Рішення № 141065872, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
29.10.2026
Номер справи
380/20278/26
Номер документу
141065872
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/20278/26 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (далі - відповідач, ЛМКП «Львівтеплоенерго»), у якому просить:

- визнати протиправними дії Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», які полягають у ненаданні відповіді на запит №36 від 09.09.2026 по суті щодо суспільно значимої інформації;

- зобов`язати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» надати відповідь на інформаційний запит № 36 від 09.09.2026, а саме: кошториси, на підставі яких розрахована плата на абонентське обслуговування постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2026 звернувся до відповідача із запитом на публічну інформацію №36, проте у встановлений п`ятиденний строк відповіді на такий не отримав. На переконання позивача, відповідач вчинив протиправні дії, що порушують: вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України щодо дій посадових осіб та органів місцевого самоврядування виключно в межах, в спосіб та на підставах передбачених Конституцією та Законами України; вимоги ч. 2 ст. 34 Конституції України щодо права на отримання інформації, оскільки вигадане ними обмеження в доступі не ґрунтується на законі; норми, які гарантовані Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації»; право на отримання відкритої за режимом доступу інформації, необхідної, у тому числі, для реалізації своїх завдань та функцій. З метою захисту порушеного права звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 29.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

13.10.2026 представниця відповідача подала до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що 21.09.2026 ЛМКП «Львівтеплоенерго» надіслало ОСОБА_1 на його електронну адресу Наказ ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 10.11.2021 №154 про затвердження розміру плати за абонентське обслуговування та Наказ ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 17.12.2025 №Н-910-12/25 про затвердження розміру плати за абонентське обслуговування. Стверджує, що 09.10.2026 ЛМКП «Львівтеплоенерго» повторно скерувало ОСОБА_1 на його електронну адресу відповідь на інформаційний запит, до якого додали вище зазначені документи. Крім того зазначає, що 25.06.2026 ОСОБА_1 подав до ЛМКП «Львівтеплоенерго» запит №9 аналогічного змісту, та на цей запит надавались документи аналогічні тим, що були скеровані на запит №36. Оскарження цієї відповіді було предметом розгляду справи 380/16583/26 у Львівському окружному адміністративному суді. Зважаючи на ці обставини, на переконання представниці відповідача, на час подання цієї позовної заяви у позивача вже були наявні затребувані ним документи. З урахуванням наведеного, просить відмовити у задоволенні позову. До відзиву додала, зокрема скриншот скерування відповіді на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 відповіді на запит №36/2026.

20.10.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій виклав пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Констатує, що як відповідь на інформаційний запит до суду надано накази №154 від 10.11.2021, №Н-910 -12/25 від 17.12.2025 «Про затвердження розміру плати за абонентське обслуговування» з додатками, які не містять розрахунків. Стверджує, що конкретний кошторис (калькуляція) розраховується кожним підприємством - виконавцем самостійно (затверджується внутрішнім наказом) залежно від фактичних витрат на штат, зв`язок, банківські комісії та обслуговування лічильників. Акцентує на тому, що у зв`язку з тим, що розрахунки вартості абонентського обслуговування викликають сумнів у їх достовірності, подано відповідний запит. Зважаючи на наведене, просить зобов`язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» надати відповідь на запит, а саме розрахунок фактичних витрат, на підставі яких було проведено розрахунки абонентської плати. Також покликається на те, що відзив на позовну заяву підписано представницею, яка не підтвердила повноважень.

26.10.2026 представниця відповідача подала заперечення (на відповідь на відзив), у яких стверджує, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» надало відповідь на запит, до відзиву долучено копію відповіді та докази її скерування запитувачу інформації. Констатувала, що наказ ЛКП «Залізничнетеплоенерго» №154 від 10.11.2021 та наказ ЛМКП «Львівтеплоенерго» №Р-910-12/25 від 17.12.2025 надавались із прикріпленою зведеною таблицею розрахунку плати за абонентське обслуговування споживачів. Крім того, акцентувала на тому, що наділена повноваженнями на представництво інтересів відповідача у суді.

28.10.2026 позивач подав додаткові пояснення, у яких просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, констатувавши, що зведену таблицю розрахунку, на яку покликається представниця відповідача, не можна вважати відповіддю на запит.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач звернувся до ЛМКП «Львівтеплоенерго» із запитом на отримання публічної інформації №36/2026 від 09.09.2026, за змістом якого:

«…Наказами керівника ЛКМ «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» №154 від 10.11.2021 р та №Н-910-12/25 встановлено плату на абонентське обслуговування з постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 5, 6, 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» ПРОШУ надіслати на мою електронну адресу наступну інформацію:

1. Надати кошториси на підставі яких розрахована плата на абонентське обслуговування постачання теплової енергії.

Відповідь на запит прошу надати мені на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

У разі відсутності запитуваної інформації повідомити про її відсутність».

Запит скеровано на електронну пошту відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи скриншотом.

Листом від 09.10.2026 №06-8702-10/26 відповідач повідомив позивачу, що у відповідь на запит №36/2026 від 09.09.2026 було надано інформацію (накази та розрахунки (кошториси) абонентської плати) 21.09.2026 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1. У листі вказано, що додаються накази та розрахунки на 5 аркушах.

Лист від 09.10.2026 №06-8702-10/26 скеровано на електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 09.10.2026 о 12:59, що підтверджується скриншотом.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненадання відповіді на запит по суті, позивач пред`явив цей позов до суду.

Спірні правовідносини між сторонами склалися у зв`язку з ненаданням відповіді на запит на публічну інформацію.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст. 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес, унормований Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ст. 2 Закону №2939-VI).

За дефініцією, закріпленою у ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі ст. 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI регламентовано, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону № 2939-VI).

Відповідно до ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч. 1-4 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Приписами ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-VI унормовано, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI наведено вичерпний перелік підстав, з яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на її отримання.

Так розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закон.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

За правилами ст. 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 23 Закону №2939-VI).

Із системного аналізу наведеного нормативного регулювання суд виснує, що запитувачі інформації мають право звертатись із інформаційними запитами до суб`єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації. Запит може надаватися у письмовій формі чи іншій формі (поштою, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник інформації, у свою чергу, зобов`язаний надати відповідь на запит не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Проте строк може бути продовженим у разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Також запитувачу інформації забезпечено право на оскарження дій або бездіяльності розпорядника інформації.

Суд установив, що ОСОБА_1 09.09.2026 звернувся із запитом на отримання публічної інформації №36/2026 до ЛМКП «Львівтеплоенерго», скерованим на електронну пошту оffice_lte@lte.lviv.ua, у якому просив надіслати на його електронну адресу кошториси, на підставі яких розрахована плата на абонентське обслуговування постачання теплової енергії.

Судом встановлено, що вимоги щодо форми та змісту запиту на отримання публічної інформації дотримані позивачем, запит оформлений належним чином.

Листом від 09.10.2026 №06-8702-10/26 відповідач повідомив таке:

«… у відповідь на Ваш запит №36/2026 від 09.09.2026 було надано інформацію (накази та розрахунки (кошториси) абонентської плати) 21.09.2026 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повторно надаємо Вам дану інформацію.

Додається: накази та розрахунки на 5 аркушах».

До листа додано наказ Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛКП «Залізничнетеплоенерго» від 10.11.2021 №154 «Про затвердження розміру плати за абонентське обслуговування», наказ Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» від 17.12.2023 №Н-910-12/25 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування», зведений розрахунок плати за абонентське обслуговування споживачів за індивідуальними договорами на послуги з ПТЕ і ПГВ та розрахунок абонентської плати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2026 рік.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач у справі, як розпорядник інформації, станом на дату вирішення цього спору, розглянув по суті та надав позивачу відповідь запит на отримання публічної інформації від 09.09.2026 №36/2026.

Водночас суд установив, що відповідь на запит на отримання публічної інформації від 09.09.2026 №36/2026 надіслана позивачу 09.10.2026 на електронну пошту позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується долученим до матеріалів справи скриншотом сторінки електронної пошти направлення відповіді на запит.

Отже, відповідь на запит надана поза визначеним ст. 20 Закону №2939-VI п`ятиденним строком.

Суд зазначає, що відповідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №800/369/17, право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

У частині реалізації права особи на отримання інформації суб`єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Водночас порушення суб`єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб`єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб`єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов`язків.

Відтак, оскільки відповідачем порушено право позивача на своєчасне отримання відповіді на запит, таке право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу відповіді на запит на отримання публічної інформації від 09.09.2026 №36/2026 у встановлений ч.1 ст.20 Закону № 2939-VI строк.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у ненаданні відповіді по суті на запит щодо суспільно значущої інформації, та зобов`язання відповідача надати відповідь на інформаційний запит від 09.09.2026 №36, суд відмовляє у задоволенні таких, оскільки, як встановлено судом, відповідач розглянув та надав відповідь на запит на інформацію.

Водночас суд критично оцінює доводи позивача щодо недостовірності відомостей, відображених у розрахунках вартості абонентського обслуговування, оскільки суд не надає оцінки змісту наданої інформації та проведеним розрахункам, спірним у цій справі є ненадання відповіді на запит на публічну інформацію, а не ненадання конкретної інформації.

Відтак, незгода позивача із наданою йому відповіддю, а саме з проведеними відповідачем розрахунком плати за абонентське обслуговування споживачів та розрахунком абонентської плати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, зумовлює виникнення нового спору, відмінного від того, що розглядається в межах цієї справи.

Крім того, суд не враховує твердження представниці відповідача щодо подання запиту №9 аналогічного змісту, надання документів аналогічних, які були надані на запит №36, та оскарження відповіді у судовому порядку (справа №380/16583/26), з огляду на таке.

З Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що позивач у справі №380/16583/26 звертався з такими позовними вимогами: визнати протиправними дії Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», які полягають у ненаданні відповіді по суті на запит щодо суспільно значущої інформації та зобов`язати Львівське міське комунальне підприємства «Львівтеплоенерго» надати відповідь на інформаційний запит від 25.07.2026 № 9, а саме надати: наказ/ПОСТАНОВУ НКРЕКП/АБО ІНШЕ про встановлення тарифу/плати за абонентське обслуговування; структуру тарифу на абонентське обслуговування.

Натомість у розглядуваній справі позивач оскаржує ненадання відповіді на запит №36/2026, у якому порушено питання щодо надання кошторисів, на підставі яких розрахована плата за абонентське обслуговування постачання теплової енергії. Наведене свідчить про відмінність запитуваних документів (інформації).

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами ч.1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, за подання цього позову судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит на отримання публічної інформації від 09.09.2026 №36/2026 у встановлений ч. 1 ст. 20 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» строк.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (місцезнаходження: вул. Данила Апостола, буд. 1, м. Львів, 79040; ЄДРПОУ 05506460).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141065872 ?

Документ № 141065872 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141065872 ?

Дата ухвалення - 29.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141065872 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141065872 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141065872, Львівський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141065872, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141065872 відноситься до справи № 380/20278/26

Це рішення відноситься до справи № 380/20278/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141065870
Наступний документ : 141065874