Рішення № 141065934, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/19686/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (представник відповідача Болюба Оксана Володимирівна) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) за № 31/28/37-156 від 23.07.2026 року, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) за № 31/28/37-156 від 23.07.2026 року, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером органів внутрішніх справ України (полковник міліції у відставці), ветераном війни учасником бойових дій та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII).

Позивач вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103), яким обмежувався склад грошового забезпечення колишніх працівників міліції лише базовими складовими без урахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та фактично виплаченої премії.

На підставі рішення суду у справі № 826/12704/18, правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 та наказу МВС України від 22 квітня 2024 року № 259 уповноважений орган Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) видав оновлену довідку від 23 липня 2026 року № 31/28/37-156 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019 року загальною сумою 27 192,48 грн, до складу якої включено посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за стаж служби (50%), надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції (79,84%), надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) та премію (62,58%).

Зазначену довідку супровідним листом від 24 липня 2026 року № 31/28/37-14159-2026 було скеровано відповідачу, а 04 серпня 2026 року позивач особисто подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяву про проведення перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року.

Листом від 24 серпня 2026 року № 44211-45598/І-02/8-1300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у здійсненні перерахунку пенсії, мотивуючи відмову тим, що після скасування пункту 3 Постанови № 103 Урядом не приймалося нового рішення про зміну розміру грошового забезпечення поліцейських Національної поліції чи порядків перерахунку, а тому підстави для перерахунку пенсії за новою довідкою відсутні.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та необґрунтованою, наголошуючи, що видана уповноваженим органом МВС оновлена довідка є беззаперечною та обов`язковою підставою для перерахунку пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем скасування пункту 3 Постанови № 103 (тобто з 01 грудня 2019 року) відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988. З огляду на це позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) відповідно до положень статей 12, 257 263 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

06 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Болюби Оксани Володимирівни надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1300-1002-8/152578), у якому пенсійний орган просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що перерахунок призначених військових пенсій за Законом № 2262-XII проводиться виключно у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта про підвищення грошового забезпечення та за алгоритмом Порядку № 45. Відповідач зазначає, що після 01 січня 2016 року Кабінет Міністрів України не ухвалював рішень про підвищення грошового забезпечення діючих поліцейських Національної поліції, а постанова КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 у листопаді 2019 року не змінювалася. Крім того, представник пенсійного органу посилається на те, що довідка Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС від 23 липня 2026 року № 31/28/37-156 складена на звернення самого позивача, а не у масовому порядку на підставі централізованих списків, носить виключно інформаційний характер та не може бути підставою для перерахунку пенсії. Довідка ж, за якою позивачу перераховано пенсію станом на 01 січня 2016 року на виконання Постанови № 103, уповноваженим органом не відкликалася. З огляду на наведене відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, безпосередньо оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01 вересня 1989 року по 30 грудня 2014 року та наказом ГУМВС України у Львівській області від 29 грудня 2014 року № 680 о/с був звільнений у запас через хворобу за статтею 64 «б» Положення про проходження служби (посада на день звільнення начальник Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, спеціальне звання полковник міліції).

Позивач є ветераном війни учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 28 січня 2025 року), нагороджений державною відзнакою та проходить військову службу з оборони України у складі штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ДПОП «ОШБ НПУ «Лють».

З 31 грудня 2014 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує довічну пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (пенсійна справа № 1303011172 МВС). Загальна вислуга років позивача становить 30 років (календарна 27 років), розмір пенсії встановлено у розмірі 70% сум грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 22 березня 2018 року № 91-03167 за прирівняною посадою поліцейського: начальник відділу поліції (з посадовим окладом 3600,00 грн, окладом за спеціальним званням полковника поліції 2400,00 грн, надбавкою за стаж служби 50% 3000,00 грн, надбавкою за режимні обмеження 15% 540,00 грн та премією 1,39% 132,61 грн; усього 9672,61 грн). Додаткові щомісячні види грошового забезпечення, зокрема надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції, у вказаній довідці не враховувалися відповідно до обмежувальних положень пункту 3 Постанови № 103.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103. Рішення суду набрало законної сили 19 листопада 2019 року.

23 липня 2026 року уповноважений орган Міністерства внутрішніх справ України Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) виготовив на ім`я ОСОБА_1 оновлену довідку № 31/28/37-156 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського начальник відділу поліції (Управління, відділи (відділення) поліції), з обов`язковим урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, яка містить такі складові:

посадовий оклад 3600,00 грн;

оклад за спеціальним званням (полковник поліції) 2400,00 грн;

надбавка за стаж служби в поліції (50%) 3000,00 грн;

надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (79,84%) 7185,60 грн;

надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 540,00 грн;

премія (62,58%) 10 466,88 грн.

Всього: 27 192,48 грн.

У примітці довідки зазначено, що її складено з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18 (набрало законної сили 19 листопада 2019 року) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19.

Супровідним листом від 24 липня 2026 року № 31/28/37-14159-2026 зазначену довідку було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вх. № 3533/5 від 29 липня 2026 року).

04 серпня 2026 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою (вх. № 45598/І-1300-26 від 10 серпня 2026 року) про здійснення перерахунку його пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі отриманої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 23 липня 2026 року № 31/28/37-156.

Листом від 24 серпня 2026 року № 44211-45598/І-02/8-1300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії. Свою відмову відповідач мотивував тим, що після скасування пункту 3 Постанови № 103 Кабінетом Міністрів України інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ не приймалося, у зв`язку з чим підстави для перерахунку за новою довідкою відсутні.

Незгода позивача із зазначеною відмовою пенсійного органу у проведенні перерахунку пенсії за оновленою довідкою з 01 грудня 2019 року стала підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи всебічну, повну, об`єктивну та вичерпну правову оцінку спірним правовідносинам, аналізуючи норми матеріального права в їх системному взаємозв`язку та субординації, а також застосовуючи обов`язкові правові висновки Верховного Суду і практику Європейського суду з прав людини, суд виходить із таких мотивів та засад нормативно-правового регулювання:

Згідно зі статтями 1, 3 Конституції України Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено фундаментальний імператив функціонування публічної влади: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказана норма встановлює спеціально-дозвільний тип правового регулювання, який підпорядковується правилу «заборонено все, крім прямо дозволеного законом», що виключає можливість прийняття суб`єктом владних повноважень довільних рішень, що обмежують законні права громадян на соціальний захист.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII).

Згідно з частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним (військовим) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29 грудня 2015 року, статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено частиною третьою, якою встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 11 листопада 2015 року прийняв постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова № 988), якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням та схеми посадових окладів поліцейських, а також прямо визначено види та розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок № 260).

Пунктом 3 Постанови № 103 Уряд встановив механізм перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції з 01 січня 2016 року за нормами Постанови № 988, проте штучно звузив складові грошового забезпечення, обмеживши їх виключно окладом за посадою, окладом за спеціальним званням, відсотковою надбавкою за вислугу років, надбавкою за службу в умовах режимних обмежень та премією у середніх розмірах за січень 2016 року, протиправно виключивши із розрахунку надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з 19 листопада 2019 року нормативно-правовий бар`єр, який звужував права осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ на врахування додаткових видів грошового забезпечення при перерахунку пенсії за нормами Постанови № 988, був повністю усунутий.

Щодо обов`язковості правових висновків Верховного Суду та спростування заперечень відповідача:

Суд наголошує, що питання наявності законних підстав для виготовлення оновлених довідок та проведення перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ з 01 грудня 2019 року за аналогічними довідками уповноважених структурних підрозділів МВС є предметом абсолютно сталої, послідовної та сформованої судової практики Верховного Суду.

Правова позиція щодо застосування норм статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII, Порядку № 45 та Постанови № 988 після втрати чинності обмежувальними нормами Постанови № 103 детально сформульована у зразковій справі № 160/8324/19 (рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року), а також у рішеннях Верховного Суду безпосередньо щодо пенсіонерів МВС України (зокрема, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 804/4367/17, від 27 травня 2021 року у справі № 420/4636/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 160/5465/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 200/5129/20-а, від 02 березня 2023 року у справі № 420/5472/21).

Суд касаційної інстанції сформував такі імперативні правові висновки:

По-перше, з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18 (19 листопада 2019 року) виникли беззаперечні правові підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII колишнім працівникам міліції, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, надбавки за службу в умовах режимних обмежень тощо) та премії, розміри яких визначені нормами Постанови № 988 та наказу МВС № 260.

По-друге, покликання пенсійного органу на те, що Кабінет Міністрів України після 19 листопада 2019 року не приймав окремого нормативного акта про порядок та умови перерахунку пенсій колишнім міліціонерам, є юридично неспроможними та такими, що суперечать природі судового контролю за законністю підзаконних актів. Скасування судом пункту 3 Постанови № 103 відновило дію загального правового регулювання, передбаченого статтями 43 і 63 Закону № 2262-XII у взаємозв`язку з Постановою № 988 та Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45. Будь-якого додаткового урядового рішення для реалізації прямої норми закону не вимагається.

По-третє, обов`язок територіального органу Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії виникає безпосередньо з моменту надходження від уповноваженого органу належно оформленої довідки про розмір грошового забезпечення. Довідка уповноваженого органу є індивідуальним актом фіксації складових грошового забезпечення, що є єдиним обов`язковим фінансовим документом-підставою для обчислення розміру виплати.

По-четверте, відповідно до частин другої та третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки обставини щодо розширення складових грошового забезпечення внаслідок скасування пункту 3 Постанови № 103 набрали законної сили у листопаді 2019 року, належною та законною датою проведення перерахунку пенсії є 01 грудня 2019 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень та враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Судом установлено, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС), який за наказом МВС України від 22 квітня 2024 року № 259 є уповноваженим органом з видачі довідок про грошове забезпечення пенсіонерам ОВС у Львівській області, діючи в межах компетенції, 23 липня 2026 року видав на ім`я ОСОБА_1 довідку № 31/28/37-156 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою начальника відділу поліції за листопад 2019 року.

Форма, зміст та реквізити зазначеної довідки суворо відповідають типовій формі довідки (додаток 3 до Порядку № 45), вона містить чіткий розрахунок обов`язкових основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (із урахуванням надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції 79,84% та премії 62,58%) на загальну суму 27 192,48 грн, підписана керівником уповноваженого органу та скріплена електронною печаткою.

Зазначена довідка є чинною, не оскаржувалася, не визнавалася недійсною і уповноваженим органом не відкликалася.

Суд критично оцінює та відхиляє доводи відповідача про те, що довідка складена за індивідуальною заявою позивача, а не в межах централізовано сформованих списків, оскільки Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував: бездіяльність органів влади щодо централізованого складання списків не може перешкоджати особі реалізувати своє законне право на перерахунок пенсії на підставі належно виготовленого індивідуального фінансового документа. Твердження пенсійного органу про те, що довідка «носить лише інформаційний характер», є юридично неспроможним, оскільки саме на підставі довідки уповноваженого відомства формується розрахунок розміру пенсійної виплати.

Отримавши 29 липня 2026 року оновлену довідку уповноваженого органу разом із заявою позивача від 04 серпня 2026 року, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області було зобов`язане здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року на підставі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII без обмеження строком, оскільки такий перерахунок не було проведено своєчасно з вини державних органів.

Відмова відповідача у здійсненні перерахунку, викладена у листі від 24 серпня 2026 року № 44211-45598/І-02/8-1300/26, є протиправною, базується на формальних запереченнях і свідчить про свідоме ігнорування суб`єктом владних повноважень імперативних вимог закону та обов`язкових висновків Верховного Суду.

Суд також враховує фундаментальну практику Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року, заява № 63134/00) ЄСПЛ констатував, що якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок чи перерахунків і особа відповідає критеріям, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні норми є чинними.

У рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії» (заява № 5849/72) та рішенні від 15 вересня 2009 року у справі «Москаль проти Польщі» (заява № 10373/05) Європейський суд зазначив, що право на пенсійні та соціальні виплати є майновим правом особи, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Протиправне заниження або відмова у перерахунку пенсії становить незаконне позбавлення права мирно володіти своїм майном та порушує законні очікування пенсіонера (legitimate expectations).

Оцінюючи поведінку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 КАС України, суд констатує, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений законами України, без урахування фактичних обставин справи та правових позицій касаційного суду, необґрунтовано та непропорційно, що призвело до грубого порушення прав позивача на гарантоване державою пенсійне забезпечення.

З метою ефективного, повного та реального захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) від 23 липня 2026 року № 31/28/37-156;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до зазначеної довідки з обов`язковим урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції 79,84%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15% та премії 62,58%), провівши виплату нарахованих сум із урахуванням раніше виплачених сум.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов вичерпного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, нормативно та документально обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі

Оцінка доказів та розподіл судових витрат.

Вирішуючи публічно-правовий спір по суті, суд керується стандартами доказування та оцінки доказів, закріпленими статтями 77 та 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач обов`язку доказування правомірності своєї відмови не виконав, а його заперечення спростовуються положеннями Закону № 2262-XII, Постановою № 988 та обов`язковими судовими рішеннями Верховного Суду у зразкових справах. Натомість позивач надав вичерпні письмові докази наявності чинної індивідуальної довідки та права на перерахунок пенсії.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оцінивши наявні письмові докази у їх сукупності, суд дійшов остаточного переконання про необхідність повного задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивач є ветераном війни учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 28 січня 2025 року), а спір стосується захисту його права на соціальне та пенсійне забезпечення. За подання цього адміністративного позову судовий збір позивачем правомірно не сплачувався на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, фактично судових витрат не поніс, а відповідачем понесення судових витрат не заявлялося, судові витрати розподілу відповідно до статті 139 КАС України не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 14, 19, 7277, 90, 139, 241 246, 250, 255, 257 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) від 23 липня 2026 року № 31/28/37-156.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ: 13814885) провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) від 23 липня 2026 року № 31/28/37-156 з обов`язковим урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії), та здійснити виплату нарахованих сум із урахуванням раніше виплачених сум.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний