Рішення № 141065217, 22.10.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1057/25

Провадження 2-о/279/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Пацко О.О.

присяжних: Гарбовська І.О., Сергієнко О.В.

за участі секретаря Зубкової І.М.

заявника ОСОБА_1

представника особи щодо якої розглядається питання про визнання недієздатною

адвоката Орлюка С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Горщиківська сільська рада Коростенського району Житомирської області в особі Опікунської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним внаслідок психічного розладу та встановити над ним опіку призначивши його ОСОБА_1 опікуном.

В підтвердження позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 являється особою з інвалідністю 1 групил дитинства, за станом свого здоров`я потребує постійного догляду внаслідок психічного розладу, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 є рідним братом дружини заявника ОСОБА_1 , інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 відсутні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надіслав заяву, в якій просить розглянути дану справу без участі представника Горщиківська сільська рада Коростенського району Житомирської області, не заперечує щодо заявлених вимог.

Представник недієздатної особи адвокат Орлюк С.А. заявлені вимоги підтримав

Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє вимоги частково, виходячи з таких підстав.

Суд встановив такі обставини.

Відповідно до витягів з реєстру Горщиківської територіальної громади ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_2 . Саме ці адреси і зазначені заявником в поданій ним заяві.

Відповідно до свідоцтв про народженя ІІІ НОМЕР_1 актовий запис №2 виданий Горщиківською сільською радою Коростенського району Житомирської області та НОМЕР_2 актовий запис №18 виданий Горщиківською сільською радою Коростенського району Житомирської області ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_2 .

Відповідно свідоцтва про шлюб зареєстрованого 28.08.2015 року актовий запис №376 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстрації служби Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_4 .

Відповідно довідки МСЕ серія ЖИК №038081 ОСОБА_2 є інвалід з дитинства.

Відповідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного догляд за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного догляду №1/4 від 06.10.2003 року ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проведеним Опікунською радою Горщиківської сільської ради 04 лютого 2025 року за заявою потенційного опікуна житло в якому проживає гр. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 створені необхідні умови для його проживання. За вказаною адресою проживає гр. ОСОБА_1 , який допомагає доглядати ОСОБА_2 його опікуну матері ОСОБА_5 .

Рішенням виконавчого комітету Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 05.10.2025 року №10 затверджено подання про можливість призначення гр. ОСОБА_1 опікуном повнолітньої особи ОСОБА_2 .

Відповідно до подання про можливість призначення гр. ОСОБА_1 , опікуном ОСОБА_2 , який є братом дружини заявника, при тому зазначено, що проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання гр. ОСОБА_6 .

Згідно з поданням органу виконавчого комітету Горщиківської сільської ради, Опікунської ради Горщиківської сільсьої ради вважає за можливе призначити заявника гр. ОСОБА_1 , опікуном над братом дружини ОСОБА_2 , у випадку визнання останнього недієздатним (обмежно дієздатним).

Відповідно до висновку експерта №92 від 31.03.2026 року за результатами судово-психіатричної експертизи Житомирська філія судових експертиз ДУ" Інститут судової психіатрії" МОЗ України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з раннього дитячого віку страждає на стійкий, хронічний психічний розлад - важку розумову відсталість в ступені різко вираженої імбецильності внаслідок ДЦП (F72.0 МКХ-10), на даний час не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Суд дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Предметом розгляду заяви є визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуном над братом дружини, який необхідний заявнику для захисту інтересів підопічного.

Ч.2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження.

Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Щодо визнання особи недієздатною

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст.1, 3 Конституції України). Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.21, ч.2 ст.22, ч.1 ст.28, ч.1 ст.29, ч.ч.1, 2 ст.55 Конституції України). Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Згідно із ст.3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Ч.1 ст.30 ЦК України визначає, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч.1 ст.39, ч.1 ст.40 ЦК України).

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я вони не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки. Законом закріплена особлива форма державної турботи про нужденних осіб, які потребують сторонньої допомоги. Якщо особа не може мати правоздатності, то на законних підставах і лише за рішенням суду вона може бути визнана недієздатною. Єдиною підставою для цього є стійкий і хронічний розлад, за якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Такий психічний розлад має бути підтверджений висновком судово - психіатричної експертизи.

Суд приймає до уваги висновок експерта №92 від 31.03.2026 року за результатами судово-психіатричної експертизи Житомирська філія судових експертиз ДУ" Інститут судової психіатрії" МОЗ України як належний та допустимий доказ, який підтверджує саме факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з раннього дитячого віку страждає на стійкий, хронічний психічний розлад - важку розумову відсталість в ступені різко вираженої імбецильності внаслідок ДЦП (F72.0 МКХ-10), на даний час не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Щодо встановлення опіки

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1-3 ст.41 ЦК України).

Згідно зі змістом ч.1 ст.300 ЦПК України, ч.1 ст.60 ЦК України, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, суд встановлює над нею опіку і призначає їй піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Ст.55 ЦК України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

ОСОБА_2 визнається судом недієздатним, тому наявні підстави вирішення питання для встановлення над ним опіки.

Щодо призначення опікуна

Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів. Ст.67 ЦК України визначені права та обов`язки опікуна, а саме: 1) Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Згідно з ч.3 ст.72 ЦК України опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. Відповідно до ст.76 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Верховний Суд неодноразово виснував, що відповідно до ч.1 ст.67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Щодо подання органу опіки та піклування про можливість призначення опікуном

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблений висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Відповідно до п.3.3 Правил документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна; довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі. Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна, складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна.

У своєму поданні орган опіки виконавчого комітету Горщиківської сільської ради вважає, що гр. ОСОБА_1 може бути призначений опікуном гр. ОСОБА_2 , брата дружини. При тому не зазначає наявність інших осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, та необгрунтовує неможливість цими особами виконувати обов`язки опікуна. Окрім цього, в поданні зазначено, що було проведено обстеження матеріально-побутових умов гр. ОСОБА_6 , замість гр. ОСОБА_2 . Щодо зазначення в поданні місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 разом із гр. ОСОБА_2 , при тому відсутні відомості проживання за цієїю ж адресою дружини ОСОБА_1 , яка є рідною сестрою ОСОБА_2 .. До того ж, зазначена, в поданні, адреса проживання суперечить даним наданого витягу з реєстру Горщиківської територіальної громади відповідно до якого адреса місця проживання ОСОБА_1 зазначена АДРЕСА_1 , також саме ця адреса вказана заявником і в його заяві наданої до суду.

Також, суду надано акт обстеження умов житла, в якому вказано, що у ОСОБА_2 вже є опікун його мати ОСОБА_5 , зазначається про незадовільний стан її здоров`я, однак при тому не надаються медичні заключення, які б могли підтвердити дане твердження.

Таким чином, суд вважає, що в поданні не зазначено про доцільність призначення опікуном саме заявника ОСОБА_1 , не надано обгрунтування неможливості виконання обов`язків опікуна іншими близькими родичами. Належні та допустимі докази, які б доводили, що заявник відповідає цим вимогам в матеріалах справи відсутні.

Саме по собі подання органу опіки та піклування, в якому зазначено - вважає за можливе призначення ОСОБА_1 опікуном, без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном в судовому порядку.

Також суд зазначає, що ОСОБА_1 вже після судового засідання в якому суд перейшов на стадію ухвалення рішення через канцелярію суду надано лист на одному аркуші в якому він виклав додаткову інформацію, і вже після оголошення резолютивної частини рішення через канцелярію суду 23.10.2026 року, заявником подані додаткові документи (копія пенсійного посвідчення ОСОБА_7 та копія виписки з медкартки, копія з місця роботи ОСОБА_8 , копії свідоцтв про народження дітей, копія витягу ОСОБА_9 ), які в ході судового розгляду ним не подавались і не зазначались, у зв`язку з чим судом не досліджувались.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) сформульований висновок про те, що законодавство не передбачає обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.65 ЦК України до призначення опікуна опіку над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування, обов`язки опікуна над недієздатним слід тимчасово покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області.

Відповідно до ст.67 ЦК України орган опіки та піклування зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Заявник не позбавлений права надалі бути призначеним опікуном над недієздатним братом, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому в повному обсязі виконувати обов`язки опікуна.

Також суд вказує на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17.

Так, у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року указом Президента в Україні введений воєнний стан, строк дії якого наразі продовжений.

Відповідно до пп.10 п.1 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний опікун особи, визнаної судом недієздатною.

В силу абз.14 п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що призначення заявника, який є особою призовного віку, опікуном може бути підставою для подальшого отримання відстрочки. Окрім того, суд наголошує, що умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією. А тому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном.

Крім того, суд зауважує, що станом на сьогодні саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст.65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном. При розгляді питання про призначення опікуна слід враховувати кандидатуру, обґрунтовувати доцільність призначення саме його, а також, чи склалися між заявником та недієздатною особою особисті приязні взаємини, чи є у недієздатної особи інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна. Орган опіки та піклування зобов`язаний у поданні щодо призначення опікуна над недієздатною особою надати належно вмотивовані висновки про можливість здійснення такої опіки, зокрема щодо зайнятості кандидата, взаємин із підопічним та наявності альтернативних кандидатур. В умовах воєнного стану при поданні кандидатури чоловічої статі призовного віку необхідно додатково обґрунтувати необхідність його призначення опікуном, щоб уникнути зловживань і забезпечити баланс між правом на опіку та конституційним обов`язком щодо захисту держави.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, що в силу положень ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.293, 294, 299, 300 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Горщиківська сільська рада Коростенського району Житомирської області в особі Опікунської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 - недієздатним.

У задоволенні вимог про встановлення над недієздатним ОСОБА_2 опіки та призначення його опікуном ОСОБА_1 відмовити.

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово покласти обов`язки зі здійснення над ним опіки на Горщиківська сільська рада Коростенського району Житомирської області в особі Опікунської ради.

Встановити строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - два роки, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Роз`яснити положення ч. 4 ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 300 ЦПК України.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про сторони:

Заявник ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересовані особи Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, вул. І.Франка,5, м. Коростень, Житомирська область, ЄДРПОУ 03192690; Горщиківська сільська рада Коростенського району Житомирської області в особі Опікунської ради, вул.Центральна, буд.31, с.Горщик, Коростенський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 04347930.

Повний текст рішення виготовлений 30.10.2026

Суддя: О.О. Пацко

Присяжні: І.О. Гарбовська

О.В. Сергієнко