Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/9520/26
Провадження № 2/161/5293/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 001/03276/07/21, відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти в сумі 19 000,00 грн зі строком користування 240 календарних днів.
За договорами про відступлення права вимоги (від 01.02.2024 та від 30.01.2026) позивач набув статус кредитора у зобов`язанні.
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 42 668,00 грн, з яких:
-тіло кредиту 18 242,85 грн;
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24425,15 грн.
Також просить стягнути сдовий збір 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу 16 000,00 грн.
Ухвалою суду від 07.05.2026 відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно ч. 8 ст.128, п. 5 ч. 6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
08.06.2026 відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Зачепіло З.Я., надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відзив обґрунтовано тим, що позивачем не доведено належними доказами перерахування коштів позичальнику та наявність прав вимоги на кожному етапі факторингу (через відсутність окремих додатків), а також заявлено про завищений розмір витрат на правничу допомогу. У прохальній частині відзиву, відповідач просить зменшити витрати на правничу допомогу до 2 000,00 грн.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій вказав, що матеріали справи містять як підписаний кредитний договір і видатковий касовий ордер про отримання коштів, так і повний пакет договорів факторингу разом із витягами з реєстрів боржників і доказами оплати.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.07.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 001/03276/07/21, за умовами якого позичальнику видано кредит у сумі 19 000,00 грн, строк користування кредитом: 240 календарних днів. Повернення кредиту та сплати процентів здійснюється частинами кожні 15 календарних днів (ануїтетні платежі). Процентна ставка (згідно з п. 4.1.4 Договору):
-З 1-го по 10-й платіж 251,7673% річних (або 10,3466% за кожні 15 днів);
-З 11-го до останнього платежу 808,3387% річних (або 33,2194% за кожні 15 днів);
-Загальна ефективна ставка за період дії договору 291,7303% річних.
Загальна вартість кредиту з урахуванням процентів за умовами договору становить 43568,00 грн (реальна річна процентна ставка 1473,1066%).
На виконання умов договору кредитодавець надав відповідачу кошти, що підтверджується матеріалами справи та визначєтьс відповідачем.
01.02.2024 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ТОВ «Фактор П» укладено договір про відступлення права вимоги, а 30.01.2026 між ТОВ «Фактор П» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до яких позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 001/03276/07/21.
Відповідно до ст. 526, 530, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно з яким загальний розмір заборгованості становить 42 668,00 грн, з яких:
-тіло кредиту 18 242,85 грн;
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24425,15 грн.
Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно повернення кредитну, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
За нормами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заявляючи позовні вимоги, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» посилається на те, що між первісним кредитодавцем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого було надало відповідачу грошові кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом.
За наведених обставин є підстави вважати, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», як клієнт за договором відступлення права вимоги, набуло право вимоги за вищенаведеним кредитним зобов`язанням до відповідача на умовах визначених договором кредитування.
Перехід права вимоги до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підтверджено договором від 01.02.2024 (ТОВ «Фактор П») та договором від 30.01.2026 (ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») разом із витягами з реєстрів боржників
Докази переходу прав вимоги та підтвердження оплати за договором факторингу в повному обсязі наявні в матеріалах справи, а посилання представника відповідача на недоведеність правонаступництва є безпідставними.
Також судом встановлено, що на підтвердження укладання договору позики позивачем надано електронні докази в паперовій формі, згідно з якими підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.
Таким чином суд вважає доведеним заборгованість відповідача за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 18 242,85 грн; та заборгованість за нарахованими процентами - 24 425,15 грн.
Суд перевірив наданий розрахунок позивача, який відповідає умовам кредитного договору та даним з урахуванням часткових погашень, здійснених у період обслуговування кредиту первісним кредитором.
Непогодження з розрахунком позивача без надання власних математичних контррозрахунків відповідачем, не спростовує правомірності вимог кредитора і не є підставою для відмови в позові.
У своєму відзиві представник відповідача заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивач, на її думку, не довів перерахування коштів. Проте здійснення боржником платежів на користь кредитодавця в рахунок погашення кредиту є прямим доказом того, що гроші ОСОБА_1 фактично отримав і погодився з умовами їх повернення.
Відповідачем не надано контррозрахунку суми заборгованості за користування кредитом. Також відповідачем не надано доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.
З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову в електронній формі сплачено судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 у розмірі 2 662,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. Однак суд вважає ці витрати необґрунтовано завищеними, з таких міркувань.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Судом досліджено договір про надання правничої допомоги, а також детальний опис наданих адвокатом послуг на суму 16 000 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги складність справи, ціну позову, заявлену суму витрат на правничу допомогу, витрачений представником позивача час на виконання ним відповідних робіт щодо правової консультації, збирання доказової бази, а тому суд виходить з конкретних обставин справи, вважає що визначений розмір оплати є завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг, ціною позову та складністю справи.
Оцінюючи співмірність цих витрат суд зазначає, що в детальному описі наданих послуг не розкритий зміст усних консультацій адвоката, зважаючи на те, що позивач є фінансовою установою, а примусове стягнення заборгованості, яка була ним викуплена за договором факторингу, є основною його господарською діяльністю.
Також суд вважає необґрунтовано завищеними витрати адвоката на складання позову, оскільки справа є типової та не вимагає значних зусиль для підготовки позовної заяви.
Крім цього суд зауважує, що справа розглядалась у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Враховуючи викладене, приписи ч.2 ст.141 ЦПК України, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, з урахуванням критеріїв співмірності необхідних і достатніх витрат суд приходить до висновку, що справедливим та виваженим буде стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі - 3000 грн.
Така сума відповідає принципам розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 530,610,611,1054 ЦК України, ст.ст.2,4,12,78,82,95,141,263-268, 280-284,288,354,355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 42 668,00 грн (сорок дві тисячі шістсот шістдесят вісім гривень 00 копійок).
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови осуду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 29.10.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК
Судове рішення № 141065037, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/9520/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: