відповідача зводяться до спроби перекласти відповідальність на Центральну ВЛК ЗСУ та прикрити рішенням вищого органу від 2024 року власну дворічну недбалість у веденні військового діловодства та актуалізації реєстру «Оберіг» у період з 2022 по 2024 роки.

Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України правом подати відзив не скористалася, копію ухвали про відкриття провадження з пропозицією подання відзиву ЦВЛК ЗС України отримала 01.09.2026 шляхом доставки в електронний кабінет, зареєстрований в системі Електронний суд.

Також Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України не виконав вимоги ухвали суду в частині надання документів.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

29 вересня 2026 року у судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце, час та дату судового засідання повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про проведення розгляду справи за їх відсутності у письмовому провадженні.

Керуючись приписами ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглядати справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з записом у військовому квитку серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 08.08.2022 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку згідно ст. 39а гр ІІ Наказу МОУ №402 2008 / а.с. 12зв/.

Також відповідно до запису у військовому квитку позивача зазначено, що ОСОБА_1 знятий з обліку 16.10.2008, виключений з військового обліку за станом здоров`я / а.с.13зв/.

Відповідно до віськово-облікового документа Резерв+ ОСОБА_1 військовозобов`язаний, непридатний з виключенням з військового обліку - ВЛК 08.08.2022, не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК - дата звернення до Нацполіції - 28.09.2025 в зв`язку з порушенням правил військового обліку.

Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗСУ від19.08.2024 №3334 карту обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 08.08.2022 ОСОБА_1 скасовано. Підлягає контрольному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно вимог Положення.

Не погодившись з рішенням ВЛК ЦВЛК ЗС України та з діями ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо повторного взяття на військовий облік, позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2232-ХІІ).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402, в якій передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до пункту 1.2 розділу ІІ Положення №402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Щодо проходження медичного огляду військовослужбовців під час дії воєнного стану відповідними ВЛК.

Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Як слідує із пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

«Придатний до військової служби»;

«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;

«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 за довідкою ВЛК, позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку за статтею 39а графи ІІ розкладу хвороб.

ВЛК ЗС України прийнято рішення від 19.08.2024, яким скасовано постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 08.08.2022 щодо військовозобов`язаногО ОСОБА_1 про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку з мотивів порушення вимог Додатку 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України в частині оформлення картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного, а саме :

- відсутня фотокартка військовозобов`язаного, яка повинна бути скріплена гербовою печаткою ТЦК та СП,

- в пункті 9 відсутні результати додаткових методів обстеження:

- в пункті 10 відсутні дані по медичному обстеженню спеціалістами;

- в пункті 12 відсутній діагноз;

- підписи голови ВЛК та секретаря ВЛК не скріплені відбитком гербової печатки ТЦК та СП, що проставляється на окремо виділеному для цього місці з відміткою "МП".

В матеріалах справи відсутня картка обстеження військовозобов`язаного ОСОБА_1 , яка б підтверджувала недоліки в її оформленні, виявлені ЦВЛК ЗС України.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд зобов`язав ЦВЛК ЗС України надати суду засвідчену копію усіх наявних матеріалів, на підставі яких ухвалено рішення, оформлене протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19 серпня 2024 року № 3334, в частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.08.2022 року про визнання гр. ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Проте, ЦВЛК ЗС України вимоги ухвали суду не виконано, документів суду не надано.

Отже, ЦВЛК ЗС України не виконав обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення (постанови ЦВЛК ЗС України від 19.08.2024 №3334).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних підстав для скасування постанови ВЛК щодо ОСОБА_1 , зокрема доказів необхідності проведення повторного медичного огляду позивача або встановлення нових обставин щодо стану його здоров`я, які могли б бути підставою для перегляду раніше прийнятого медичного висновку.

Твердження ЦВЛК ЗС України щодо невідповідності картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного вимогам Додатка 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України стосується порядку її оформлення, однак не спростовує наявність у ОСОБА_1 захворювань, вказаних у довідці ВЛК.

Тобто, вказані вимоги щодо порядку оформлення та затвердження документів стосуються не військовозобов`язаного, а військово-лікарських комісій. Водночас, ризик будь-якої помилки державного органу покладається на державу, а не на громадянина. Допущення помилки військово-лікарською комісією не повинно тягнути негативні наслідки для особи. Держава зобов`язана діяти в межах закону та забезпечувати правову визначеність. Якщо орган влади припустився помилки, то саме держава повинна її виправити, а не перекладати наслідки на громадянина.

Крім того, суд враховує, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач уже був виключений з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії, що набрала чинності та була реалізована шляхом внесення відповідних відомостей до його військово-облікових документів.

За сталою практикою Верховного Суду, суддів України: суб`єкт владних повноважень не може самостійно скасувати рішення у вигляді індивідуального акту одноразової дії, який вичерпав свою юридичну дію внаслідок його виконання.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19.08.2024, оформлене протоколом №3334, прийнято без належного правового та фактичного обґрунтування, а тому воно не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, порушує права та законні інтереси позивача і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Окремо суд має вказати на порушення відповідачем ряду положень Закону України "Про адміністративну процедуру".

Закон України Про адміністративну процедуру від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX, ЗАП) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

В розумінні п. 1, 3, 4, 11 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073-IX адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.

Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Функції публічної адміністрації - надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу.

ЦВЛК ЗСУ, відповідач у цій справі, за порядком формування та наданими повноваженнями щодо прийняття рішень відповідають критеріям органу публічної адміністрації, тому на них при виконанні повноважень поширюються вимоги Закону № 2073-IX.

Також суд вказує з цього приводу, що відповідно до п. 9 ч. ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

У відповідності до ст. 17 Закону № 2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

В силу положень ст. 63 Закону № 2073-IX учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.

Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви.

Адміністративний орган інформує учасника адміністративного провадження про можливі негативні наслідки його неучасті у провадженні та ненадання пояснень та/або заперечень у справі, у тому числі у разі оскарження адміністративного акта.

Заслуховування не проводиться, якщо: 1) необхідно вжити негайних заходів для запобігання заподіянню шкоди; 2) відповідно до законодавства вимагається негайне прийняття рішення; 3) адміністративний орган приймає відповідний адміністративний акт в автоматичному режимі; 4) прохання заявника є очевидно безпідставним.

З наведеного нормативно-правового регулювання адміністративної процедури вбачається, що орган публічної адміністрації повинен проінформувати особу, звернення якої розглядається, про права та обов`язки, в тому числі право брати участь у процедурі адміністративного провадження, а у випадку негативних для особи наслідків, які тягне за собою адміністративний акт - заслуховування особи проводиться в обов`язковому порядку.

Відповідач не надав до суду доказів інформування позивача про його права та обов`язки, в тому числі право бути заслуханим та право надавати документи.

Отже, проведення розгляду справи без участі позивача є порушенням вищенаведених вимог Закону № 2073-IX.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач допустив порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення непридатності до військової служби позивачу.

Суд врахував, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України та Закону України "Про адміністративну процедуру", суд встановив, що спірне рішення (постанова ЦВЛК ЗС України від 27.10.2024 №3899) є необґрунтованим, оскільки обґрунтування, покладене в основу рішення відповідачем, спростовано матеріалами справи.

Оскільки за наслідками реалізації постанови ЦВЛК ЗС України від 27.10.2024 №3899 (яка в подальшому визнана протиправною та скасована у даній справі) ІНФОРМАЦІЯ_9 взято ОСОБА_1 на військовий облік, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повернути правовідносини до попереднього стану - внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до довідки ВЛК від 08.08.2022.

Отже, за наслідком розгляду цієї справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково.

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, буд.16, м. Київ 133, Київська область, 01153, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19.08.2024 №3334 в частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 за довідкою ВЛК від 08.08.2022 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до довідки ВЛК від 08.08.2022.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.С. Бойко