Ухвала суду № 141067907, 29.10.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5353/21

4-с/705/17/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В.

при секретарі Маєвській О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії/бездіяльність органу примусового виконання Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пров. Тихий, 3-А, м. Умань, Черкаська область, ЄДРПОУ 36171759),

В С Т А Н О В И В :

1.Короткий зміст скарги

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області та рішення начальника зазначеного відділу, посилаючись на порушення її прав як стягувача у виконавчому провадженні № 69242539.

На обґрунтування скарги заявниця зазначила, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 69242539 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 30 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ознайомившись із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який був наданий стягувачу було виявлено порушення чинного законодавства.

06.06.2024 ДВС отримала повідомлення від ТОВ «БаДМ» про те, що боржник ОСОБА_2 з 08.04.2024 по 06.02.2027 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим нарахування зарплати призупинено.

Зокрема, за період з травня 2024 року по жовтень 2025 року включно державний виконавець необґрунтовано внесла у графу доходу боржника суму «0,01 грн». В подальшому, починаючи з листопада 2025 року у графу доходу боржника було внесено дохід 3196 грн., а починаючи з січня 2026 року 3512 грн., при цьому джерело походження вказаного доходу не зрозуміле, оскільки боржник надав пояснення, що тимчасово перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

28.09.2026 року на електронну адресу ВДВС у м. Умані було направлено заяву про приведення розрахунку заборгованості з аліментів у відповідність до норм законодавства та висновків Верховного Суду у справі № 205/1384/21. 06.10.2026 року було отримано відповідь, яка за своїм змістом не є відповіддю на поставлені питання. Начальник ВДВС у м. Умані зазначив, що оскільки дохід боржника дорівнює нулю, то розрахунок зроблено вірно, виконавець діє виключно на підставі Закону України «Про виконавче провадження», а не правових висновків Верховного Суду, які «можуть бути розцінені як судова практика».

Заявниця вважає такі дії та рішення ВДВС незаконними.

На думку заявниці, державний виконавець без належних правових підстав визначав розмір заборгованості виходячи із зазначених сум, не встановивши фактичного джерела та розміру доходу боржника і не застосувавши показник середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості за період, протягом якого заробіток боржнику фактично не нараховувався.

У зв`язку із зазначеним заявниця просить суд:

1. Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 69242539 за період з травня 2024 року по вересень 2026 року включно без урахування показників середньої заробітної плати.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення (рішення у формі листа-відмови від 05.10.2026 № 942561/2) начальника Відділу ДВС Олександра Гудзовського про відмову у приведенні розрахунку заборгованості з аліментів у відповідність до норм законодавства.

3. Зобов`язати Відділ ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області здійснити повний перерахунок заборгованості боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів у ВП № 69242539 за період з травня 2024 року по вересень 2026 року включно, виходячи із середньої заробітної плати працівника для м. Києва за кожен місяць

2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

В судове засідання представник скаржника адвокат Кравченко І.Ю. та скаржник ОСОБА_1 не з`явилися. Представник скаржника адвокат Кравченко І.Ю. через систему «Електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи без участі скаржника та її представника, а також зазначила, що просить скаргу задовольнити у повному обсязі.

Представник Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліменти, позов задоволено повністю та стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів доходу (заробітку) платникам аліментів щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 30 листопада 2021 року.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відносно божника: ОСОБА_2 станом на 10.07.2026 - за період з травня 2024 року по жовтень 2025 року включно у графі доходу боржника зазначена сума «0,01 грн, з листопада 2025 року по грудень 2025 року у графі доходу боржника зазначена сума доходу 3196 грн, а з січня 2026 року по червень 2026 року у графі доходу боржника зазначена сума доходу 3512 грн.

Судом встановлено, що 28.09.2026 року скаржниця на електронну адресу ВДВС у м. Умані направила заяву у якій просила провести повний перерахунок заборгованості боржника за період з травня 2024 року по вересень 2026 року включно, виходячи із середньої заробітної плати працівника для м. Києва за кожен місяць., що підтверджується копією заяви долученої до матеріалів скарги.

Відповідно до відповіді начальника Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзовського Олександра від 05.10.2026 № 94256/2 «06.06.2024 за вхідним № 8944 на адресу Відділу надійшов лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ», яким повідомлено про призупинення нарахування заробітної плати і утримання аліментів з 08.04.2024 у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 08.04.2024 по ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Наказу «Про відпустку для догляду за дитиною ОСОБА_2 » від 26.03.2024 № 18-н.

В період з 07.05.2024 по 30.09.2026 боржником самостійно сплачено на рахунок з обліку депозитних сум Відділу кошти на загальну суму 45 578,00 грн, які в подальшому перераховано як аліменти на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .

Перебування боржника у відпустці та відсутність у нього фактичного доходу за цей період не звільняють його від сплати аліментів. Оскільки нарахований розмір аліментів у частці від доходу дорівнює нулю, державним виконавцем Відділу розраховано заборгованість із урахуванням вимог ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів для дитини відповідного та відповідно до порядку визначення заборгованості ,встановленого ст. 195 Сімейного кодексу України. Керуючись ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження дії державного виконавця проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими Законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а не правовими висновками Верховного Суду, що може бути розцінено, як судова практика».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до статті 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості обчислюється державним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

Отже, для правильного визначення заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець має встановити фактичні обставини щодо працевлаштування платника, місце проживання/перебування платника аліментів, нарахування та отримання ним заробітку або іншого доходу, а також визначити належний порядок розрахунку за відповідний період.

Як убачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ТОВ «БаДМ», проте, згідно з повідомленням роботодавця від 6 червня 2024 року, у період із 8 квітня 2024 року по 6 лютого 2027 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим нарахування заробітної плати було призупинено.

Водночас відсутність нарахованої заробітної плати не звільняє платника від обов`язку утримувати дитину та сплачувати аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі.

Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2026 року у справі № 205/1384/21 звернув увагу на те, що відсутність фактичного доходу за умови збереження трудових відносин сама собою не звільняє платника від аліментних зобов`язань, а заборгованість за відповідних обставин має визначатися з урахуванням середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

Хоча наведена правова позиція стосується обставин перебування платника у відпустці без збереження заробітної плати, викладені в ній висновки підлягають оцінці з огляду на подібність правовідносин та встановлені в цій справі обставини. Вирішальне значення має не сама назва відпустки, а встановлення факту відсутності фактичного заробітку та правильне застосування передбаченого законом способу визначення заборгованості.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За таких обставин посилання посадової особи органу державної виконавчої служби на те, що правові висновки Верховного Суду можуть розцінюватися лише як судова практика та не підлягають урахуванню під час виконання судового рішення, саме собою не є належним обґрунтуванням відмови в задоволенні заяви стягувача. Застосування відповідних правових висновків має здійснюватися з урахуванням фактичних обставин конкретного виконавчого провадження та подібності правовідносин.

Суд також бере до уваги, що за період із травня 2024 року по жовтень 2025 року включно у розрахунку заборгованості зазначено дохід боржника в розмірі 0,01 грн, тоді як повідомлення роботодавця свідчить про призупинення нарахування заробітної плати у зв`язку з перебуванням боржника у відпустці для догляду за дитиною.

Крім того, за період починаючи з листопада 2025 року в розрахунку відображено суми 3196 грн, а з січня 2026 року 3512 грн. За відсутності належних документів, які підтверджують джерело походження таких сум та фактичне отримання їх боржником, зазначені відомості не можуть автоматично вважатися достатнім підтвердженням фактичного заробітку (доходу).

Таким чином, за умови підтвердження матеріалами виконавчого провадження відсутності фактичного заробітку боржника за спірний період, державний виконавець повинен був застосувати передбачений законом порядок визначення заборгованості, а не обмежуватися внесенням до розрахунку умовної суми доходу без належного підтвердження її походження.

Суд вважає, що належне виконання рішення про стягнення аліментів вимагає забезпечення реального захисту права дитини на утримання. Формальне відображення в розрахунку доходу, фактичне отримання якого не підтверджено, не відповідає вимогам повноти, обґрунтованості та належного виконання судового рішення.

Щодо визначення місцевості, за показниками середньої заробітної плати якої має здійснюватися перерахунок, суд ураховує, що за доводами заявниці боржник перебуває у трудових відносинах із ТОВ «БаДМ», місцезнаходження якого пов`язане з містом Києвом, але з матеріалів скарги суд не має можливості достовірно встановити місцезнаходження ТОВ «БаДМ», де працює боржник ОСОБА_2 .

Доказів, якими б можна було встановити ці обставини, ані скаржником, ані ДВС надано до суду не було.

Враховуючи, що оскаржувані дії та рішення безпосередньо впливають на визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів та реалізацію права дитини на належне утримання, суд вважає скаргу обґрунтованою в частині вимог про визнання неправомірними дій щодо здійснення розрахунку без належного встановлення фактичного доходу боржника та зобов`язання усунути відповідні порушення.

Вимога про скасування листа начальника відділу підлягає задоволенню в тій частині, в якій зазначений лист оформлює рішення про відмову в задоволенні заяви стягувача та таке рішення порушує її права.

Відповідно до статей 447451 ЦПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги та зобов`язання органу державної виконавчої служби провести належний перерахунок заборгованості.

Керуючись статтями 18, 71, 74 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 195 Сімейного кодексу України, статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 447451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на дії/бездіяльність органу примусового виконання Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пров. Тихий, 3-А, м. Умань, Черкаська область, ЄДРПОУ 36171759) - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 69242539 за період з травня 2024 року по вересень 2026 року включно без урахування показників середньої заробітної плати.

Визнати незаконним та скасувати рішення (рішення у формі листа-відмови від 05.10.2026 № 942561/2) начальника Відділу ДВС Олександра Гудзовського про відмову у приведенні розрахунку заборгованості з аліментів у відповідність до норм законодавства.

Зобов`язати Відділ ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області здійснити повний перерахунок заборгованості боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів у ВП № 69242539 за період з травня 2024 року по вересень 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Повний текст ухвали складений 09 березня 2026 року.

Суддя О.В. Душин