Рішення № 141067472, 26.10.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1253/25

Номер провадження № 2/699/261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.03.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (далі - ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 530890 на суму 11 250,00 грн, на строк 549 днів з кінцевим терміном повернення 01.09.2022 року.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

28.08.2023 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 2808-23, за умовами якого до позивача перейшли права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 530890.

Згідно з умовами договору позичальник зобов`язаний одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Незважаючи на це, відповідач не виконала своїх зобов`язань та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені договором, тому станом на день звернення до суду з позовом загальний розмір заборгованості становить 7 317,74 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 4 961,40 грн; заборгованість за процентами в розмірі 2 356,34 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 317,74 грн та судові витрати.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 04.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30.09.2025 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

28.10.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона, зокрема, зазначає, що в позовній заяві вказано телефонний номер відповідача НОМЕР_1 , а у неї вже багато років незмінний номер телефону - НОМЕР_2 , тому невідомо до власника якого номера телефону звертається з позовною заявою ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

У договорі процентна ставка за перший день користування кредитом встановлена у розмірі 9 125 % річних, що протирічить вимогам частини першої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Здійснюючи повний аналіз застосування товариством процентних ставок по наданню споживчого кредиту, відповідач звертає увагу на відповідність нарахування процентних ставок згідно Закону України «Про споживчі кредити», а саме, відповідність положенням пункту 9 частини першої статті 8, частини третьої статті 12, що не виконано ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а тому, відповідно до вимог частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживчі кредити» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Окрім цього, у договорі товариства не передбачені форс-мажорні обставини, що істотно порушує права споживача, передбачені чинним законодавством України.

03.11.2025 року від представника позивача Виссала В. В. надійшла відповідь на відзив, в якому, зокрема, звернено увагу на те, що у відзиві відповідач не заперечує факт укладення договору та його власноручного підписання, а відтак, відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Щодо незгоди з розрахунком заборгованості, то порядок обчислення (нарахування), економічна сутність та база розрахунку процентів, порядок зміни процентів визначені розділом 3 договору. Крім того, пунктом 1.8. договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 20 931,77 грн.

При цьому відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами, не подав власного розрахунку заборгованості, а також не заявив клопотання про призначення експертизи з метою визначення механізму та розміру нарахованих сум. Крім того, доказів повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначених кредитними договорами, як перед первісним, так і перед новим кредитором, відповідач суду не надав.

Також відповідачем не доведено неможливості виконання зобов`язань, оскільки сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

18.11.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке фактично зводиться до повторення первісних тверджень відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності.

У судове засідання відповідач та її представник не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань повідомлялися у встановленому законом порядку, просять розглядати справу за їх відсутності.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

01.03.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 530890.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати процентів за користування кредитним коштами, розмір і тип процентної ставки.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до Розділу 1 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір)

11 250,00 грн, строк надання кредиту 549 днів, з кінцевим терміном повернення 01.09.2022 року. Процентна ставка за користування коштами кредиту фіксована, залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25 % в день; за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 90 % річних.

Згідно з Розділом 2 кредитного договору кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 9 000,00 грн на користь споживача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству у будь-який спосіб; у розмірі 2 500,00 грн на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. договору.

За умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало свій обов`язок та перерахувало відповідачу в безготівковій формі грошові кошти в розмірі

9 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення від 01.03. 2021 року

№ 4680.

Також відповідно до виписки за договором за період 01.03.2021 року - 01.03.2021 року, наданої АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 01.03.2021 року зараховано на картку № НОМЕР_4 грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення сторонами кредитного договору та перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

28.08.2023 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 2808-23, за умовами якого до позивача перейшли права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 530890.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 року кредитор передав, а фактор (новий кредитор) прийняв реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно із додатком № 1 до даного договору. Кількість боржників 3020.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 року від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 7 317,74 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 4 961,40 грн; заборгованість за процентами в розмірі 2 356,34 грн.

31.07.2024 року адвокатом в інтересах ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направлено

ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості та рекомендовано сплатити заборгованість в розмірі 7 317,74 грн.

Станом на день звернення позивача до суду вказана вимога відповідачем не виконана, заборгованість за кредитним договором не погашена.

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договір про надання споживчого кредиту № 530890 від 01.03.2021 року підписано позичальником власноручно.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність волі відповідача на укладення кредитного договору на відповідних умовах шляхом підписання договору.

Як вбачається з досліджених доказів, відповідач не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором та припинила повертати наданий їй кредит в передбачені договором строки.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена в статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. При цьому відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право кредитора за договором про надання споживчого кредиту № 530890 від 01.03.2021 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 530890 від 01.03.2021 року загальний розмір заборгованості за період з 01.03.2021 року до 01.09.2022 року станом на 28.08.2023 року становить 7 317,74 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 6 201,75 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 1 115,99 грн.

Судом установлено, оскільки не спростовано сторонами, що відповідач, після заміни кредитора, не вчиняла дій щодо погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 530890 від 01.03.2021 року.

Таким чином, всупереч умов кредитного договору відповідач свого зобов`язання щодо сплати грошових коштів не виконала.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що проценти за користування кредитними коштами нараховані в межах строку кредитування, на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок первісного кредитора чи позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 7 317,74 грн суду не надано, заперечення відповідача щодо позовних вимог не спростовують наданих позивачем доказів.

Крім того, пунктом 1.8. кредитного договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 20 931,77 грн, а згідно з розрахунком заборгованості та фактичним графіком платежів ОСОБА_1 сплатила за період з 01.03.2021 року до 01.02.2022 року в рахунок погашення заборгованості 12 760,00 грн, після чого оплати припинились, тому суд на підставі наданих сторонами доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 530890 від 01.08.2025 року.

Ураховуючи зазначене, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

На підтвердження понесення позивачем судових витрат до суду надано: копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року; копію додаткової угоди № 530890 від 30.05.2025 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І. М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; акт

№ 530890 про підтвердження факту надання правової допомоги від 30.05.2025 року.

За вказаних вище обставин на підставі зібраних у справі доказів суд приходить до переконання, що стороною позивача в силу вимог частини першої статті 81 ЦПК України доведено реальність витрат на правову допомогу, розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що об`єктивно вбачається з матеріалів справи та розцінюється судом, як достатніми підставами для розподілу судових витрат.

З урахуванням наведеного, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

На думку суду, зазначені витрати є фактично понесеними, а їх розмір належно обґрунтований стороною позивача.

На підставі статей 525, 526, 536, 626-629, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 272-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 530890 від 01.03.2021 року в розмірі 7 317,74 грн (сім тисяч триста сімнадцять гривень сімдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746, тел. 380674280050, ел. пошта info@dgfinance.com.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 30.10.2026 року.

СуддяМельник А.В.