Рішення № 141065781, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/530/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2024 № 2010727-2416-1311 щодо ОСОБА_1 про донарахування податкового зобов`язання за платежем Орендна плата за землю фізичних осіб (18010900) у сумі 550755,07 грн за 2020 рік;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2024 № 32010785-2416-1311 щодо ОСОБА_1 про донарахування податкового зобов`язання за платежем Орендна плата за землю фізичних осіб (18010900) у сумі 84268,54 грн за 2021 рік.

Ухвалою судді від 19.01.2026 позовна заява залишена без руху, встановивши позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 02.02.2026 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 08.07.2026 суд задовольнив заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 та поновив строк звернення до суду; відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 08.07.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті не відповідно до нормативно-грошової оцінки землі, яка була чинною станом на 2020-2021 роки. 05.04.2007 між позивачем та Моршинською міською радою укладений Договір оренди земельної ділянки комерційного призначення площею 0,8181 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 46253501 00:01:006:0206) на строк 49 років. Земельна ділянка надана в оренду для будівництва курортного готелю та ресторану. Відповідно до п. 5 Договору оренди нормативно-грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 716 082,93 грн. Згідно з умовами п. 9 цього Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, в грошовій формі у розмірі 21 482,49 грн на рік. При цьому, рішенням Моршинської міської ради Львівської області від 24.05.2012 № 359 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина» затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Моршина із застосуванням коефіцієнту Кф у розмірі 0,5, а не 3. Вказує, що для розрахунку розміру орендної плати за землю може бути використана лише чинна нормативного-грошова оцінка землі, яка затверджена органом місцевого самоврядування (у даному випадку Моршинською міською радою) у встановленому законом порядку. У свою чергу, прийнятий Міністерством аграрної політики та продовольства України наказ від 25.11.2016 № 489 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативних грошових оцінок земель, оскільки згідно з пунктом 1 розділу І «Загальні положення» даного Порядку, застосовується саме до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Відповідач не є суб`єктом проведення та розрахунку нормативної грошової оцінки і має право враховувати тільки ті коефіцієнти, які розраховані в затвердженій міською радою у технічній документації, враховуючи при цьому оціночний квартал та зону, в яких розташована земельна ділянка та її цільове призначення згідно з даними Державного земельного кадастру. Жодних підстав для застосування будь-яких інших коефіцієнтів, не передбачених технічною документацією з нормативної грошової оцінки, відповідач не має.

Також вказує, що податковий орган не дотримав форми податкового повідомлення-рішення, а саме відсутні додатки до рішення розрахунки податкового зобов`язання. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 19.02.2026 (вх. № 13352), у якому зазначає, що оскільки правовідносини у даній справі виникли на підставі Договору оренди землі, об`єкт оподаткування та обов`язок зі сплати відповідних сум виникає саме в силу перебування земельної ділянки у користуванні на умовах оренди, що повністю відповідає вимогам ст. 270 та ст. 288 Податкового кодексу України. Згідно з ст. 271 Податкового кодексу України база оподаткування платою за землю є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. База оподаткування по земельних частках(паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв). Відповідно до наявної інформації у користуванні громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі Договору оренди перебувала земельна ділянка за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Вокзальна - код 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площею 0,8181 га, кадастровий номер 4625350100:01:006:0206. Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України та ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка (НГО) земельних ділянок, яка є основою для розрахунку. Станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 база оподаткування (індексована вартість) земельної ділянки з кадастровим номером 4625350100:01:006:0206 становить 18 358 502,42 грн. Зазначена сума розрахована Моршинською міською радою на виконання ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» . При здійсненні розрахунку контролюючий орган правомірно застосував коефіцієнт функціонального використання Кф у розмірі 2,5. Незважаючи на те, що Наказ № 489 втратив чинність, на зміну йому прийшла постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Для спірних періодів 2020 2021 років застосуванню підлягають норми, що діяли на момент виникнення податкових зобов`язань. Коефіцієнт 2,5 відповідає цільовому призначенню за кодом 03.08 (будівництво об`єктів туристичної інфраструктури), що зафіксовано у Витягу з Державного земельного кадастру. Вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені правомірно і підстав для їх скасування немає.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 25.02.2026 (вх. № 15043), у якій вказує, що згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.07.2012 № 147, складеним Управлінням Держкомзему у м. Моршин Львівської області, розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 10.07.2012 становить 1 935 297,36 грн з урахуванням застосовуваного коефіцієнту Кф за категорією «Інші землі (Землі, що зайняті поточним та відведені на майбутнє будівництво)». Кабінет Міністрів України при затвердженні Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2021 році чітко передбачив, що усі затверджені органом міцевого самоврядування технічні документації з нормативно грошової оцінки продовжують діяти (є чинними) до затвердження нових. З огляду на викладене, як станом на 2020, так і станом на 2021 рік діяла нормативно грошова оцінка земель м. Моршина, затверджена рішенням Моршинської міської ради Львівської області № 359 від 24.05.2012 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина», яку було введено в дію з 01.06.2012.

З огляду на те, що на сайті Моршинської міської ради не було опубліковано технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Моршина, яка затверджена рішенням Моршинської міської ради Львівської області № 359 від 24.05.2012, остання була витребувана представником позивача у відповідь на адвокатський запит. Згідно з Додатку Д Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) при визначенні коефіцієнта у категорії землі за функцією використання Інші землі (Землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) слід використовувати значення коефіцієнта 0,5 (стор. 50 технічної документації). Натомість коефіцієнт 2,5 може бути застосований для «Земель готелів і ресторанів» (стор. 49 технічної документації). Звертає увагу, що при поданні позовної заяви станом на 2020-2021 роки жодні об`єкти нерухомого майна (готелі та/або ресторани) на орендованій земельній ділянці позивачем не споруджувались і в експлуатацію не здавались.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Між позивачем (Орендар) та Моршинською міською радою (Орендодавець) 05.07.2007 укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі комерційного призначення, яка знаходиться у м. Моршині по вул. Вокзальній; кадастровий номер 4625350100:01:006:0206; загальна площа 0,8181 га, сума орендної плати визначена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки в грошовій формі у розмірі 21 482,49 грн на рік.

Пунктом 13 вказаного Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 вказаного Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спір розв`язується у судовому порядку.

Передача цієї земельної ділянки позивачу підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 19.07.2007.

Моршинська міська рада Львівської області 24.05.2012 прийняла рішення № 359 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина.

На запит заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області про надання інформації про нормативно-горошову оцінку землі для нарахування орендної плати гр. Василіву, Виконавчий комітет Моршинської міської ради листом від 24.05.2024 № 440 за підписом міського голови надав інформацію про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4625350100:01:006:0206, площею 0,8181 га, що протягом 2007-20021 років перебувала в оренді гр. Василіва, індексовану станом на 2020 рік, з врахуванням рішень адміністративних судів, для проведення нарахувань орендної плати за землю. Додатки: розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020-2021 роки, витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянкистаном на 10.07.2012, 11.04.2019, 27.01.2021.

Відповідно до розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020-2021 роки відповідно до технічної документації про нормативно-грошову оцінку за 2012 рік, складеного 23.05.2024 начальником відділу економічного розвитку та інфраструктури ОСОБА_2 , власник гр. ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4625350100:01:006:0206, місце розташування земельної ділянки вул. Вокзальна, м. Моршин, коефіцієнт Кф (Інші землі) станом на 01.01.2012 0,5, коефіцієнт Кф (03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) з 12.11.2019 2,5, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки- 1,89720602, нормативна грошова оцінка земельної ділянки індексована на 01.01.2020 18358502,42 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки індексована на 01.01.2021 18358502,42 грн. Річний розмір орендної плати згідно з договором за 2020-2021 роки 3 %, 550755,07 грн.

На підставі вказаного розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки ГУ ДПС у Львівській області 07.06.2024 прийняло податкове повідомлення-рішення № 2010727-2416-1311 про донарахування податкового зобов`язання за платежем Орендна плата за землю фізичних осіб (18010900) у сумі 550755,07 грн за 2020 рік та № 32010785-2416-1311 ча про донарахування податкового зобов`язання за платежем Орендна плата за землю фізичних осіб (18010900) у сумі 84268,54 грн за 2021 рік.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За визначенням, наведеним у статті 21 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з абзацом 1 пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Норми законодавства України, зокрема, Закони України «Про оцінку земель», «Про землеустрій», ПК України, регулюють порядок та визначають органи, уповноважені на проведення, розроблення та затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону України «Про оцінку земель»).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», яка визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Крім того, відповідно до положень підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Суд встановив, що рішенням ХХХ сесії VII демократичного скликання Моршинської міської ради Львівської області від 05.07.2018 № 645 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина розглянувши Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Моршина, розроблену товариством з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи, керуючись ст.ст.12, 186 Земельного кодексу України, враховуючи висновок постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин та житлово-комунального господарства, вирішено: Затвердити нормативну грошову оцінку земель міста Моршина вцілому, в тому числі: 1.1. нормативні витрати на освоєння та облаштування території м. Моршина з розрахунку за 1 кв.м. 95,11 грн/кв.м; 1.2. базова вартість 1 кв.м земель м. Моршина з врахуванням регіональних факторів - 437,51 грн/кв.м; 1.3. вартість 1 кв.м. земель в межах економіко-планувальних зон з врахуванням зональних коефіцієнтів (додаток 1). Ввести в дію нормативну грошову оцінку земель м. Моршина з 01 січня 2019 року. Рішення Моршинської міської ради від 24.05.2012 № 359 визнати таким, що втрачає чинність з 01.01.2019.

При цьому, Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.11.2022 у справі № 380/10322/21, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, позов ОСОБА_3 до Моршинської міської ради про визнання протиправними та нечинним рішення, - задовольнив повністю; визнав протиправним та нечинним рішення Моршинської міської ради від 05.07.2018 №645 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина.

Отже, у справі, що розглядається, суд встановив, що відповідно до норм законодавства та фактичних обставин, діючою на час виникнення спірних правовідносин є нормативна грошова оцінка земель міста Моршин, затверджена рішенням Моршинської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Моршин» від 24.05.2012 № 359.

Представник відповідача звернувся до Моршинської міської ради щодо надання інформації про нормативно-грошову оцінку землі для нарахування орендної плати гр. ОСОБА_1 .

Моршинська міська рада листом від 24.05.2024 № 440 повідомила, що 05.07.2018 Моршинська міська рада Львівської області прийняла рішення № 645 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Моршина». Водночас вказане рішення Моршинської міської ради оскаржувалось в судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі № 380/10322/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, визнано протиправним та нечинним рішення Моршинської міської ради від 05.07.2018 № 645 «Про затвердження нормативної грошової' оцінки земель м. Моршина». Суди з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.03.2020 у справі №160/1088/19 зазначали про те, що рішення Моршинської міської ради № 625 від 05.07.2018 року унеможливлює його застосування при обчисленні ставок податку з орендної плати саме з моменту його прийняття. Суди зазначали на неможливості зобов`язати платника податків виконати положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом. Також надала інформацію про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4625350100:01:006:0206, площею 0,8181 га, що протягом 2007-2021 років перебувала в оренді ОСОБА_1 , індексовану станом на 2020 рік, з врахуванням рішень адміністративних судів, для проведення нарахувань орендної плати за землю.

Також Моршинська міська рада надала розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020-2021 роки, складений 23.05.2024 - на 1 арк; витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 10.07.2012, 11.04.2019, 27.01.2021 - на 3 арк.

У свою чергу, прийнятий Міністерством аграрної політики та продовольства України наказ від 25.11.2016 № 489 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок), на який посилався контролюючий орган, не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативних грошових оцінок земель, оскільки згідно пункту 1 розділу І «Загальні положення» даного Порядку, застосовується саме до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Тобто, зазначений наказ регулює процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, у разі проведення такої оцінки після набуття ним чинності, тобто з 01.01.2017, не змінює та не скасовує проведені до його прийняття нормативні грошові оцінки населених пунктів, а отже, не може слугувати правовою підставою для отримання платником податків довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За умови незатвердження нової нормативної грошової оцінки земель уповноваженим на те органом, сам наказ Міністерством аграрної політики та продовольства України не впливає ні на чинність проведеної до його прийняття нормативної грошової оцінки земель, ні на зобов`язання платника податку отримати Витяг з такої оцінки.

Відповідач не є суб`єктом проведення та розрахунку нормативної грошової оцінки і має право враховувати тільки ті коефіцієнти, які розраховані в затвердженій міською радою технічній документації, враховуючи при цьому оціночний квартал та зону, в яких розташована земельна ділянка та її цільове призначення згідно з даними Державного земельного кадастру. Жодних підстав для застосування будь-яких інших коефіцієнтів, не передбачених технічною документацією з нормативної грошової оцінки, відповідач не має.

Таким чином, єдиним документом, який підтверджує наявність відомостей про земельні ділянки, в тому числі документ, в якому зазначається цільове призначення земельної ділянки, є Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який не може спростовуватися іншими документами.

Отже, обчислення позивачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за період, що перевірявся, на підставі витягу з технічної документації від 10.07.2012 № 147 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, затвердженої рішенням Моршинської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Моршин» від 24.05.2012 № 359, яке було чинним на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень, відповідає умовам вище вказаного договору оренди та вимогам законодавства.

Відповідно, відповідач необґрунтовано застосував до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендарем якої є ОСОБА_1 , коефіцієнт, встановлений наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України наказу від 25.11.2016 № 489 та розрахунком нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020-2021 роки відповідно до технічної документації про нормативно-грошову оцінку за 2012 рік, складеного 23.05.2024, із значенням коефіцієнта « 2,5», який збільшує нормативну грошову оцінку землі, а отже й базу оподаткування, що є порушенням принципу соціальної справедливості.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 06.04.2021 у справі № 160/7382/20, від 02.11.2021 у справі № 400/771/20 та від 14.09.2022 у справі № 640/20750/21, від 07.02.2023 у справі № 640/23439/20.

З огляду на викладене податкові повідомлення-рішення від 07.06.2024 № 2010727-2416-1311, № 32010785-2416-1311 є протиправними та підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 56 000,00 грн суд враховує таке.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм висновується, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Суд встановив, що 09.01.2026 між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням Сенатор укладений Договір про надання правової допомоги (юридичних послуг).

Відповідно до п. 1.1 Договору клієнт доручає, а об`єднання через своїх учасників, перелічених у пункті 2.2 Договору, зобов`язується надавати йому, згідно з умовами даного Договору, комплексну правову допомогу та здійснювати захист/представництво/тощо прав і законних інтересів клієнта та надавати йому необхідну юридичну допомогу, а клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору вартість послуг об`єднання за цим Договором становить:

- за надання послуг в обсязі, визначеному у п. а) п. 2.1 розділу 2 даного Договору, - 20 00,00 грн;

- за надання послуг в обсязі, визначеному у п. б) п. 2.1 розділу 2 даного Договору, - 3000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп) за участь у кожному судовому засіданні у справі;

- за надання послуг в обсязі, визначеному у п. в) п. 2.1 розділу 2 даного Договору, - 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.) за кожну підготовлену заяву, скаргу, процесуальний та інший документ правового характеру у справі.

Клієнт сплачує на користь об`єднання суму за надані послуги протягом 10 днів з дня виставлення рахунку об`єднанням.

За результатами надання правової допомоги (юридичних послуг) сторонами складається акт приймання наданих послуг, то підписується представниками кожної зі сторін.

Відповідно до акту про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 05.05.2026 адвокатським об`єднанням надані такі послуги:

- правова допомога згідно з договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 09 січня 2026 р., яка полягає у підготовці проекту позовної заяви у справі № 380/530/26 20000,00 грн,

- правова допомога згідно з договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 09 січня 2026 р., яка полягає у підготовці проекту відповіді на відзив у справі № 380/530/26 2000,00 грн,

- правова допомога згідно з договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 09 січня 2026 р., яка полягає у підготовці проекту заперечень щодо заяви відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 380/530/26 -2000,00 грн

- правова допомога згідно з договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 09 січня 2026 р., яка полягає в участі у судових засіданнях, які відбулись у справі № 380/530/26 -25.02.2026, 15.04.2026 6000,00 грн.

Відповідно до акту про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) № 2 від 25.05.2026 адвокатським об`єднанням надані такі послуги:

- правова допомога згідно з договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 09 січня 2026 р., яка полягає у підготовці двох адвокатських запитів для з`ясування інформації у справі № 380/530/26 2000,00 грн,

- правова допомога згідно з договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 09 січня 2026 р., яка полягає в участі у судових засіданнях, які відбулись у справі № 380/530/26 -06.05.2026, 20.05.2026 6000,00 грн.

Відповідно до акту про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) № 3 від 03.09.2026 адвокатським об`єднанням надані такі послуги:

- правова допомога згідно з договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 09 січня 2026 р., яка полягає у підготовці проекту письмових пояснень 1 у справі № 380/530/26 4000,00 грн;

- правова допомога згідно з договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 09 січня 2026 р., яка полягає в участі у судових засіданнях, які відбулись у справі № 380/530/26 - 01.07.2026, 08.07.2026, 22.07.2026, 02.09.2026 12 000,00 грн.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 56 000,00 гривень є досить завищеними.

Представник відповідача подав заперечення щодо понесених судових витрат, у якому не погоджується з понесеними позивачем витратами на професійну правничу допомогу та їх стягненням за рахунок його бюджетних асигнувань і вважає такі витрати завищеними.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 5000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.06.2024 № 2010727-2416-1311.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.06.2024 № 32010785-2416-1311.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 5080,19 грн судових витрат.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 29.10.2026.

Суддя Кедик М.В.