Рішення № 141066048, 30.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 рокусправа № 380/19862/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, буд. 6 (4 поверх), код ЄДРПОУ: 20812415), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 26 серпня 2026 року № 22/2 д «Про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту» щодо ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2026 року про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні у цій справі;

-зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області допустити ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він, маючи намір реалізувати гарантоване статтею 43 Конституції України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю, 04 серпня 2026 року я звернувся до відповідача, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, до якої долучив повний пакет документів, передбачений розділом 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270.

Однак, рішенням Кваліфікаційної палати КДКА Львівської області від 26 серпня 2026 року № 22/2д позивачу відмовлено в допуску до складення кваліфікаційного іспиту з підстав відсутності необхідного дворічного стажу в галузі права, а саме: відсутності необхідного стажу у період роботи з 11 жовтня 2023 року до 21 жовтня 2025 року на посаді провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області, мотивуючи це тим, що на цю посаду позивач був призначений до здобуття повної вищої юридичної освіти та не зарахування періоду роботи з 22 жовтня 2025 року по 23 січня 2026 року на посаді головного спеціаліста того ж відділу, пославшись на те, що в посадовій інструкції та Положенні про відділ «відсутні кваліфікаційні вимоги» до зазначеної посади.

Позивач вважає, що законодавець пов`язує початок відліку стажу виключно з моментом здобуття повної вищої юридичної освіти, а не з моментом призначення особи на посаду. Отже, після отримання диплому магістра права від 01 січня 2024 року, та продовжуючи працювати на займаній посаді, позивач вважав себе таким, що здобуває необхідний стаж саме з 01 січня 2024 року.

Щодо не зарахування до стажу в галузі права часу зайняття посади головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області, позивач вважає, що він не повинен нести відповідальність за правильність складення посадової інструкції, а відповідач, відповідно, повинен оцінити характер та зміст обов`язків, виконання яких покладено на позивача відповідною інструкцією.

Позивач також вказує на порушення відповідачем порядку та строку ухвалення спірного рішення. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 05.10.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з тих підстав, що займана позивачем посада провідного спеціаліста відносилася до посад державної служби категорії «В», зайняття якої передбачає наявність ступеня вищої освіти не нижче бакалавра, молодшого бакалавра, а не магістра, як цього вимагають кваліфікаційні вимоги до особа, яка подала заяву про складення адвокатського кваліфікаційного іспиту.

Також відповідач переконаний, що в посадовій інструкції повинні міститися вимоги до компетентності. У наданій позивачем інструкції такі вимоги відсутні. Також відповідач вважає покликання позивача на лист Національної асоціації адвокатів України від 26.06.2026 № 1354/0/2-26 безпідставним, оскільки перевірка відповідності особи вимогам, установленим частинами 1 та 2 статті 6 Закону, відноситься до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, яка приймає рішення, на підставі заяви та доданих документів до неї, про допуск/відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту на право заняття адвокатською діяльністю. Просить у позові відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому, серед іншого вказав, що для посади категорії «В» законодавство про державну службу не вимагає ступеня магістра, не означає, що робота на ній особи з дипломом магістра права, яка полягає в застосуванні норм права, виконується не за спеціальністю. Такої умови не містить ні Закон, ні висновки Верховного Суду. Водночас з 22 жовтня 2025 року позивач обіймав посаду категорії «Б», для якої ступінь магістра є обов`язковим.

На думку позивача, відповідач не спростував правовий характер роботи позивача.

Позивач також наголошує, що диплом магістра права отримано позивачем 01.01.2024. Від цієї дати до 23.01.2026 позивач безперервно працював у тому самому відділі: з 01.01.2024 до 21.10.2025 - 1 рік 9 місяців 21 день; з 22.10.2025 до 23.01.2026 - 3 місяці 2 дні. Разом, - 2 роки 23 дні, тобто більше двох років, як того вимагає Закон. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому посилання позивача на наявність в довідці КДКА Львівської області за № 105-26 від 24.08.2026, (тобто на два дні раніше за ухвалення рішення, але вже містить запис про рішення № 22/2д, до того ж «про допуск», тоді як 26.08.2026 ухвалено рішення про відмову) спростовує тим, що довідка з Реєстру осіб, які виявили бажання скласти іспит з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю відносно ОСОБА_1 за № 105-26 від 24.08.2026 (номер у Реєстрі 118 26 (29904) складено КП КДКА у Львівській області в межах своїх повноважень, на виконання рішення адвокатського самоврядування, в межах 30-и денного строку на розгляд заяви позивача про допуск складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами, містить перелік документів, поданих ОСОБА_1 до заяви від 04.08.2026, та зазначено про необхідність прийняття Комісією рішення за результатами розгляду його заяви.

Рішення за № 22/2д про відмову в допуску ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту приймалося 26.08.2026 кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у складі голови КДКА Львівської області Стрепка Л.В., голови кваліфікаційної палати КДКА Львівської області Баєвої В.А., секретаря кваліфікаційної палати КДКА Львівської області Яцишин В.М., членів кваліфікаційної палати Максимишин І.Б., Решоти В.В., Снігура Я.Е., за результатами розгляду заяви від 04.08.2026 ОСОБА_1 , з поданими до такої заяви документами.

Також відповідач вказав, що Комісією на засіданні КП КДКА у Львівській області, проведеному 26.08.2026, досліджено та проаналізовано посадову інструкцію головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та посадову інструкцію державного службовця, затверджену 11.10.2023 начальником Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та прийнято рішення, з яким не погодився позивач. Просить у позові відмовити.

Відповідно до стаття 261 КАС України, суд розглядає заяви по суті справи, що передбачені вказаною нормою.

Суд встановив такі обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 , 04 серпня 2026 року звернувся до відповідача, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

До заяви позивач долучив такі документи:

1.заяву про допуск, згоду на обробку персональних даних;

2.нотаріально засвідчену копію диплома магістра з додатком;

3.копію атестата про рівень володіння державною мовою;

4.копію трудової книжки НОМЕР_2 ;

5.копії посадових інструкцій та Положень про відділ;

6.копію штатного розпису;

7.витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»;

8.довідку медичної установи форми № 100-2/о;

9.копії паспорта;

10.витягу з реєстру територіальної громади та картки платника податків,

11.копію відповіді НААУ від 26.06.2026 року №1354/0/2-26;

12.копію відповіді Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11.06.2026 року на адвокатський запит адвокатки Теглівець Т.Р.

Відомості про позивача внесені до відповідного Реєстру за № 118-26 (29904), що підтверджується довідкою КДКА Львівської області № 105-26 від 24 серпня 2026 року.

У 2024 році позивач отримав освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за освітньою програмою «Право», галузь знань «Право», спеціальність «Право», з присвоєнням професійної кваліфікації «Магістр права» (диплом магістра М24 № 007822 від 01 січня 2024 року).

З 11.10.2023 до 21.10.2025 позивач перебував на посаді провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (звільнений за угодою сторін, п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу»).

З 22.10.2025 до 23.01.2026 позивач перебував на посаді головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (звільнений за угодою сторін, п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу»).

З 26.01.2026 до 09.03.2026 позивач працював на посаді провідного фахівця групи організації роботи з військовозобов`язаними та працівниками відділу кадрового забезпечення Львівського державного університету внутрішніх справ.

З 09.03.2026 року дня звернення до суду з позовом позивач перебував на посаді фахівця I категорії відділення з питань режиму та секретного діловодства режимно-секретного відділу Львівського державного університету внутрішніх справ.

Рішенням Кваліфікаційної палати КДКА Львівської області від 26 серпня 2026 року № 22/2д позивачу відмовлено в допуску до складення кваліфікаційного іспиту з підстав відсутності необхідного дворічного стажу в галузі права, а саме: відсутності необхідного стажу у період роботи з 11 жовтня 2023 року до 21 жовтня 2025 року на посаді провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області, мотивуючи це тим, що на цю посаду позивач був призначений до здобуття повної вищої юридичної освіти та не зарахування періоду роботи з 22 жовтня 2025 року по 23 січня 2026 року на посаді головного спеціаліста того ж відділу, пославшись на те, що в посадовій інструкції та Положенні про відділ «відсутні кваліфікаційні вимоги» до зазначеної посади.

Позивач, вважаючи зазначене Рішення відповідача необґрунтованим, немотивованим, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі також Закон № 5076-VI).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

За містом частини 3 статті 6 цього ж Закону:

1) повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.

Статтею 8 Закону № 5076-VI передбачено, що особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 5076-VI особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов`язковому порядку зазначаються причини такої відмови.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону № 5076-VI рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Відповідно до розділу 2 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270 встановлено, що особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі - Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Одночасно із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Заявник надає документи, у т.ч. документ (документи) про підтвердження наявності у Заявника стажу роботи в галузі права не менше, ніж два роки (оригінал та нотаріально чи за місцем роботи посвідчену копію). Документами, що підтверджують стаж помічника адвоката є: трудовий договір з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням), довідка (довідки) з компетентного органу (органів) про суму сплаченого єдиного соціального внеску, та податку з доходів фізичних осіб за час роботи на посаді помічника адвоката.

До стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах:

1. судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

2. помічника адвоката, помічника судді або нотаріуса;

3. помічника-консультанта народного депутата України, який має вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство / правоохоронна діяльність / міжнародне право та працює на постійній основі за строковим трудовим договором;

4. юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу;

5. в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організацій всіх форм власності, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");

6. науково-педагогічних або наукових працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих або післядипломних навчальних закладах, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");

7. працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");

8. на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");

9. період здобуття особою ступеня доктора філософії у галузі права під час навчання в аспірантурі (ад`юнктурі);

10. народного депутата України після здобуття повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");

11. секретаря судового засідання, після здобуття повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право").

При виникненні складнощів з віднесенням посади особи до роботи в галузі права слід виходити з кваліфікаційних вимог посадової інструкції Заявника, а також загальних відомостей Класифікатора професій ДК 003:2010.

Як встановив суд, 01.01.2024 році позивач завершив навчання у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за освітньою програмою «Право», галузь знань «Право», спеціальність «Право», з присвоєнням професійної кваліфікації «Магістр права» (диплом магістра М24 № 007822 від 01 січня 2024 року).

З 11.10.2023 до 21.10.2025 позивач перебував на посаді провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (звільнений за угодою сторін, п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу»).

З 22.10.2025 до 23.01.2026 позивач перебував на посаді головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (звільнений за угодою сторін, п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу»).

З 26.01.2026 до 09.03.2026 позивач працював на посаді провідного фахівця групи організації роботи з військовозобов`язаними та працівниками відділу кадрового забезпечення Львівського державного університету внутрішніх справ.

З 09.03.2026 року дня звернення до суду з позовом позивач перебував на посаді фахівця I категорії відділення з питань режиму та секретного діловодства режимно-секретного відділу Львівського державного університету внутрішніх справ.

Оскільки позивач здобув кваліфікацію за ступенем вищої освіти магістр, галузь знань «Право», спеціальність «Право», професійна кваліфікація «Магістр права», що підтверджується дипломом від 01.01.2024, то саме з 01.01.2024 позивач вважається таким що має повну вищу освіту, що відповідає кваліфікаційним вимогам щодо освіту, відповідно до Закону № 5076-VI.

Як видно зі спірного Рішення, то відповідач вважає, що у позивача відсутній необхідний стаж у період роботи з 11 жовтня 2023 року до 21 жовтня 2025 року на посаді провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області, мотивуючи це тим, що на цю посаду позивач був призначений до здобуття повної вищої юридичної освіти, а також, що період роботи позивача з 22 жовтня 2025 року до 23 січня 2026 року на посаді головного спеціаліста того ж відділу не є стажем у галузі права, покликавшись на те, що в посадовій інструкції та Положенні про відділ «відсутні кваліфікаційні вимоги» до зазначеної посади.

Стосовно тверджень відповідача, що у позивача відсутній необхідний стаж у період роботи з 11 жовтня 2023 року до 21 жовтня 2025 року на посаді провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області, то, як встановив суд, з 01.01.2024 позивач вважається таким що має повну вищу освіту, що відповідає кваліфікаційним вимогам щодо освіту, відповідно до Закону № 5076-VI.

У цьому ракурсі покликання відповідача у відзиві на те, що позивач в означений період займав посаду державної служби категорії «В», яка передбачає наявність ступеня вищої освіти «бакалавр» чи «молодший бакалавр», є безпідставним, оскільки загальні вимоги, зокрема, для посад категорії «В» передбачають наявність вищої освіти ступеня не нижче молодшого бакалавра або бакалавра за рішенням суб`єкта призначення (…)(стаття 19 Закону України «Про державну службу).

Тобто посаду державної служби категорії «В», може займати і особа, яка має ступінь вищої освіти «магістр».

Таким чином, зайняття позивачем посади категорії «В» у період після 01.01.2024 не може бути підставою для відмови у допуску до кваліфікаційного іспиту.

Щодо твердження відповідача, що в посадових інструкціях займаних ним посад відсутні освітні кваліфікаційні вимоги, то суд з такими не погоджується, оскільки відповідальність стосовно змісту посадової інструкції не повинна покладатися на працівника, а в цьому спорі, - на позивача, який не повинен нести тягар несприятливих наслідків через невнесення уповноваженим державним органом кваліфікаційних характеристик конкретної посади до посадової інструкції.

Крім того, зі змісту посадових інструкцій за посадами провідного спеціаліста та головного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області видно, що виконання посадових обов`язків, встановлених цими інструкціями неможливо без наявності вищої освіти за спеціальністю «Право».

Також, відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 5076-VI (…) з метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, що зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

Таким чином, відповідач, дотримуючись визначеного частиною 2 статті 8 Закону № 5076-VI порядку, мав повноваження звернутися із запитом до відповідного органу державної влади з метою повного з`ясування питання, чи займана позивачем посада та його посадові обов`язку передбачають наявність відповідної кваліфікації у сфері права.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач не надав правової оцінки іншим періодам роботи позивача на посадах у Львівському державному університеті внутрішніх справ щодо відповідності відповідного стажу кваліфікаційним вимогам відповідно до Закону № 5076-VI.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість спірного Рішення, з огляду на що таке визнається протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, похідна вимога про зобов`язаня Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2026 року про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні у цій справі підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області допустити ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту, то така є передчасною, оскільки відповідні дії (рішення) можуть бути вчинені після прийняття рішення відповідачем на виконання судового рішення, ухваленого у цій справі, та у разі набрання ним законної сили.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

При цьому суд ураховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Судові витрати, у вигляді судового збору, понесені позивачем суд присуджує на користь позивача пропорційно до задоволених вимог, у розмірі 2129,92грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, буд. 6 (4 поверх), код ЄДРПОУ: 20812415) про визнання протиправною бездіяльності задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 26 серпня 2026 року № 22/2 д «Про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту».

Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2026 року про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні у цій справі.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, буд. 6 (4 поверх), код ЄДРПОУ: 20812415) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять)грн 92 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.10.2026.

Суддя Лунь З.І.